Варіантність мовної норми
Стилістика української мови
Варіантність мовної норми
Варіантність (варіативність) полягає у видозміні чого-небудь. Варіантні (варіативні) мовні норми найчастіше представлені в мові у двох паралельних виявах: учневі й учню, (на) батьковому і (на) батьковім (полі), восьми і вісьмох та ін.
Для стилістики вкрай важливо розрізняти й практично послуговуватись варіантними (паралельними) формами мовних одиниць, передовсім слів, бо кожна з них завжди має певну значеннєво-функціональну своєрідність, неповторну стилістичну індивідуальність.
– семантико – лексичну варіантність. Вона здебільшого виявляється у відносних (відтінкових) синонімах: занапастити (призвести до загибелі кого-небудь, до занепаду чогось, зробити нещасним чиєсь життя) і загубити, погубити, знівечити, сплюндрувати, звести, доконати, також і запропастити, збавити, угробити, рідко – спакостити;
– лексико-граматичну варіантність. Така варіантність полягає в тому, що певне слово тільки своєю морфологічною формою вносить зміну до семантики того самого сполучення слів: принеси стілець (тобто саме цей
Формою родового відмінка досягається увиразнення, індивідуалізація об’єкта, названого відповідним іменником;
– граматичну (морфологічну) варіантність. Вона виявляється тоді, коли дві паралельні форми розрізняються не семантично, а лише граматично (морфологічно), фонетично й стилістично: (на) робітник – у і (на) робітник – ові (М. в.), син (у значенні Кл. в.) і син – у (Кл. в.), зал, залу (Р. в. одн.) – велике приміщення для багатолюдних зборів, засідань, занять і т. ін.; люди, які перебувають у залі; простора кімната в квартирі, яка призначена для приймання гостей, для розваг, і зала, зали (те саме, що зал); жезл і жезло, коромисел і коромисло, цебер і цебро, безлад і безладдя (чол. і сер. рід); титла і титло, бистрина і бистрінь, ланя і лань, одежа і одіж, роль і роля, акварель (клеєва фарба, яку розводять водою) і акварель (картина, малюнок, виконані такою фарбою); шинеля і шинель, латина і латинь, Ворскла і Ворскло, безсоромність і безсором’я, недбалість і недбальство, безжурність і безжур’я, щебет і щебетання, розлучення і розлука; перл – перла – перло, шов – шва – шво (чол. – жін. – сер. рід). Є також незначна кількість іменників, які в межах одного граматичного роду мають неоднакові форми, які належать до різних відмін: глибина (жін. рід, І відміна) і глибінь (жін. рід, III відміна); (в) у книзі, на книзі, при книзі (М. в.); штаньми – штанами – штанями (О. в.); ім’я – імені (Р. в.).
Варіантні форми спостерігаються і в системі слів, які належать до інших частин мови: (на) синьому морі і (на) синім морі; найбільш розгорнутими є варіантні форми в системі кількісних числівників: однієї і одної; числівники п’ять – двадцять, тридцять, п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят в усіх непрямих відмінках представлені двома однозначними, але фонетично й стилістично розрізнювальними формами: сьома і сімома (О. в.); вісьми і вісьмох, десятьма і десятьома, вісімдесяти і вісімдесятьох і т. ін. (Р. в.).
У формах піднімати й підіймати, хай і нехай представлено варіантність на морфемно-фонетичному рівні.
Найрозгалуженішою є синтаксична варіантність : вчитися грамоти і грамоті, переступити поріг і через поріг; близькі семантично і стилістично (але не синтаксично) такі структури речень: Я читаю (двоскладне речення) і Читаю (односкладне речення); Переможець перший (двоскладне речення) і Перший переможець (односкладне речення); Сонце заходить. Гори чорніють (два прості речення) і Сонце заходить, гори чорніють… (Т. Шевченко) (складне безсполучникове речення) та ін. З кожною окремою синтаксичною формою пов’язана певна зміна як у структурі комунікативної одиниці, так і в її стилістиці: Я не читаю і Мені не читається – двоскладне й односкладне речення, у першому реченні йдеться про дію – стан, який регламентується самою особою, її волею, а в другому – про те, що відбувається з особою, про її внутрішній стан.
