Уроки риторики в старших класах
8.9. Уроки риторики в старших класах
Рідномовна освіта в середній загальноосвітній школі сьогодні переживає етап реформування. Урахування суспільних функцій української мови зумовило переакцентацію мети навчання в середніх освітніх закладах, унесення істотних змін до програм, зокрема введення в старших класах риторики.
Цей розділ уключений до програми з метою посилення практичного спрямування мовного курсу, щоб задовольнити суспільний інтерес до риторики як науки і мистецтва слова, а також нагальну потребу піднесення мовленнєвої
Важко переоцінити значення мовлення в житті людини й суспільства в цілому як засобу передачі знань і досвіду, накопиченого людством, як засобу духовного розвитку, виховання освіти, як засобу встановлення міжособистісного і групового контакту, засобу впливу один на одного. Значення мовлення завжди усвідомлювалося суспільством, і тому питанням розвитку мовлення дітей приділялося найбільше уваги. Так, М. Ломоносов ще у XVIII столітті, створивши “Коротке керівництво до красномовства…”, зазначав, що без знань способів передачі думки один одному неможливо збудувати міста, храми, кораблі,
Актуальність цього курсу пояснюється всезростаючою потребою суспільства в умінні вправно володіти словом.
Інтерес до здобуття риторичних знань закономірний: сучасне суспільство знаходиться в стані кризи риторичної культури, втрачений престиж мовленнєвого етикету – в сім’ї, в школі, в суспільстві. У суспільстві спостерігається невміння говорити, небажання думати про якості мовлення – це не просто проблема культури мовлення, але й проблема виховання особистості. Таким чином, з одного боку, майже відсутня соціально-естетична база для навчання риторики, з іншого – гостро постає потреба у формуванні риторичних знань.
Евристичні можливості риторики невичерпні. Ця наука спирається на досягнення лінгвістики, культури мовлення, розвитку зв’язного мовлення (з погляду сприйняття і створення висловлювання), психології (проблема психології мовлення), психолінгвістики (теорія мовленнєвої діяльності), соціолінгвістики, теорію комунікації тощо. Дані суміжних наук: філософії, логіки, етики дозволяють обгрунтувати, уточнити зміст і методи роботи з риторики, що має велике значення для формування комунікативної компетенції школярів. Для вчителя дуже важливо усвідомити, що класична риторика виникла не просто як збірник рецептів красномовства. Більша частина обсягу “Риторики” Аристотеля, вся дванадцята книга “Риторичних настанов” Марка Фабія Квінтиліана присвячені моральним проблемам мовлений майстерності. Риторика – “мистецтво переконання”, впливу; це накладає на риторатора велику відповідальність; йому належить заслужити довіру людей, завоювати моральне право використовувати свою майстерність на благо суспільства. Риторика відкриває великі можливості для нового погляду на системні якості мови, її виражальні можливості, сприяє формуванню й вираженню думки.
Школа не готує журналістів, письменників, ораторів та ін. Однак кожні: випускник повинен вміти сприймати і передавати інформацію, захищати свої переконання й переконувати інших, виступати з пропозиціями, порадами, критикою на зборах, написати замітку до стіннівки тощо. Курс риторики спирається на уміння, якими оволоділи учні з розвитку зв’язного мовлення, виразного читання теорії літератури, стилістики, мовної культури… Він буде ефективним, якщо спиратиметься на багатство духовного світу учня, загальний розвиток особистості, знання, високу активність у суспільному й особистому житті. Риторична підготовка таким чином, служить серйозним соціокультурним цілям, що повинні відповідати вимогам життя, задовольняти соціальне замовлення держави.
Погляди відомих учених, методистів на значення і завдання навчання риторики в школі. Уміле використання змістовного, красивого, образного мовлення в усі часи, в усіх народів цінувалося дуже високо, починаючи з Давньої Греції й Рима. Ораторське мистецтво в античному світі вважалося “божественним”, а на людину яка володіла даром красномовства, дивилися “як на Бога.” Цицерон вважав, що істинний оратор своїм мудрим словом і впливом на людей не лише собі шукає поваги, а й багатьом громадянам та й усій державі загалом приносить щастя й добробут.
У середні віки, в епоху Відродження і пізніше в Європі мистецтво красномовстві посіло почесне місце серед навчальних дисциплін і в інших сферах суспільно діяльності – суді, в богослов’ї, політиці тощо.
Яскраві зразки ораторського мистецтва в нашій національній культурі виявили митрополит Іларіон в “Слові про закон і Благодать”, невідомий автор “Золотой слова Святослава” (“Слово о полку Ігоревім”), Володимир Мономах у “Повчанні дітям своїм”, Іов Борецький, Іван Вишенський, Мелетій Смотрицький та ін. у численних полемічних творах, Феофан Прокопович у своїх виступах і створеній ним “Риториці”, Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Володимир Винниченко, Олександр Довженко, Олесь Гончар, Олесь Бердник та інші письменники у своїх творах і виступах.
