УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ОДНА З ІНДОЄВРОПЕЙСЬКИХ МОВ. УКРАЇНСЬКА МОВА В КОЛІ СЛОВ”ЯНСЬКИХ МОВ
Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні
§5. УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ОДНА З ІНДОЄВРОПЕЙСЬКИХ МОВ. УКРАЇНСЬКА МОВА В КОЛІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ
Мовознавчі студії
33. I. Прочитайте текст. Пригадайте, що вам відомо з історії про східнослов’янські племена, їхню культуру. Які історичні причини утворення мов української, російської, білоруської народностей? Назвіть імена вчених-мовознавців, що доводять давність української мови. Які факти підтверджують цю гіпотезу?
ДАВНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Говорити про мову протоукраїнських
Спільнослов’янська мова сформувалася на базі індоєвропейської, первинною основою якої були споріднені племінні діалекти періоду кам’яного віку, що характеризувалися близькістю лексичного складу, фонетичної системи і граматичної будови. Про давність української мови свідчать і реліктові фольклорні твори, особливо календарно-обрядові пісні (наприклад, “А ми просо сіяли…”). Олександр Потебня, відомий вітчизняний мовознавець, стверджував, що українські веснянки й колядки існували ще в I тисячолітті до нової доби.
Процес формування спільнослов’янської (або праслов’янської) мови припадає приблизно на ІV – ІІІ тисячоліття до нової доби. Він був складним і тривалим, бо племінні об’єднання не тільки виникали, а й розпадалися. Наприкінці минулої доби – на початку I століття нової доби слов’янські племена розпалися на дві групи – східну й західну. А внаслідок переселення слов’ян на Балкани виникає й південнослов’янська група племен. До кінця VІ століття кожна слов’янська група починає набувати власних мовних особливостей. Це і є початок самостійного існування спільної східнослов’янської мови.
Споконвічна українська лексика характеризується такою генетично-хронологічною послідовністю: індоєвропейський лексичний фонд 6 праслов’янський лексичний фонд 6 давньоруський лексичний фонд 6 власне український лексичний фонд. У складі споконвічної української лексики виділяють такі тематичні групи слів, успадкованих з індоєвропейської прамови:
1) назви предметів і явищ навколишнього середовища (небо, земля, день, ніч, озеро, болото, вогонь, вода, дим); 2) назви рослин (дерево, береза, зерно, липа, клен, лист); 3) назви тварин (звір, вовк, бобер, лось, вівця, корова, орел); 4) назви спорідненості й родинних зв’язків (тато, батько, мати, син, сестра, дід); 5) назви органів і частин тіла людей і тварин (череп, мозок, око, рука, серце); 6) назви житла, знарядь праці, продуктів (дім, двері, мед, сіль, колесо, вісь, жорна); 7) назви дій, станів, процесів (жити, іти, їсти, стояти); 8) назви на позначення господарської діяльності людини (копати, орати, місити); 9) назви якостей (білий, рудий, жовтий, довгий, короткий); 10) назви чисел (один – десять, сто, тисяча) (3 кн. ” Сучасна українська літературна мова”).
II. Виконайте завдання до тексту.
1) Складіть план тексту.
2) Підготуйте запитання для взаємоперевірки вивченого матеріалу.
34. I. Прочитайте текст. Назвіть слов’янські мови. Які граматичні категорії спільні для всіх слов’янських мов? Про що це свідчить?
МІСЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ СЕРЕД ІНШИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ
Українська мова належить до групи слов’янських мов. Усі слов’янські мови об’єднуються в такі підгрупи: східно слов’янську – мови українська, білоруська, російська; західнослов’янську – мови польська, чеська, словацька, верхньолужицька, нижньолужицька і мертва тепер полабська; південнослов’янську – мови болгарська, македонська, сербсько-хорватська і словенська. Слов’янські мови становлять одну з груп індоєвропейської сім’ї мов.
Генетично, тобто з походження, споріднені мови характеризуються значною спільністю лексики, близькістю морфологічної і синтаксичної будови, наявністю закономірних звукових співвідношень. У слов’янських мовах однаково називають основні родинні поняття, сільськогосподарські рослини, свійських тварин, явища довкілля тощо. Порівняйте: українське – брат, російське – брат, білоруське – брат польське – brat, сербсько-хорватське – брат. Слов’янським мовам властиві майже всі ті самі граматичні категорії (числа, роду, відмінка; особи, виду, стану, часу й інших), виняток становить лише болгарська мова, що втратила категорію відмінків. Споріднена у слов’янських мовах будова речення, хоча кожній із них властиві й певні особливості в синтаксичній структурі.
II. Виконайте завдання до тексту.
1) Поясніть розділові знаки у другому абзаці.
2) Виконайте морфемний розбір слова сільськогосподарські.
3) Обгрунтуйте написання складних слів.
4) Поясніть постановку тире в другому абзаці.
35. Накресліть і доповніть схему, спираючись на текст. Перевірте одне одного.
36. Опрацюйте теоретичний матеріал. Випишіть спільні риси слов’янських мов. Наведіть власні приклади з української та російської мов.
