УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 18. ДІЛОВІ ПАПЕРИ. АУДІЮВАННЯ. ПИСЬМО. АУДІЮВАННЯ ТЕКСТІВ РІЗНИХ СТИЛІВ, ТИПІВ, ЖАНРІВ МОВЛЕННЯ, ЗАПИСАНИХ НА РІЗНИХ НОСІЯХ ІНФОРМАЦІЇ. ВІДГУК ПРО ТЕЛЕПЕРЕДАЧУ

ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ

Урок № 30

УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 18.

АУДІЮВАННЯ. ПИСЬМО. АУДІЮВАННЯ ТЕКСТІВ РІЗНИХ СТИЛІВ, ТИПІВ, ЖАНРІВ МОВЛЕННЯ, ЗАПИСАНИХ НА РІЗНИХ НОСІЯХ ІНФОРМАЦІЇ.

ВІДГУК ПРО ТЕЛЕПЕРЕДАЧУ

Мета: узагальнити знання учнів про відгук, вимоги до складання вигуку, удосконалювати навички сприйняття на слух текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення; розвивати навички самостійної роботи, мовленнєво-комунікативні вміння, довгочасну й короткочасну

пам’ять, логічне мислення, творчі й організаторські здібності, збагачувати словниковий запас, удосконалювати вміння складати монологічне й діалогічне висловлювання; виховувати толерантність, самостійність, повагу до рідної мови, її краси та багатства.

Внутрішньо-предметні зв’язки: синтаксис, орфографія, лексикологія.

Міжпредметні зв’язки: мистецтво.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Мотиваційно-організаційний етап

Ознайомлення учнів з темою і метою уроку

Поганого рецензента видно з того, що він обговорює поета, а не поему.

Е.

Паунд

ІІ. Процесуально-діяльнісний

Робота з аудіотскстом

– Дайте відповідь на запитання, що поставлено в назві тексту.

Що ви вважаєте важливим під час вибору професії? Прослухайте уважно текст, дізнайтеся думку автора.

ЯК ВИБРАТИ ПРОФЕСІЮ?

Якщо Ви з дитинства мріяли стати лікарем чи космонавтом, і до цього часу не сумніваєтесь у правильності свого вибору – у Вас немає проблем. Що б не говорили тато, мама чи бабуся, Ви з упертістю фанатика вивчаєте посібники з хімії чи біології, чи відвідуєте гурток “Юний фізик” і добре уявляєте, що будете робити після закінчення школи.

Якщо це так, то Ви – щаслива людина. Тому що багато випускників взагалі не уявляють собі “ким бути” і в який навчальний заклад вступати чи поступати взагалі, коли пролунає довгоочікуваний останній шкільний дзвінок.

Добре, якщо проблема вибору професії турбує – це свідчить про Вашу соціальну і психологічну зрілість. Гірше, якщо Вам поки що все одно: мама за ручку відведе в юридичний вищий навчальний заклад (тому що Вам “нібито подобається” історія), а потім виявиться, що Ви терпіти не можете складати нудні папірці і спілкуватися з людьми.

Труднощі професійного самовизначення виникають, звичайно, у двох категорій людей. Перші – поки не знайшли в цьому житті нічого цікавого. Так склалося, що таланти поки що “зариті в землю”. Такі люди можуть добре вчитися, але вони нічим не захоплюються, життя їхнє досить нудне або просто монотонне. От і не можуть визначитися, чим хотілося б займатися – оскільки з того, що оточує їх у світі, ніщо особливо не приваблює. Та й з чого вибирати? Як правило, вони не знають, ким працює їхній батько, хто такий іхтіолог – і взагалі мало орієнтуються у світі професій. Друга категорія людей дуже активна й у навчанні, і в різних інших формах активності. їм цікаво все, вони відвідують одночасно три гуртки, п’ять факультативів і десять спортивних секцій. Більш того, у них усе виходить. Як говориться, якщо людина талановита – вона талановита в усьому. За що не візьметься ця диво-дитина – у всьому домагається успіху. Однак вона також не може визначити, що подобається їй найбільше, з чим вона хотіла б пов’язати своє життя.