З відродженням вітчизняної риторики постала проблема сучасної риторичної освіти. Важливого значення для її вирішення набувають дослідження історії риторики у тому числі і вітчизняної (С. Абрамович, С. Гурвич, І. Чепіга, М. Чикарьова); розробки спеціальних програм (Г. Клочек, Л. Мацько); навчальні посібники з риторики (В. Громовий “Мистецтво живого слова”, С. Гурвич, В. Погорілко, М. Герман “Основи риторики”, Г. Сагач “Золотослів”, “Риторика”); методичні статті про формування навичок ефективного спілкування, досвід учителів української мови (О. Глазова. Н. Голуб, Л. Мацько, О. Мацько, Е. Палихата, М. Пентилюк, Н. Саранді, Л. Скуратівський, М. Феллер,) тощо. Підійшовши творчо до вирішення багатьох питані) навчання риторики в школі, вони забезпечили її подальший розвиток, збагатили новими ідеями, порушили актуальні проблеми риторичної педагогіки, вивчення риторики в школі нового типу, намітили подальші шляхи наукової розробки проблем розвитку, що постійно висуває життя, зокрема, мисленнєвої і мовленнєвої діяльності учнів. Відтак успішно розробляються питання ролі мистецтва живого спілкування в житті людини, визначаються основні форми і методи навчання риторики, відповідні уміння й навички, які необхідно сформувати па кожному етапі (І етап – 1-4 класи; II етап – 5-6 класи; III етап – 7-9 класи; IV етап -10-11(12) класи ).
Зміст розділу “Риторика” і методичні прийоми навчання. Зміст і структура курсу “Риторика” в 10-11 (12) класах визначається з урахуванням знань, умінь і навичок, якими учні повинні були оволодіти в 5 – 9 класах.
Основними елементами змісту курсу є теми, що мають теоретико-практичний характер, у процесі опрацювання яких учні здобувають теоретичні знання, набувають практичних навичок публічного мовлення. Зокрема тематика може бути такою:
1. Загальні відомості про виникнення і розвиток риторики як мистецтва красномовства.
2. З історії ораторського мистецтва.
3. Основи ораторського мистецтва.
4. Види красномовства.
5. Найважливіші вимоги до публічного виступу.
6. Техніка підготовки до виступу.
7. Зміст і структура виступу.
8. Особистість мовця та його стосунки з людьми.
9. Виражальні засоби риторики.
10. Уміння переконувати.
11. Редагування підготовленого тексту.
12. Виступ перед аудиторією.
13. Контроль і самоконтроль.
Для формування практичних умінь і навичок з риторики необхідно враховувати здобуті учнями знання зі стилістики, лінгвістики тексту, теорії літератури тощо. Вивчаючи шкільний курс риторики, старшокласники знайомляться з технікою підготовки публічного виступу, особливостями його структури, способами виголошення промови, виражальними засобами риторики.
Ефективність цього процесу залежить від реалізації методичного принципу нерозривного зв’язку мови й мислення, який випливає із закономірностей мовленнєвої діяльності, що відбувається лише з опорою на мисленнєві операції.
Спираючись па позитивний досвід учителів у набутті учнями навичок риторичної майстерності визначилися такі методичні прийоми:
– виразне читання тексту;
– спостереження над мовленнєвою поведінкою;
– самоконтроль та самокорекція, саморецензування власного виступу;
– редагування текстів;
– порівняльний аналіз відредагованих текстів;
– створення текстів різних мовленнєвих жанрів (доповідей, повідомлень, виступів, рефератів, діалогів, промов та ін.).
У вивченні риторики доцільно застосовувати різні форми занять: практикуми, дискусії, диспути, рольові і ділові ігри (ділові ігри, прес-конференції, “круглі столи”, конкурси, тренінги, пов’язані з аналізом і наслідуванням кращих зразків мовлення) тощо. Такий підхід до навчання риторики створює творчу атмосферу, розвиває комунікативні вміння учнів, сприяє формуванню риторичної особистості.
Відповідно до програми формування риторичних умінь і навичок учнів здійснюється у двох напрямах:
1. Теоретичні основи риторики як науки.
Головна мета – ознайомити учнів з найдавнішою філологічною наукою. Звернути увагу на те, що риторика спирається на вміння й навички, набуті учнями з розвитку мовлення, виразного читання, теорії літератури, стилістики, культури мовлення.
2. Практична риторика.
Головна мета – досягти гармонічного поєднання роботи над змістом висловлювання та його формою.
Практичні форми роботи передбачають приділяти увагу таким видам писемного мовлення, як діловий лист, ведення щоденників, написання доповідей, рефератів, конспектів, публіцистичних статей, що сприятиме формуванню творчих здібностей учнів.
У курсі риторики передбачаються, поряд з ознайомленням учнів з новими поняттями, правилами, законами, моделями, прийомами, такі перспективи:
А) збудження інтересу до проблем мовлення, спілкування; інтересу до наук, предметом вивчення яких є спілкування, мовлення, текст;
Б) готовність вивчати літературу з риторики, уміння орієнтуватися в ній, знання термінології, необхідної для вивчення питань риторики;
В) здатність по-новому, з погляду риторичної системи, бачити, усвідомлювати й використовувати здобуті уміння й навички усного та писемного мовлення;
Г) ознайомлення учнів з основними видами мовленнєвої діяльності: сприйняття мовлення, його структура, швидкість і точність реакції в діалозі, зворотний зв’язок тощо.
Отже, курс риторики покликаний дати учням міцні знання основ ораторської майстерності, сприяти формуванню умінь і навичок в усіх її розділах: у виборі теми, збиранні матеріалу, плануванні, композиції, використанні засобів мови, фігур, правильності, виразності мовлення.
Роботу з формування риторичних умінь і навичок учнів можна подати у вигляді п’яти ліній, що проходять через усі уроки опанування риторики.