Слов’янським мовам властиві як спільні, так і відмінні риси. До важливих звукових співвідношень слов’янських мов належать: 1) повноголосся – оро-, – оло-, – ере-, – еле – в східнослов’янських мовах відповідно до сполучень ра-, ла-, ре-, ле – в південнослов’янських та ro-, lo-, re-, le – чи ra-, la-, re-, le – в західнослов’янських: українською – корова, голова, берег, молоко; сербсько-хорватською – крава, глава, брег, млеко; польською – krowa, glowa, breg, mleko; чеською – krawa, hlawa, breh, mleko; 2) сполучення ра-, ла-, ро-, ло – (ra-, la-, ro-, lo-) на початку слова перед приголосним у східнослов’янських та західнослов’янських мовах відповідно до ра-, ла – у південнослов’янських: українською – рало, ласка, робота, лобода; чеською – radlo, laska, robota, loboda; болгарською – рало, ласка, робота, лабода;
3) голосний [о] на початку слова в східнослов’янських мовах відповідно до [йе] в західнослов’янських та південнослов’янських: українською – один, озеро, осінь; чеською – jeden, jezero, jezen; болгарською – єдин, єзеро, єсен;
4) звукосполучення [зв], [цв] перед [e] у східнослов’янських і південнослов’янських мовах відповідно до сполучень hv, kv (gw, kw) у західнослов’янських: російською – звезда, цвет; сербсько-хорватською – звезда, цвет; чеською – hvezda, kvet, польською – gwiazda, kwiat; 5) приголосний [л] у східнослов’янських і південнослов’янських мовах відповідно до [dl] і [tl] у західнослов’янських: українською – мило, крило, сало; сербсько-хорватською – мило, крило; чеською – mydlo, sadlo.
Характеризуючись багатьма спільними рисами, кожна зі слов’янських мов має і свої специфічні риси.
37. Опрацюйте теоретичний матеріал у парах, проведіть взаємоперевірку. Наведіть власні приклади слів, які ілюструють характерні риси української мови.
Серед слов’янських мов українська виділяється як лексичним багатством, так і особливою милозвучністю.
Українська мова має такі фонетичні риси, характерні тільки для неї: 1) чітка вимова ненаголошених голосних [о], [у], [а], [і]: дорога, голова, сухий, літати; 2) уживання і в закритому складі: літо, кінь, піч; 3) початкові і та о зникають у деяких словах, спільних для інших слов’янських мов: грати, мати, Гнат, город (російською – играть, иметь, Игнат, огород); 4) тверда вимова приголосних перед [е], [и]: небо, синій, нива, лебідь; 5) кінцеві дзвінкі приголосні не оглушуються: зуб, лід, ніж, Бог; 6) перед початковими голосними у словах використовуються приставні [в] і [г]: вуса, вогонь, горіх, гострий (російською – уси, огонь, орех, острий);7) уживання звука [и] відповідно до давніх [и], [и]: дим, нива (російською – дим, нива; білоруською – дим, ніва); 8) збереження м’якості [ц’]: місяць, швець; 9) дзвінка вимова приголосних перед глухими у кінці складу: кладка, ложка.
Серед морфологічних особливостей слов’янських мов специфічними для української мови є такі: 1) іменники ІІ відміни в родовому, давальному та місцевому відмінках мають паралельні закінчення – а, – у; – у, – ові; – і, – еві: робітника, робітнику, робітникові; на коні, на коневі; 2) збереглася rV відміна іменників: теля, ягня, орля; 3) зберігся кличний відмінок: Михайле, Катрусю, земле, Україно; 4) лише в українській мові закінчення орудного відмінка іменників – ою, – ею не має паралельної форми (-ой, – ей): з рідною сестрою, своєю землею; 5) вживаються інфінітиви на – ти після основи на голосний: робити, діяти, спати та після основи з кінцевим [г], [к]: могти, пекти (порівняйте: російською – мочь, печь; білоруською – магчи, пячи); 6) з праслов’янської мови збереглося дієслівне закінчення – мо в першій особі множини: беремо, берімо; 7) тільки в українській мові вживаються прикметникові суфікси – ськ-, – зьк-, – цьк – із м’якими зубними приголосними: сільський, запорізький, козацький.
Кожна слов’янська мова має певні особливості і в синтаксичній будові. Порівняйте: українською – дотримати слова – родовий відмінок; російською – сдержать слово – знахідний відмінок; українською – користуватися з нагоди – родовий відмінок; білоруською – каристацца випадкам – орудний відмінок.
У лексичному складі української мови наявні слова багаття, баритися, гарний, мрія, лелека, смуга, міркувати, цап та інші, яких немає в інших слов’янських мовах.
Деякі спільні для східнослов’янських мов слова мають різне значення. Їх називають міжмовними омонімами. Порівняйте: українською – неділя – день тижня; російською – неделя – тиждень.
Практикум
38. Наведіть якомога більше прикладів міжмовних омонімів.
39. Об’єднайтеся в групи. Випишіть із “Слова про похід Ігорів” приклади слів спільносхіднослов’янської мови та сучасних східнослов’янських мов. Зачитайте слова, дібрані кожною групою. Сформулюйте висновки.
40. Зіставте мову “Повісті минулих літ” з українським, російським і білоруським перекладами. Аргументовано доведіть спорідненість спільносхіднослов’янської мови та сучасних східнослов’янських мов – української, російської, білоруської.
…И быша 3 брата, единому имя Кий, а другому Щекь, а третьому Хоривь, и сестра ихь Лыбидь. Й сьдяше Кий на гори, кдь ныне узвозь Боричевь, а Щекь сьдяше на гори, кдь ныне зовется Щековица, а Хоривь на третьей горі, отнюду же прозвася Хоривица; створиша городок во имя брата ихь старьшаго, и нарекоша имя ему Киевь (“Повість минулих літ”).
Український переклад
…І були три брати. Одному ім’я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, і сестра їхня – Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що й нині зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, від нього ж прозвалася Хоревиця. В ім’я брата свого старшого заклали городок і назвали його Київ (В. Яременко).
Російський переклад
…И были три брата: один по имени Кий, другой – Щек и третий – Хорив, а сестра их Лыбедь. Сидел Кий на горе, где ныне подьем Боричев, а Щек сидел на горе, которая ныне зовется Щековица, а Хорив на третьей горе, которая прозвалась по нему Хоревицей. И построили городок во имя старшего своего брата и назвали его Киев (В. Пономарьов).
41. I. Прочитайте уривки з віршів. Знайдіть у словах уривків спільні риси, властиві всім слов’янським мовам.
1. Зійшла вода з дніпровських берегів,
Збудивши в лозах челядь комарину.
