Творення фразеологізмів на базі прислів’їв та приказок
Розділ 8
СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
§ 21. Творення фразеологізмів на базі прислів’їв та приказок
Обгрунтування фразеологічної деривації знаходимо насамперед у працях О. Потебні (“згущення думки”), Б. Ларіна (“уламки прислів’їв”), В. Архангельського, який, базуючись на роботах І. Бодуена де Куртене та Є. Поливанова про “економію мовної роботи”, усебічно висвітлив еліптичні процеси в стійких фразах. Певний внесок у розв’язання названої проблеми зробили В. Гаврись, М. Демський, Л.
Осібною є концепція деривації фразеолога Г. Удовиченка. У її основу були покладені внутрішні зв’язки компонентів, розроблені у свій час В. Архангельським (детермінація, взаємна детермінація, індетермінація), і поняття твірної фразеотворчої основи (сталої твірної основи). Автор розрізняє прогресивну й регресивну фразеологічні деривації. Прогресивна – це процес інтегрального зрощення лексично повнозначних слів, які відображали найістотніше, найсуттєвіше в усіх сферах людської діяльності; сполучення лексично повнозначних слів з розрядами службових; процес сигніфікації лексично повнозначних слів, унаслідок чого зневиразнювалася або зовсім втрачалася мотивованість лексичними значеннями семантичної структури фразеологізмів, часткова або повна нейтралізація синтагматичних і парадигматичних форм вираження граматичних значень. Твірною основою (твірною базою) для ФО виступають:
1) поширювальні компоненти (вони підкреслені. – Авт.): Тримати під сукном, на ладан дихати;
2) топоономастичні назви: іти на Голгофу.
3) усі взаємно детерміновані елементи: Солом’яна вдова, свіжа копійка.
Ці та інші приклади – засукати рукава, десятому заказати, у власному соку, до ноги, ну й ну, приший кобилі хвіст та ін. – свідчать, що в авторському тлумаченні прогресивна деривація фактично накладається на те, що звичайно розуміють як фразеологізацію. Процес регресивної деривації виявляється насамперед у фразеологізації прислів’їв і приказок шляхом експліцитної актуалізації, як правило, першої частини приказок і прислів’їв та опускання другої частини: Про вовка помовка – про вовка помовка, а вовк в хату, рада б душа в рай – рада б душа в рай, та гріхи не пускають. Сюди ж, на думку автора, належать і вислови Типу гав ловити – гав Ловити та витрішки продавати, точити ляси – точити ляси з баляндрасами, хоч сядь (та й плач), ні бе ні ме (ні кукуріку) .
Під Фразеологічною деривацією ми далі розумітимемо процес творення похідних ФО на базі вже наявних ідіом чи паремій унаслідок лінгвістичних чи екстралінгвістичних факторів через модифікацію в семантиці, граматичному оформленні (нерегулярно) і структурі (регулярно) . Вона є наслідком динамічних процесів і становить частину ширшого явища – фразеологізації, становлення національної ідіоматики. Як слушну, ми виокремлюємо авторову думку про “поширювальні компоненти” й “топоономастичні назви”: фразеотворчі потенції слів далеко не однакові. Проте деякі часткові моменти потребують уточнення. Форма гав ловити та витрішки продавати справді фіксується деякими джерелами. Проте вона зустрічається все ж таки значно рідше, ніж форма Гав (гави) ловити. Останню як двокомпонентну сполуку вживали Д. Білоус, В. Кучер, Марко Вовчок, Панас Мирний, М. Коцюбинський, М. Кропивницький, Остап Вишня та ін. – практично всі письменники; див. ще словники. “Словник української мови” П. Білецького-Носенка (рукопис укладений в 30-40-ві рр. XIX ст.) як окремі ФО подає Гави ловити і витришки мне “нічого не робити, никати”. Ця форма органічно вписується в модель двокомпонентних сполук з тотожним значенням: Мух ловити, ворон ловити, граків ловити… гав ловити (гаву піймати). Очевидно, сполуку Гав ловити та витрішки продавати варто розглядати як контаміновану