Перша лінія – це теоретичний матеріал з елементами історії: засвоєння понять, термінів риторики, законів, закономірностей розвитку риторики як науки, зв’язків, структур і моделей. Ця лінія складає основу курсу, забезпечує свідоме засвоєння його практичної частини, формує риторичне мислення.
Так під час вивчення теми “Тема виступу. Підготовка до виступу” учитель звертає увагу учнів на те, що успіх виступу залежить від ретельної підготовки. Тому в підготовці необхідно робити певні виписки, скласти план, конспект виступу, виділити ключові слова, які є основою виступу.
На закріплення теоретичного матеріалу варто подати таку вправу, яка б не тільки закріпила здобуті на уроці знання учнів, а й сприяла формуванню риторичного мислення. Наприклад.
– Прочитайте речення (які записані на дошці чи спроектовані через кодоскоп). Прокоментуйте зміст кожного з речень. Дайте відповіді на запитання: Як треба готуватися до виступу? Чи потрібно робити записи? Яку роль відіграють ключові слова в підготовці до виступу?
Публічний виступ – це мандрівка до певної мети, і її маршрут має бути нанесений на карту (Д. Карнегі). Людина, яка починає промову, не продумавши її структури, нагадує корабель, який виходить у море без стерна (І. Томан). Виграні баталії, надійні мости та вдалі виступи – результат добре обміркованого плану (П. Сопер).
Така робота сприятиме не тільки ознайомленню учнів з порядком підготовки до виступу, а й з можливими способами опрацювання матеріалу (виписки, складання конспекту), що формуватиме комунікативні уміння й навички, розвиватиме увагу, мислення, пам’ять, збагачуватиме словниковий запас учнів.
Друга лінія – читання, аудіювання, риторичний аналіз класичних зразків з сучасної практики ораторів, журналістів, письменників. Ця лінія також повинна бути підкріплена методичними рекомендаціями до аналізу текстів.
Аналіз риторичного тексту передбачає визначення теми, основної думки, переказ з різним ступенем близькості до тексту, складання плану, віднесення тексту до певного виду красномовства на основі його жанрових особливостей, визначення залежності мовного оформлення від комунікативного завдання. Орієнтовна схема аналізу може бути такою:
1. Визначити вид красномовства, форму викладу (монолог, діалог), жанр висловлювання.
2. З’ясувати тему висловлювання, комунікативне завдання мовця.
3. Назвати умови спілкування (місце, час).
4. Визначити структурні особливості, виражальні засоби (тропи, риторичні фігури) та їх стилістичну роль у тексті.
5. Назвати не вербальні засоби спілкування (якщо вони є).
6. Зробити висновок про реалізацію комунікативного завдання в мовленнєвій ситуації (повнота вирішення завдання, наявність порушень, недоліків у змісті, мовному оформленні).
Робота над змістом тексту вимагає уваги до його композиції. Вправи над композицією необхідні для формування риторичних навичок. Вибір і розміщення матеріалу (композиція) – чинники комунікативної стратегії, що по-різному виявляють себе в текстах різних типів: публічний виступ, науково-популярний текст, рецензія, відзив тощо – все це може бути включено в навчальну роботу і вмотивоване характером тексту, завданням: подумати про способи переконання, впливу активізації уваги слухачів.
Як підтверджує практика, тренінги, пов’язані з аналізом і наслідуванням кращих зразків ефективного мовлення, є одним із продуктивних шляхів формування риторичних умінь і навичок старшокласників. Відповідний мовленнєвий матеріал можна знайти в художній літературі, зокрема в біблійних текстах. Наприклад зробимо аналіз біблійної оповіді про Соломонову мудрість, коли до царя Соломона прийшли дві жінки з проханням розсудити їх у суперечці за дитину.
Повелів цар: “Подайте мені меча!” І принесли меча перед царя. Тоді цар наказав: “Розітніть живе дитятко на двоє та дайте цій половину й тій половину”. Каже тоді цареві жінка дитина якої була жива, – бо серце її зворушилося із жалю за своїм сином: “Нехай не вбивають!” А друга каже: “Нехай не буде ні мені, ні тобі! Розтинайте!” і розсудив цар: “Дайте тій першій живу дитину, не вбивайте. Та її мати!” Як же почув увесь Ізраїль про царський присуд, то всі сповнилися пошаною до царя, бо зрозуміли, що в ньому була мудрість Божа, щоб судити! (“Ілюстрована Біблія для молодих”)
Цей текст є зразком судових дебатів. Його адресат – дві жінки, адресант – цар Соломон. Тема – справедливість вибору. Комунікативне завдання – небагатослівними чіткими розпорядженнями зворушити серце справжньої матері дитини і мудро розсудити жінок. Ефективність мовлення Соломона виявляється в його мудрості знаннях психології людини. Він апелював безпосередньо до серця матері, її почуттів. Учні мають звернути увагу на залежність позитивного результату спілкування від урахування психології сприймання співрозмовника, на роль парадоксу у вирішенні комунікативного завдання.
Третя лінія – вивчення практичних засобів риторики: правил, прийомів, моделей фігур, типів мовлення, видів зв’язків, тропів, дикції, інтонації, тобто засобів, накопичених не тільки в практиці самої риторики, але й у суміжних з нею науках: стилістиці, граматиці, поетиці, теорії літератури, логіці. Цій лінії, на нашу думку, необхідно віддати найбільше часу, оскільки засоби мови учні повинні зрозуміти і засвоїти; вони повинні навчитися застосовувати їх у власній мовленнєвій практиці в усному і писемному мовленні.
