ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ

Related posts:

1. ВАЛОВИЙ ЗБІР ВОСКУ ВАЛОВИЙ ЗБІР ВОСКУ – кількість воску, виділена бджолами протягом одного сезону. В. з. в. може бути у вигляді Відбудованих стільників, обрізків стільників, воскової печатки (забруса). Склавши восковий баланс, обчислюють різницю між весняними й осінніми запасами воску, це і є показником В. з. в....
2. ПРИРОДНІ ВТРАТИ МЕДУ ПРИРОДНІ ВТРАТИ МЕДУ – втрати меду під час зберігання, через прилипання до тари, висихання, під час транспортування та продажу. Вага меду може коливатися, тому що може відбуватися не тільки втрата, але й збільшення його ваги, оскільки він досить гігроскопічний. У період зберігання меду в спеціальних приміщеннях можлива втрата його ваги в літній період у межах […]...
3. ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ – визначається кількістю мінеральних речовин у 100 г меду після спалювання й виражається у відсотках. До складу золи меду входить безліч хімічних елементів – калій, кальцій, залізо, фосфор, марганець, магній, йод, алюміній, натрій тощо. Квітковий мед має зольність 0,14 %, у падевому вона може варіюватися від 0,14 до 0,28 %, у деяких випадках […]...
4. НАГРІВАННЯ МЕДУ НАГРІВАННЯ МЕДУ – проводиться у виняткових випадках, тому що після підігрівання він втрачає частину своїх корисних якостей. При кип’ятінні меду відбувається розкладання цукрів, що містяться в ньому, з виділенням води й утворенням карамеланів. Карамелізований мед набуває неприємного запаху і смаку, змінює колір (темнішає). При вапняній реакції карамелізований мед утворює каламуть. Цей мед не можна згодовувати […]...
5. КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ – кількість тепла, виділювана при згорянні 1 кг меду. У 100 г меду міститься близько 330 ккал, або 1300 Дж. Головними складовими меду є вуглеводи, що в процесі переробки організмом виділяють тепло. Кількість вуглеводів у меді коливається від 65 до 80 %. В організмі людини вони окисляються, у результаті чого утворюються вуглекислий газ […]...
6. КАРАМЕЛІЗАЦІЯ МЕДУ КАРАМЕЛІЗАЦІЯ МЕДУ – відбувається при кип’ятінні меду. Відзначається розкладання цукрів, що містяться в меді, з виділенням води й утворенням карамеланів. Такий мед набуває неприємного запаху та смаку, темніє. При вапняній реакції він утворює каламуть. Цей мед не можна згодовувати бджолам, тому що за дією на організм бджоли він подібний на падевий. Цукри карамелізуються при нагріванні […]...
7. КОЛОЇДИ МЕДУ КОЛОЇДИ МЕДУ – складні його речовини, що не розчиняються у воді й перебувають у вільному стані. До складу меду входять білки й ферменти. Здебільшого колоїди квіткового меду несуть позитивний заряд, а падевого – негативний. К. м. мають певний колір і мутність. У темних медах міститься близько 0,8 % колоїдних речовин, у світлих – 0,2 % […]...
8. КРИСТАЛІЗАЦІЯ МЕДУ (саджання) КРИСТАЛІЗАЦІЯ МЕДУ (саджання) – перехід меду з рідкого стану в кристалічний без погіршення його якостей. Досить часто цей процес називають зацукровуванням, але це неправильно, тому що термін “зацукровування” у харчовій промисловості означає погіршення якості продукту. При кристалізації меду в осад виділяються кристали виноградного цукру, а плодовий цукор огортає їх або утворює зверху рідкий шар (що […]...
9. Валовий внутрішній продукт Додаток Таблиця 9 Валовий внутрішній продукт Роки У фактичних цінах Індекси фізичного обсягу Індексидефлятори Валовий Внутрішній Продукт Валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу Валовий Внутрішній Продукт Валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу Валовий Внутрішній Продукт Валовий Внутрішній Продукт Млрд. крб. Тис. крб. Відсотків до попереднього року Відсотків до 1990 року Відсотків […]...
10. КУПАЖУВАННЯ МЕДУ КУПАЖУВАННЯ МЕДУ – змішування одного сорту меду з іншим, котрий має сильніший запах і темне забарвлення. Наприклад, свіжий знітовий мед водянисто-прозорий, із ніжним смаком і майже без запаху. При кристалізації білосніжний. Знітовий мед рекомендується купажувати з іншими сортами меду, наприклад із квітковим, котрий має різко-гострий смак. Змішавши ці два сорти, можна одержати саме той смак […]...