форму двох окремих ФО – гав ловити і витрішки продавати. Саме як окремі їх подають й академічні фразеологічні словники. Фразема Хоч сядь та й плач належить до численних утворень з допустовим сполучником Хоч: хоч відбавляй, хоч вовків ганяй, хоч воду з лиця пий, хоч до рани прикладай та ін., які можуть бути відшаруваннями складних речень або утвореними за моделлю “хоч + дієслово у формі наказового способу”. Вираз Ні бе ні ме усталився як мовна формула симетричної будови (без компонента кукуріку) ( ; пор. ще Ні а ні бе). Л. Скрипник припускає, що спочатку фразема Ні бе ні ме виникла у шкільному середовищі, потім почала пов’язуватися з беканням чи меканням тварин, а потім до неї додався ще один звуконаслідувальний елемент і стало Ні бе ні ме ні кукуріку. А цене деривація, а нарощення або принаймні контамінація, якщо зважати на варіанти Ні бе ні кукуріку (М. Стельмах), Ані дзень ані кукуріку. Фразеологічну деривацію ілюструють (з певними застереженнями) такі фраземи, історично (діахронічно) вторинні частини, “уламки” ширших усталених виразів, як-от: М’яко стелити – м’яко стелить, та твердо спати; наздогад буряків наздогад буряків, щоб дали капусти; хата скраю – моя хата скраю, я нічого не знаю; за двома зайцями, за двома зайцями ганяти, забити двох зайців за двома зайцями погонится, жодного не піймаєш (не уб’єш); молоко на губах (у кого), ще материне молоко на губах, молоко не обсохло (в кого), губи в молоці (в кого), з молоком на губах (хто), Материне молоко на губах (у кого); ще молоко не обсохло коло губів (Панас Мирний)тощо – Ще материне молоко на губах не обсохло. Генетично співвідносні ФО Ложка дьогтю (“Втома всіх приспала. Вночі Ложка дьогтю могла проскочити непомітно”, М. Терновський: “Не треба Ложки дьогтю, яка зіпсує враження від спектаклю”, Н. Зінець) і матерня фразеотвірна паремія Ложка дьогтю в бочці меду. Такі еліптичні (усічені, відокремлені, редуковані) частини – переважно початкові – фіксуються тлумачними (фразеологічними) словниками як окремі ФО, вони вживані в різних жанрах красного письменства, публіцистики, в усному мовленні, деякі з них мають паралелі в інших мовах.
Фраземи-деривати кристалізуються побіч численних мовленнєвих варіантів, коли деривація стикається з іншими структурно-семантичними явищами. Наприклад, кодифіковані утворення Як потопаючий за соломину, хапатися за соломину, пор. англ. catch at a straw “хапатися за соломину” з прислів’я a drowning man catches at a straw “Потопаючий за соломину хапається” , Хапатися (схопитися) за соломинку, рос. Хвататься (схватиться) за соломинку ; біл. схапіцца за саломінку (за саломіну) , див. ще рятівна соломинка, по суті, становлять семантичну конденсацію паремії – основи, супроводжуються структурними видозмінами, розширюють компонентний склад тощо. Наприклад: “Тепер же я підкис, вишукуючи рятівну соломинку…” (М. Стельмах); “Юрко, не вагаючись, погоджується, хапається за останню соломинку порятунку” (Ф. Малицький) ; “Була це остання й одинока потіха Левенгавнта, Стебло соломи, якої він ухопився.., тримаючись за вутлу соломинку” (В. Козлов).
Динаміку дериваційного фразеотворення засвідчують і мовленнєві “уламки” троянди й виноград, красиве і корисне, пор.: “Нотатки між монологами про Красиве і корисне”, красиве з корисним, два крила, щастя два крила, два крила і… безкрилля, троянди і виноград (із газет 80-х років), які зіставляються з відомою “живою” твірною формулою – крилатим висловом М. Рильського: У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне.
Деривація, таким чином, – не просте, лінійне відокремлення (вичленування, вилучення) частини паремії, крилатого виразу, ширшої фраземи. Вона супроводжується структурно-семантичними виявами “апробації”, образно-смисловою “грою м’язів”, випробовується на стійкість.