У різнотрав’ї займищ і лугів З-під хмар нахлюпано ультрамарину.
І проситься запитання святе,
Хоч, може, і звичайне до смішного:
Чим ти подякував землі за те,
Що цю красу тобі поклала в ноги?.. (М. Руденко).
2. А степ уже сивий на поминках літа.
Осіннього неба останні глибини.
І гілка суха, як рука кармеліта,
Тримає у жмені оранж горобини.
Як глянеш упростяж – дорога в намисті.
Ці барви червлені і жовтогарячі,
Ці щедрі сади у багряному листі! –
А люди бредуть і бредуть, як незрячі (Л. Костенко).
II. Виконайте завдання до текстів.
1) Зробіть письмово фонетичний розбір слова челядь.
2) Виконайте морфемний аналіз слів різнотрав’я, упростяж.
3) Поясніть розділові знаки в реченнях.
42. Яка думка об’єднує уривки з віршів у вправі 43? Напишіть невеликий твір-роздум на цю тему.
Спілкування
43. Зайдіть на сайт “Енциклопедія. Українська мова” (http://litopys 3. freeservers. com/ukrmova/um. thm) і доберіть цікавий матеріал про походження української мови. Підготуйте повідомлення для однокласників.
Цікава перерва
Прочитайте уривок із вірша Дмитра Білоуса. Продовжіть поезію розповіддю про випадок, пов’язаний із міжмовними омонімами.
О, дуже легко помилиться –
Суцільні рифи навкруги:
Болгарське булка – молодиця,
Вонявка в Чехії – духи,
А білоруське бульба –
Й зроду картопля. Он які діла!
Та розкажу я вам пригоду…
44. Побудуйте і розіграйте діалог на тему “Що ми знаємо про самобутність української мови?”.
45. Об’єднайтеся в групи. Використовуючи додаткову літературу, підготуйте лінгвістичне повідомлення (реферат) на тему “Українська мова в колі слов’янських мов”. Звертайтеся до рубрики “До джерел знань” наприкінці розділу.
Розвиток мовлення
Мовленнєве спілкування. Офіційне й неофіційне, публічне й непублічне мовленнєве спілкування.
Вербальні та невербальні засоби спілкування
Розвиток мовлення
46. І. Прочитайте. Чому спілкування вважають різновидом діяльності? Схарактеризуйте типи спілкування. Який вплив учасників спілкування на його процес і результат? У чому причини комунікативних невдач?
Спілкування – це завжди, як зазначають філософи, “зустріч з іншим”, комунікативний акт.
Спілкування – сукупність зв’язків і взаємодій людей, суспільств, суб’єктів (класів, груп, особистостей), у яких відбувається обмін інформацією, досвідом, уміннями, навичками та результатами діяльності. За різними критеріями є кілька типів спілкування:
1. За мірою офіційності: офіційне (начальник – підлеглий), неофіційне (спілкування друзів, приятелів, закоханих).
2. За кількістю співрозмовників: непублічне (спілкуються двоє або невелика група: 3-5 осіб) і публічне (прилюдне) (20-30 осіб і більше).
3. За використанням мовних засобів: вербальне (словесне, від лат. verbum – слово) або невербальне (за допомогою міміки, жестів, постави).
4. За формою використання мови: усне і письмове (листування).
5. За темою спілкування: політичне, наукове, побутове, релігійне, філософське, навчально-педагогічне та ін.
6. За метою: ділове, розважальне, виховне.
Мовленнєва ситуація – обставини, за яких відбувається
Спілкування: місце, час, особистість партнера (партнерів), соціальні ролі учасників.
Учасники спілкування залежно від мети, намірів можуть виконувати безліч р о л е й: порадник (готовий допомогти), “супермен”, господар становища, жертва, контролер (усіх учить і контролює), бунтівник, ловелас, “правильний”, діловий, турботливий, терплячий, свідомий, простак тощо. Наприклад: Начальник підлеглому: – У вас сьогодні стомлений вигляд. Чи не захворіли? (роль – турботливий керівник). Відвідувач офіціанту: – Здачі не треба (роль – “щедра натура”).
Комунікативний намір – це рух до комунікативної мети: констатувати факт, запитати, звернутися з проханням та ін.
Мовленнєва тактика зумовлена намірами. У різних ситуаціях спілкування використовують різні тактики. Наприклад, у діловому спілкуванні виокремлюють такі мовленнєві тактики: раптовість (використання невідомої слухачам інформації); провокація (на короткий час викликається реакція незгоди з інформацією); посилання на авторитети (учених, діячів культури тощо); залучення елемента неформальності (розповідь про свої помилки і їхні наслідки); гумор (парадокси, жарт для створення невимушеної атмосфери); “чорне” опанування (партнеру по спілкуванню ставляться декілька запитань, щоб на жодне з них він не відповів).
Провідну роль у мовленнєвій ситуації відіграють вербальні (мовні) засоби – це слова, словосполучення, речення, тексти, за допомогою яких передається інформація.
Успішність чи неуспішність комунікації, її результат залежить від багатьох умов, насамперед, від комунікативної і мовної компетенції учасників спілкування. Є різні причини комунікативних невдач. З-поміж них такі, яких можна за бажання уникнути. Це порушення підготовчих умов спілкування (небажання, неготовність адресанта почати спілкування). Наприклад: – Ви хотіли говорити зі мною? – Ну, да! – Для чого? – Не знаю! (М. Хвильовий); недоречність або несвоєчасність спілкування. Наприклад: – Про це ми поговоримо в іншому місці (недоречність місця комунікації); – Про це ми поговоримо в інший час (недоречність часу комунікації); створення адресантом незбалансованого спілкування: неправильно ідентифікував адресата ( – Здрастуй, Толя! – Я не Толя. – А хто ж ти тоді? – Я Сергій); розбіжність світоглядів (Заходжу в Лондоні до крамниці. Продавець питає: “Чи можна вам допомогти?” – “Може, й можна” – кажу. Він не розуміє (В. Бурдик); неврахування фізичного стану, ментальності, ерудиції, рівня обізнаності з конкретною ситуацією (- І потім він не чахне над здобиччю, як цар Кощій над золотом… – Тут не зрозумів… Який цар? – А, це так, фольклор… (А. Кокотюха).