11. ФАСУВАННЯ МЕДУ ФАСУВАННЯ МЕДУ – розлив і впакування меду в дрібну тару. Зазвичай мед розливають у скляні банки й герметично закривають бляшаними кришками. Найкраще це зробити до кристалізації меду. Мед можна також залити в глиняний керамічний посуд і липівки. Якщо мед сильно закристалізувався, можна розрізати його на невеликі шматки (200-500 г) і загорнути в пергаментний папір або […]...
12. ВІДКАЧУВАННЯ МЕДУ ВІДКАЧУВАННЯ МЕДУ – звільнення стільників від меду. Для В. відбирають тільки зрілий мед, що його бджоли вже почали запечатувати, або він уже добре згустився й не виливається з чарунок при нахилі рамок. Якщо викачати рідкий мед, то він незабаром забродить. Для того щоб менше турбувати бджіл у період В. м., треба, відібравши рамки з медом, […]...
13. ВАЛОВИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРОДУКТ Екологія – охорона природи ВАЛОВИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРОДУКТ – див. Продукт валовий національний....
14. ВІДСТОЮВАННЯ МЕДУ ВІДСТОЮВАННЯ МЕДУ – необхідне, тому що бджолиний мед може містити в собі як природні, так і сторонні домішки. В. м. – процес очищення меду від сторонніх домішок (див. Обробка меду). Природні домішки не рекомендується забирати, тому що мед при цьому втратить найважливіші складові частини (ферменти, пилок тощо). До природних домішок належать: частки воску, зерна пилку, […]...
15. ВІДБІР МЕДУ ВІДБІР МЕДУ – витягання медяних стільників із вуликів і розташування їх в ізольованому приміщенні. Відбирають тільки зрілий мед, незрілий містить багато води й у період зберігання закисає. Відбирати з вуликів медяні рамки треба наприкінці дня, коли припиниться літання бджіл, щоб не викликати на пасіці злодійства. Знявши кришку й верхнє утеплення вулика, відкривають край стелі на […]...
16. ЗРІЛІСТЬ МЕДУ ЗРІЛІСТЬ МЕДУ – дозрілий мед бджоли печатають восковими кришечками. Мед з таких рамок виходить першокласним, а віск – найкращої якості. Одержувати зрілий мед можна тільки від сильних і продуктивних сімей і за наявності на пасіці достатньої кількості запасних стільників на кожну бджолосім’ю. Дозріванням меду називається процес переробки бджолами нектару або паді в мед. Це дуже […]...
17. ПРОДУКТИВНІСТЬ БДЖОЛОСІМ’Ї ПРОДУКТИВНІСТЬ БДЖОЛОСІМ’Ї – здатність бджіл у наявних умовах виробляти за сезон певну кількість продукції. Основними показниками П. б. є: кількість зібраного за сезон меду, включаючи відкачаний і залишений як зимово-весняний корм бджіл; кількість воску, отриманого при відбудовуванні нових стільників, воскових кришечок, маточників, будівельних рамок тощо; кількість відібраних від сім’ї бджіл для організації відводків або ж […]...
18. ПИТОМА ВАГА МЕДУ ПИТОМА ВАГА МЕДУ – вага 1 см3 меду в грамах. П. в. меду залежить від температури й кількості води в меді. Чим вища його температура і вміст у ньому води, тим нижча його П. в. Найпростіший зі способів визначення П. в. меду, що не потребує наявності хімічних лабораторій і може бути застосовний на дрібних заготівельних […]...
19. ВУГЛЕВОДИ МЕДУ ВУГЛЕВОДИ МЕДУ. Мед – основне джерело вуглеводного харчування бджіл. Основна сировина для одержання меду – нектар, виділюваний квітками, а також падь, що складається з випорожнень попелиці й комах і солодкого випоту листя рослин. Нектар складається з води (40-80 %) і різних цукрів: очеретяного, рідше плодового й виноградного. До складу натуральних і падевих медів входить більше […]...
20. ВОДНІСТЬ МЕДУ ВОДНІСТЬ МЕДУ – відсоток вмісту води в меді залежить від часу медозбору, вологості місцевості, погоди тощо. У суху, пекучу погоду, природно, В. низька, у дощову, відповідно, підвищена. Мед, у якому міститься більше ніж 20 % води, вважається незрілим. Наприклад, В. квіткового меду приблизно дорівнює 18 %, а падевого – на 0,5-1,5 % менше, що пояснюється […]...