Учні повинні вміти:
– проектувати мовленнєві ситуації, правильно добирати тему висловлювання, усвідомлювати мету ораторського виступу, виявити свою позицію;
– складати план, його деталі (підтеми, мікротеми), уводити різні композиційні прийоми;
– висловлювати свою думку, дотримуючись вимог точності, виразності мовлення, темпу, тону, гучності, ритміки, дикції, фразових наголосів;
– брати активну участь у рольових іграх, діалозі (дискусійному мовленні), імпровізаціях (не підготовленому мовленні).
Як показує практика, для формування риторичних умінь і навичок необхідно заохочувати учнів до самостійних спостережень над текстами відомих ораторів. Вивчаючи виражальні засоби риторики, можна, наприклад, використати поетичний текст Ф. Прокоповича:
Також двовірші – поради-перестороги тому,
Хто згубне кохання собі запрошує:
Ах, нерозумний! Невже добровільно бажати можливо,
Щоб це кохання тобі кров хвилювало завжди?
Кажеш, що в серці засікши, воно тебе спалює стиха.
Вір мені: здавшись йому матимеш лиха мішок!
Думать коли ж ти будеш, що поради ці віри не гідні,
Ось тобі вірш рятівний (сам лиш його прочитай):
“що означає “кохаю”, “кохання”, “коханий” – не знаю.
Знаю: лиш хто закохавсь, полум’ям хутко згорить.
– Виразно прочитайте текст. До якого виду красномовства він належить? Доведіть свою думку. На основі спостережень визначте в тексті виражальні засоби. З якою метою автор використовує тропи і риторичні фігури?
Школярі, таким чином, не тільки закріплюють характерні особливості соціально-побутового красномовства (текст невеликий за обсягом, емоційний, не має чіткої структурної схеми), а й звертають увагу на те, як виражальні засоби риторики (риторичне питання, риторичне звертання, риторичний вигук, метафора, гіпербола, повтор частин слова, інверсія) підпорядковані комунікативному завданню оратора – чітко, ясно й образно передати думку та емоції.
Четверта лінія – створення учнями власних висловлювань (конструювання монологів, діалогів, усних і писемних висловлювань з урахуванням завдань учителя), формування риторичних умінь і навичок. Учні повинні вміти:
– побудувати схему логічних доведень (наприклад, тексту-міркування), сформулювати тезу, довести її усно, з’ясувати, які ланки в міркуванні можуть бути пропущені;
– написати невеликий опис, обгрунтувати використання у ньому тропів;
– підготуватися до виступу по радіо: вибрати тему, скласти текст, проаналізувати його, виступити, зібрати відгуки, тобто вивчити ефективність (зворотній зв’язок)
– спроектувати діалог, ураховуючи ситуацію, що вимагає дотримання ділового етикету; написати цей діалог; обгрунтувати вибір засобів; провести рольову гру (наприклад, розмова по телефону).
На цьому етапі вивчення риторики вчитель повинен передбачити виконання вправ аналітичного, репродуктивно-конструктивного, творчого характеру, спрямованих на формування в учнів навичок якісного спілкування. Наприклад.
– Прочитайте прислів’я. Відповідно до них складіть правила для мовця і слухача. Жартуй, жартуй, та не смійся. Від теплого слова і лід розмерзається. Добре ласкаве слово краще м’якого пирога. Гостре словечко коле сердечко. Слухай багато, а говори мало. Хто мовчить, той трьох навчить. Умієш говорити – умій слухати. Шабля ранить тіло, а слово – душу. Яка головонька, така й розмовонька.
– Прочитайте уривок з тексту. Дайте комунікативну характеристику особистості Мокія Мазайла. Визначте виражально-зображувальну роль порівнянь у тексті.
– Рідня – а нема до кого слова промовити, тим паче українського. Слухати не хочуть
(До дверей). Буду співати, кричати під дверима, отут буду танцювати, свистіти! .. (До Улі) Як одлюдник в пустелі, як мізинець у каліки, як… (М. Куліш).
Пропоновані вправи активізують мовно-естетичний досвід, чуттєво-мовленнєві орієнтації учнів, розширюють знання учнів про виражальні засоби мови, сприяють розумінню взаємозв’язку змісту і форми висловлювання.
П’ята лінія – вільна творчість. На цьому етапі значна роль відводиться вчителеві, оскільки роботи учнів найчастіше індивідуальні (оповідання, листи, переклади, твори, роздуми).
Робота п’ятої лінії виходить за межі обов’язкової програми і якоюсь мірою перехрещується з іншими предметами (література) та позакласною роботою. Її мета – саморозкриття особистості, залучення до творчої діяльності. Наприклад.
– Підготуйте наукове повідомлення з посиланням на дослідження авторитетних учених на одну із запропонованих тем: “Мова – духовна скарбниця народу”, “Джерела збагачення української мови”, “З історії походження української мови”.
Важливо звернути увагу й на рольові ігри, які орієнтують учнів на різні життєві ситуації, аналіз прикладів з різних джерел риторики, що дозволить наблизити учнів до риторики і сформувати необхідні для сучасної людини риторичні знання. Такий підхід сприятиме підвищенню рівня мотивації мовленнєвих дій учнів перш за все через уведення активних форм навчальної комунікації.
