Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

Повторення та узагальнення вивченого

& 2. ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

Коли забув ти рідну мову,

Біднієш духом ти щодня:

Ти втратив корінь і. основу,

Ти обчухрав себе до пня.

Д. Білоус

ПРИГАДАЙМО

Синтаксис вивчає будову речення та способи об’єднання слів у ньому. Пунктуація – це сукупність правил вживання розділових знаків.

Реченням називається осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично й інтонаційно оформлене як закінчена думка. Головні члени речення становлять його основу. До

головних членів речення належать підмет і присудок. Підметом називається незалежний головний член речення, що означає предмет, про який щось стверджується або заперечується. Підмет відповідає на запитання тільки називного (прямого) відмінка – хто? що? Найчастіше підмет виражається іменником або займенником, рідше – іншою частиною мови у значенні іменника. На письмі підмет підкреслюємо прямою лінією.

Присудком називається головний член речення, який стверджує або заперечує щось у реченні. Присудок відповідає на запитання що робить предмет? що з ним робиться? який він є? тощо. Найчастіше присудок буває виражений

дієсловом. Виділяємо присудок підкресленням двома рисками.

3. Запишіть речення. Позначте їх граматичні основи.

1. Веселе сонечко ховалось в веселих хмарах весняних. 2. Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива (Т. Шевченко). 3. Усе буйніше розквітала весна, і гострі пахощі свіжої землі вривалися навіть у вогкий і задушливий підвал майстерні (В. Нестайко). 4. Пропливають зорі України над моїм розчиненим вікном (В. Сосюра), 5. Пролісок пробив листок торішній, аж зачудувалася земля (М. Рильський).

ПРИГАДАЙМО

Речення за метою висловлювання поділяються на розповідні, питальні й спонукальні. Розповідне речення містить якесь повідомлення, розповідь про щось. Питальне речення містить у собі запитання. У кінці такого речення ставимо знак питання. Спонукальне речення містить наказ, вимогу, побажання, прохання тощо. Якщо розповідні й спонукальні речення вимовляються зі спокійною інтонацією, то в кінці цих речень ставимо крапку. Якщо ж вони вимовляються з сильним почуттям, то стають окличними. У кінці таких речень ставимо знак оклику.

4. Виразно прочитайте речення. Визначте, які вони за метою висловлювання. Поясніть розділові знаки в кінці речень.

1. Як не любить ту мову нашу? Мені вона найкраща в світі (Я. Вакуленко). 2. Пахуча, мов квітка, розкішна, мов пава! За те тобі, моя мово, вічна честь і слава! (Р. Завадович) 3. Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться? (Леся Українка) 4. Як парость виноградної лози, плекайте мову (М. Рильський). 5. Я вірю в краще майбутнє рідного народу!

(М. Заньковецька)

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

ПРИГАДАЙМО

Групи слів, залежних одне від одного, використовувані як лексико – синтаксичний матеріал для формування речень, називаються словосполученнями. На відміну від речень, вони не висловлюють закінченої думки.

Текстом називається група речень, об’єднаних між собою за змістом та тематично.

5. І. Уважно прочитайте текст. Чому Україну називають барвінковим краєм? Які ще рослини-символи України ви знаєте? Розкажіть про них.

БАРВІНКОВИЙ КРАЙ

Благословенним і чарівним вважається той край, де барвінок росте. Він невибагливий, квітне на бідних грунтах, легко розмножується, добре переносить велике затінення. Отож його і саджають під деревами, де інші трави не ростуть. Тому й цілу Україну називають барвінковим краєм.

Прекрасна, осяйна ця рослина. Квітневої пори на коротких пагонах розкриваються ніжні, кольору небесної блакиті, п’ятипелюсткові квіти – це цвіте барвінок.

Рослина ця цілюща. Згадки про її властивості сягають сивої давнини.

Неабияке місце посідав барвінок у віруваннях слов’янських народів, зокрема в Київській Русі. Від тих часів він міцно увійшов у побут українського народу, став невід’ємним елементом у весільних обрядах. Його оспівано в численних піснях (За А. Кондратенком).

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

II. Використовуючи рядки з тексту, назвіть малюнок. Наприклад: “Ніжні, кольору небесної блакиті, п’ятипелюсткові квіти” або: “Це цвіте барвінок” або: ваш варіант.

