Тюнен

Related posts:

1. Теорія земельної ренти Теорія земельної ренти – сукупність концепцій, ідей, поглядів представників різних напрямів економічної теорії щодо сутності земельної ренти, джерел її утворення, особливостей розподілу та ін. Першими основи рентних відносин досліджували фізіократи. Грунтуючись на теорії трудової вартості, У. Петті розробив учення про ренту, запровадив категорію диференціальної земельної ренти, що створюється в аграрному секторі завдяки різній урожайності земельних […]...
2. Валова продукція сільського господарства у землеробстві Валова продукція сільського господарства у землеробстві – частина валового суспільного продукту, створена в сільському господарстві, що включає обсяг продукції землеробства за певний період у вартісній формі. Складається з вартості спожитих засобів виробництв і чистої продукції сільського господарства. Обчислюють методом валового обороту, тому до складу продукції сільського господарства зараховують не лише вартість продукції, реалізованої за межами […]...
3. Диференціальний рентний податок Диференціальний рентний податок – податок, за допомогою якого вилучають диференціальну земельну ренту і який має встановлюватися стосовно кожного господарства, виходячи з якості землі та диференціальної ренти, що там утворюється. Д. р. п. має бути постійним протягом тривалого часу (5 років). Для його вилучення необхідно провести економічну оцінку землі й визначити диференціальну ренту, що утворюється в […]...
4. Диференціальна земельна рента Диференціальна земельна рента (лат. differentia – різниця, відмінність, reddo – повертаю, сплачую) – відносини економічної власності між власниками земель різної якості та розташування (а також орендарями) і найманими працівниками з приводу привласнення новоствореної вартості і передусім додаткового чистого продукту через механізм ціноутворення з урахуванням платоспроможного попиту населення. Д. з. р. існує у формі диференціальної ренти […]...
5. Абсолютна рента Абсолютна рента – форма земельної ренти при капіталізмі, яку необхідно сплачувати власникові за будь-яку ділянку землі, незалежно від її родючості й місця розташування. Таким чином, А р. є економічною формою монополії приватної власності на землю. Її джерелом є надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і суспільною ціною виробництва), а […]...
6. Ховельмо Ховельмо (Haavelmo) Трюгве Магнус (1911 – 1999) – норвезький економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки “за роз’яснення ролі теорії ймовірностей як фундаменте економетрики і за аналіз економічних структур” (1989). Народився в Скедсмо, закінчив університет в м. Осло (економічний факультет). Заслугою X. є передусім обгрунтування методології і конкретних методів економетричного дослідження, тому його справедливо вважають засновником […]...
7. Пріоритет сільськогосподарського використання земель Пріоритет сільськогосподарського використання земель – принцип земельного законодавства України. Суть його полягає в тому, що, по-перше, землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарських цілей і, по-друге, для несільськогосподарських потреб повинні надаватися землі несільськогосподарського призначення, не придатні для ведення сільського господарства, або сільськогосподарські угіддя гіршої якості....
8. Аграрно-промисловий комплекс Аграрно-промисловий комплекс – сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом, переробкою, збереженням і доведенням до споживача сільськогосподарської продукції. До складу АПК входять три основні сфери: 1) виробництво засобів виробництва для сільського господарства та його виробничого обслуговування; 2) власне сільське господарство; 3) заготівля, переробка, збереження, транспортування і збут сільськогосподарської продукції. Кінцева продукція АПК є результатом взаємодії галузей […]...
9. Сезонність виробництва Сезонність виробництва – нерівномірність і нерегулярність випуску продукції окремими галузями промисловості, сільського господарства, будівництва впродовж року, спричинені порами року, природними явищами та ін. С. в. позначається на діяльності торгівлі, транспорту, на кількості зайнятих. Зокрема, для сільського господарства характерний зимовий сезон, сівба окремих сільськогосподарських культур навесні, догляд за ними, сінокіс, збір урожаю зернових та ін. С. […]...
10. Сеніор Сеніор (Senior) Нассау Уїльям (1790-1864) – англійський економіст, один з пізніх представників класичної школи. Економічні погляди С. викладені в “Основних початках політичної економії” (1836) і “Листах про фабричне законодавство” (1897). В основу своєї економічної доктрини С. поклав чотири принципи: 1) гедоністичний принцип; 2) принцип збільшення народонаселення; 3) принцип зростання продуктивності промисловості; 4) принцип убутної прибутковості […]...