Отже, під час навчання української мови необхідно пробуджувати інтерес учнів до проблем риторики. Учитель повинен використовувати будь-яку ситуацію, щоб показати напрями риторичної організації думки через мову. На заняттях з риторики вчителю необхідно навчити школярів відходити від стандартних завчених фраз, розвивати творчі здібності, розумно поєднувати роботу над усним і писемним мовленням, урізноманітнювати види робіт та їх тематику, створювати ситуації, наближені до реальних умов, що сприятиме формуванню риторичної особистості.
Запитання і завдання
1. Що вивчає шкільна стилістика?
2. У яких класах і в якому обсязі знайомляться учні зі стилем мовлення?
3. Яка роль стилістичних умінь і навичок у формуванні комунікативної компетенції учнів?
4. Розкажіть про функціонально-стилістичне спрямування навчання мови. Аргументуйте прикладами.
5. Яка робота зі стилістики проводиться в 1 -4 класах?
6. Розкрийте особливості методики ознайомлення учнями зі стилями мовлення у 5-7 класах. Наведіть приклади уроків.
7. Які форми роботи зі стилістики у 8-9 і старших класах?
8. Що являє собою система стилістичних вправ? Наведіть приклади.
9. Визначте місце риторики у програмі з української мови для 5-9 класів.
10. З’ясуйте змісті методи роботи з риторики в 10-11(12) класах.
Related posts:
- Елементи риторики в 5-9 класах 8.8. Елементи риторики в 5-9 класах Зміст і методи навчання учнів загальноосвітніх шкіл (гімназій, коледжів, ліцеїв, тощо) України, що грунтуються на принципах гуманізації та демократизації суспільного життя в цілому, гуманізації та гуманітаризації освіти зокрема, формувати культури мовлення, зумовили введення риторики в шкільні програми з українські мови. Основними завданнями є підвищення як загальної культури, так і […]...
- Поглиблення і систематизація знань, умінь і навичок з культури мовлення, стилістики і риторики 9.3. Поглиблення і систематизація знань, умінь і навичок з культури мовлення, стилістики і риторики З метою формування в учнів умінь уважно, стилістично диференційовано підходити до вибору мовленнєвих засобів, вироблення у старшокласників мовного чуття пошани до правильного нормативного українського мовлення, нетерпимості до псування мови програмою передбачено повторення й поглиблення основних відомостей зі стилістики – поняття про […]...
- Варіантність структури і змісту курсу “Рідна мова” в 5-9 і в 10-11 класах 2.3. Варіантність структури і змісту курсу “Рідна мова” в 5-9 і в 10-11 класах Творчий підхід до навчання рідної мови спонукає учених-методистів і вчителів-словесників до пошуку методичних інновацій. Однак зміст шкільного курсу залишається без особливих змін. Чинні державні програми використовуються, як правило, і в нових типах шкіл, зокрема й недержавних. Пояснити це можна тим, що […]...
- Поняття риторики УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО РИТОРИКА Поняття риторики Уміння переконувати співрозмовника, уміння правильно й красиво говорити, привертати увагу й здобувати довіру слухачів потрібне нам в усіх сферах життя. Володіння мистецтвом слова – одна з умов для досягнення успіху в багатьох професіях. Уміння складати й виголошувати промови необхідне юристові (риторика й виникла як мистецтво складання судових […]...
- Опрацювання стилів мовлення у 5-7 класах 8.4. Опрацювання стилів мовлення у 5-7 класах Ознайомлення учнів зі стилями мовлення відбувається в 5-7 класах під час вивчення розділу “Текст”. Уведення поняття “стиль мовлення” в шкільну програму на початку систематичного курсу української мови позитивно впливає на стилістичну роботу, оскільки дозволяє точніше визначити її зміст, обсяг, наблизити шкільну стилістику до наукової, де це поняття є […]...
- Елементи практичної риторики. Тематичне тестування Урок № 55 Тема. Елементи практичної риторики. Тематичне тестування Мета: закріпити знання учнів про практичну риторику; з’ясувати рівень засвоєння ними вказаної теми; розвивати логічне мислення, пам’ять, уміння використовувати здобуті знання на практиці, формувати навички самостійної роботи. Тип уроку: комбінований (закріплення знань та навичок; перевірка й облік здобутих знань, умінь та навичок). Обладнання: підручник, тести. ХІД […]...
- УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 9. ОСНОВИ РИТОРИКИ. ПІДГОТОВКА ПРОМОВИ ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ Урок № 18 УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 9. ОСНОВИ РИТОРИКИ. ПІДГОТОВКА ПРОМОВИ Мета: ознайомити учнів з промовою як жанром публічного виступу, її видами й етапами підготовки, вчити розуміти залежність мовленнєвої поведінки людини від Сприйняття картини світу за допомогою мовних одиниць, удосконалювати вміння й навички […]...
- УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 8. ОСНОВИ РИТОРИКИ. РИТОРИКА ЯК НАУКА Й МИСТЕЦТВО. РИТОРИЧНІ ВИМОГИ ДО МОВЦЯ. ІМІДЖ ОРАТОРА. ПРОФЕСІЙНИЙ ІМІДЖ ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 15 УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 8. ОСНОВИ РИТОРИКИ. РИТОРИКА ЯК НАУКА Й МИСТЕЦТВО. РИТОРИЧНІ ВИМОГИ ДО МОВЦЯ. ІМІДЖ ОРАТОРА. ПРОФЕСІЙНИЙ ІМІДЖ Мета: ознайомити з відомостями про риторику як науку й мистецтво, зародженням, розвитком риторики, роллю риторики в житті суспільства й окремої людини, […]...