Варіантність фразеологізмів настільки розгалужена, що не підлягає очевидній визначеності, бо, наприклад, фразеологізм зі словом Бог з певною окремою (саме такою, а не іншою) семантикою представлений у багатьох варіантах: як у Бога за плечима (за пазухою, за дверима, за рідним батьком, за рідною матір’ю та ін.).
Найменший вияв варіантності – фонетичний: два різні звуки в межах однозначного, того самого слова: бігос і бігос (тушкована капуста зі шматочками ковбаси чи м’яса); гордуб і горюдуб (гра), побачив у ньому і побачила в ньому, плещу і плескаю; між – поміж – помежи.
Нерідко у певних варіантних відношеннях чи зв’язках перебувають лексеми, які фонетично різні, напр.: собака – слово нейтральне і пес – найчастіше стилістично забарвлене; лексичне значення обох слів (найважливіша їх ознака) збігається; песик і собачка – пестливі, псяра і собацюра – згрубілі. Якщо з лексемою пес утворилось лише кілька фразеологізмів (на пси сходити (зійти, піти, іти); не для пса ковбаса), то слово собака стилістично розгалуженіше: спускати собак, бити як собаку; боятись як скаженого собаки; зарити як (мов, немов) собаку; усякий собака (й усяка собака) потрібна, як собаці п’ята нога і т. ін.; звісно, за багатьох мовленнєвих ситуацій у таких і подібних фразеологізмах слово собака може бути замінене словом пес, до того ж із збереженням тієї самої емоційності.
Отже, варіантність (варіативність) простежується на всіх рівнях мови, особливо на синтаксичному рівні. Варіантність – явище вкрай важливе з погляду стилістичного, одне з багатств мови, її виражальної різноманітності, художньо-образного оформлення певного елемента висловлюваної думки, її евфонії, милозвучності: пор.: дурний і небагатий на розум, нерозумний (різні вияви варіантності).
Related posts:
- Варіантність структури і змісту курсу “Рідна мова” в 5-9 і в 10-11 класах 2.3. Варіантність структури і змісту курсу “Рідна мова” в 5-9 і в 10-11 класах Творчий підхід до навчання рідної мови спонукає учених-методистів і вчителів-словесників до пошуку методичних інновацій. Однак зміст шкільного курсу залишається без особливих змін. Чинні державні програми використовуються, як правило, і в нових типах шкіл, зокрема й недержавних. Пояснити це можна тим, що […]...
- Контрольна робота з мовної теми “Дієслово. Прислівник” Тема. Контрольна робота з мовної теми “Дієслово. Прислівник”. Мета. Перевірити знання і рівень сформованості вмінь, набутих під час опрацювання розділів “Дієслово”, “Прислівник”. Обладнання: картки-завдання. Хід уроку I. Організація класу. II. Виконання контрольної роботи з теми. Варіант 1 1. Початковою формою дієслова є: А) теперішній час; Б)неозначена форма; В) число. 2. У реченні дієслово найчастіше буває: […]...
- Контрольна робота з мовної теми “Мова і мовлення. Текст. Речення” Тема. Контрольна робота з мовної теми “Мова і мовлення. Текст. Речення”. Мета. Перевірити знання і рівень сформованості вмінь під час опрацювання розділів “Мова і мовлення”, “Текст”, “Речення”. Обладнання: картки-завдання. Хід уроку I. Організація класу. II. Виконання перевірної роботи з теми. І варіант Вибери правильну відповідь і підкресли або познач її (1-4). 1. Культура мовлення – […]...
- Контрольна робота з мовної теми “Іменник. Прикметник” Тема. Контрольна робота з мовної теми “Іменник. Прикметник”. Мета. Перевірити знання і рівень сформованої вмінь, набутих під час опрацювання розділів “Іменник”, “Прикметник”. Обладнання: картки-завдання. Хід уроку I. Організація класу. II. Виконання контрольної роботи з теми. I варіант Вибери правильну відповідь і підкресли або познач її (1 – 4). 1. Іменники змінюються за: А) за числами […]...
