УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 2. СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ ВІДПОВІДНО ДО ЗАПРОПОНОВАНОЇ СИТУАЦІЇ
ВСТУП
Урок № 4
УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 2. СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ ВІДПОВІДНО ДО ЗАПРОПОНОВАНОЇ СИТУАЦІЇ
Мета: узагальнити знання учнів про діалогічне мовлення, ситуацію спілкування; удосконалювати вміння вести діалог, дотримуючись правил мовленнєвого етикету; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння, підвищувати культуру мовлення; виховувати повагу до співрозмовника, здатність поставити себе на місце іншої людини, ввічливість.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційно-мотиваційний
Найбільша розкіш – це розкіш людського спілкування
А. С. Екзюпері
Прочитайте і поясніть афоризм. Сформулюйте за ним тему уроку. Що необхідно для успішного спілкування? Чи потрібно вчитися спілкуванню? (“Мікрофон”)
В основу спілкування покладено діалог. Пригадайте, що вам відомо з попередніх класів про діалогічне мовлення? За яких умов воно відбувається?
Яке значення має вивчення цієї теми для вашого життя?
II. Виконавчо-діяльнісний етап
> Прочитайте текст і визначте відому і нову для вас інформацію про діалог (стратегія “Читання з позначками”).
Діалог
Важливими для діалогу є невербальні засоби спілкування: міміка, жести, інтонація. Діалогічне усне мовлення передбачає розуміння співрозмовниками реальної ситуації спілкування, зорове сприйняття співрозмовниками одне одного (міміки, жестів), сприйняття інтонаційного оформлення мовлення. Зорієнтувавшись у ситуації спілкування, кожен зі співрозмовників планує своє висловлювання (планування відбувається у внутрішньому мовленні). Діалогічне мовлення є ланцюгом реплік, які породжуються в процесі спілкування двох або декількох осіб. Розрізняють репліку-стимул, яка спонукає співрозмовника до відповіді або дії, та репліку-реакцію, що звучить у відповідь.
Зберігаючи у внутрішньому мовленні початок розмови (зміст попередніх реплік), кожен зі співрозмовників знову-таки у внутрішньому мовленні планує “смислові згустки” наступної репліки. Плануючи репліки, слід передовсім визначити мету (мотив) спілкування, його зміст (основну тезу) й логічно “просуватися” до досягнення цієї мети.
Репліки співрозмовників пов’язані за змістом (єдиною темою), більшість із них взаємозумовлені й пов’язані, тому вони утворюють діалогічні єдності (питання-відповідь). Характерними для діалогу є такі граматичні ознаки: граматична неповнота речень, використання простих синтаксичних конструкцій, різних речень за метою висловлювання, звертань і вставних слів, вигуків і часток тощо.
Бліц-опитування
1. Дайте визначення діалогу.
1. Які є різновиди діалогу?
2. Що таке репліка-стимул і репліка-реакція?
3. Назвіть граматичні ознаки діалогу.
> Заповніть діаграму Ейлера-Венна (знайдіть спільні й відмінні риси діалогу і монологу) (групова робота).
Робота в парах
> Прочитайте діалог. З’ясуйте мету, ситуацію спілкування, назвіть учасників діалогу. Зверніть увагу на етикетні. формули. З якою метою вони використовуються? Дайте характеристику реплікам діалогу (за метою висловлювання, за повнотою, за будовою, за емоційно-експресивним забарвленням). Визначте репліки для стимулювання, підтримання діалогу.
– Доброго дня! Чи не могли б Ви покликати Ірину Василівну до телефону?
– Доброго дня! Я Вас слухаю.
– Вибачте, я Вас одразу не впізнала. Вас турбує мама Іваненка Сашка.
– Так, Світлано Дмитрівно. Ви телефонуєте з приводу пропущених уроків?
– Справді, Сашко зараз перебуває в лікарні з метою медичного обстеження.
– Сподіваюсь, нічого серйозного?
– На щастя, ні. Військкомат дав направлення.
– То з наступного тижня він уже ніде до школи?
– Думаю, так. Дякую за увагу.
– Будь ласка, передайте Сашкові моє вітання.
– Ще раз перепрошую за турботу. До побачення.
– На все добре.
> Доповніть поданий діалог репліками-стимулами і репліками-реакціями. Визначте його тему, складові ситуації спілкування (місце, час, обставини, сферу спілкування), комунікативні ролі, комунікативну мету, комунікативні наміри (мовленнєві інтенції) мовців.
– Чому мову ввалсають візитною карткою людини?
– Та тому, що по тому, як людина говорить, ми пізнаємо, з ким маємо справу.
– Можемо визначити ступінь інтелігентності, сказав би вчений.
– …
– Ступінь її психологічної урівноваженості, ступінь її можливої закомплексованості.
– …
– Розвивати і вдосконалювати своє мовлення.
– …
– Тому, що мова – втілення думки, що багатша думка, то багатша мова.
– Ні, не я.
– …
– Максим Рильський.
– Людину, яка зрікається легко й добровільно рідної мови, Борис Харчук назвав нещасною, неправдивою людиною.
Ситуативне завдання
> За завданням учителя кожен із учнів ототожнює себе з мовцем, який, потрапивши у конкретну ситуацію спілкування, виконує певну соціальну роль (школяра, його батька, учителя, лікаря, продавця тощо).
Наприклад: 1) ви хочете звернутися до вчителя з проханням порадити довідкову літературу, якою варто скористатися у процесі самостійної підготовки до написання творчої роботи; 2) вам треба підготувати реферат з історії, але ви не встигаєте взяти в бібліотеці необхідну літературу, та й Інтернету дома не маєте. На перерві підходите до однокласника й просите його допомогти.
Робота в парах
> Побудуйте і розіграйте діалог.
> Оцініть складені діалоги за схемою.
III. Контрольно-корекційний етап
> Поясніть значення слів.
Діалог, монолог, діалогування, репліка, реактивно-стимулююча репліка, діалог-повідомлення.
> Доведіть, що дотримання правил мовного етикету в діалозі – обов’язкова умова при спілкуванні.
> Оцініть свою роботу на уроці. Оцінку обгрунтуйте.
IV. Домашнє завдання (на вибір)
> Накресліть схему “Мовленнєва ситуація”.
> Підготуйте тестові завдання з теми “Діалог”.
> Запропонуйте мовленнєві ситуації для побудови діалогу в класі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...