- Нетрадиційні (нестандартні) уроки 3.5. Нетрадиційні (нестандартні) уроки Однією з особливостей організації уроку української мови є ідея оптимальних способів структурування теоретичного матеріалу з метою інтенсифікації навчання, про що говорилося вище. Реалізація цієї ідеї спричинила нові підходи до організації уроку. У практиці вчителів з’явився термін “нестандартність у вивченні мови”, нестандартні уроки”, “нестандартна ситуація” тощо. Особливо поширені так звані нестандартні уроки. […]...
- УРОКИ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 4-5 Мета: – навчальна: удосконалювати мовленнєво-мислительні вміння учнів усвідомлювати тему й основну думку тексту, тип і стиль мовлення почутого; – розвивальна: розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати типологічний, композиційний і змістовий аналіз художнього тексту розповідного характеру з елементами опису зовнішності людини, сприймати текст, розуміти його, докладно відтворювати, використовуючи виражальні авторські засоби; – виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу […]...
- Аналіз контрольної роботи. Частини мови: повторення вивченого у 1-3 класах Тема. Аналіз контрольної роботи. Частини мови: повторення вивченого у 1-3 класах. (Вправи 90-94). Мета. Повторити інформацію про значення слова у мові та мовленні, про здатність слова розкривати різнобарвний світ навколо нас, називати предмети, дії, ознаки предметів, групуватися у частини мови. Збагачувати активний словник учнів. Виховувати бережне ставлення до використання слів у своєму мовленні. Обладнання: портрет […]...
- Виражальні засоби риторики (цитування, заклик, гіпербола, риторичні запитання) Урок № 50 Тема. Виражальні засоби риторики (цитування, заклик, гіпербола, риторичні запитання) Мета: пояснити учням мету й особливості застосування вказаних виражальних засобів у публічному мовленні; повправляти у визначенні та коментуванні їх у текстах, навчати використовувати у власному мовленні; розвивати логічне й образне мислення, пам’ять, збагачувати й уточнювати словниковий запас, повправляти у правильному інтонуванні речень. Тип […]...
- Доповідь на тему, пов’язану з виучуваними предметами Уроки № 56, 57 ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ Тема. Доповідь на тему, пов’язану з виучуваними предметами Мета: закріпивши знання учнів про особливості підготовки доповіді, ознайомити їх зі специфікою публічного виступу; формувати інтелектуально-мовленнєві вміння, необхідні для активної мовленнєвої діяльності. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ I. Актуалізація опорних знань. V Бесіда. 1) Як часто вам доводиться слухати доповідь? Виступати з […]...
- УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 12. ОСНОВИ РИТОРИКИ. ПОЛЕМІКА В ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ. ПОЛЕМІЧНІ ПРИЙОМИ. ЕТИКА ПОЛЕМІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ Урок № 21 УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 12. ОСНОВИ РИТОРИКИ. ПОЛЕМІКА В ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ. ПОЛЕМІЧНІ ПРИЙОМИ. ЕТИКА ПОЛЕМІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ Мета: поглибити знання учнів про полеміку, полемічні прийоми, ознайомити з етикою полемічної майстерності; розвивати навички публічного виступу, мовленнєво-комунікативні вміння, логічне мислення, творчі й організаторські здібності, […]...
- Перетворення виразів (повторення та систематизація матеріалу, вивченого в 5 та 6 класах) Урок № 2 Тема. Перетворення виразів (повторення та систематизація матеріалу, вивченого в 5 та 6 класах) Мета: повторити та систематизувати відомості про види перетворень виразів та способи дій, передбачених ними, що були отримані учнями в 5-6 класах в обсязі, необхідному для сприйняття теми “Рівняння”. Тип уроку: повторення, систематизація знань, умінь, навичок. Хід уроку I. Організаційний […]...
- Виступ на зборах, семінарах УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Виступ на зборах, семінарах Семінар – один з основних видів групових навчально-теоретичних або практичних занять студентів вищих начальних закладів, учнів загальноосвітніх шкіл, членів наукових гуртків, слухачів курсів. На семінарських заняттях звичайно обговорюються доповіді студентів або учнів з певних питань. При цьому загальна проблема поділяється на ряд часткових. […]...
- УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 10. ОСНОВИ РИТОРИКИ. ПІДГОТОВКА ПРОМОВИ ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ Урок № 19 УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 10. ОСНОВИ РИТОРИКИ. ПІДГОТОВКА ПРОМОВИ Мста: удосконалювати вміння й навички здійснювати систематичну підготовку до висловлювань та підготовку до конкретного виступу; правильно обирати тему, визначати цільову настанову, добирати мовний матеріал, розташовувати його в певній послідовності; проголошувати промову, слідкувати […]...
- Аналіз письмового твору Урок № 47 ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ Тема. Аналіз письмового твору Мета: підвести підсумки учнівських творів, відзначити позитивне у їх виконанні, проаналізувати зроблені учнями типові помилки та недоліки творчих робіт; спрямувати учнів на індивідуальне опрацювання допущених помилок, належним чином їх проінструктувавши; розвивати логічне мислення, пам’ять, формувати навички колективної та самостійної роботи. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ І. Повідомлення […]...
- ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 1-4 КЛАСАХ & 47. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 1-4 КЛАСАХ 351. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте текст і спишіть його. Немає на нашій землі такого куточка, де не височіли б пам’ятники героям – і дорослим, і юним. “Ніхто не забутий, ніщо не забуте!” – кажемо ми. Героїчне життя й подвиги наших людей навіки закарбувалися в пам’яті народній. Про них […]...
- Уроки повторення Уроки повторення 394. 1. А. 2. В. З, Б. 395. – Бабусю, а чому ви любите чорнобривці? – питали ми. – А як їх не любити? – дивувалася вона. – Дивіться, які вони пишні! Варіанти заголовків – улюблені бабусині квіти; бабусин квітник. 397. 1. Б. 2. В. 3. А. 398. – відбувається подвоєння н, оскільки […]...
- УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 13. ОСНОВИ РИТОРИКИ. ПОЛЕМІКА В ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ. ПОЛЕМІЧНІ ПРИЙОМИ. ЕТИКА ПОЛЕМІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ Урок № 22 УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 13. ОСНОВИ РИТОРИКИ. ПОЛЕМІКА В ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ. ПОЛЕМІЧНІ ПРИЙОМИ. ЕТИКА ПОЛЕМІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ Мета: поглибити та узагальнити знання учнів про полеміку, правила поведінки під час полеміки, полемічні принципи та прийоми, учити брати участь у полеміці; розвивати навички публічного […]...
- Доповідь. Виступ із доповіддю Урок № 26 ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ Тема. Доповідь. Виступ із доповіддю Мета уроку: ознайомити учнів із доповіддю як жанром усного монологічного мовлення, особливостями підготовки її тексту та специфікою публічного виступу; формувати інтелектуально-мовленнєві вміння, необхідні для активної мовленнєвої діяльності. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ І. Повідомлення мети і завдань уроку. ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу. V Робота […]...
- Види публічних виступів УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО РИТОРИКА Види публічних виступів До основних видів публічних виступів належать судове, академічне, політичне, церковне та суспільно-побутове красномовство. Академічне красномовство – це ораторські виступи науковців та викладачів, які доповідають про результати наукових досліджень, популяризують досягнення науки, проводять лекції з навчальною метою. Основними жанрами академічного красномовства є наукова доповідь, наукове повідомлення, наукова […]...
- Виражальні засоби риторики (порівняння, метафора, протиставлення, парадокс) Уроки № 48, 49 Тема. Виражальні засоби риторики (порівняння, метафора, протиставлення, парадокс) Мета: спираючись на здобуті учнями знання з теорії літератури, пояснити роль та значення вказаних виражальних засобів у публіцистичному мовленні; формувати вміння визначати їх у текстах та доречно вживати; розвивати логічне та образне мислення, усне й писемне мовлення, збагачувати та уточнювати словниковий запас школярів. […]...
- УРОКИ 13-14 ДОДАТКИ УРОКИ 13-14 Додаток 10 Гра “Вибери правильну відповідь” (інтерактивна частина уроку) (Об’єднати учнів у дві команди, видати їм дидактичні комплекти: картки і зразки швів, та запропонувати їм тести. Перемагає команда, яка швидше й без помилок виконає завдання.) Картка 1 1. Шов “уперед голкою” виконують: А) справа наліво; Б) зліва направо; В) зверху вниз. 2. […]...
- ОСНОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ В СІМ’Ї. ШАНОБЛИВЕ СТАВЛЕННЯ ДО СТАРШИХ ТА ІНШИХ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї & 13. ОСНОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ В СІМ’Ї. ШАНОБЛИВЕ СТАВЛЕННЯ ДО СТАРШИХ ТА ІНШИХ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї Склади зі слів прислів’я. Поясни його значення. Що означає шанувати? Я хочу дізнатися про те, що означає шанувати і як я можу шанобливо ставитися до своєї родини. “Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість – бути добрим”. Григір Тютюнник “Є […]...
- Поняття про стилі мовлення – Стилі мовлення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Стилі мовлення Поняття про стилі мовлення Стиль мовний – це різновид літературної мови, який використовується в певному суспільному аспекті життя людей. Це і побутове спілкування, і офіційно-ділові відносини, і законотворча діяльність, і наукові праці, і публіцистична праця, і художня творчість тощо. У кожній з цих сфер життя суспільства […]...
- Урок развития речи. “Уроки бывают разные” УРОК № 13 Тема. Урок развития речи. “Уроки бывают разные” Цель: развивать умение учащихся читать вслух и молча тексты с предварительной установкой; способствовать развитию навыков репродуктивной и продуктивной речевой деятельности с предварительно обозначенным заданием; учить правильно и четко отвечать на вопросы, используя текст-основу, обосновывать высказанную кем-то или самостоятельно мысль; обучать грамотно выражать согласие или вежливое […]...
- Послідовність аналізу тексту УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Послідовність аналізу тексту 1. Указати тему тексту. 2. З’ясувати, до якого типу і стилю мовлення він належить. 3. Визначити, які підтеми і мікротеми виділені у змісті тексту. 4. Пояснити поділ тексту на абзаци. 5. Пояснити зв’язки між реченнями у складному синтаксичному цілому (ССЦ). 6. Схарактеризувати мовні засоби міжфразного […]...
