Уклади у країнах, що розвиваються

Related posts:

1. Перехідна економіка в країнах, що розвиваються Перехідна економіка в країнах, що розвиваються – процес трансформації різних типів економічних систем і їх економічних секторів у сутнісно нові шляхом еволюції або за допомогою радикальних економічних реформ. Особливості перехідного періоду країн, що розвиваються, зумовлені тим, що у більшості з них (переважно слаборозвинених) існують різні соціально-економічні сектори: державно-суспільний, який здебільшого відображає інтереси всієї нації; державно-капіталістичний, […]...
2. Країни, що розвиваються Країни, що розвиваються, – більшість слаборозвинених та частина наближених до розвинених країн світу, економіка яких включає різні соціально-економічні уклади. К., що р., поділяють на такі групи: 1) країни ОПЕК – країни – експортери нафти, що отримують значні доходи – нафтодолари і за відносно невеликої кількості населення забезпечили його високий життєвий рівень (понад 10 тис. дол.), […]...
3. Державно-монополістичний капіталізм Державно-монополістичний капіталізм – економічна система на найвищому ступені розвитку капіталістичного способу виробництва, що виникає внаслідок взаємодії монополістичного і державного капіталізму і підпорядкування попередніх форм капіталізму, цілісність якої забезпечується відповідним господарським механізмом. Суспільною формою Д.-м. к. є державно-монополістична власність (головні суб’єкти власності – держава і наймогутніші корпорації), яка виступає якісно новою формою розвитку продуктивних сил, а […]...
4. Приватизація в зарубіжних країнах Регіональна економіка Глава V ОРГАНІЗАЦІЙНО – ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ПРИВАТИЗАЦІЇ 1. Приватизація в зарубіжних країнах В кінці 70-х – на початку 80-х років в історії підприємництва настав перелом, пожвавилась приватизація в Англії, Франції, Японії, СІЛА, а потім і в країнах, що розвиваються, – Аргентині, Бразилії, Чилі, Мексиці. Великобританія першою на Заході пішла по шляху масової приватизації […]...
5. Моделі роздержавлення і приватизації у постсоціалістичних країнах Моделі роздержавлення і приватизації у постсоціалістичних країнах – найважливіші концепції трансформації одержавленої економіки цих країн у протилежні за змістом економічні системи та схеми їх реалізації. Основними серед них є: 1) модель масового роздержавлення і приватизації; 2) модель колективного роздержавлення і приватизації; 3) модель зовнішнього власника; 4) змішана модель роздержавлення і приватизації; 5) модель соціально орієнтованої […]...
6. Місце країн, що розвиваються, у світовому господарстві Місце країн, що розвиваються, у світовому господарстві – визначення місця і ролі цих країн у світовому господарстві впродовж короткотривалого та довготривалого періодів. Внаслідок дії закону нерівномірності економічного розвитку, історично успадкованих кожною з цих країн продуктивних сил, різних укладів, типів і форм власності, дій уряду після досягнення політичної незалежності, політики розвинених держав світу стосовно країн, що […]...
7. Державний капіталізм Державний капіталізм – безпосередня участь держави в економіці країни. Основним його виявом є державна власність на промислові, транспортні, банківські підприємства, земельні та лісові угіддя, формується на ранній стадії розвитку капіталізму в умовах недостатнього нагромадження приватного капіталу. Останньому ще було не під силу спорудження та експлуатація крупних промислових підприємств, доріг і каналів. Це змушена була взяти […]...
8. Перехідна економіка у постсоціалістичних країнах Перехідна економіка у постсоціалістичних країнах – процес трансформації економічних систем країн соціалістичної співдружності в сутнісно новий стан шляхом проведення радикальних суспільних реформ. Класифікувати країни, в яких відбувається перехід від однієї економічної системи в іншу, найдоцільніше за ознаками формаційного підходу. За цими ознаками відбувається, по-перше, перехід більшості слаборозвинених країн, у яких переважає багатоукладна економіка, до економічної […]...
9. Роздержавлення і приватизація власності у постсоціалістичних країнах Роздержавлення і приватизація власності у постсоціалістичних країнах – процес переходу державної власності на засоби виробництва в інші, недержавні, типи та форми власності, в т. ч. у приватну власність окремої особи або членів її сім’ї (що означає приватизацію державної власності як складової роздержавлення). Процеси роздержавлення і приватизації у 80-90-х XX ст. відбувалися в розвинених країнах світу […]...
