Урок розвитку мовлення. Особливості змісту та побудови тексту-міркування. Наявність певного твердження, доказів та висновків. (Вправи 33-36)
Тема. Особливості змісту та побудови тексту-міркування. Наявність певного твердження, доказів та висновків. (Вправи 33-36).
Мета. Закріпити знання учнів про текст; формувати уявлення про текст-міркування, про його практичні ознаки; вчити учнів визначати твердження, доказ, висновки, самостійно висловлювати власні міркування; виховувати пізнавальні інтереси учнів.
Обладнання: таблиця “Типи текстів”, таблиця-ватман “Словничок”.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Перевірка домашнього завдання.
Конкурс оповідачів
III. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Гра “Аукціон”.
– Що ви знаєте про текст?
2. Розгляд таблиці “Тини текстів”.
– Які типи текстів ви вже знаєте?
– Чим відрізняється текст-розповідь від тексту-опису?
– Яка мета цих текстів?
– Тексти якого типу вам менш відомі? (Текст-міркування.)
– Чи виникає у вас потреба міркувати і як це відбувається?
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
– На сьогоднішньому уроці ви ознайомитесь з текстами-міркуваннями, їх характерними
V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Словникова робота з використанням таблиці-ватмана “Словничок”.
Попереду – перед ким-, чим-небудь, на чолі когось, чогось, спереду, попереду, на переді; протилежне позаду.
– На яке питання відповідає? (Де?)
– Яка це частина мови? (Ще не вивчали, запишемо у четверту колонку таблиці.)
2. Вправа-дослідження (вправа 33).
– Прочитайте. Визначте, який це текст – опис чи міркування, поставивши до нього запитання який? або чому?.
– Дослідіть будову тексту.
– Знайдіть частини тексту-міркування. Зверніть увагу на будову тексту-міркування. Тут є твердження (думка, яку потрібно довести), доведення і висновок.
3. Вибірковий диктант (за вправою 34).
– Прочитайте. З’ясуйте значення невідомих слів.
– Визначте у тексті-міркуванні всі його частини.
– Доберіть до тексту свій заголовок.
– Запишіть диктант. (Вчитель зачитує для диктанту твердження (1-й і 2-й абзаци) тексту вправи 34 і спонукає учнів впізнати і довести, яку частину тексту-міркування вони записали.)
Фізкультхвилинка.
4. Каліграфічна хвилинка.
Для каліграфічної хвилинки пропонуються слова на с. 20: міркувати, поміркуймо.
– Як ви гадаєте, чому саме ці слова автори підручника запропонували для каліграфічної хвилинки?
– З одним зі слів складіть спонукальне речення.
5. Проблемне завдання.
– Впізнайте тип тексту, доведіть свої міркування.
Твердження. Давно-давно, ще коли він був зовсім маленьким, його найулюбленішою грою було пускати маминим люстерком сонячних зайчиків.
Тоді хлопчик думав, що люди просто так, жартома називають ту сонячну плямку сонячним зайчиком.
Доказ. Він не знав, що це справді зайчик – з довгими вушками, з лапками і маленьким куцим хвостиком – точнісінько такий, як живий заєць, тільки жовтий, сонячний, бо зроблений із сонячного проміння. Про це, коли хлопчик підріс, йому розповідала його стара бабуся, яка знала все на світі. Бабуся розказала йому і про Країну Сонячних Зайчиків, де вони живуть і звідки щоранку розбігаються по всій землі робити свої добрі діла. А вони роблять багато добра і завжди допомагають тому, з ким трапилась біда.
Висновок. Проте сонячні зайчики дуже скромні й не люблять, щоб їм дякували. Тому-то люди й не бачать, що вони – зайчики.
– Підберіть заголовок до цього тексту.
– Які почуття викликає текст?
– Хто вміє пускати сонячних зайчиків? Хто вас цього навчив?
6. Творча робота (за матеріалами вправи 35).
– Складіть і запишіть текст-міркування за поданим твердженням, доказом і висновком (вправу бажано виконувати колективно).
– Запишіть один рядок для заголовка.
7. Вправи для самостійної роботи (робочий зошит).
VI. Підсумок уроку.
– Які типи текстів ви вже вивчили?
– Чим особливий кожен тип тексту? Які його основні ознаки?
– Послухайте продовження гри-казки “А що ж далі?” і скажіть, до якого з трьох типів текстів найбільше підходить уривок, який я зараз зачитаю.
…Тим часом бідне Вовченя стояло серед моря і гірко плакало.
– Гей, мале! – лагідно промовив мудрий Червоний Сом. – Сльози не поможуть. – Послухай: колись я чув, що Морське Страховисько нічого в світі не боїться, окрім… морських їжаків. Мерщій до них!..
Їжаків довго вмовляти не довелося. Незабаром золоте їжаче військо, наче триста колючих сонць, підкотилося до страшної печери. Та ба!.. Залізні двері було зачинено на закодований замок.
– Не журіться. Я знаю, що робити! – сказав морський Скат. Він заблимав своїми лампочками – блись-блись-блись – і… замок піддався. Двері зі скрипом відчинилися, і їжаки миттю увірвалися в печеру. Страховисько саме засинало під колискову Риби-пили.
– Ой! – заревіло воно. – Ой-ой-йой! Хто насипав мені у постіть ко… ко… ко… колючок?!
– Не ко-кокай, ти ж не курка! – засміялися їжаки.
Страховисько розплющило очі й мало не вмерло з переляку:
– Ой! Мамо! їжаки!.. Рятуйте!.. Здаюся! Ось ключі, тільки не коліть! Я боюся уколів!..
М. Луговик, І. Малкович. “Вовченятко, яке запливло далеко в море”
– Що найбільше вразило вас у цьому уривку?
– Які почуття викликав цей текст?
VII. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.
С. 20 – правило, с. 21 – вправа 36.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...