Причиною невдач у мовленнєвому спілкуванні може бути і сам адресат, якщо він не підготувався як слід до спілкування; надто заглиблений у свої думки і неуважно слухав адресанта; вбачає натяк або іронію там, де їх немає; вживає лексику, незрозумілу адресантові; порушує нормативні правила поведінки, нехтує етикетом спілкування (Ф. Бацевич).
ІІ. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання до тексту.
1) Яке поняття ширше: комунікація чи спілкування?
2) Поміркуйте, як уникнути невдач у спілкуванні.
3) Чи часто трапляються комунікативні невдачі у вас особисто?
Проаналізуйте і виявіть причини їх.
47. Дайте відповіді на запитання у вигляді розповіді-роздуму на тему “Чи вмію я спілкуватися?”.
1. Що таке спілкування?
2. Чи читали ви що-небудь про культуру спілкування?
3. З ким ви спілкуєтеся найчастіше? Для чого ви спілкуєтеся?
4. Чи вважаєте ви, що спілкування необхідно вчитися?
5. Чи були випадки, коли вас не розуміли? Хто був винен у тому, що спілкування не відбулося?
6. Чи вважають вас цікавим співрозмовником? Чому?
48. Визначте причини комунікативних невдач у прикладах із
Художньої літератури.
1. [Альбіна Романівна] – Ти знову іронізуєш. Не набридло ще над усіма жартувати?
[Анжеліка] – Я і не збиралась іронізувати… Я ще ніколи не була такою серйозною (О. Миколайчук-Низовець).
2. Дядя Варфоломій хвилюється:
– Софістика! Софістика!
А Христина, що випадково зайшла сюди, каже:
– А ти б чого хотів?
– Як чого?
– Якого хвістика?
Христина – бабуся і мудрих слів не розуміє (М. Хвильовий).
49. Об’єднайтесь у пари і визначте причини мовних помилок у висловлюваннях. Як вони впливають на процес і результат спілкування?
1. Тепер добавить ще до цього лиця отого собацюру, дога по національності, на яку жодна наша псина сільська побоялась навіть пискнути… 2. Я прийму ванну, переодягнуся, трохи спочину, взагалі прийду в нормальне становище. 3. Утома коливає мене… (З тв. Б. Жолдака).
50. Прочитайте текст. Розгляньте схему. Які умови спілкування головні, а які – другорядні? Яке місце культури мовлення у спілкуванні? Складіть тези статті.
Ділове спілкування – це особливий і важливий засіб досягнення мети. Форми такого спілкування весь час змінюються залежно від віку, статі, індивідуальних, професійних особливостей, а також від психічного стану особистості. Важливе значення має інтонація бесіди. Вона повинна бути спокійною, рівною, переконливою. Співрозмовник має впевнитися, що пропоноване рішення сприяє задоволенню його потреб, інтересів.
Змусити інших визнати свою позицію може лише та людина, яка сама добре знає предмет розмови, переконана у своїй правоті, має високий рівень загальної культури і культури мовлення.
Великого значення у спілкуванні набуває і психологічна сумісність. Людина холеричного темпераменту, спілкуючись із флегматиком, повинна мати велику витримку і терпіння, щоб довести розмову до потрібного їй завершення.
Впливають на спілкування біоритми людини. Часто виникають конфлікти у “сови” з “жайворонком”. Людина-“сова” любить працювати вночі, а зранку вона млява, сонна, дратівлива. Люди-“жайворонки”, навпаки, намагаються працювати рано-вранці, в цей час вони жваві, енергійні, працездатні.
Особливе значення для спілкування має й емоційно позитивне ставлення, почуття симпатії, дружби, любові до співрозмовника. Таку симпатію можна викликати привітною, щирою усмішкою, повторенням імені співрозмовника і компліментами (3 посібника).
Перед тим як вступити у спілкування, слід узяти до уваги:
51. Складіть і розіграйте діалоги за ситуаціями.
1. Ви купуєте квиток до кінотеатру. Касир пропонує вам квиток на інший сеанс. Погодьтеся або обгрунтуйте відмову.
2. Ви хочете влаштуватися на роботу кур’єром на час літніх канікул. Змоделюйте співбесіду з роботодавцем.
Стилістика мовлення
Культура усного і писемного мовлення.
Питання культури мовлення в оцінці видатних громадських діячів, учених, письменників
52. І. Прочитайте висловлювання китайського філософа Конфуція на с. 28. Сформулюйте його основну думку. Яке значення правильного, точного мовлення в житті людей? Як ви розумієте вислів культура мовлення?
Якщо мова неправильна, то вона не означає того, що має означати; коли ж вона не означає того, що має означати, то не буде зроблено того, що має бути зроблене; а тоді моральність і всяке мистецтво почнуть занепадати, справедливість зійде на манівці – і всі впадуть у стан безладного хаосу.
ІІ. Поясніть розділові знаки в реченні.
53. Прочитайте висловлювання видатних українців про культуру мовлення. Сформулюйте основну думку всіх висловлювань.
1. Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної вихованості, ні духовної культури… Мовна культура – це живодайний корінь культури… (В. Сухомлинський).
2. Боротьба за чистоту мови й високу мовну культуру – це боротьба за культуру взагалі. Дбати про очищення мови від усякого засмічення й про дальше піднесення її культурного рівня – це обов’язок усього суспільства (За Б. Антоненком – Давидовичем). 3. Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур’ян. Чистіша від сльози вона хай буде… (М. Рильський).