Недостатня увага до генетичного аспекту призводить до того, що звичайно перебільшується роль фразеологічної деривації – менші за обсягом ФО найчастіше кваліфікуються як похідні, а всілякі ширші усталені фрази, що містять однозвучні з дериватемами частини, – як твірні. Наприклад, у нашій вибірці, зробленій на основі досить повного фольклорного збірника з реєстром понад 15 тис. виразів, зафіксовано сотні паремій з паралельно вживаними самостійно фраземами: на один копил дідько всю шляхту покроїв; на Новий рік прибавилось дня на заячий скік; весна днем красна, а на хліб пісна; Слухай, слухай, та на вус мотай, а під старість – як знахідка; грім такий, що хоч тури гони, так не почують: хоч кума, але чортом дивиться; дурному хоч кіл на голові теши, а він усе знає; вольному воля, п’яному рай; він геть – таки скляного Бога держиться: годі ряст топтати – на той світ за наймичку кличуть; із “їв, як за себе кинув: іде на ярмарок витрішки купувати: багатому йти в суд – тринь-трава. а бідному – з пліч голова: хата – покришка: що заговориш, то в хаті повинно пропасти і т. ін. Чи означає це, що виділені частини вичленовуються з широких стійких контекстів? При встановленні походження фразем із прислів’їв варто звертати увагу як на внутрішній смисл прислів’їв у зіставленні зі значенням стійкого сполучення, так і на ареал їх поширення. Без урахування цих моментів “є ризик спотворення семантичної динаміки фразеологізму” .
Насторожує, зокрема, твердження про вичленування деривата з паремій із широкою варіантністю: Старість не радість старість не радість, а горб не користь; …а смерть не весілля; …а вмирать не хочеться. Природніше при цьому припустити можливість нарощення на усталену основу, на подальший розвиток уже існуючого образу. Нарощення, слушно зазначає Л. Скрипник, може бути своєрідним “уточненням” або “запереченням” висловленого попередньо. Чи обов’язково сполуки Рання пташка (птиця), ранній птах виводити із фразеологічних паремій типу рання пташка пшеничку клює, а пізня очки дере? Адже звороти Рання пташка (птиця), ранній птах тощо вільно корелюють з іншими ад’єктивно-субстантивними фраземами цього ж типу. І це не тільки закладено в паремії, семантика якої грунтується на протиставленні образів (Рання пташка – пізня пташка – “внутрішній смисл прислів’я”), а й уписується в розгалужену серію одноструктурних ФО з концептом – “орнітонімом”: Обстріляна птиця, перелітна птиця (пташка), перелітний птах, важна (важлива) птиця (пташка, птаха). Їх ареал не обмежується українською мовою (і це додатковий аргумент їхньої первинності): рос. Обстрелянная птица, ранняя птичка, перелетная птица; біл. Ранняя птушка, стрэляная птушка; пол. Ranny ptakranny praszek “про людину, яка любить дуже рано вставати”.
Як тенденцію треба визнати тезу: чим більше варіантів, тим вірогідніше, що перед нами або просто різновиди “твірного” виразу (паремії), пізніші нарощення (введення ідіоми до паремії), спричинені необхідністю експлікації вже дещо затемненої внутрішньої форми, або розгортання, умотивовування образної основи, а то й гумористичне народнорозмовне доповнення – часом з локальними чи ситуативними елементами, наприклад, як у М. Номиса: Ловися (берися, имайся), рибко, велика й маленька (малая й великая)… бери, чорте, Дениса й Омелька; оттака ловись – …хоч дрібна, але свіжа; …ловись, яка влізла; ноги на плечі – а ну ноги на плечі!, …та й чухрай!, …та навдьори; а нуте ноги!., та не лускайте! .
Крайнім виявом деривації є скорочення (згортання) виразу до одного слова, що узгоджується з висловлюванням О. Потебні про “згущення думки”. Згадаймо й позицію І. Срезневського: усілякі вирази “придатні для утворення слів”: Заноситися – заноситися вгору, молоти – молоти язиком, крутихвіст – крутити хвостом, шкуродерні ціни (М. Стельмах) – Шкуру драти (з кого).