11. Як сенсімоністи (послідовники К. А. Сен-Симона) формулюють теорію експлуатації? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ Як сенсімоністи (послідовники К. А. Сен-Симона) формулюють теорію експлуатації? Використовуючи теорію вартості, сенсімоністи формулюють теорію експлуатації. Вони вважають, що в основі капіталістичного нагромадження лежить неоплачена частка праці найманих робітників, але розрізняють прибутки від праці підприємця і прибутки від власності. За підприємцем вони […]...
12. Економетрика Економетрика (від грец. metron – міра) – наука, яка вивчає кількісні характеристики економічних явищ і процесів засобами математичного та статистичного аналізу. Термін Е. запроваджений норвезьким вченим Р. Фрішем. Економетрики вважають, що на підставі знань параметрів, внутрішніх та зовнішніх чинників можливо вирахувати, в який час та в яких розмірах відбудуться ті чи інші господарські явища та […]...
13. Валова продукція сільського господарства у тваринництві Валова продукція сільського господарства у тваринництві – частина валового суспільного продукту, створена в галузі тваринництва і виражена у вартісній формі. В. п. с. г. у т. складається з: вартості продуктів тваринництва (молоко, м’ясо тощо), в т. ч. побічної продукції (гній, вовна від линяння та ін.); вирощування тварин (приплід, приріст живої маси тварин); кролівництва; бджільництва; звірівництва; […]...
14. Позаекономічний примус Позаекономічний примус – форма примусу до праці, що базується на особистій залежності працівників, на відносинах панування й підкорення. Найбільшою мірою П. п. був властивий рабовласницькому способу виробництва (див. Рабовласницький суспільний спосіб виробництва). П. п. характерний і для боргового рабства. За феодалізму П. п. полягав у примусі селян до праці в поміщицькому господарстві, що знаходило своє […]...
15. Міжгалузеві та внутрігалузеві пропорції Міжгалузеві та внутрігалузеві пропорції – кількісно-якісні співвідношення матеріально-речових та особистісних факторів виробництва між галузями або окремими виробництвами чи підгалузями. Кількість таких пропорцій залежить від ступеня розвитку суспільного поділу праці у загальній та особливій формах. Якісний аспект М. та в. п. зумовлюється передусім рівнем розвитку продуктивних сил. У розвинених країнах світу якісні співвідношення виражаються у незначній […]...
16. Регіон Регіон – велика територія країни із здебільшого однаковими природно-кліматичними та економічними умовами і характерною спрямованістю розвитку продуктивних сил з урахуванням соціальних, демографічних та інших особливостей, економічної і соціальної інфраструктури. Внаслідок цього розвиток Р. здійснюється на підставі законів національної економічної системи та регіональних, які розкривають сутність регіональних економічних відносин. Основними типами Р. є: малі (представлені територіально-виробничими […]...
17. Який внесок К. Родбертуса у розробку теорії земельної ренти? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ Який внесок К. Родбертуса у розробку теорії земельної ренти? Родбертус зробив певний внесок у розробку теорії земельної ренти. У його працях закладено основи теорії абсолютної ренти. У Родбертуса середні ціни всіх товарів, як промислових, так і сільськогосподарських, збігаються з їхніми трудовими вартостями. […]...
18. Тінберген Тінберген (Tinbergen) Ян (1903-1994) – видатний нідерландський економіст, один із засновників економетрики, відомий спеціаліст теорії динаміки, теорії економічних циклів і світової економіки. Нобелівську премію з економіки отримав “за розвиток і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів” 1969 (разом з Р. Фрішем), Народився в м. Гаага. У 1929 захистив докторську дисертацію з фізики і з […]...
19. Аграрні відносини Аграрні відносини – особливий вид відносин економічної власності у суспільстві між його членами, господарствами, державою з приводу виробництва і привласнення різних умов та результатів сільськогосподарського виробництва. Найповніше А. в. виражаються у формах земельної ренти. Головними в А. в. є розподіл землі – основного засобу виробництва в сільському господарстві, тип власності та форма господарювання, а також […]...
20. Земельна рента Земельна рента – економічна форма реалізації права власності на землю. В економічній науці немає однозначних оцінок її видів та шляхів використання. За усталеною кваліфікацією, в аграрному секторі економіки існує три види ренти: диференціальна, абсолютна і монопольна. Існування З. р. зумовлене тим, що земля, будучи основним засобом виробництва у сільському господарстві, є обмеженою у просторі. Тому […]...