54. Пригадайте, що таке мова і мовлення. Чи може бути мова правильною чи неправильною, багатою чи одноманітною, логічною
Чи нелогічною, точною чи неточною? Чи можуть ці характеристики стосуватися мовлення? Об’єднайтеся в групи та опрацюйте теоретичний матеріал, складіть план, випишіть ключові слова. Підготуйте усне лінгвістичне повідомлення за темою.
Культура мовлення – це система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній). Належна культура мовлення – це свідчення розвинутого інтелекту і високої загальної культури особистості. Одним із завдань культури є подолання мовних стереотипів: стереотипи мовлення – це стереотипи мислення.
Культура мовлення має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує високий рівень мовного спілкування, ефективне здійснення всіх функцій мови, ушляхетнює стосунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспільства загалом. Через культуру мовлення відбувається вдосконалення самої мови.
Культура мовлення проявляється в таких основних ознаках: нормативність, адекватність, естетичність, поліфункціональність, логічність, доречність, виразність, багатство.
Нормативність – це дотримання правил усного і писемного мовлення: правильне наголошування, інтонування, слововживання, будова речень, діалогу, тексту, недопущення стилістичної невідповідності.
Адекватність – це точність вираження думок, почуттів, волевиявлень засобами мови, ясність, зрозумілість викладу для адресата. Добирати слова і будувати речення треба так, щоб найточніше передати зміст висловлювання.
Логічність – це послідовний, обгрунтований, такий, що відповідає законам логіки, у якому є внутрішня закономірність, виклад думок.
Доречність – це відповідність ситуації мовлення, врахування особливостей (вік, стать, освіта, соціальне становище) адресата мовлення та обставин спілкування.
Виразність – це оволодіння виражальними засобами звукового і художнього мовлення: художніми засобами, емоційно – оцінною лексикою, логічним наголосом, паузами, видозмінами голосу, темпом мовлення, емоційною тональністю тощо.
Багатство – це оволодіння лексичним багатством мови й різноманітними способами вираження тієї самої думки.
Естетичність мовлення – це реалізація естетичних уподобань мовця шляхом використання естетичних можливостей мови. Оптимально дібраний темп і звучність мовлення, уникнення нагромадження приголосних, різноманітність синтаксичних конструкцій, доречність цитати, фразеологізму, прислів’я, приказки, тропів чи фігур, взагалі нестандартність мовлення – усі ці та інші резерви мови і засоби роблять мовлення естетично привабливим.
Культура мовлення суспільства – яскравий показник стану його моральності, духовності, культури взагалі.
55. Опрацюйте таблицю. З’ясуйте, чим відрізняється усне і писемне мовлення. Запишіть правила культури мовлення, доповніть власними з урахуванням мовної ситуації у вашому місті (селі).
Види мовлення
Усне мовлення | Писемне мовлення |
Сприймається на слух Викликане роботою мовного апарату Інтонаційно оформлене Діалогічне і монологічне Непідготовлене заздалегідь, імпровізоване Індивідуалізоване мовлення Експресивне Використовує додаткові засоби: міміку і жести | Сприймається зором Оформляється графічно, системою певних знаків Інтонаційні особливості передано розділовими знаками Монологічне Попередньо обдумане, відредаговане адресантом Для вираження думок, почуттів, волевиявлень використовуються ті самі лексичні й граматичні засоби, що й в усному мовленні |
Правила культури мовлення та етика спілкування
1. В усному мовленні потрібно:
– чітко вимовляти слова;
– виділяти логічним наголосом частини речення, що є важливими для висловлення думки;
– завершувати речення відповідною настанові інтонацією;
– правильно наголошувати слова;
– не замінювати слів мімікою і жестами;
– у спілкуванні з іншими людьми орієнтуватися на адресата й стиль мовлення, забезпечувати відповідну мелодику (гучність, темп, виразність та ін.);
– вміти вислухати співрозмовника до кінця, не перебивати без потреби, а за необхідності – вибачитися.
2. У писемному мовленні потрібно:
– послідовно, правильно, точно, без помилок оформляти думки на письмі;
– писати розбірливим почерком – це вияв поваги до адресата;
– оформляти написане охайно, без перекреслень і помарок;
– правильно розставляти розділові знаки.
56. Опрацюйте таблицю. Доберіть приклади, що ілюструють норми літературної мови.
Норми української літературної мови
Назва норм | Що регулюють |
Орфоепічні Лексичні Орфографічні Граматичні Пунктуаційні Стилістичні | Правильну вимову звуків, звукосполучень і наголос у словах Уживання слів у властивому їм значенні, правильне поєднання слів за змістом у словосполученні й реченні Правильний запис слів Правильне вживання слів та їхніх форм і поєднання їх у словосполучення та речення Розстановка розділових знаків у реченнях Уживання слів відповідно до змісту, емоційного забарвлення й експресивності та стилю мовлення |
57. Прочитайте. З якого твору взято уривок? Назвіть його автора. З’ясуйте, які норми літературної мови порушено у висловлюванні. Чим це спричинено? З якою метою письменники вдаються до порушення норм літературної мови у своїх творах?
Но серце моє замирає, начувається для себе великого горя… Братику Миколо, говорив мені, що ти їх родич, чи не можна тобі довідатися о сватанні Наталки? Нехай буду знати свою долю… Коли вона свободна, то скажи за мене, а коли заручена, то лучче не говори…
58. Поясніть значення слів. Кожне слово введіть у речення. Про дотримання яких норм мовлення йдеться?
Виключно – винятково, дружний – дружній, подовжений – продовжений, пам’ятка – пам’ятник, дбати – турбуватися, діючий – дійовий, довгий – тривалий.
59. Знайдіть помилки в побудові словосполучень. Які норми літературної мови порушено?