Як же розібратися в собі? Психологи вважають, що під час вибору професії дуже важлива відповідність між психологічними особливостями людини і відповідними характеристиками професії. Професія повинна бути цікавою. Якщо Вам подобаються тварини, рослини, то Вам буде цікаво у своїй професійній діяльності зіштовхуватися з об’єктами живої природи. Якщо Ви любите техніку – інтерес до неї буде підтримувати Вас у діяльності інженера або фізика.

Будь-яка професія вимагає, щоб у людини були присутні так звані “професійно важливі якості” – наприклад, інженеру важлива точність, художникові – образне мислення тощо. Тому, вибираючи визначену професію, необхідно усвідомити, чи є у Вас здібності, що відповідають професійно важливим якостям. Якщо Ви маєте сумнів, то вибирайте ту професію, де Ваші здібності будуть максимально реалізовані, у цій діяльності Ви можете досягти найбільшого успіху.

Нарешті, тип реалізованої професійної діяльності повинен збігатися з Вашим типом характеру. Наприклад, якщо Ви комунікабельний, товариський — Вам більше підійдуть професії, пов’язані з численними контактами, а якщо – емоційно хиткий, неврівноважений – не зможете виконувати рутинні види діяльності, що вимагають концентрації упродовж тривалого часу.

Отже, для того щоб вибрати професію, необхідно насамперед пізнати себе. Ви, напевно, часто запитуєте себе: “Який я?”, “Хто я в цьому світі?”, “Навіщо я живу?”. Допомогти краще довідатися про себе і частково відповісти на ці запитання (повністю Ви на них не відповісте ніколи) допоможе нехитра вправа: подивіться на себе очима іншої людини. Конкретної людини, яку Ви добре знаєте – скажімо, друга або сусіда по парті, мами або коханої дівчини. Спробуйте пояснити свої вчинки так, як це зробила б інша людина, не знаючи щирих мотивів. Ви зрозумієте, яким Вас бачать інші люди, але, з іншого боку, позбудетеся суб’єктивізму.

Ваш характер тільки формується, тому не потрібно наклеювати собі ярлик і відмовлятися від професії, наприклад менеджера, лише тому, що Ви нібито “сором’язливий”. Боріться, працюйте над собою, пізнавайте себе. Пам’ятайте, що психологічні властивості людини (будь то здібності, інтереси чи риси характеру) – винятково гнучкі й вони змінюються з часом. Відомо чимало випадків, коли людині, яка не має здібностей до музики, але жагуче бажала нею займатися, вдавалося розвинути музичний слух. Головне – інтерес; запам’ятайте: здібності формуються під час діяльності, тому звикайте працювати. На одних здібностях далеко не заїдете. З іншого боку, інтерес – річ також не зовсім стійка. Багато людей вважають, що люблять якийсь навчальний предмет, а насправді їм дуже подобається вчитель. Крім того, важко зрозуміти, чи сподобається Вам психологія або та ж економіка – адже Ви в школі нічого подібного не вивчали. Для того щоб не помилитися, потрібно розширювати свій кругозір стосовно світу професій. Запитуйте дорослих людей про їхню професійну діяльність – як правило, люди із задоволенням розповідають про свою роботу і про студентські роки. Тоді Ви зможете усвідомлено вирішити, чи цікавить Вас ця сфера, чи все знаєте про спеціальність, на яку подаєте документи.