21. “Зелена революція” і “біотехнологічна революція” МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.9. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4.9.2. “Зелена революція” і “біотехнологічна революція” Аналізуючи нинішній стан сільського господарства світу, часто вживають поняття “зелена революція”. Зелена, тому що зелений колір – це колір сільського господарства. Революція, тому що у сільському господарстві відбуваються широкомасштабні перетворення на основі агротехніки. У США, Канаді, […]...
22. Гроші декретивні Гроші декретивні – готівкові гроші (знаки вартості), які є платіжними зобов’язаннями держави, запроваджуються в обіг декретом і засвідчують відповідальність держави за стабільність національної валюти, її монополію на емісію грошей. Г. д. – основний платіжний засіб держави. Існують такі види Г. д.: 1) паперові гроші у вигляді банкнот (боргових зобов’язань держави), які випускає в обіг держава […]...
23. Феодальний спосіб виробництва Феодальний спосіб виробництва – суспільний спосіб виробництва, оснований на експлуатації безземельних, особисто залежних від феодалів-землевласників селян. У країнах Західної Європи Ф. с. в. виник наприкінці V ст., й існував до початку буржуазних революцій, які в тих чи інших країнах відбувалися протягом XVII-XVIII ст. Основні риси ф. с. в.: 1) особиста залежність селянина від феодала і […]...
24. Паритет цін Паритет цін – співвідношення цін на сільськогосподарські товари, що реалізуються або підлягають реалізації, з одного боку, і на промислові товари й послуги, які купують виробники сільськогосподарських товарів – з іншого. Вимірюється за допомогою індексів цін на відповідні товари в динаміці (див. Індекс паритету). Ціни є паритетними за умови, що виробники сільськогосподарської продукції на виручені кошти […]...
25. Експортно-імпортні розрахунки підприємств Експортно-імпортні розрахунки підприємств – міжнародні розрахунки, що регулюють платежі за грошовими вимогами і зобов’язаннями між підприємствами, організаціями та зовнішньоторговельними фірмами різних країн, які займаються експортно-імпортними операціями товарів і послуг. З цією метою вони відкривають у банках розрахункові, суброзрахункові, кредитні, спеціальні та інші рахунки, які ведуться в національній валюті і поділяються на декілька основних груп. Такі […]...
26. Як визначає У. Петті земельну ренту і ціну землі? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Як визначає У. Петті земельну ренту і ціну землі? Петті значну увагу приділяв розгляду проблем земельної ренти і ціни землі. Ренту він розглядав з двох боків: як загальну форму привласнення додаткового продукту, під яким розумів надлишок над витратами виробництва, і як власне диференціальну земельну ренту, що виникає у […]...
27. Валова продукція сільського господарства Валова продукція сільського господарства – частина валового суспільного продукту, створена у сільському господарстві; обсяг продукції землеробства і тваринництва, виробленої за певний період і вираженої у вартісній, грошовій формі. Включає вартість засобів виробництва, спожитих у процесі сільськогосподарського виробництва, і чисту продукцію сільського господарства. Обчислюється В. п. с. г. за методом валового обороту. До неї відносять вартість […]...
28. Міжнародні розрахунки Міжнародні розрахунки – грошові розрахунки між державами, підприємствами, організаціями, банками, окремими особами різних країн. Пов’язані із зовнішньою торгівлею, кредитами, інвестиціями, транспортними послугами, туризмом, утриманням дипломатичних представництв, різними некомерційними переказами коштів за кордон. Головне місце займають розрахунки зовнішньої торгівлі. Загальні умови розрахунків оформляються міжнародними угодами, М. р. за торговельними операціями здійснюються на неоднакових умовах, у різноманітних […]...
29. Премія кол Преображенський Євген Олексійович (1886- 1937) – російський економіст, розробляв питання предмета й методу політекономії, проблеми товарно-грошових відносин. У роботі “Основний закон соціалістичного нагромадження” (1925) П. висунув тезу про те, що соціалістичні підприємства не в змозі витримати вільну конкуренцію з капіталістичними підприємствами. Цю тезу П. обгрунтовував тим, що соціалізм втрачає деякі переваги капіталізму, не встигаючи набути […]...
30. Економічні науки Економічні науки – сукупність наукових дисциплін (близько 50), які вивчають закони й суперечності розвитку економічних систем у процесі їх історичної еволюції, управління господарством, відносини між людьми і навколишнім середовищем та інші проблеми. Виокремлюють загальні та конкретні Е. н. До загальних належать економічна теорія, політична економія, історія народного господарства, історія економічної думки, теорія управління народним господарством […]...