1.Віддавати перевагу. 2. Ні під яким виглядом. 3. Опинитися в такому матеріальному положенні. 4. Нанести шкоду. 5.Приймати участь. 6. Розробити міроприємства. 7. Заключити договір. 8. Оголошується наступний порядок денний. 9.Тяжка біль. 10. З-за якоїсь причини.
60.Перевірте правильність наголошення слів за словником. Які норми літературного мовлення порушено?
Беремо, бовтати, везти, верба, нести, випадок, гостей, граблі, дошка, дочка, дрова, ідемо, косий, кроїти, легкий, ненавидіти, новий, ознака, олень, отаман, Покрова, приятель, ринковий, середина, тонкий, часу, шляху, одинадцять.
61. Побудуйте діалог на тему “Чи кожна людина може стати видатною?”. Озвучте його, дотримуючись правил культури мовлення й етики спілкування.
Related posts:
- Значения мови в житті суспільства. Українська мова державна мова України Вступ Значения мови в житті суспільства. Українська мова державна мова України Прийняла я дарунок від нені – то мова, Тому скарбу ніколи не скласти ціни. Л. Забашта Прочитайте висловлювання. Про що йдеться в кожному з них? – Ми змалечку звикаємо до слів, як до повітря, як до хліба звикли… (Є. Летюк). – Без мови людське […]...
- Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні § 1. МОВА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ Мовознавчі студії 1.1. Прочитайте. Визначте тему і стиль кожного висловлювання, назвіть його характерні ознаки. I. Мова народу твориться колективно, беруть участь у цьому великому процесі і сивий людський досвід, і закохана юність, і бурхлива дитяча уява,- бо кого ж із нас […]...
- Значення мови в житті суспільства. Українська мова Урок № 1 Тема: Значення мови в житті суспільства. Українська мова – державна мова України Мета: забезпечити усвідомлення учнями значення мови як основного засобу спілкування, формування думки й пізнання; усвідомлення значення державної мови для зміцнення української державності; сприяти формуванню патріотичних почуттів та любові до рідної мови. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник. Хід […]...
- Українська мова в діалозі культур. Відображення в українській мові культури інших народів. Українська діаспора МОВА, ІНДИВІД, СУСПІЛЬСТВО § 3. Українська мова в діалозі культур. Відображення в українській мові культури інших народів. Українська діаспора 21. ІІ. 1) Якісні відносні присвійні Важлива іншомовні – Найтісніших українська Продуктивний європейський Найдавніших культурний Безпосереднім Освітні Виступають означеннями. Найтісніших – прикм., п. ф. – тісний, як., найвищ. ст. пор., пр. форма, тв. гр., мн., М. […]...
- Сучасна українська літературна мова як основа стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Сучасна українська літературна мова як основа стилістики Сучасна українська літературна мова утворилася з різнотипних структурних одиниць, які формувалися упродовж багатьох століть (на думку вчених, із V – VI ст. н. е.). Українці послуговуються нею системно, переважно із всенародною однозначністю. Українська мова для них є однією з суттєвих духовно-внутрішніх і зовнішніх національних сутностей. […]...
- Поняття про мову. Українська мова МОВА І МОВЛЕННЯ §11 Поняття про мову. Українська мова – державна мова України 187. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте текст. У світі живе багато різних народів. І кожний має свою мову. Один і той самий предмет у різних мовах може називатися різними словами. Наприклад: українського мовою – хліб, німецькою – брот, французькою – пен. Близькими для […]...
- Значення мови в житті людини і суспільства. Українська мова Повторення вивченого в початкових класах § 1 Значення мови в житті людини і суспільства. Українська мова – державна мова України 1 1.Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Українці називають маленьку дитину, яка не вміє говорити, “немовлям”. І хоч немовлята “не мовлять”, вони розрізняють звуки, упізнають голос мами. Діти більше люблять ніжний людський голос, аніж тишу […]...
- Українська мова у світі. Українська діаспора ВСТУП § 1 . Українська мова у світі. Українська діаспора І там, де звучить рідна мова, Живе український народ. В. Сосюра 1. Поміркуйте. Прочитайте епіграф до теми. Чи погоджуєтеся ви з думкою, висловленою поетом? Сформулюйте власні твердження щодо порушеної проблеми, наводячи приклади з історії, географії. 2. І. Прокоментуйте висловлювання. Визначте тему й основну думку кожного […]...
- Українська мова. Спорідненість її з іншими мовами Урок 3 Тема. Українська мова. Спорідненість її з іншими мовами Мета: дати уявлення учням про мову як національну ознаку народу, показати місце української мови у сім’ї споріднених мов, ознайомити з історією виникнення й становлення української мови; розширити знання учнів про багатство української мови; виховувати патріотизм, повагу до рідної мови, історії рідної країни; розвивати мовлення учнів, […]...
- Мова українська Урок 52. Мова українська – мова солов’їна РІДНА МОВА Сію дитині в серденько ласку. Сійся, родися, ніжне “Будь ласка”, Вдячне “Спасибі”, “Вибач” тремтливе – Слово у серці, як зернятко в ниві. “Доброго ранку”, “Світлої днини!” – Щедро даруй ти людям, дитино. Мова барвиста, мова багата, Рідна і тепла, як батьківська хата. Варвара Гринько – Назви […]...
- ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА МОВА ВСТУП ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА МОВА – ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ 1. Прочитайте. Поставте до тексту кілька запитань і дайте на них відповіді. Ви знаєте книжку про вихованого у вовчій зграї хлопчика Мауглі. Він знав мову не лише вовків, а й інших тварин, тобто розумів “мову джунглів”. Звичайно, ця історія вигадана письменником. Але випадки, […]...
- Державна мова Державна мова – мова офіційного спілкування. У деяких державах Д. м. є дві або більше мови корінних народів. Іноді замість терміна “Д. м.” вживаються терміни “офіційна мова” чи “національна мова”. В Україні Д. м. є українська мова. Це положення зафіксовано в Конституції України і “Законі про мови в УРСР”, прийнятому 28.Х. 1989. Відповідно до Закону […]...