- Контрольна робота з мовної теми “Числівник. Займенник” Тема. Контрольна робота з мовної теми “Числівник. Займенник”. Мета. Перевірити знання і рівень сформованості вмінь, набутих під час опрацювання розділів “Числівник”, “Займенник”. Обладнання: картки-завдання. Хід уроку I. Організація класу. II. Виконання контрольної роботи з теми. Варіант 1 Вибери правильну відповідь і підкресли її або познач (1-4). 1. Числівники – це слова, що означають: А) назву […]...
- Основні вимоги до формування мовної особистості старшокласника 9. УДОСКОНАЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК З МОВИ У СТАРШИХ КЛАСАХ 9.1. Основні вимоги до формування мовної особистості старшокласника Одне з найважливіших завдань учителя української мови полягає в підготовці мовної особистості випускника. У методичній науці це поняття широко використовується останнім часом у зв’язку з розробкою комунікативного підходу до навчання мови. Мовного особистістю називають людину, яка […]...
- Поняття літературної мови та її норми Тема 1. Літературна мова як основа ділового та професійного спілкування. Стилістична диференціація української літературної мови План: 1. Поняття літературної мови та її норми. Літературна мова як основа ділового та професійного спілкування. 2. Час виникнення та основні етапи розвитку української мови. 3. Особливості писемного професійного мовлення. 4. Стилістична диференціація української мови. Поняття про стиль мови та […]...
- Синтаксичний розбір простого речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Синтаксичний розбір простого речення 1. Речення. 2. Визначити граматичну основу. 3. Визначити вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне), за інтонацією (окличне, неокличне), за наявністю головних членів речення (двоскладне, односкладне, вид односкладного), за наявністю другорядних членів (поширене, непоширене). 4. Визначити, ускладнене речення чи ні. Якщо ускладнене, то чим (звертання, однорідні члени, […]...
- Семестровий контроль мовної та мовленнєвої компетенції учнів ТЕМА: МИ УКРАЇНЦІ UNIT 10. WE ARE UKRAINIANS УРОК 11 9 КОНТРОЛЬНИЙ Підтема: Семестровий контроль мовної та мовленнєвої компетенції учнів. Мета: Перевірити рівень навчальних досягнень учнів з письма. Обладнання: Зошит для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів, Writing. ХІД УРОКУ I. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ ІНШОМОВНОГО МОВЛЕННЯ Greeting and Aim 1. Привітання і повідомлення теми та мети […]...
- Лексико – семантичні групи слів і їх стилістика Стилістика української мови Лексико – семантичні групи слів і їх стилістика До лексичного складу мови належать певні групи повнозначних слів з неоднаковою семантикою. їх прийнято називати лексико – семантичними. Лексико – семантичні групи слів – такі групи повнозначних слів, кожна з яких своєрідна лексично, семантично і за виконуваними стилістичними функціями. Лексико – семантичні групи слів […]...
- Синтаксичні норми § 3. Синтаксичні норми 17.1. Світлонька – вітальня, кімната. Дрібен – невеликий, дрібний, крихітний Над мене – більше, дужче сильніше. Огріти – нагріти, зігріти (зогріти), обігріти, пригріти, прогріти. Урадуватися – зрадіти. 2. Українці з давніх-давен вважали тис священним, символом вічного життя. Його висаджували біля церков і вздовж доріг до них. З тису робили охоронні амулети, […]...
- Змінювання і творення слів СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ Змінювання і творення слів Не слід забувати, що змінювання слів і творення слів – не одне й те саме. У результаті зміни слова утворюється нова форма того ж слова (словоформа), а при словотворенні виникає нове слово з новим лексичним значенням. Так, Вечора, вечорові, вечорів, вечори – форми слова вечір, а Вечоріти, вечірній, увечері, […]...
- Норми соціальні Норми соціальні – сукупність принципів, правил і вимог, які висуває суспільство, соціальна група до своїх членів і колективів, що визначають усталені форми їх соціальної взаємодії для досягнення спільної мети. Існування Н. с. зумовлене інтересами та цілями суспільства. Розрізняють обов’язкові Н. с., які суворо контролюються (такі норми підтримуються силою закону, діють передусім у сфері економіки), і […]...
