Усне і писемне мовлення. Культура мовлення. (Вправи 8-11)
Тема. Усне і писемне мовлення. Культура мовлення. (Вправи 8-11).
Мета. Допомогти учням зрозуміти, то мова – це суспільне явище, яке має свій ріст і розвиток, людське середовище, що користується цією мовою; виховувати любов і повагу до слова.
Обладнання: таблиця “Усне і писемне мовлення”, додаток 3.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
Перевірка домашнього завдання.
– Що таке мова?
– Яке з двох понять – “мова” і “мовлення” – ширше?
– Чому мову називають безсмертним
– Прочитайте записані слова із домашнього завдання (вправа 7, завдання 2).
– Як можна застосувати ці слова до понять “мова” і “мовлення”?
– Яка орфограма об’єднує ці слова?
III. Повідомлення теми і завдань уроку. Вивчення нового матеріалу.
1. Складання “павутинки” до слова мова.
– То яка наша мова?
2. Проблемна ситуація.
– Як збагачується наша мова?
– Мова – не просто звуки, не просто слова. Ось як сказав Шевченко:
Ну що б, здавалося, слова?
Слова та голос більш нічого,
А серце б’ється, ожива,
Слова – наче камінці. І мало позбирати їх докупи. Треба ще уміти складати речення і правильно їх промовляти.
А як це? Спробуємо розв’язати то проблему через завдання сьогоднішнього уроку.
3. Каліграфічна хвилинка.
Усне мовл пис ення ємне
– Які слова можна утворити, використовуючи пі склади? Запишіть ці слова каліграфічно.
– Поясніть значення термінів “мова” і “мовлення”. Яке з цих понять вужче? (Мовлення.)
4. Розгляд таблиці “Усне і писемне мовлення”.
Інформація для вчителя
Сучасна цивілізована людина, за статистикою, на писання й читання витрачає 20%, а на слухання й говоріння – 80% спілкувального часу.
Усне безпосереднє мовлення обмежене рамками “тут-тепер”.
Письмове мовлення не має таких обмежень – воно долає час і простір. Завдяки йому ми сьогодні можемо сприймати думки і почуття, висловлені давньокиївським князем Володимиром Мономахом у його славетному “По-ученні дітям” або ж невідомим автором безсмертного твору про похід князя Ігоря на половців. Маючи таку суттєву перевагу над усним мовленням, писемне мовлення поступається йому в тому, що воно сприймається як готовий продукт, а не в процесі його народження мовцем…
“Є 50 способів сказати “так” і 500 способів сказати “ні”, але тільки один спосіб написати це”, – говорив видатний майстер слова Бернард Шоу. За словом “так” може ховатися не лише згода, але й сумнів, недовіра, припущення, здивування, обурення і т. д., а комбінація літер та сама (Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування. – Львів: В-во “Снолом”, 2001. – с. 18, 19).
5. Вправа “Поміркуймо разом!” (колективне виконання вправи 8).
На основі вивченого матеріалу і власного досвіду учні розмірковують про усне і писемне мовлення, про вимоги до усного і писемного мовлення.
Висновок. Якщо мова відзеркалює історію народу, його побут, національний характер, рівень культури, цивілізованості, то мовлення подібно відбиває конкретного носія цієї мови, мовця – його вік, світогляд, рівень освіченості, вихованості, його вдачу, смаки тощо.
Кожна людина має свій мовленнєвий “паспорт” – її мовлення неповторне, як відбитки пальців.
Що більше ти знаєш, то багатше твоє мовлення, бо тобі є про що розповісти.
IV. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
1. Диктант швидкої дії.
Мудра голова не говорить лихі слова.
Інформація для вчителя
Речення для диктанту швидкої дії мають бути короткі, найкраще афористичного змісту, прислів’я, які учні зможуть запам’ятати і використовувати пізніше у мовленні.
Для запису пропонується одне-два речення, не більше. Їх легко запам’ятати, пояснити правопис.
Методика диктанту така. Учитель зауважує, що читатиме кожне речення лише один раз. Його треба уважно послухати, запам’ятати і швидко записати, визначивши, яке правописне правило тут діє. Отже, відбувається все у прискореному темпі. Перевірка диктанту – колективна, групова або взаємна (Дорошенко О. А. Нестандартні навчальні диктанти//Початкова школа, 1990. – № 3. – с. 24).
– До якого мовлення ви застосовуєте цю приказку? (До усного.)
2. Вправи для самостійної роботи (робочий зошит).
3. Робота з прислів’ями (вправа 9).
4. Вправа-висновок (за вправою 10).
– Що ми розуміємо під культурою мовлення?
– Яка людина може досліди високої культури мовлення?
5. Правило-висновок (с. 8).
6. Вправа-порадник (за вправою 11).
– Прочитайте всі поради і назвіть ту, яка може найбільше вам допомогти у житті. Чому?
– Яку із порад ви для себе ставите на перше місце? Чому?
– Яка із порад може допомогти вашому другові чи іншій близькій людині? Доведіть.
V. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.
С. 8 – правило; вправа 11, завдання 2.
VI. Підсумок уроку.
1. Вправа “Продовж речення”.
Мовлення буває…
Усне мовлення має бути правильним…
2. Хвилинка-цікавинка.
Скільки мов на землі? Вчені називають різну кількість: від трьох тисяч до п’яти. За даними лінгвістів, з усіх мов добре вивчені лише п’ятсот.
Цікавий факт: книжка, написана російською мовою, має обсяг більший, ніж та сама книжка українською (наприклад, 520 сторінок російською мовою і 500 сторінок – українською). Це означає, що ту саму інформацію українською мовою можна передати меншою кількістю мовних знаків.
За даними японських учених, люди, які з дитинства не розмовляли рідною мовою, частіше хворіють, піддаються різним стресам, у них менше розвинені природні здібності (Одинцова Г., Кодлюк Я. Цікавинки на уроках рідної мови: Посібник для вчителя початкових класів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. – с. 7-9).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...