31. Заощадження населення Заощадження населення – вклади населення в ощадному банку з метою зберігання грошей і отримання доходів у формі відсотків. Джерелом З. н. є доходи від власності (на засоби виробництва, цінні папери, домашнє майно, об’єкти інтелектуальної власності та ін.), продаж робочої сили. Розрізняють трудові та нетрудові З. н. Вкладаючи гроші в ощадний банк, населення прагне: 1) зберегти […]...
32. Доходи первинні Доходи первинні – доходи, які утворюються у сфері матеріального та частково нематеріального (зайняті продуктивною працею) виробництва в процесі створення і первинного розподілу національного доходу. Одна частина (необхідний продукт) надходить в індивідуальне розпорядження працівників у формі заробітної плати, а також у формі доходів працівників міста і села від індивідуальної трудової діяльності й підсобного господарства. Другу частину […]...
33. Серра Серра (Serra) Антоніо (XVI-XVII ст.) – італійський економіст, один з перших теоретиків меркантилізму, С. розглядав гроші як основну форму багатства, а зовнішню торгівлю – як джерело багатства для країн, що не мають у надрах благородних металів. Виробництво вважав джерелом багатства лише остільки, оскільки воно дає можливість залучати в країну благородні метали шляхом вивезення товарів за […]...
34. Панщина, відробіткова рента Панщина, відробіткова рента – різновид докапіталістичної земельної ренти за феодалізму, форма експлуатації селян – кріпаків поміщиками. Для П.,в. р. характерними були: наділення селянина землею та іншими засобами виробництва; його особиста залежність від поміщика; панування натурального господарства за низького рівня рільницької техніки і привласнення додаткової та частини необхідної праці методами позаекономічного примусу. Частину тижня селянин зі […]...
35. Ціни закупівельні Ціни закупівельні – ціни, за якими сільськогосподарські виробники (кооперативні, колективні, державні, фермерські, особисті підсобні господарства) продають свою продукцію державним, кооперативним та приватним, заготівельним, переробним та торговельним фірмам. Ц. з. застосовуються також при заготівлі продукції хутрового звірівництва, рибництва, закупках вторсировини. Застосування Ц. з. звільняє господарства від витрат, пов’язаних із транспортуванням, зберіганням та реалізацією продукції. В сільському […]...
36. Шмаленбах Шмаленбах (Schmalenbach) Ейген (1873-1955) – німецький економіст, автор робіт “Фінансування” (1915) і “Основи динамічного балансу” (1919). Ш. досліджував проблеми теорії балансових звітів і фінансування підприємств, систематизував теорію рентабельного ведення господарства в галузі оптимізації й раціоналізації обліку, торговельної техніки, товарного обігу й кредиту. Як прихильник державного регулювання економічної діяльності Ш. виступав за трестування економіки за допомогою […]...
37. Які джерела виникнення земельної ренти виділяв М. Туган-Барановський? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.) Які джерела виникнення земельної ренти виділяв М. Туган-Барановський? У розумінні ренти Туган-Барановський, як і переважна більшість учених – економістів тієї доби в Росії та Україні, залишився на позиціях теорії диференціальної ренти Д. Рікардо. Вчений розглядав ренту як результат природних стійких відмінностей у продуктивності праці у різних пунктах […]...
38. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСР) Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСР) – міжурядова організація, мета якої – сприяння розвитку сільського господарства країн, що розвиваються, й поліпшення харчування в цих країнах. Заснований 1974, є спеціалізованою установою ООН. Головні засоби досягнення поставленої мети – надання технічної та фінансової допомоги слаборозвиненим країнам для розвитку сільськогосподарського виробництва передусім у формі пільгових кредитів на тривалий період. […]...
39. Фонд споживання Фонд споживання – частина національного доходу, яка використовується на задоволення матеріальних та соціальних потреб членів суспільства, Інша частина національного доходу спрямовується на розширення виробництва і утворює фонд нагромадження, Ф. с. включає в себе особисте споживання всього населення країни, а також витрати у закладах, які обслуговують населення, Ф. с. утворює межу зростання реальних доходів населення і […]...
40. Абсентеїзм землевласницький Абсентеїзм землевласницький – форма юридичної та економічної власності на землю, за якої власник не бере участі у виробництві, віддає землю у володіння іншій особі, отримуючи за це дохід у формі ренти або прибутку. Значну роль А. з. відіграє у двох основних формах: 1) землевласник-абсентеїст призначає менеджера для ведення господарства на його землі; 2) здає землю […]...