Часом до регресивної деривації відносять і ФО точити ляси нібито від точити ляси з баляндрасами. Однак вона швидше автономна, подібна за структурою до дволексемних ФО з тотожною семантикою: Ляси підпускати “говорити”; рос. точить лясы “базікати” , діал. новг., пек., твер., ряз., тамб., іркут. Лясы веять, волог., влад, Лясы разводить, ряз. Лясы распускать, урал. Лясы строчить, томск. Лясалки точить, горьк. Лясы строить. Припускають, що слово Ляси пов’язане з Ляскати “базікати” . Додамо, що подібні утворення генетично походять від твірної основи Ляс-; див. ще: Ляскуха “вітрогонка, балакуха, цокотуха” , Ляскуха “пустомеля, котра голосно говорить” ; рос. лЯсник “балакун” ; Вони тільки язиком ляскають ; Ляский, ляскіт, ляско, ляскотіти, ляскотливий, ляскучий та ін. – усе це однозвучні слова з основою Ляс – . Вислів Точити ляси етимологи вважають “безсумнівно давнім” , тобто не дериватом з ФО Точити ляси з баляндрасами.
Лексема Баляндраси теж формує “мовленнєві” фраземи, як-от: Баляндраси точити, баляндраси правити, баляндраси торочити, рос. Точить балендрасы. Так само, як основа ляс-, спільнослов’янська основа Бал – (bal-) репрезентує поняття “говорити, балакати, гомоніти”: Балабун, балабони, балабонити, балаболка, балабон “базіка”, Балагур, балагурити, балакати, балаки “розмови”, Баляка “безглузда розмова”, Балакай “говорун, балакун, базіка”; фраземи балабони бити “говорити дурниці”, Баляки підпускати “дурити, обдурювати” , Балачки розводити, бали розводити ; рос. Балабонить языком, баланду переть, творить баланды та ін. Компонент Точити Також пов’язаний з номінацією процесу говоріння й формує багато двокомпонентних фразеосполук (дієслово + іменник): “А тим часом Розмова точиться Та Точиться” (Марко Вовчок), Бали точити, брехні точити, побрехеньки точити, теревені точити, точити балачку, гуц. Точити Бредні, точити бандиті “плести нісенітниці” ; рос. Точить балы (Лясы, балясы, балендрасы, пешки) . Усталений уже вираз Точити ляси з баляндрасами Можна було б розглядати як контаміновану сполуку двох фразем (точити ляси + точити баляндраси). Цікаво, що цю схильність до поєднання ми бачимо також у фіксації Б. Грінченка в “Словарі”: Точити баляндраси, Теревені, Ляси “базікати дурницю” .Таким чином, можливість скорочення (деривація) грунтується на здатності мовців співвідносити еліптовану частину з її ширшою твірною основою. У такому разі структурно складніша мовна одиниця передає у спадок дериватам семантику, мотивування, стилістичне забарвлення. При скороченні вторинні утворення стають абстрактнішими, що дає змогу включати їх до ширшого кола контекстів.
Протилежним до деривації є процес Нарощення, у результаті якого утворюються структурно ширші паремії. Іноді, наприклад, вважають, що фразема Стріляний (старші) горобець вичленувалася з паремії Старого горобця на полові не обдуриш. Проте тут же, у збірнику М. Номиса, вміщені й варіанти цього прислів’я: Старого горобця на м’якинах (на м’якині) не обдуриш, старого горобця на полові не зловиш. Крім того, двокомпонентні прикметниково-іменникові сполуки на означення “досвідчена, загартована життям, бувала, витривала людина, яку важко перехитрити, обдурити” широко вживаються в слов’янських і неслов’янських мовах: укр. Стріляний горобець, обстріляний горобець, старий горобець, стріляна птиця, стріляний птах, стріляна ворона; рос. Стреляный воробей, старый воробей, стрелянная птица; біл. Стары верабей, стрэляны верабей; пол. stary wrobel; чес. Paleny ptacek, досл, “палена пташка”; італ. passero veccio, досл, “старий горобець”, англ. Old bird, досл, “стара птиця”. До цього можна додати й інші метафоризовані одноструктурні “непташині” вислови: Старий вовк, стара лисиця, старий собака.
Related posts:
- Творення фразеологізмів на базі окремих слів Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 19. Творення фразеологізмів на базі окремих слів Творення фразеологізмів можна пов’язувати з імплікацією/експлікацією: імплікація посилює знаковий характер мовної одиниці, експлікація – її експресивність. Розгортання окремих слів у фразеологізм відбувається шляхом нарощування вихідного слова в разі уточнення якогось його значення. Для ФО Важливий (важний, великий) птах конкретизацією семантики базового слова […]...