21. АНАЛІЗ МЕДУ АНАЛІЗ МЕДУ – проводиться для визначення його якості. А. м. на натуральність містить у собі визначення таких показників: сума простих цукрів, кількість сахарози, оптична активність (кут обертання), вміст декстриноподібних речовин, наявність оксиметилфурфуролу, водність, смак й аромат. Частково натуральність меду можна визначати за пилковим складом, консистенцією, загальним кислотним складом, кристалізацією й кольором. Існує кілька видів фальсифікату: […]...
22. Валовий прибуток Валовий прибуток – загальна сума прибутку, отримана підприємством від виробничої та комерційної діяльності. Визначається як різниця між виторгом від реалізації товарної продукції і собівартістю цієї продукції. З суми В. п. підприємство сплачує податки, відсотки за кредити, штрафи, здійснює інші виплати в бюджет. З вирахуванням цих витрат у розпорядженні підприємства залишається чистий прибуток, який використовують для […]...
23. ТАРА ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ МЕДУ ТАРА ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ МЕДУ – має важливе значення. Для зберігання медів потрібно вибирати сухе, гігроскопічне приміщення, що не має сторонніх запахів. Відносна вологість повітря повинна бути близько 60 %, але не вище 80 % . У сирому приміщенні навіть зрілий мед швидко закисне. Оптимальна температура в приміщенні повинна бути від 0 до 5 °С, максимум […]...
24. ФІЛЬТРАЦІЯ МЕДУ ФІЛЬТРАЦІЯ МЕДУ – очищення меду від сторонніх домішок за допомогою різних фільтрів. Первинне очищення меду полягає в його проціджуванні через ситечко, коли він надходить із медогонки в медовідстійник або іншу тару. У процесі роботи ситечко може засмітитися, тому в приміщенні потрібно обов’язково мати запасне, щоб вчасно замінити перше. При очищенні через дуже дрібні ситечка мед […]...
25. ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ МЕДУ ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ МЕДУ – визначається здатністю меду усмоктувати з повітря вологу й утримувати її. Вона тісно пов’язана з водністю меду. Наприклад, виноградний цукор не має Г. властивостей, а плодовий цукор – дуже гігроскопічний Якщо мед, водність якого складає 17,4 %, помістити у вологе (60 %) приміщення, то він не змінить своєї водності, а зберігатиметься в такому […]...
26. ЗБЕРІГАННЯ МЕДУ ЗБЕРІГАННЯ МЕДУ. Мед при дотриманні умов зберігання не втрачає свої цінні якості протягом тривалого часу. Для 3. м. треба вибирати сухе, гігроскопічне приміщення, що не має сторонніх запахів. Відносна вологість повітря повинна бути близько 60 %, але не вище за 80 %. У сирому приміщенні навіть зрілий мед швидко закисає. Оптимальна температура в приміщенні повинна […]...
27. ФАЛЬСИФІКАЦІЯ МЕДУ ФАЛЬСИФІКАЦІЯ МЕДУ – полягає в підмішуванні до натурального меду крохмальної патоки, клейстеру, борошна, солоду, штучного меду тощо. Порошкоподібні домішки (борошно, крохмаль) визначають розчиненням меду в 3-5-кратних обсягах води, при цьому домішки осядуть на дно. При наявності в меді борошна та крохмалю 1- 2 краплі йоду забарвлять розчин у синій колір. Мед, у якому є домішка […]...
28. КИСЛОТНІСТЬ МЕДУ КИСЛОТНІСТЬ МЕДУ – її складають такі органічні кислоти, як яблучна, оцтова, мурашина, молочна, лимонна, винна й ряд інших. У меді відзначається найбільша кількість яблучної кислоти. Крім того, у меді містяться амінокислоти – тирозин, гліцин, лізин й інші; неорганічні кислоти – фосфорна й соляна. Найбільша кількість кислот міститься в меді білої акації, буркуну, соняшника. У гречаному […]...
29. В’ЯЗКІСТЬ МЕДУ В’ЯЗКІСТЬ МЕДУ (густота, плинність) – залежить від зрілості меду, тобто вмісту в ньому води. Виражається в абсолютних одиницях – пуазах або в умовних одиницях – відношенні швидкості витікання меду через який-небудь отвір до швидкості витікання води. Пуаз – робота, необхідна для того, щоб зрушити на 1 см протягом однієї секунди паралельно один одному два шари […]...
30. ТРАНСПОРТУВАННЯ МЕДУ ТРАНСПОРТУВАННЯ МЕДУ – можуть бути проведені як на невеликі, так і на далекі відстані. Для Т. м. на далекі відстані зазвичай використовують бідони або каністри ємністю 25 кг. У бочках рекомендується перевозити вже закристалізований мед. Щоб уникнути витікання меду, металеві обручі слід закріпити 2-3 цвяхами. Пробку, після наповнення бочки, забивають наглухо. Транспорт, у якому передбачається […]...
31. ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ – визначення фахівцем якості меду на колір, запах і смак. При О. д. звертають увагу на колір меду. Забарвлення його різноманітне, багате відтінками. Мед буває від прозорого й світлого до темно-коричневого й навіть майже чорного. На колір впливають порода бджіл, якість стільників, спосіб добування. Колір меду залежить насамперед від рослин, з яких […]...
32. ДОЗРІВАННЯ МЕДУ ДОЗРІВАННЯ МЕДУ – так називається досить складний процес переробки бджолами нектару або паді на мед. У зібраних бджолами нектарі й паді міститься до 92 % води. У меді – близько 20 %. Насамперед бджоли з корму видаляють надлишок вологи. Основна частина вологи з нектару передається ректальними залозами бджіл у пряму кишку ще під час польоту. […]...
33. КОЛІР МЕДУ КОЛІР МЕДУ – буває від прозорого та світлого до темно-коричневого й навіть майже чорного. К. м. залежить насамперед від рослин, з яких він зібраний, і від часу його збирання (зібраний з одного медоноса, весняний світліший, ніж осінній). На К. м. впливають: порода бджіл, якість стільників, спосіб добування. При короткому й рясному медозборі одержують світліший мед, […]...
34. ОБРОБКА МЕДУ ОБРОБКА МЕДУ – проводиться на пасіках і заготівельних підприємствах. На пасіках обробка меду включає розпечатування стільників, відкачування з них меду, фільтрування, тобто очищення меду від сторонніх домішок, і дозрівання меду, якщо був відкачаний незрілий мед. Найпростіша фільтрація проводиться за допомогою сита, що затримує відносно великі домішки. Для очищення меду від великих сторонніх домішок застосовують найпростішу […]...
35. ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ МЕДУ ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ МЕДУ – обумовлені тим, що до його складу входять різні цукри, декстрини, органічні кислоти, ферменти, гормоноподібні й мінеральні речовини. Мед – висококалорійний продукт. У 100 г меду міститься близько 330 кКал, або 1300 Дж. Він використовується як загальнозміцнювальний засіб, сприяє підвищенню опірності організму інфекціям, у поєднанні з вітаміном С застосовується при захворюваннях печінки […]...
36. ПРОДУКТ ВАЛОВИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ПРОДУКТ ВАЛОВИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ – статистичний показник, який застосовують у багатьох країнах та міжнар. організаціях; є сукупною вартістю кінцевих товарів і послуг, виражених у ринкових цінах. Витрати на охорону природи в економіці багатьох країн обчислюють у відсотках П. в. н....
37. Валовий дохід сільськогосподарського підприємства Валовий дохід сільськогосподарського підприємства – вартісне вираження обсягу чистої продукції, створеної в господарстві за певний період, наприклад, за рік. Визначається як вартість валової продукції (послуг) у поточних цінах, за винятком витрат на спожиті засоби виробництва (насіння, корми, пальне, добрива тощо), тобто перенесена вартість усіх спожитих засобів виробництва. В. д. с. п. є важливим узагальненим показником […]...
38. СОРТИ МЕДУ СОРТИ МЕДУ – визначаються цілим рядом показників. С. м. розрізняють за регіональною ознакою, тобто за місцем, де був проведений медозбір: далекосхідний липовий, башкирський липовий, башкирський квітковий тощо. За технологічною ознакою (способом одержання й обробки) розрізняють стільниковий та відцентровий, або спускний, мед. (Стільниковий мед уважається одним із найбільш стерильних і надходить споживачеві в абсолютно зрілому стані.) […]...
39. УПАКУВАННЯ МЕДУ, ВОСКУ Й ВОЩИНИ УПАКУВАННЯ МЕДУ, ВОСКУ Й ВОЩИНИ. Мед зберігають у дерев’яних бочках із клепок, але найкраще зберігати його в бочках з липи, чинари, верби, бука, вільхи, кедра тощо або в липівках. Бочки й липівки роблять тільки із сухого дерева (вологість не більше 20%), усередині вкривають їх тонким шаром воску або чистим парафіном. Для виготовлення бочок годиться деревина […]...
40. Валовий оборот Валовий оборот – сумарна вартість усіх видів виробленої підприємством продукції за певний час. В. о. характеризує обсяг виробничої діяльності підприємства, в той час як валова продукція є показником обсягу виробленої продукції у вартісній формі. В. о. перевищує валову продукцію, обчислену заводським методом, на внутрішньовиробничий оборот, тобто на суму продукції, виробленої і використаної для подальшої переробки […]...