- Прямий та зворотний порядок слів у реченні – Речення Словосполучення Речення Прямий та зворотний порядок слів у реченні При прямому (звичайному) порядку слів у реченні спочатку йде підмет, потім – присудок; означення, потім – означуване слово; додаток стоїть після слова, яке ним керує, а обставина – перед присудком. Якщо такий порядок порушується, особливо коли підмет стоїть після присудка, а означуване слово перед означенням, то […]...
- НОРМИ ВИМОВИ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 6 НОРМИ ВИМОВИ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Мета: повторити норми вимови голосних і приголосних звуків; удосконалювати орфоепічні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси рідної мови. Внутрішньопредметні зв’язки: Синтаксис: текст. Орфоепія: читання поетичного твору з дотриманням орфоепічних норм. Міжпредметні […]...
- Відокремлені уточнюючі члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Відокремлені уточнюючі члени речення Уточнюючими називаються члени речення, які уточнюють, пояснюють, конкретизують ті члени речення, після яких вони стоять. Уточнюючі члени речення відповідають на питання хто саме? який саме? де саме? коли саме? як саме? та ін. Уточнюватися можуть будь-які члени речення, але найчастіше – обставини, особливо місця і часу: Уточнюючі члени […]...
- Стилістика неозначено-особових речень Стилістика української мови Стилістика неозначено-особових речень Серед односкладних речень виокремлюють неозначено-особові – речення, у яких виконувач дії мислиться неозначено, а головний член речення виражений формою 3-ї особи множини теперішнього, майбутнього часу або ж формою множини минулого часу чи множинною формою умовного способу: читають; будуть читати; читатимуть; читали, прочитали; читали б, прочитали б; Будуть стояти до […]...
- ОРФОЕПІЧНІ НОРМИ СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 10 ОРФОЕПІЧНІ НОРМИ – ПРАВИЛЬНА ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ, ЗВУКОСПОЛУЧЕНЬ І НАГОЛОСУ В СЛОВАХ Мета: повторити орфоепічні норми вимови голосних і приголосних звуків, звукосполучень і наголосу в словах; удосконалювати орфоепічні й орфографічні вміння учнів, розвивати вміння визначати й виправляти допущені в усному мовленні орфоепічні помилки; […]...
- ОСНОВНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ. ОСОБЛИВОСТІ ВИМОВИ ГОЛОСНИХ, ДЕЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ТА ЇХНІХ СПОЛУЧЕНЬ Українська орфоепія як учення про систему загальноприйнятих правил української літературної вимова §22. ОСНОВНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ. ОСОБЛИВОСТІ ВИМОВИ ГОЛОСНИХ, ДЕЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ТА ЇХНІХ СПОЛУЧЕНЬ Мовознавчі студії 234. Прочитайте текст. Попрацюйте в парах: поясніть однокласникові суть помилки у складі фонем у слові і фонетичної помилки, особливості вимови голосних і приголосних української мови. Орфоепія (від […]...
- Влада й соціальні норми в первісному суспільстві Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 1. Історичний аспект виникнення держави 2. Влада й соціальні норми в первісному суспільстві. Найдавнішим етапом розвитку людства було первісне суспільство. Колективом первісних людей спочатку було людське стадо, потім плем’я. У невеликих спільнотах, що об’єднували родичів, система відносин між людьми була пов’язана насамперед із родинними зв’язками, з батьківством. Найстарішого представника […]...
- Норми поведінки керівника – МОРАЛЬНА КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ ТА СЛУЖБОВИЙ ЕТИКЕТ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 6 МОРАЛЬНА КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ ТА СЛУЖБОВИЙ ЕТИКЕТ Норми поведінки керівника Звичайно, усі працівники повинні мати загальну культуру, інтелект, порядність. Але особливе значення має їхній моральний потенціал. Основною етичною вимогою, якої слід дотримуватись у службових взаємовідносинах, є збереження гідності людини незалежно від того, яке місце вона посідає в ієрархічній структурі. Спілкуючись на […]...