- Творення слів на базі фразеологізмів – СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА Розділ 4 СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА § 7. Творення слів на базі фразеологізмів Спостереження над процесом відфраземного словотворення допомагають простежити за конкретними виявами взаємодії слів і фразеологізмів, за їх функціональною і семантичною співвіднесеністю, виявити специфіку універбів як межі стійких нарізнооформлених лексем, глибше пізнати не лише один зі шляхів збагачування словникового складу мови, а й саму […]...
- Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 22. Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних Становлення українських фразеологізмів на базі іншомовних фразем можна нерідко назвати творенням лише умовно: часом ідеться про калькування, тобто передачу нових виразів шляхом копіювання моделей інших мов і наповнення їх елементами української. наприклад, поставити крапки над “І” – з фр. Mettre les points […]...
- Творення фразеологізмів на базі вільних синтаксичних конструкцій Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 17. Творення фразеологізмів на базі вільних синтаксичних конструкцій Найчастіше фразеологічні одиниці утворюються на базі вільних синтаксичних конструкцій, які постають у процесі спілкування. Дуже часто дериваційною базою служать дієслівно-іменні словосполучення. При цьому дієслівна форма вживається або в недоконаному виді (Втрачати рівновагу, додавати духу (кому)), або в доконаному (Заорати носом, уложити […]...
- Творення фразем на базі сполучень слів Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 18. Творення фразем на базі сполучень слів Дериваційною базою ФО можуть бути поєднання слів різних службових частин мови (особливо прийменників та часток) зі словами повнозначних частин мови: Без упину (без спину); в дошку “дуже сильно”; Для форми, для годиться; до упаду, до голови “цілком, повністю, без залишку”; З хвостиком, […]...
- Творення фразем на базі народних оповідань Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 20. Творення фразем на базі народних оповідань Оскільки тип фразеотворення на базі народних оповідань не можна інтерпретувати за допомогою тих чи інших мовних явищ або за допомогою відомих логіко – семіотичних (логіко – синтаксичних) закономірностей, його називають екстралінгвістичним, оскільки “його витоки завжди перебувають за межами самої мови й тих […]...
- Функціонально-стильові розряди фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 34. Функціонально-стильові розряди фразеологізмів Основними функціонально-стильовими розрядами фразеологізмів є розмовні, просторічні, фольклорні й книжні. До Розмовних Належать літературні, дещо знижені фразеологізми, властиві переважно усному мовленню. Вони становлять найбільшу частину всього загальномовного фразеологічного фонду (саме тому в словниках біля них немає позначки “розм.”) і характеризуються повсякденністю, буденністю. Розмовні […]...
- ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАН ВИСЛОВИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 11. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАН ВИСЛОВИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Джерела походження українських фразеологізмів різні. Найважливішим є мова народу. Фразеологізми походять від словосполучень на позначення поведінки людини у праці (працювати засукавши рукава; гнути спину; наступати на граблі; гребти лопатою), побуті та родинних стосунках (побити горшки; заварити кашу; копилити губу; кліпати […]...
- ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАТІ ВИРАЗИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: навчальна: ознайомити учнів із джерелами українських фразеологізмів, розширити знання про прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми та формувати вміння доречно їх використовувати; розвивальна: розвивати інтерес до яскравих мовних засобів; виховна: виховувати ціннісне ставлення до мудрості народної. Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, синтаксис, пунктуація, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, інші науки, фольклор, соціокультура. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ […]...
- БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 53 БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: розкрити багатство стилістичних можливостей фразеологізмів; розвивати естетичні смаки десятикласників; виховувати повагу до народної мудрості, до творчості майстрів слова. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексика і стилістика: функціональні стилі. Синтаксис: словосполучення, речення, текст. Пунктуація: розділові знаки. Культура мовлення: точність, багатство і […]...
- ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: навчальна: навчити уточнювати лексичне значення фразеологізмів; розвивальна: розвивати гнучкість і образність мислення учнів; виховна: виховувати увагу та повагу до народної мудрості. Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, синтаксис, пунктуація. Міжпредметні зв’язки: мова, література, соціокультура. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Перевірка домашнього завдання Виразне читання […]...
- Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 48. Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів У мові є немало немотивованих ФО, які несуть суттєву інформацію про екстралінгвістичну дійсність, а їх етимологія – це фактично вказівка на позамовний “фон”, на фрагмент “живого життя”. Позамовна дійсність, зміст культури, закріплений за ФО, – об’єкт номінації етнофразеологізму, його “етимон”; метод етнокультурної […]...