- Запитання для самоконтролю УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Запитання для самоконтролю У чому полягає відмінність між поняттями “мова” та “мовлення”? Назвіть основні ознаки тексту. Що називають складним синтаксичним цілим? Що таке мовний стиль? Назвіть основні стилі мовлення. Які існують типи мовлення?...
- Зв’язок розвитку мовлення з формуванням соціокультурної компетенції Зв’язок розвитку мовлення з формуванням соціокультурної компетенції. Формування мовленнєвої компетенції учнів, зокрема вмінь сприймати й розуміти думки інших та планувати й створювати власні висловлювання, зумовлює навчання української мови на основі текстів, що сприяють опануванню національних і загальнолюдських культурних та духовних цінностей, норм, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями. Дидактичний матеріал у вигляді текстів різних […]...
- Виникнення та розвиток ораторського мистецтва УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО РИТОРИКА Виникнення та розвиток ораторського мистецтва Риторика є однією з найдавніших наук, її виникнення припадає на античні часи. Первісно риторика була засобом захисту і звинувачення на судовому процесі. Громадяни Давньої Греції могли самі захищати себе в суді, а щоб захист вийшов вдалим, вони зверталися до фахівців, чиїм ремеслом було складання […]...
- Степени сравнения имен прилагательных. Развитие речи. Культура речи. “Почитай старших” УРОК № 49 Тема. Степени сравнения имен прилагательных. Развитие речи. Культура речи. “Почитай старших” Цель: дать учащимся представление об образовании степеней сравнения имен прилагательных; работать над развитием и культурой речи. Оборудование: учебник, учебные таблицы, тексты. ХОД УРОКА I. ОБЪЯВЛЕНИЕ ТЕМЫ И ЦЕЛИ УРОКА II. АКТУАЛИЗАЦИЯ ОПОРНЫХ ЗНАНИЙ УЧАЩИХСЯ Проверка домашнего задания. III. ИЗУЧЕНИЕ НОВОГО МАТЕРИАЛА […]...
- Риторика як складова стилістики Стилістика української мови Риторика як складова стилістики Важливим елементом стилістики, загальної теорії й практики культури мовлення є ритори к а (грец. rhetor – оратор) – наука красномовства (ораторського мистецтва). Риторика – це також навчальний предмет, у якому викладено теорію красномовства, ораторського мистецтва. Таку назву мають і особливі навчальні підручники, посібники: Старовинні риторики перелічували багато наук, […]...
- Вправи 564-649 Вправа 564 Твір Джерело красномовства – у серці Дж Мілль “Немає нічого легшого, як відрізнити людину, яка добре відчуває, але погано говорить, від тієї, яка добре говорить і нічого не відчуває”-, – сказав видатний французький філософ Дені Дідро. Із цього випливає висновок, що джерело красномовства людини – у її почуттях і переконаннях. Можна навчитися красиво […]...
- УРОКИ 21-22 ДОДАТКИ УРОКИ 21-22 Додаток 15 Аутотренінг Тож сядьмо обличчям один до одного, відчуймо тепло долонь, заплющмо очі та промовляймо: – “Я – розумний…” – “Я – щасливий…” – “Я – упевнений у собі, бо я живу заради добра на Землі…” Розплющте очі й подаруйте один одному посмішку! Сподіваюсь, ваш позитивний настрій сприятиме успішній роботі! Додаток […]...
- УРОКИ 17-18 ДОДАТКИ УРОКИ 17-18 Додаток 13 Завдання для перевірки знань з виготовлення та оздоблення виробів з аплікацією І варіант 1. Визначте правильні відповіді (3 бали). А) шов “уперед голкою ще називається “зметувальним”; Б) стібки шва “вперед голкою” повинні бути однакової довжини; В) вишивати швом “уперед голкою” можна лише вздовж ниток основи; Г) вишивати швом “уперед голкою” […]...
- УРОКИ 9-10 ДОДАТКИ УРОКИ 9-10 Додаток 9 Завдання для перевірки знань з основ матеріалознавства та оздоблення виробів аплікацією (уроки 9-10) І варіант 1. Заповнити клітинки кросворду (6 балів) 1. Рослина, волокна якої називають “українським шовком”. 2. Камінь – мінерал, із якого роблять тканину. 3. Виготовлення різних художніх зображень нашиванням, наклеюванням на основу деталей із різноманітних матеріалів. 4. […]...
- УРОКИ 3-4 ДОДАТКИ УРОКИ 3-4 Додаток 6 Загадки “Про які волокна йдеться?” – Не вогонь, а печеться. (Кропив’яне) – На полі я був синенький, край води я був біленький Опинився в човнику швиденькім, потім під ножиком гостреньким. (Лляне) – В білій хатці він живе, тонку ниточку пряде. (Шовкове) – По горах та долинах ходить шуба та жупан. […]...
- КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 11 КЛАСІ. РІВЕНЬ СТАНДАРТУ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 11 КЛАСІ. РІВЕНЬ СТАНДАРТУ № зп Дата Зміст уроку Примітки ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ 3 СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ 1 Вступ. Українська мова у світі. Українська діаспора 2 Розвиток мовленнєвих умінь. Культура мовлення і комунікація. Поняття комунікації як діяльності учасників спілкування з мстою інформаційного обміну та взаємовпливу. Дотримання […]...