Отже, розібравшись у своїх здібностях, інтересах і особистісних рисах, Ви приступаєте до вибору не тільки професії, а й вищого навчального закладу. З’ясуйте, які спеціальності відповідають зацікавленому виду діяльності. Це не завжди однозначна відповідність. Рішення повинне грунтуватися на багатьох факторах не тільки психологічного характеру: репутація вищого навчального закладу і конкурс, думка друзів, батьків, вартість навчання тощо. Випишіть плюси і мінуси кожного з варіантів. Проаналізуйте отримані дані разом із друзями, батьками і родичами. І завжди пам’ятайте: остаточний вибір тільки за Вами, оскільки, вибираючи професію, Ви вибираєте майбутнє. Професія повинна приносити задоволення (позитивні емоції Вам) і забезпечувати максимальну реалізацію Ваших можливостей (користь суспільству) (3 інформації служби зайнятості).

Комунікативний практикум

– 3 якими думками автора тексту ви згодні?

– Що викликає незгоду?

– Розкажіть про те, як ви обирали майбутню професію.

Дослідження терміна

– Прочитайте визначення жанру “відгук”. Виділіть ключові слова. На що, на ваш погляд, слід звернути увагу під час складання відгуку.

Відгук – це обмін враженнями про прочитану книжку, переглянутий кінофільм, телепередачу тощо, вираження свого ставлення до подій, героїн, їхній учинків тощо. План відгуку: 1. Загально враження (сподобався чи не сподобався твір). 2. Частковий аналіз твору. 3. Обгрунтування висловленої оцінки.

Робота з аудіотекстом

– Прослухайте два відгуки на телепередачі. Порівняйте їх.

ВІДГУК НА ТЕЛЕПЕРЕДАЧУ “БИТВА ЕКСТРАСЕНСІВ”

Якийсь прихований страх, невидимо боягузтво прокидається, коли дивишся “Битву екстрасенсів” на каналі СТБ. Одразу ж виникають змішані почуття. Як таке відбувається? Секрет передачі у людських історіях, долях. До речі, часто складних і трагічних випадках, які змусять замислитися та стрепенутися кожного. Проект зачіпає своєю щирістю. Адже дуже часто люди звертаються до екстрасенсів як до останньої інстанції.

Подібного шоу більше потребують саме ті, хто не впевнений у собі, хто хоче привернути до себе увагу і видає бажане за дійсне. Таким людям тільки здається, що вони володіють якимись надприродними можливостями. Згідно зі статистикою, лише 5 % усього населення Землі має екстраздібності.

Можливо, екстрасенси є просто психологами? Екстрасенси – це по психологи. Психологія тут ні до чого. Дар або є, або його немає. Здібність полягає саме в тому, що людина може відчувати те, чого не відчувають інші. Такі здібності, звичайно, існують. Яскравим доказом цього є Вольф Мессінг. Bin мав унікальний надприродний дар. Але є й багато випадків, у яких заведено говорити “інтуїція підказала”. Проте це по екстрасенсорика.

Екстрасенси завпеди залишаються незрозумілими, химерними, просто іншими, тими, що вирізняються з-поміж нас. Наприклад, фіналістка 4-ї української “Битви” Дарина Суха, яка навчається в Запорізькому національному університеті. Виявляється, що бути екстрасенсом у реальному житті – не означає на кожному кроці передбачати майбутнє. Для цього потрібні величезні витрати енергії, яку потім дужо складно відновити. Дарина не допомагає власними силами навіть собі, бо не вважає це необхідним. Нагадаю, що Дарина посіла друге місце у “Битві екстрасенсів”. Вона розповіла нам про деякі особливості людини із надприродними можливостями: “Я ніколи по зцілюю, не діагностую. Я допомагаю тим людям, які стоять перед вибором. Я просто підказую їм, якою дорогою краще йти. Будь-яке цілительство занадто відчутно впливає на життя людини. Не дарма нам розповідали про те, що багато хто з цілителів втрачав зір або просто помирав. Я своїх здібностей не боюсь, я їх дуже добре знаю, однак у повсякденному житті, зокрема в навчанні, не використовую. Тут не потрібно бути екстрасенсом. Тут я вчусь, спілкуюсь із друзями. Навіть не знаю, яким чином мої здібності можуть допомогти під час складання іспитів”.