10. Продукти праці Продукти праці – матеріальні та нематеріальні результати процесу праці, що виробляються з метою задоволення потреб людей. Матеріальні П. п. існують у речовій формі і відокремлюються від процесу виробництва, а нематеріальні (або послуги) такої форми не мають і задовольняють потреби людей, як виробнича діяльність, під час їх створення. П. п. у різних суспільно-економічних формаціях існують у […]...
11. Диференціація країн, що розвиваються Диференціація країн, що розвиваються – процес розшарування країн, що розвиваються, за рівнем економічного розвитку. Таких країн в Азії, Африці та Латинській Америці 145. Основними показниками розшарування є виробництво ВВП на душу населення, його галузева структура, частка обробної промисловості в структурі виробництва та експорту тощо. Відповідно до показників ВНП на душу населення та рівня розвитку продуктивних […]...
12. Інвестиції Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Інвестиції – 1) довгострокові вкладення приватного або державного капіталу в різні галузі національної (внутрішні інвестиції) або закордонної (зовнішні інвестиції) економіки з метою одержання прибутку; 2) сукупність витрат, що реалізується у формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі економіки....
13. Моделі трансформаційних процесів у постсоціалістичних країнах Моделі трансформаційних процесів у постсоціалістичних країнах – сукупність концепцій і принципів їх побудови, які стосуються напрямів розвитку перехідної економіки і створення нового типу економічної системи. До М. т. п. у п. к. відносять: 1) моделі ринкової економіки (просто ринку або цивілізованого ринку, ринкової економіки, ринкової економічної системи, соціально орієнтованої ринкової економіки, розвиненої ринкової економіки та […]...
14. Капітал державно-монополістичний Капітал державно-монополістичний – поєднання і зрощування державного капіталу з монополістичним, у процесі якого на державно-монополістичному ступені вищої стадії капіталізму відбувається їх діалектична взаємодія (взаємозумовленість, взаємопроникнення, взаємозаперечення) і на основі експлуатації найманої праці формується та розвивається якісно нова форма капіталу в інтересах насамперед державно-фінансової олігархії. Персоніфікаторами його є вищі чиновники державного апарату й вищі менеджери державних […]...
15. Устрої економічні Устрої економічні – особливі типи виробничих відносин і форм господарювання, матеріальною основою яких є рівень розвитку продуктивних сил, що разом із суспільною формою підпорядковуються відповідним економічним законам. Основними У. е. у постсоціалістичних країнах є: 1) державний; 2) капіталістичний; 3) колективний трудовий; 4) дрібнотоварний. Дрібнотоварний У. е. представлений індивідуальними (сімейними) господарствами, що базуються на особистій праці […]...
16. Система державного управління Державне управління Система державного управління. Система, елементами якої є: суб’єкт державного управління, тобто органи державної влади; об’єкти державного управління, тобто сфери та галузі суспільного життя, що перебувають під організуючим, регулюючим і координуючим впливом держави; державно-управлінська діяльність (процес), тобто певного виду суспільні відносини, через які реалізуються численні прямі та зворотні зв’язки між суб’єктами та об’єктами державного […]...
17. Тіньова економіка Політологічний словник Тіньова економіка – приховані економічні відносини, які не є публічними, оскільки пов’язані з порушенням правил і законів, а отже, з уникненням контролю з боку офіційних державних органів. Вона сприяє корупції, що, з одного боку, є складовою тіньової економіки, а з іншого – системою захисту. Одна із загальних характеристик тіньової економіки – несплата податків, […]...
18. Основне виробниче відношення Основне виробниче відношення – відношення між працівниками і власниками засобів виробництва у сфері безпосереднього виробництва, втілене у соціально-економічній формі поєднання особистісних і речових факторів виробництва. Таким відношенням у вітчизняній економічній літературі називають власність, власність на засоби виробництва, капітал та ін. Однак власність за своїм соціально-економічним змістом охоплює не лише сукупність виробничих відносин будь-якого суспільного способу […]...
19. Система мотивування працівників у країнах Заходу Система мотивування працівників у країнах Заходу – комплекс основних типів, підсистем і методів мотивації ефективної праці, взаємодія між якими формує цілісну систему мотивування персоналу. До першого типу належать: 1) гнучка оплата робочої сили (в т. ч. праці) за досягнення працівниками поставлених цілей. При цьому передбачається виплата премій за виконання низки економічних показників, зокрема щодо якості […]...
