У чому цінність життя (1-а година)

Тема І. Прагнімо вершин добра

Урок 2 У чому цінність життя (1-а година).

Тема. У чому цінність життя (1-а година).

Мета: сформувати в учнів уявлення про ключові поняття теми;

Виділити головне значення духовних потреб і їх перевагу над матеріальними; виховувати в дітей прагнення до самовдосконалення.

Обладнання: підручник, робочий зошит, підручник зарубіжної літератури для 6 класу.

Епіграф: “Із честолюбства або почуття обов’язку не може народитися нічого цінного. Цінності виникають завдяки любові й відданості людям та

об’єктивним реаліям цього світу” (А. Ейнштейн).

Вислови: “Деякі цінності здобуваються разом із загальною культурою, але я думаю, що найважливіших цінностей ми вчимося тоді, коли зазираємо в глибини власної душі” (М. Клеланд).

“Найцінніше в житті – це бажання й уміння творити корисне” (Г. Александров).

“Якщо у вас є що-небудь цінне, поділіться цією цінністю з іншими. Якщо ви не можете поділитися, то цінність втрачає сенс” (В. Хелемендеріс).

“Душа людини розвивається до самої смерті” (Гіппократ).

Ключові поняття: внутрішній світ; цінність; потреба; матеріальні потреби; соціальні

потреби; духовні потреби;духовна краса; духовність.

Тип уроку: інтегрований.

Структура уроку

I. Вступна частина.

1. Вітання.

2. Актуалізація опорних знань.

3. Мотивація навчальної діяльності.

4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.

II. Основна частина.

1. Цінності й потреби.

2. Що таке духовність?

3. “Душа обязана трудиться…”

III. Заключна частина.

Висновки.

IV. Домашнє завдання.

Х ід уроку

I. Вступна частина.

1. Вітання.

Учитель. Здрастуйте, діти! На минулому занятті ми з’ясували, навіщо вивчати етику. Для чого ж нам треба її вивчати? (Етику потрібно вивчати для того, щоб уміти спілкуватися з людьми, самовдосконалюватися, вчитися бути добрим, справедливим, милосердним, навчитися відчувати себе потрібним людям, щасливим.)

2. Актуалізація опорних знань.

Як ми розуміємо такі терміни, як етика, мораль, звичай, традиція, моральність, вихованість, етикет? (Відповіді дітей.)

Перевірка письмового домашнього завдання з теми “Навіщо вивчати етику”.

1-2. Впиши відповідні до змісту слова етика або мораль.

Норми та правила поведінки, які регулюють взаємини між людьми, називають. (мораллю).

3-4. Розгадай кросворд.

У чому цінність життя (1 а година)

Науку про моральні якості людини називають… (етикою).

5-6. Сформулюй за малюнками правила етикету.

А. Хлопчик повинен пропускати дівчинку вперед, входячи до класу.

Б. Не можна перебивати людей, які говорять одне з одним. Якщо ж дуже потрібно звернутися, не слід бити по плечу, а, вибачившись за те, що перебиваєш, викласти проблему.

7-8. Які з поданих норм ти вважаєш застарілими?

Б. Зустрічати гостей господар має в розкішному вінку із селери на голові.

Г. Коли гості сідають на свої місця, їм належить подати воду, щоб вони могли вимити руки й почати їсти.

9-10. Обгрунтуй або спростуй думку англійського філософа кінця 16 – початку 17 ст. Френсиса Бекона: “Мета етики – сповнити душі внутрішньої порядності, тоді як закон не вимагає нічого, крім порядності зовнішньої”. (Індивідуальна відповідь учня.)

11-12. Прокоментуй ситуацію, змальовану українським письменником Богданом Лепким, за поданими запитаннями.

– Чи відповідає змальована ситуація приписам етикету гостинності?

– Чи відрізняються описані митцем сільські “церемонії” від сучасних? Чим?

– Що, на твою думку, зумовило встановлення саме таких етикетних приписів?

(Індивідуальні відповіді учня.)

3. мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Як ви вважаєте, що таке цінність? (Діти доходять висновку, що цінність – це значущість для людини. Цінності існують завдяки людині, без неї вони не можуть існувати.)