- ВСТУП. УКРАЇНСЬКА МОВА У СВІТІ. УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 1 ВСТУП. УКРАЇНСЬКА МОВА У СВІТІ. УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА Мета: ознайомити учнів зі становищем української мови у світі, з українською діаспорою; розвивати інтерес до мовної ситуації у світі; виховувати толерантне ставлення до мов різних країн. Міжпредметні зв’язки: історія, географія, українська література, соціолінгвістика, російська мова. […]...
- Значення мови в нашому житті. Українська мова § 1. Значення мови в нашому житті. Українська мова – державна мова України 1. І. Прочитайте. Доберіть до тексту заголовок. Жодна людина не може обійтися без мови. Змалечку разом з оволодінням рідною мовою дитина поринає у світ культури народу. За допомогою мови ми можемо висловити думки і почуття, слово допомагає жити, лікує, боронить, надихає. Рідна […]...
- Пряма мова Словосполучення Пряма мова Пряма мова – дослівна передача чужого висловлювання. Пряма мова утворює особливе складне речення, яке складається із двох частин: слів автора (вказівки на те, кому належить висловлювання) та власне прямої мови (чужого висловлювання): Божий чоловік положив Петрусеві на голову руку та й каже: “Добрий козак; по батькові пішов…” (П. Куліш) Слова автора можуть […]...
- УКРАЇНСЬКА МОВА Культурологічний словник УКРАЇНСЬКА МОВА – державна мова в Україні, належить до східнослов’янських мов. Поширена у Росії, Білорусії, Польщі, Канаді, США, Аргентині, ін. країнах поселення українців. Діалекти об’єднані у 3 головні групи: південно-східну (середньоподніпровські, слобожанські та степові говірки), південно-західну (волинсько-подільські, галицько-буковинські та карпатські говірки), північну (лівобережні, правобережні та волинсько-поліські говірки); найдавніші пам’ятки: юридичні акти XIV-XV ст., […]...
- Пряма мова – Пряма і непряма мова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова Пряма мова – це чуже мовлення, передане дослівно, без змін: Хтось із дитям удвох бродить різдвяним садком. Каже дитятко: “Я – Бог”, трусить сніжком (І. Малкович). Пряма мова супроводжується словами автора, що вказують, кому належить пряма мова, за яких обставин вона висловлена тощо. […]...
- Мова і мовлення Мова і мовлення 1. Слово, людьми, робота, місто, село, погоду, турботи. 2. Але діти не могли відповісти ханові. Ніхто з них не вмів розмовляти, бо їх не навчали жодній із мов. 3. Обов’язковою, сім’я – апостроф вживається, тому що буква я позначає два звуки [йа] в середині складу. Сім’я [с’імйа’]: гол. [і а], пр. [с’ […]...
- Українська мова у світі. Українська діаспора § 2. Словосполучення і речення – основні синтаксичні одиниці. Стилістичні особливості простих і складних речень 10. 1. Прості речення: Мій юний Юрик Бачить сенс життя в трьох речах. Він Любить одну дівчину, Україну й письменника Пауло Коельйо в українських перекладах (кома відокр. однорід. додатки). Про те, друге чи третє Ми з Юрком Часто Бесідуємо(кома відокр. […]...
- Послідовність розбору конструкції з прямою мовою – Пряма і непряма мова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова Послідовність розбору конструкції з прямою мовою 1. Навести аналізовану конструкцію. 2. Вказати пряму мову і слова автора, інтонаційний та змістовий зв’язки. між ними. 3. Визначити місце прямої мови щодо слів автора. 4. Пояснити розділові знаки. 5. Проаналізувати окремо пряму мову і слова автора, […]...
- Питання для самоконтролю – Пряма і непряма мова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова Питання для самоконтролю 1. Що називається прямою мовою? 2. Чим пряма мова відрізняється від непрямої? 3. Які розділові знаки ставляться, коли пряма мова стоїть після слів автора? 4. Які розділові знаки ставляться, якщо пряма мова стоїть перед словами автора? \ 5. Які розділові […]...
- Мова як джерело стилістичних знань – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Мова як джерело стилістичних знань Мова є складною комунікативною системою, у якій, як і загалом у світі, все має свою неповторну сутність. Цим зумовлені особливості використання мови в індивідуальному мовленні всіх її носіїв. Завдяки мові сформувалась людина розумна (homo sapiens). Тільки вона володіє мовою. Її мовлення є всеосяжним засобом усвідомлення й вираження […]...
- Мова як особлива система знаків. Її місце з-поміж інших знакових систем МОВА, ІНДИВІД, СУСПІЛЬСТВО § 1. Мова як особлива система знаків. Її місце з-поміж інших знакових систем 1. Слово – слова-образи, слова-символи, слова-звуки, слова-значення, слова поняття. 4. Типи зв’язку слів у словосполученні Узгодження керування прилягання Скандинавське місто організовано диспут виявився на висоті Науковий диспут форма жестів дуже зручно Кисле життя члени журі сильно натякнув Пряма мова […]...
- Державний Гімн України. Мова Урок 1 Тема. Державний Гімн України. Мова – жива скарбниця історії народу Мета: актуалізувати знання дітей про державні символи України, поглибити знання про мову як святиню українського народу і найважливіший засіб спілкування: виховувати повагу до символів нашої держави, шанобливе й бережливе ставлення до мови; спонукати дітей до вивчення мови; розвивати індивідуальне мовлення кожного учня. Обладнання: […]...
- МОВА І МИСЛЕННЯ – ПОВЕДІНКА ТА ПСИХІКА – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА ПОВЕДІНКА ТА ПСИХІКА МОВА І МИСЛЕННЯ Людина відрізняється від тварин мовою і словесним мисленням, що виникли завдяки трудовій діяльності і життю в суспільстві. За допомогою слів люди можуть обмінюватися думками, свідомо керувати своєю поведінкою, погоджуючи її з іншими людьми. Для розвитку мови людини надзвичайно важливий перший рік її життя. Оскільки […]...