Міфологічний світогляд українців дуже схильний до того, щоб отримувати інформацію не наукового характеру, а фантастичного. Обмеженість власних розумових здібностей штовхає людину до сприйняття інформації не наукової, а псевдонаукової. Вітчизняна наука не може ані спростувати, ані довести, яким чином екстрасенси зчитують інформацію. І саме це приваблює суспільство. Незнання породжує цікавість.

На завершення – інформація для роздумів: після перегляду британського шоу “Psychic Challenge” (у якого “Битва екстрасенсів” і запозичила формат) 15 % телеглядачів зізнались у тому, що почали вірити в екстрасенсів. Переконливий відсоток, чи не так. Але 6 % , навпаки, впевнилися в тому, що чудес не буває – тільки дуже добре відпрацьовані фокуси. То на чиєму не боці правда? Вирішуйте самі.

Але не забуваймо, що існує й інша сторона медалі – шарлатани. Телебачення – чудова реклама для псевдо-екстрасенсів. Сьогодні загальнонаціональні канали просто переповнені цими інтерактивами з вирішеннями долі за 7-15 гривень за хвилину. І все це – через екран телебачення, за допомогою магічної кулі, брязкальця, використання вашого імені та ще будь-чого. Вам дадуть відповідь на будь-яке запитання. Але чи розумно довіряти цим словам? (Н. Шевченко).

ВІДГУК НА ТЕЛЕПЕРЕДАЧУ “ДОВКІЛЛЯ І МИ”

Доброго дня авторам і редакторам передачі “Довкілля і ми”, а також шановному керівництву каналу! 6 липня 2011 року о 16.20 мали нагоду переглянути сюжет, присвячений притулку для тварин “Милосердя”. Передача викликала низку зауважень та запитань: 1) щоб гідно відзняти репортаж на території будь-якої установи (будь то підприємство, банк, лікарня чи притулок), спершу погоджують це з керівництвом; 2) учасники передачі можуть висловлювати свою точку зору абсолютно на все, але недопустимо, щоб від ведучого передачі поступала інформація в стверджувальній формі про факти, які є ним навіть не вивчені (маємо на увазі ствердження ведучого про спробу приватизації території притулку, яка насправді є власністю Брюхович і Львівському товариству захисту тварин надається Брюховицькою селищною радою в короткотермінову оренду, яка щороку поновлюється і за визначенням не може бути приватизованою Товариством); 3) у передачі звучало, що членів Товариства не пускають па територію притулку через наказ Фурсова Є., але не висвітлено питання, що не пускають тільки кількох виключених членів Товариства (за недбале виконання своїх обов’язків, яке призводить до втрати Товариством репутації і завдає шкоди тваринам), а інші члени Товариства мають вільний доступ. Однобічне й непрофесійне висвітлення в ефірі роботи Львівського товариства захисту тварин і притулку, непрофесійність авторів передачі і редакторів може зашкодити репутації ЛТЗТ і притулку “Милосердя”. Тому ми закликаємо шановне керівництво каналу спростувати наступною передачею викривлено подану інформацію, інакше доведеться вирішувати це питання в судовому порядку.

З повагою,

Волонтери та члени Львівського товариства захисту тварин

Підболячний М. В., Костик О. Я.

Самостійна робота

– Напишіть відгук па популярну телепередачу.

III. Контрольно-рефлексивний етап

– Перевірка письмових робіт. Визначення найкращих робіт.

IV. Домашнє завдання

– Відредагувати власну письмову роботу.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 18. ДІЛОВІ ПАПЕРИ. АУДІЮВАННЯ. ПИСЬМО. АУДІЮВАННЯ ТЕКСТІВ РІЗНИХ СТИЛІВ, ТИПІВ, ЖАНРІВ МОВЛЕННЯ, ЗАПИСАНИХ НА РІЗНИХ НОСІЯХ ІНФОРМАЦІЇ. ВІДГУК ПРО ТЕЛЕПЕРЕДАЧУ