А зараз напишіть, що для вас у житті найдорожче. (Діти пишуть, потім зачитують уголос. Досвід підказує, що більшість дітей пишуть, що найдорожче – життя людини, здоров’я своє та батьків.)

Чому ви більше зрадієте – придбаному комп’ютеру чи одужанню близької людини? (Одужанню близької людини. Адже речей може бути багато, вони міняються, модифікуються, застарівають. А за близьку людину переживаєш, готовий віддати все, аби вона видужала.)

4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.

Учитель. Тема нашого уроку сьогодні звучить так: “Цінності в сучасному житті”.

На уроці ми розглянемо деякі важливі поняття та поговоримо про те, яку людину можна назвати духовно красивою; чому потрібно постійно працювати над собою, прагнути до самовдосконалення.

II. основна частина.

1. Цінності й потреби.

Учитель. Перш за все нам слід визначити основні поняття й терміни уроку

Цінність – значущість для людини.

Цінності бувають різними. Для декого – то дуже цінний подарунок, зроблений близькою людиною. І не тому він цінний, що дорого коштує, а тому, що його подарувала від душі дорога або дуже шанована людина.

Але існують ще й вічні моральні цінності.

Моральні цінності в сучасному світі – Добро, Справедливість,

Милосердя, Любов, Дружба.

У кожної людини є потреби, їх можна поділити на матеріальні, соціальні та духовні. Матеріальні – це те, що необхідне для нашого тіла, а духовні – для душі.

Потреба – необхідність у чомусь.

Матеріальні потреби – їжа, житло, одяг.

Соціальні потреби – соціальний статус, авторитет, місце в суспільстві.

Духовні потреби – естетичні, пізнавальні, етичні.

Послухайте притчу.

Один мудрець розмовляє з царем:

– Яке світло має людина? – запитав цар.

– Світло сонця, о царю! – відповів мудрець.

– Коли сонце зайшло, яке світло є в людини?

– Місяць служить їй за світило.

– А коли зайшли і сонце, і місяць?

– Вогонь служить їй світлом.

-А коли зайшло сонце, зайшов місяць і згас вогонь, що служить їй світлом?

– Мова служить їй світлом. Справді, володарю, людина йде туди, де чується мова, нехай навіть там не можна розпізнати і власної руки.

– А коли сонце зайшло, сховався місяць, згас вогонь і змовкла мова, яке світло має людина? Що залишається людині в повному мовчанні, без мерехтливих образів речей, без слів навіть, наодинці із самим собою? Є всередині неї творче джерело життя чи вона залежить цілком від того, що її оточує, і не має опори в самій собі?

Яке ж внутрішнє джерело світла живе в людині? (Духовність.)

Духовність – сукупність ознак, властивих людині з розвиненим внутрішнім психічним життям і моральністю.

Духовна краса – бажання духовні потреби ставити вище від матеріальних.

Внутрішній світ – усе те, що пов’язане з душею людини: почуття, думки, бажання, прагнення, інтереси, досвід.

Робота з підручником.

– Прочитайте текст “Що таке духовна краса” (с. 22-23).

– Випишіть біблійний вислів: “Не хлібом єдиним живе людина”. Як ви його розумієте? (Пояснення дітей.)

Послухайте розповідь.

Жебрак

Я проходив по вулиці. Мене зупинив жебрак, немічний старий. Запалені, слізні очі, посинілі губи, шорстке лахміття… Він простягнув до мене червону, опухлу брудну руку. Я почав ритися в себе в усіх кишенях. Ні гаманця, ні годинника, ні навіть хустки. Я нічого не взяв із собою. Трусилася слабо рука його простягнута, чекав жебрак. Я, розгублений, збентежений, міцно потиснув цю брудну, трепетну руку…

– Не ображайся, брате, немає в мене нічого, брате.

Жебрак підвів на мене свої запалені очі; його сині губи усміхнулися – і він у свою чергу зціпив мої похололі пальці.

– Що ж, брате, – прошамкотів він, – і на тому спасибі. Це теж подаяння, брате.

2. Що таке духовність?

Учитель. Звідки ж виникло слово “духовність”? (“Духовний”, “дух”, “душа” – слова зі спільним коренем.)