- Зразок розбору конструкції з прямою мовою – Пряма і непряма мова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова Зразок розбору конструкції з прямою мовою 1. “У вигляді мови,- сказав Олесь Гончар, – дано людині великий дар”. 2. Пряма мова: У вигляді мови дано людині великий дар; слова автора: Сказав Олесь Гончар. 3. Слова автора переривають пряму мову. 4. Слова автора стоять […]...
- Мова в житті народу Тема. Мова в житті народу. (Вправи 1-4). Мета. Формувати уявлення учнів про мову як національну ознаку народу. Розширити знання про історію розвитку української мови і значення у цьому процесі Т. Г. Шевченка. Виховувати пошану до рідної мови, бажання збагачувати своє мовлення. Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, підручник, зошит. Хід уроку І. Організація класу. Мотивація навчальної […]...
- Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови Для передачі чужого мовлення в тексті вживаються речення з прямою або непрямою мовою, а також прості речення з додатком, що називає тему чужого мовлення, або зі вставними словами чи реченнями, що вказують на джерело повідомлення. “Я хочу грати […]...
- Мова в житті народу Як нема без зірок небозводу, Як блакиті без сонця нема, Так і мови нема без народу, І народу без мови нема. Володимир Забаштанський МОВА І МОВЛЕННЯ & 1. Мова в житті народу Мова – це серце народу: Гине мова – гине народ Іван Огієнко 1. 1. Розгляньте малюнок і виразно прочитайте вірш. Рідна мово, зелена […]...
- МОВА І ДЕРЖАВА. УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО ПРО МОВУ Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні § 3. МОВА І ДЕРЖАВА. УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО ПРО МОВУ Мовознавчі студії 16. Прочитайте Статтю 10 Конституції України. Які обов’язки покладає на себе держава стосовно функціонування української мови? Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах […]...
- Непряма мова – Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова Українська мова Синтаксис Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова Непряма мова Чиюсь мову, передану не дослівно, називають непрямою. Вона передає лише загальний (основний) зміст, не зберігаючи індивідуальних рис мовлення. У порівнянні з прямою мовою непряма має свої граматичні ознаки: 1. Не є окремим висловленням чи реченням. 2. Як правило, входить у складне речення його підрядною […]...
- Заміна прямої мови непрямою – Пряма і непряма мова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова Заміна прямої мови непрямою Під час заміни прямої мови на непряму слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. Ніна Саєнко, згадуючи про батька, сказала: “Багато років я була його слухом і мовою”. Ніна Саєнко, згадуючи про батька, сказала, що багато […]...
- Невласне-пряма мова – Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова Українська мова Синтаксис Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова Невласне-пряма мова Цей вид мови зустрічається тільки у художній літературі, де з волі й естетичного задуму автора відбувається взаємопроникнення авторської і прямої мови: Он йде Маланка. Мала, суха, чорна, у чистій сорочці, в старенькій світці. Андрій не бачить її обличчя, але знає, що у неї спущені […]...
- Українська держава під владою П. Скоропадського – Українська революція (1917-1920 рр.) Історія України Новітня історія України (1914-1939 рр.) Українська революція (1917-1920 рр.) Українська держава під владою П. Скоропадського Павло Петрович Скоропадський (1873-1945 рр.) був вихований у повазі й любові до української культури (його предки походили з давнього козацького роду). Закінчив Пажеський корпус у Петербурзі. У роки Першої світової війни був командиром лейб-гвардійського полку, потім командував кавалерійською […]...
- Діалог – Пряма мова Словосполучення Пряма мова Діалог Діалог – це пряма мова, що передає розмову двох осіб. Пряма мова, що передає розмову більше ніж двох осіб, називається полілогом. Граматично полілог оформляється так само, як і діалог. Діалог складається з реплік (власне прямої мови – слів, звернених до співрозмовника). Кожна репліка пишеться з нового рядка і починається з тире. […]...
- Заміна прямої мови непрямою – Пряма мова Словосполучення Пряма мова Заміна прямої мови непрямою Непряма мова – це складнопідрядні речення, головна частина яких містить слова автора, а підрядна – чуже висловлювання. Непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднується до них сполучниками та сполучними словами що, ніби, щоб, чи, хто, що, який, чий, де та ін. Непряма мова в лапки не […]...
- Пряма мова – Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова Українська мова Синтаксис Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова В українській мові є три способи передачі чужої мови: пряма, непряма і невласне-пряма. Пряма мова Прямою називають точно передану чиюсь мову, тобто таку, що повністю зберігає лексику, синтаксис та інтонацію висловлення мовця. Пряма мова характеризується завершеністю своєї структури і обов’язково має при собі слова автора, їх […]...
- Непряма мова – Пряма і непряма мова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова Непряма мова – це чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання. На письмі непряма мова в лапки не береться. Речення з непрямою мовою є складнопідрядним із підрядним з’ясувальним, яке приєднується за допомогою сполучників Що, ніби, щоб, чи […]...
- Етапи розвитку літературної української мови ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення Ключові слова: мовна норма, функціональні стилі мовлення, офіційно-діловий стиль, мовлення державного службовця. Етапи розвитку літературної української мови Статус української мови як державної зафіксовано у статті 10 Конституції України: “Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української […]...
- МОВА РОЗУМНІ Й ДОПИТЛИВІ! Ось і скінчилися чергові літні канікули, а ви – вже СЕМИКЛАСНИКИ! Щиро вітаємо вас з цією подією! З тим, що розумні, безперечно, погодяться всі. Ну, а щодо допитливості… Хтось, може, подумає: “Я допитливий, та моя допитливість аж ніяк не стосується правил граматики. Посидіти за комп’ютером або, ще краще, майнути з друзями на […]...