- Соціальні норми та інститути Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства Соціальні норми та інститути Соціальні норми – це загально визначені правила, зразки поведінки та діяльності індивідів і соціальних груп. Соціальні норми визначають межу допустимої поведінки індивідуума, соціальної групи, організації. Суттєвою рисою будь-якої норми є корисність та обов’язковість реалізації у поведінці людей. Існують різні […]...
- Соціальні норми Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § 5. Поняття і загальна характеристика права 1. Соціальні норми. Пригадайте з курсу правознавства 9 класу, як регулюються відносини між людьми. Минулого року, вивчаючи практичний курс правознавства, ви дізналися про те, що в суспільстві існують і діють різноманітні правила – правила безпечної поведінки, Правила дорожнього руху, правила для […]...
- Стилістичне використання синтаксичних засобів мови Стилістика української мови Стилістичне використання синтаксичних засобів мови Стилістика як окрема й особлива галузь знань про мову, про найдоцільніше використання всіх мовних одиниць з властивою їм функцією (функціями) найповніше виявляється на синтаксичному рівні, в елементах синтаксичної будови кожної мови, котра сформувалась із таких складових мовних одиниць, як словосполучення, члени речення, речення і слова – речення, […]...
- НАЙВАЖЛИВІШІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ: СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ, СИНТАКСИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ В НИХ. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОСТИХ І СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. СИНТАКСИЧНІ НОРМИ ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 3 НАЙВАЖЛИВІШІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ: СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ, СИНТАКСИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ В НИХ. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОСТИХ І СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. СИНТАКСИЧНІ НОРМИ Мета: систематизувати й узагальнити відомості про словосполучення і речення, класифікацію речень за будовою, синтаксичні норми та стилістичні […]...
- ЛЕКСИКОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛЕКСИКОЛОГІЯ Лексикологією (від гр. Lexis – Слово, Logos – Вчення) називають науку, яка вивчає лексику. Слово лексика походить від грецького слова Lexicos – Словесний, словниковий. Ним називають усі слова мови, а також окремі шари або групи слів (побутова, професійна лексика) та словниковий склад окремих творів чи письменників (лексика Шевченка, лексика […]...
- Норми капіталізації Норми капіталізації – відношення частини прибутку, що спрямовується на розширення капіталістичного виробництва, до загальної суми прибутку, отриманого суб’єктами підприємницької діяльності – індивідуальними капіталістами, акціонерною компанією, монополією, державою, ТНК, міжнародною фінансово-кредитною організацією та ін. У західній економічній літературі поняття “Н. к.” розглядається як частка акцій певного виду (звичайні акції, привілейовані акції, облігації) або позиченого капіталу компанії […]...
- Норми моральні Норми моральні – загальновизнані правила, які опираються на моральні цінності людства: регулюють поведінку людей, а отже, визначають взаємини між ними і є ефективним засобом забезпечення нормальної життєдіяльності суспільства. їх основою є відповідність людських дій і вчинків категоріям добра і зла, справедливості і несправедливості. Етичні вимоги до людей значно ширші за юридичні. Н. м. реалізуються у […]...
- Норми в науці Норми в науці – загальноприйняті морально-етичні правила поведінки вчених у сфері наукової діяльності, регулятори їх поведінки в науковому колективі, що не мають статусу юридичних законів. Розрізняють методологічні та етичні Н. в н. Методологічні регламентують способи отримання та перевірки елементів нового наукового знання, а також включення їх до загальної системи науки. Це відомі й прийняті в […]...
- Норми політичні Політологічний словник Норми політичні (від лат. norma – правило, взірець, керівне начало)- правила, які регулюють відносини соціальних груп, класів, націй, політичних партій, громадських об’єднань, владних структур і спрямовані на завоювання, утримання та використання державної влади. Нормативна підсистема є однією з найважливіших складових політичної системи. Н. п. є формою усвідомлення інтересів суб’єктів політики. При цьому вони […]...
- НОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВОД Екологія – охорона природи НОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВОД – значення показників, дотримання яких забезпечує задовільний екол. стан водних об’єктів і необхідні умови збереження здоров’я населення та культ.-побутового водокористування....