20. Органічна будова капіталу Органічна будова капіталу – відношення постійного капіталу до змінного за вартістю, що відображає технічну будову капіталу (відношення між засобами виробництва і робочою силою, живою працею, яка приводить їх у дію). Отже, О. б. к. відображає взаємозв’язок між вартісною і технічною будовою капіталу. Якщо, наприклад, вартісна і будова капіталу зміниться внаслідок подорожчання сировини, але при незмінній […]...
21. Закон переходу кількості в якість в економіці Закон переходу кількості в якість в економіці – один із основних законів діалектики, який виражає, що кількісні зміни на певному етапі переходять в якісні, а їх нова якість, своєю чергою, визначає характер, напрям, можливості й темпи перебігу кількісних змін, формує кількісно нову силу розвитку. Водночас встановлюється взаємозалежність кількісних та якісних характеристик у розвитку економічних явищ […]...
22. Націоналізація банків Націоналізація банків – перехід банків з рук приватного та колективного капіталу у власність держави у безоплатній або оплатній (в т. ч. частково) формах. Н. б. за капіталізму мала здебільшого оплатний характер і здійснювалася прогресивними урядами. Так, після визволення Франції від фашистських окупантів до влади прийшли демократичні сили. Представники профспілкового центру входили до складу адміністративних рад, […]...
23. Грошовий ринок Грошовий ринок (денежный рынок) – сектор чи частина ринку позичкових капіталів, де здійснюються короткострокові депозитно-позичкові операції на строк до одного року. Цей ринок обслуговує рух оборотних коштів підприємств та організацій, короткострокових коштів банків, установ, громадських організацій, держави та населення. Об’єктом купівлі-продажу на грошовому ринку є тимчасово вільні грошові кошти. Основними суб’єктами Г. р, виступають комерційні […]...
24. Реальне нагромадження капіталу Реальне нагромадження капіталу – нарощування матеріально-речових еолементів продуктивного, торговельного та інших форм капіталу, які у процесі розвитку відносин економічної власності слугують знаряддям привласнення додаткової і частково необхідної праці. Нагромадження капіталу підпорядковується дії законів концентрації і централізації капіталу і в процесі еволюції економічної системи капіталізму набуває форм індивідуального, акціонерного, монополістичного (у т. ч. олігополістичного), державного, транснаціонального […]...
25. Приватизація і роздержавлення землі Приватизація і роздержавлення землі – процес переходу землі, що перебувала в державній та колективній власності, у приватну (трудову та капіталістичну) власність. Формування приватного сектора з сільському господарстві об’єктивно необхідне, оскільки без цього неможливий плюралізм типів і форм власності, а отже, стабільність економічної системи. П. і р. з. відбувається на таких засадах: 1. Громадяни України мають […]...
26. Які принципи класичної політекономії розвиваються у працях І. Вернадського? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.) Які принципи класичної політекономії розвиваються у працях І. Вернадського? Прихильником принципів класичної політичної економії був також професор Київського університету Іван Вернадський (1821 -1884). У своїх наукових працях Вернадський проповідував доктрину економічного лібералізму на основі відомого принципу laissez faire, тобто вільної конкуренції і вільного підприємництва. Він вважав, що […]...
27. Політика валютна дисконтна Політика валютна дисконтна – регулювання центральним емісійним банком облікових (дисконтних) ставок, здійснюване з метою впливу на попит і пропозицію позикових капіталів, на курси обміну валюти, а також на стан платіжного балансу країни. Підвищення облікової ставки спрямоване на зменшення суми кредитів, що надаються центральним банком комерційним банкам, що впливає на скорочення грошової маси в обігу, збереження […]...
28. Конституційне право Конституційне право – сукупність норм, які закріплюють повновладдя народу, основи суспільного і державного ладу України, правового статусу громадян, організації і діяльності органів держави тощо. Основні джерела К. п.- Конституція України, закони та інші нормативні акти, що регулюють державно-правові відносини. Норми конституційного права систематизуються за окремими державно-правовими інститутами у певній відповідності і залежно від їх змісту […]...
29. Формування постіндустріального суспільства. Зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються ТЕМА 8. РОЗВИТОК НАУКИ ТА КУЛЬУРИ (1945 р. – ПОЧАТОК ХХІ СТ.) § 29. Основні напрями НТР у другій половині XX ст. 2. Формування постіндустріального суспільства. Зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються. На зміну індустріальній стадії розвитку суспільства, на якій західні держави та Японія перебували наприкінці […]...
30. Банківська офшорна зона Банківська офшорна зона – різновид офшорної зони, яка використовується економічними суб’єктами для проведення банківських операцій з нерезидентами на вигідніших (порівняно з національними) умовах для збільшення капіталу. Водночас інші суто фінансові операції у Б. о. з., як правило, заборонені (зокрема, операції з цінними паперами), а проведення банківських операцій регулює держава. Для залучення іноземного капіталу в таких […]...