– Чим людина, в першу чергу, відрізняється від тварин? Що потрібно тваринам? (Їсти, спати.)

– Що потрібно людині окрім цього? (Мистецтво, знання, наукові відкриття, робити світ кращим, пошана інших людей.)

Учитель. Християнська релігія вказує нам на те, що людина складається з душі й тіла: тіло смертне, душа вічна. Але ще в давні часи люди вважали, що і в рослин, тварин також є душа. Звідси йде віра в духів і душу – анімалізм (аnіmа – душа). Дух, на відміну від душі, вважався самостійним, не пов’язаним із тілом предметом або явищем природи; він міг лише тимчасово вселятися в який-небудь матеріальний предмет. Деякі вчені вважають навіть, що віра в “душі” з’явилася раніше, ніж віра в “духів”. Стародавні люди всю природу вважали одухотвореною. Це знайшло віддзеркалення в обрядах і традиціях.

Так, американські індіанці ірокези вірили в те, що навіть трава має душу.

Часто одухотворялися дерева. У деяких племен перш ніж зрубати дерево, пили його сік, вважаючи, що тоді душа дерева не помститься їм. Тим більше, стародавні люди вірили в існування душі у тварин. Так, кайани острова Калімантан не вбивали спійманого крокодила, а зв’язували його й чекали, поки він помре своєю смертю (тоді його душа не буде небезпечною). Індіанці Північної Америки після того як убили ведмедя, просили в нього вибачення, вставляли йому в пащу трубку, викурювали разом із ним, при цьому всіма діями стверджували, що зробили це випадково.

Душа людини, за уявленнями наших пращурів, може бути в різних частинах людського тіла: у крові (у пораненого з кров’ю витікає й душа); в очах, у волоссі. Не дозволялося будити сплячу людину, оскільки під час сну душа покидає тіло, і, якщо різко розбудити людину, вона може не знайти його. Також у давнину люди вірили в переселення душ, особливо родичів.

Можна багато цікавого розповідати про вірування в душі та духів. Але я хочу, щоб ви зрозуміли, що духовне цінується вище від матеріального. Саме про ту людину, яка ставить духовне вище за матеріальне, ми говоримо як про духовно красиву.

Перевагу духовного над матеріальним доводить і наступний уривок із поеми Є. Євтушенка “Мама і нейтронна бомба”. У цьому уривку поет описує наслідки вибуху нейтронної бомби (тобто виду бомби, який знищує все живе).

На целехоньких улицах

Будут лежат целехонькие часы

С застегнутыми браслетами и ремешками,

Еще сохраняющими форму исчезнувших рук,

Осыпавшиеся с пальцев обручальные кольца,

Опавшие с женских мочек

Бирюзовые и другие сережки,

И только целехонькие пустые перчатки будут сжимать

Целехонькие баранки целехоньких автомобилей. [6].

Скажіть, чи є сенс у житті “речей”, коли немає людини? (Речі самі по собі нічого не варті. Вони мають цінність, оскільки потрібні людині. Без людей увесь матеріальний світ не має ніякого сенсу.)

3. “Душа обязана трудиться…”

Але для того щоб бути духовно багатою, людина повинна постійно працювати над собою, самовдосконалюватися.

Це доводить відомий вірш поета М. Заболоцького “Не позволяй душе лениться”.

Подумайте над основною думкою цього вірша.

Поясніть вислови, які бачите на дошці. (Пояснення дітей.)

III. Заключна частина.

Висновки.

– Що таке цінність?

– Чи може бути цінністю для певної людини річ, яка абсолютно не має цінності для інших людей?

– Що таке потреби?

– Які види потреб ви знаєте?

– Що таке “духовність”, “внутрішній світ”?

– Яку людину ми називаємо духовно красивою?

IV. домашнє завдання.

Прочитати в підручнику із зарубіжної літератури уривок з оповідання Джека Лондона “Любов до життя”.

Виписати цитати, які підтверджують назву оповідання.

Виконати завдання 4, 5 підручника на (с. 21-22).

Виписати зі с. 22 прислів’я, які виконують роль моральних настанов, пояснити їх.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: У чому цінність життя (1-а година)