- Норми права Державне управління Норми права. Встановлені державою загальнообов’язкові правила належної поведінки. Вони, як і все право загалом, спрямовані на врегулювання і розвиток певних суспільних відносин. У нормах визначаються умови, за яких потрібно керуватися даним правилом (гіпотеза), суб’єкти регульованих відносин, їх права та обов’язки, що виникають за обставин, передбачених у гіпотезі (диспозиція), а також визначаються наслідки, які […]...
- Норми прибутку до зниження закон Норми прибутку до зниження закон – обгрунтований К. Марксом закон – тенденції норми прибутку до зниження, згідно з яким у процесі розвитку технологічного способу виробництва підвищується суспільна продуктивна сила праці, зростає органічна будова капіталу, що створює об’єктивні умови для зниження норми прибутку; критерій загальної прибутковості підприємств, фірм і компаній, який, вимірюється відношенням маси прибутку до […]...
- НОРМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи НОРМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ – величина середньорічної продукції без компенсаційного запасу, який забезпечує підтримання всієї системи в стійкому (за складом і продуктивністю) стані. Н. в. п. е. залежать від реакції, інтенсивності і кратності використання; від заг. стану екосистеми (зокрема, вікового складу основних популяцій, їх відновлення)....
- НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §27. НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ З01. Прочитайте пари слів. Назвіть звуки, які в них змінюються. Слово – слів. Школа – шкільний. Нести – ніс. Рука – ручний. Дорога – дорозі – доріжка. Вухо – у вусі – вушко. Ходити – ходжу. При зміні форми слів та творенні нових […]...
- Ускладнені прості речення і їх функції Стилістика української мови Ускладнені прості речення і їх функції Прості односкладні речення різнотипні за властивою їм семантикою, синтаксичною структурою і стилістичними функціями. Прості ускладнені речення не бувають однослівними. їх прийнято розглядати в таких вимірах: – на членореченнєвому рівні, тобто на рівні членів речення (тоді, коли в простому реченні наявна однорідність або відокремленість одного чи кількох […]...
- Тлумачення правової норми Тлумачення правової норми – діяльність із з’ясування або роз’яснення (інтерпретації) змісту правової норми з метою правильного її застосування і реалізації. Соціальне призначення будь-якого тлумачення – це правильне, однозначне (уніфіковане) розуміння змісту юридичної норми всіма, хто має застосовувати або реалізовувати її. Тлумачення з’ясування – це внутрішня інтелектуальна діяльність суб’єкта щодо встановлення змісту нормативно-правового припису, яка не […]...
- Локальні правові норми Локальні правові норми – один із видів правових норм, які різняться сферами регулювання суспільних відносин. Сферою дії Л. п. н. є державні і недержавні організації, соціальні угруповання, які згідно з чинним законодавством і в межах своєї компетенції встановлюють нормативні правові приписи, що регулюють внутрішні правові відносини у них. Найпоширенішими актами локальної нравотворчості є видані у […]...
- НОРМИ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ – ДОБРИВА ДЛЯ САДУ Сад і город (енциклопедія) ДОБРИВА ДЛЯ САДУ НОРМИ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ Добрива використовуються завжди, але потреба у внесенні добрив буває різною. Можна визначити, чи потребують рослини додаткового підживлювання, якщо правильно оцінити їхній зовнішній вигляд. Молоді дерева мають щорічно давати паросток 50-60 см, плодоносні – 25-30 см. Листя на деревах повинне мати насичений темно-зелений колір, не бути […]...
- ОЗНАКИ МОРФОЛОГІЧНОГО СЛОВА – ПРЕДМЕТ МОРФОЛОГІЇ МОРФОЛОГІЯ 1. ПРЕДМЕТ МОРФОЛОГІЇ. ОЗНАКИ МОРФОЛОГІЧНОГО СЛОВА Морфологія (від гр. morphe – форма і logos – слово, вчення) – розділ граматики, що вивчає системи форм слова, або його парадигми, граматичні категорії форм, а також граматичні класи слів (частини мови). Обсяг поняття “морфологія” в різних концепціях визначається неоднаково. При вузькому підході воно визначаються як розділ науки […]...