31. Парадокс Фельдштейна-Хоріоки Парадокс Фельдштейна-Хоріоки – емпірично встановлена американськими економістами М. Фельдштейном і Ч. Хоріокою залежність, згідно з якою інвестиції в національну економіку зростають лише із зростанням внутрішніх заощаджень. Це суперечило ідеї неокласичного і кейнсіанського напрямів, згідно з якими низький рівень заощаджень, а отже, нестача інвестицій у країнах, що розвиваються, можна подолати залученням іноземного капіталу. П. Ф.-X. підтвердила, […]...
32. ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ Короткі висновки 1. Становлення політичних структур у східноєвропейських країнах має системний характер. Поряд із трансформацією законодавчої та виконавчої влади у цих державах здійснено судову реформу. В нових конституціях, прийнятих у всіх країнах регіону, відображено провідні тенденції сучасного політичного життя. Чотири з семи країн […]...
33. Абсолютна рента Абсолютна рента – форма земельної ренти при капіталізмі, яку необхідно сплачувати власникові за будь-яку ділянку землі, незалежно від її родючості й місця розташування. Таким чином, А р. є економічною формою монополії приватної власності на землю. Її джерелом є надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і суспільною ціною виробництва), а […]...
34. Трансформації в країнах Східної Європи ТЕМА 5. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 р. – ПОЧАТОК ХХІ СТ) § 20. Політичні, економічні та соціальні трансформації посткомуністичного суспільства 1. Трансформації в країнах Східної Європи. Після революцій у країнах Східної Європи сформувалася дієва багатопартійна структура. Часом хаотична в деяких країнах, вона стала, однак, беззаперечною реальністю, незважаючи на те, що демократична традиція тут […]...
35. Категорії державного управління Державне управління Категорії державного управління. Поняття, що відображають найбільш загальні і фундаментальні властивості, відношення та зв’язки у державному управлінні як сфері діяльності та галузі науки. К. д. у. мають об’єктивний характер, їх зміст відображає суспільні відносини в соціальному управлінні, що існують незалежно від волі та свідомості суб’єктів управління. Вони мають історичний характер, оскільки розроблялися протягом […]...
36. Напрями вдосконалення державного управління Державне управління Напрями вдосконалення державного управління. Визначені шляхи вдосконалення державного управління. Серед них: поліпшення державного і зміцнення взаємодій між керівниками й управління керованими компонентами системи державного управління, що передбачає Вдосконалення головним чином “дерева цілей” і функціональної структури державного управління; безперервний розвиток суспільної сутності державного управління за допомогою демократизації, розширення участі громадян у його процесах, становлення […]...
37. Державний капітал Державний капітал – специфічна підсистема заснованих на привласненні чужої праці відносин економічної власності, що розвивається в усіх сферах суспільного виробництва між вищими чиновниками державного апарату та вищими менеджерами державних підприємств і установ, з одного боку, і найманими працівниками державного сектора економіки – з іншого. Д. к. можна також розглядати як суспільну форму розвитку державного капіталізму, […]...
38. Правове регулювання ринку цінних паперів Правове регулювання ринку цінних паперів – нормативне упорядкування на ринку цінних паперів. Складається з двох частин: державно-правового та інституційно-правового. Державно-правове регулювання здійснюється органами законодавчої і судової влади. В Україні зазначене регулювання виконують також державні органи, які не є органами законодавчої або виконавчої влади, але підпорядковуються законодавчій владі. Наприклад, Фонд державного майна, Національний банк. Центральним елементом […]...
39. Культура державного управління Державне управління Культура державного управління. Комплексне поняття універсального характеру, що відображає конкретні форми взаємодії людей та організацій у процесі здійснення владно-управлінських відносин, які виявляються в різноманітних ситуаціях. Основними елементами К. д. у. є метод і стиль державно-управлінської діяльності. Вона проявляється через комплекс уявлень про систему цінностей і цілі державного управління, у ставленні політиків та державних […]...
40. Концентрація банківського капіталу Концентрація банківського капіталу (лат. con – з, разом і centrum – зосередження, центр) – зростання розмірів капіталу банків у процесі виконання ними активних і пасивних операцій та капіталізації частини прибутків з метою привласнення максимальних прибутків і посилення ролі наймогутніших банків у банківській системі. Основою К. б. к., який до початку його капіталізації промисловими компаніями зосереджується […]...