- Творення видових форм дієслова – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Творення видових форм дієслова Дієслова різних видів, що мають тотожне лексичне значення, утворюють видові пари (Робити – зробити, зігріти – зігрівати, розрізати – розрізати). Видові пари можуть утворюватися за допомогою префіксів, суфіксів, чергування звуків в основах дієслів, наголосу та інколи від іншої основи. 1. Форми доконаного виду творяться від форм недоконаного найчастіше […]...
- Семантична класифікація – КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 6 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 13. Семантична класифікація Ідіоматичні словосполучення (ідіоми) і фразеологічні одиниці, за Л. Булаховським, – це характерні стійкі сполучення слів, у яких слова набувають “цілком або відносно специфічного змісту”. Ідіома – це своєрідні вирази з певних мов, що за своїм ужитком є цілісні й одиничні за змістом, звичайно не можуть бути точно […]...
- Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів Розділ 13 КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ В УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ § 39. Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів На стикові двох наукових дисциплін – фразеології та етнолінгвістики – склалися відчутні передумови для виникнення нового напряму – етнофразеології, у центрі якої перебувають вислови, пов’язані з традиційною народною культурою. В. Коваль подав навіть короткий список східнослов’янських етнофразем (серед яких і 31 […]...
- Фразеологізми, їх лексичне значення. Вживання фразеологізмів у мовленні ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 74 Тема. Фразеологізми, їх лексичне значення. Вживання фразеологізмів у мовленні Мета: поглибити знання учнів про фразеологічні звороти; вдосконалювати вміння учнів знаходити фразеологізми в текстах, розкривати їх значення; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати повагу до рідного слова. Обладнання: підручник, текст диктанту. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ […]...
- Багатозначність фразеологізмів – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 9. Багатозначність фразеологізмів Багатозначність (полісемію) розуміють як наявність у семантичній структурі мовної одиниці двох і більше значень, тобто віднесеність її до двох чи більше об’єктів позначення. Лексична полісемія досліджена вже достатньо, наявність же кількох значень фразеологізму, образна семантика якого нібито “не допускає варіації значення” (О. Єфімов), деякими дослідниками […]...
- Сфера первісного функціонування фразеологізмів Розділ 15 ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 42. Сфера первісного функціонування фразеологізмів Як бачимо з попереднього параграфа, у фразеології української мови представлені найрізноманітніші сфери буття народу. Детальніше розгляньмо деякі з названих і нові сфери первісного функціонування прототипів українських фразеологізмів (особливо за родом занять), їх семантико – образну динаміку, “згасання” чи активізацію, заміну одного живильного […]...
- Стилістичні функції фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 35. Стилістичні функції фразеологізмів Синтез функціонального й структурно-семантичного підходів до ФО породжує бісинхронний підхід до мови, що створює органічну єдність мови – коду й реалізації цього коду в процесі мовлення. Він же породжує й опозицію денотативно-сигніфікативного й експресивно-стилістичного аспектів. Виразні семантико – стилістичні якості фразеологізмів – їх […]...
- Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 49. Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів Примітно, що практично всі українські етимологи – М. Демський, А. Івченко, Л. Коломієць, Л. Скрипник, Я. Спринчак, В. Ужченко та ін. – широко використовують фразеологічні паралелі з російської мови та інших слов’янських джерел. Як і деякі російські – О. Бірих, В. […]...
- КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 6 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Залежно від того, за якою ознакою розподіляють фразеологізми на групи, по-різному їх і класифікують. Виділяють різну кількість груп. Укладач найавторитетніших фразеологічних словників російської мови О. Федоров, наприклад, увесь фонд фразеологізмів залежно від семантики й значень слів – компонентів, які входять до складу ФО, поділяє на дві основні групи: ідіоми і фразеологічні […]...
- ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Нинішня суспільно-мовна ситуація характеризується особливою динамікою. Постійно виникають окремі лексеми й словосполучення, спостерігаються семантичні зрушення, мовні одиниці збагачуються новим екстралінгвістичним контекстом, одні з них виходять з активного вжитку, інші, навпаки, – активізуються. Пришвидшено змінюється конотація традиційних вербалізмів – часом аж до протилежної, у засобах масової інформації апробуються численні новотвори. Нові […]...
- ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 7 ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Як уже зазначалося, проблема систематизації фразеологічного матеріалу, його класифікації постійно перебуває в полі зору мовознавців. Дифузність фразеологічного значення, різноструктурність, семантична редукція компонентів ФО ускладнюють вибір основи для їх класифікації. В. Виноградов розподілив фразеологізми на групи за ступенем єдності компонентів. Однак для ФО властиві й інші характеристики. Вона виконує певну синтаксичну […]...
- СЛОВНИЧОК ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ДОДАТКИ Додаток 1 СЛОВНИЧОК ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Авгієві стайні – занедбане, брудне місце чи занедбані справи. Ахіллесова п’ята – вразливе місце, слабкість людини. Без тями (рідше без тямки, без тямку) – нічого не усвідомлюючи; несамовито. Вибивати (бити) дрижаки (дріб) – дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т. ін. Викинути / викидати з голови (з пам’яті, з […]...
- Стилістичне використання фразеологізмів Стилістика української мови Стилістичне використання фразеологізмів Одним із стилістичних засобів мови й мовлення, по-особливому виразних, оригінальних і емоційних є фразеологізми. Фразеологізми (грец. phrasis – зворот і logos – слово, вчення) – семантично й граматично пов’язані сполучення слів, а також речення, які використовуються в мові як її усталені і здебільшого легко й образно сприймувані одиниці. Фразеологізми […]...
- Еволюція соціальних фразеологізмів Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 30. Еволюція соціальних фразеологізмів Різночасові фразеографічні зрізи виразно ілюструють зміни у складі фразеології навіть упродовж незначного для історії періоду. Звернімося до словника Б. Грінченка, який укладався зовсім недавно – у кінці XIX – на поч. XX ст. Ось тільки деякі вислови, згадані в другому томі цього словника (1908) (їх […]...
- Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 47. Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів Чи не найбільший ефект на сьогодні при етимологізації фразеологізмів дає органічне поєднання методів, зокрема, лінгвістичних (використання структурно-семантичної моделі) з аналізом екстралінгвістичного, етнографічного матеріалу. Проте сам характер ФО, а також доступний для дослідника матеріал спричинюють різне співвідношення між використанням цих двох засобів етимологізування […]...
- СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Дослідження фразеотворення стало в останні десятиліття окремим напрямом (аспектом) фразеологічної науки. Ю. Гвоздарєв визначає фразеотворення як вивчення закономірностей утворення фразеологічних одиниць і їх структури. При фразеотворенні важливо знати, на базі якого типу матеріалу виникла ФО, які процеси привели до її створення, у якому відношенні ця одиниця перебуває до інших одиниць […]...
- Евфемізація як семантичний і культурологічний фактор формування фразеологізмів Розділ 9 ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 26. Евфемізація як семантичний і культурологічний фактор формування фразеологізмів Немало ФО сформувалося внаслідок евфемізації – явища заміни точної однослівної назви певного поняття, пряме вираження якого було б певною мірою небажаним, описовим з метою його пом’якшення, ввічливості, пристойності, а також заміни табуйованих назв. Важливо виділити ряди понять, які інтенсивно підлягають […]...
- Джерела українських фразеологізмів – ФРАЗЕОЛОГІЯ ФРАЗЕОЛОГІЯ Джерела українських фразеологізмів Переважна більшість фразеологізмів походить із народної мови. Це передусім прислів’я, приказки, вислови жартівливого характеру. Не так лінь, як неохота. Надувся, як півтора нещастя. Господиня: три городи – одна диня. З народними звичаями й обрядами пов’язані вислови на зразок Дати гарбуза, стати на рушник, замовляти зуби, виносити сміття з хати. Фразеологія збагачується […]...
- Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 33. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів Під стилістично забарвленими фразеологізмами розуміють, по-перше, їх стильову належність, закріплення за певними сферами мовленнєвого спілкування. Наприклад, ФО П’ята колона, входити в плоть і кров звичайно вживаються в книжному стилі. Фразеологізми Ні в казці сказать пі пером описать, стрільці – молодці властиві фольклорному мовленню, […]...
- СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Фразеологізми справедливо вважаються “специфічними рисами кожної мови”, “квінтесенцією національного обличчя мови”, “згустками розуму й знання”. У фразеології, за висловом М. Рильського, “дух “язика”. Стилістику й конотацію мовних одиниць Л. Блумфілд певним чином пов’язував з “авторитетом” тієї професії або ремесла, звідки вони взяті. Морські терміни звучать як щось “влучне, […]...
- Збір і систематизація фразеологізмів – УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ Розділ 17 УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ § 50. Збір і систематизація фразеологізмів Упорядкування українського фразеологічного багатства пов’язане насамперед з фольклорними збірниками, пареміологічними виданнями. Ось тільки деякі з них, але, мабуть, одні з найважливіших: “Краткий малороссийский словарь” О. Павловського в його “Грамматике малороссийского наречия” (1818); “Малороссийские пословицы и поговорки” (1834) В. Смирницького; “Галицькі приповідки і загадки” (1841) Г. […]...
- Фразеологізми. Словник фразеологізмів ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ § 15 Фразеологізми. Словник фразеологізмів Пригадаймо! Які усталені вислови (фразеологізми) української мови ви знаєте? 123 1. Прочитайте текст. Порівняйте пари сполучень слів. Чим вони відрізняються? Ківш квасу – ківш лиха. Сіяти пшеницю – сіяти грішми. Свій велосипед – сам не свій. Надути кульку – надути губи. Пекти пироги – пекти раків. Бити посуд […]...
- Джерела українських фразеологізмів ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ § 16 Джерела українських фразеологізмів Запам’ятаймо! Доберіть і запишіть синонімічні вислови до відомих вам фразеологізмів (три-п’ять висловів). Зразок: бігати хвостиком – невідступно, часто набридливо ходити за ким-небудь. Джерела української фразеології 1. Спостереження людей у професійній діяльності та в побуті – трудові процеси: варити воду (знущатися з кого-небудь) За день роботи на городі пані […]...
- Індивідуально-авторське використання фразеологізмів (лексичні видозміни) Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 31. Індивідуально-авторське використання фразеологізмів (лексичні видозміни) Дослідження широких трансформаційних потенцій ФО, безперервного оновлення їх компонентного складу, форми і структури як внаслідок історичних змін, під впливом мовної системи й дії екстралінгвістичних факторів, так і під пером майстрів слова відповідно до сюжетної лінії, розуміння стійкості (постійності) компонентного складу й структури ФО […]...
- Відприкметникова адвербіальна деривація – ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ ПРИСЛІВНИК 7. ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ Відприкметникова адвербіальна деривація Відприкметниковий тип адвербіальної деривації базується на здатності прикметника переміститися з позиції присубстантивного залежного другорядного члена в позицію придієслівного некерованого другорядного члена, не змінюючи свого лексичного значення, пор.: привітна жінка і жінка привітно розмовляє; яскраве світло й лампочка світиться яскраво. Потрапляючи в позицію прислівника, прикметник, на відміну […]...
- Фразеологізми зі структурою словосполучення – ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 7 ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 16. Фразеологізми зі структурою словосполучення Найбільше серед ФО виразів зі структурою словосполучення. Залежно від принципу, покладеного в основу поділу, одні й ті самі вирази можна відносити до різних груп. Так, для ФО Ранній птах, стріляний Горобець синтаксично стрижневими компонентами є іменники, що й зумовило їх традиційну віднесеність до іменникових […]...
- Прислів’я, приказки, афоризми (крилаті вислови) як різновиди фразеологізмів ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ § 17 Прислів’я, приказки, афоризми (крилаті вислови) як різновиди фразеологізмів Пригадаймо! З якими прислів’ями та приказками ви вже ознайомилися, навчаючись у школі? Наведіть приклади. 137 Пригадайте прислів’я з поданими антонімами. Посієш – пожнеш; світ – тьма; праця – лінь; рання – пізня; менше – більше; вранці – увечері. Запам’ятаймо! Прислів’я – це усталений […]...
- Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів – СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА Розділ 4 СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА § 8. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів Становлення символів О. Потебня пов’язував з еволюцією семантики слів, становленням і забуттям їх внутрішньої форми, виникненням нових слів. Нові поняття, писав учений у ранній роботі “Про деякі символи в слов’янській народній поезії”, входячи в думку й мову народу, позначаються звуками, які […]...