III. Розбийте перше й четверте речення на словосполучення. Поставивши запитання, вкажіть на головні й залежні слова.

6. З наведених слів та словосполучень утворіть розповідні, питальні та окличні речення. Відтворіть зв’язний текст.

Осінь, відлітають журавлі, чи повернуться, дні ясні, погожі, похмуре небо, листя кружляє, дерева голі, осипається, сизі тумани, холодні дощі, стеляться, йдуть, сонце визирнуло, веселий промінь, кинуло раптом, сумно курличуть, посміхнулась природа, висить над землею, стала золотою, стоять.

ПРИГАДАЙМО

Члени речення, які відповідають на одне й те ж запитання, належать до одного й того ж слова, характеризують його з одного боку й вимовляються з перелічувальною або протиставною інтонацією, називаються однорідними. Зв’язок між однорідними членами речення називається сурядним. Кому між однорідними членами речення треба ставити в таких випадках: коли між ними немає сполучника; якщо вони з’єднані сполучниками а, але, та (у значенні але); при об’єднанні повторюваними сполучниками і, й, та (у значенні і), або, чи. При однорідних членах речення може бути узагальнювальне слово. Узагальнювальне слово – це назва, яка охоплює всі перелічувані в реченні предмети, ознаки, дії або обставини. Його значення розкривається через однорідні члени речення. Узагальнювальне слово є таким же членом речення, як і однорідні, до яких воно належить. Після узагальнювального слова перед однорідними членами речення ставимо двокрапку, після однорідних перед ним – тире.

7. Назвіть однорідні члени речення. Поясніть уживання розділових знаків.

1. Згодом війнув вітерець, туман гойднувся, рушив з місця і поплив униз (Гр. Тютюнник). 2. Запорожці любили й шанували свою зброю, пишалися нею, утримували у великій чистоті. Козаки мали рушниці, пістолі, списи, шаблі, стріли (Д. Яворницький). 3. Голуб був чистої сірої масті. Голівка маленька, витончена, не кругла, а довгастенька. Дзьобик як пшеничне зернятко, ніжний, рожевий, тупенький. Шийка горда, спинка вигнута, хвіст трубою. Крила легкі та сильні (В. Винниченко).

8. Назвіть однорідні члени речення та узагальнювальні слова. Якими частинами мови вони виражені? Поясніть вживання розділових знаків у реченнях з узагальнювальними словами.

1. І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов (А. Малишко). 2. Усі зійшлися: і хлопці, й дівчата – під крилом голубим тишини (В. Сосюра). 3. Юннати збирали різні фрукти: груші, сливи, яблука (О. Довженко). 4. Жили так запорожці, поки не одвоювали в турка землю: від Орелі та до Чорного моря шириною. 5. Він був запорізького коліна: в нього і звичай був козацький, і мова козацька (3 народних переказів).

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

9. І. Уважно прочитайте текст. Сформулюйте головну думку висловлювання. Визначте стиль і тип мовлення.

КНИГА В НАШОМУ ЖИТТІ

Упродовж усього життя ми звертаємося до книжки. Батьки читали вам казки, вірші, оповідання, коли ви ще й говорити добре не вміли. Згадайте свої перші улюблені книжечки, які роздивлялися, щось згадуючи, уявляючи, фантазуючи. А коли взнали літери, навчилися з них складати слова, а зі слів – речення, ви й самі стали читачами. З дитячих років книжка допомагала вам пізнати себе й зрозуміти світ, що вас оточує.

Недарма часто-густо трапляється так, що вчасно прочитаний твір підказує людині вибір життєвого шляху, професії. І чим би ви в школі не захопилися: історією, природознавством чи технікою, науковими пошуками, на допомогу завжди прийдуть книги. Вони відкриють вам небачені обрії, ви доторкнетесь до історії народу, до таємниць природи, життя (За О. Єфімовою).

II. Із першого й другого абзаців випишіть речення з однорідними членами, підкресліть їх як члени речення.

10. І. Уважно прочитайте текст. Чому національний одяг посідає важливе місце в культурно-історичній спадщині України? Які ще символи оберігають народ від національного занепаду?

КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА УКРАЇНИ

Під чужинським пануванням наш народ зберіг національний одяг. Це символ, що його він проніс через всі віковічні страждання й утиски. У збереженні національного одягу проявився здоровий народний інстинкт. Національний одяг, мова, віра та звичай – все це надійний захист від національного занепаду.

Артистичне багатство нашого одягу виявляється у розвиненій гамі кольорів та в мистецьких формах. А вишиття та мереживо на одязі – свідоцтво мистецького смаку й артистичного досвіду наших жінок.

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

Майстерність, що передається від покоління до покоління – традиція! Отже, збереження національного мистецтва одягу – це глибоке почуття Батьківщини та вірності традиції своїх батьків, дідів та прадідів. Це ознака кожного культурного народу.

Національних! одяг – це вияв святкового, врочисто піднесеного настрою. Це культурно-історична спадщина наших славних старокняжих і козацьких часів, щасливих днів України! (За О. Воропаєм)

II. Випишіть із тексту речення з узагальнювальним словом та однорідними членами. Зробіть синтаксичний розбір речень.

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

Український національний одяг

ПРИГАДАЙМО

Слово або сполучення слів у реченні, що називає особу чи предмет, до яких звернена мова, називається звертанням. Найчастіше звертання виражається іменником у кличній формі або іншою частиною мови, вжитою у значенні іменника.

Звертання не є членом речення. На письмі звертання виділяють комами. Якщо воно стоїть на початку речення й вимовляється з підсилювальною інтонацією, після звертання ставимо знак оклику. Тоді наступне слово пишемо з великої букви.

При синтаксичному розборі речення насамперед знаходимо й підкреслюємо головні члени речення – підмет і присудок, відповідно однією і двома рисками. Інші члени речення (другорядні) визначаємо, ставлячи питання від відомого члена речення до невідомого. Означення підкреслюємо хвилястою лінією, додаток – пунктиром, обставину – штрихпунктиром.

Наприклад: Духмяні Пахощі Цвіту Вривалися Крізь Розчинене Вікно до хата, владно нагадуючи про весну. (А. Шиян).

11. Виконайте синтаксичний розбір речень. Поясніть вживання розділових знаків.

1. Де зелена тополина, роздзвенілися жита… Слався, рідна Україно, наша земле золота… (П. Тичина). 2. Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий! Багато ти, батьку, у море носив козацької крові… (Т. Шевченко) 3. Рідна мова, перше слово ти в устах моїх плекала, першу пісню колискову наді мною вознесла (М. Стельмах).

ПРИГАДАЙМО

Речення, що має одну граматичну основу, називається простим. Складним називається речення, що об’єднує кілька простих, які виступають як складові частини єдиного цілого. Частини складного реченні (прості речення) можуть мати різні види зв’язку: сурядний (рівноправний), при якому прості речення у складному з’єднуються за допомогою сполучників сурядності І, й, та, а, але тощо; підрядний (нерівноправний) – за допомогою сполучників підрядності щоб, коли, як тощо; безсполучниковий – за допомогою лише інтонації. Між простими реченнями у складному перед вищеназваними сполучниками найчастіше ставимо кому.

12. Виділіть граматичні основи простих речень, частин складного. Визначте види зв’язку в наведених реченнях. Поясніть уживання розділових знаків.

1. Благословенна та ясна година, коли буквар до рук бере дитина, коли читає “Кобзаря” юнак (Д. Павличко). 2. Весело щебетали в гайках пташки, кружляли різнобарвні метелики, гули бджоли, вітер п’янив весняними пахощами, ранкове сонце пестило й пригрівало (О. Соколовський). 3. Я й не стямився, як вечір осів на ліси. 4. Я дуже люблю, як співає вода (М. Стельмах). 5. Зацвіли каштани в пелюстках проміння, і хитає віти теплий вітровій (В. Сосюра). 6. Ще ранок диха прохолодою, від сну підводиться трава, та вже за першою підводою шляхом куриться курява (А. Малишко). 8. Посіяли гайдамаки в Україні жито, та не вони його жали (Т. Шевченко).

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

13. Визначте прості й складні речення. Утворіть, де можливо, з простих речень складні. Поясніть розділові знаки.

Загомоніла, мовби не спала, Полтава. Кличуть збір литаври. Б’ють коні копитами. Похід чують. Застогнали горна. Озвалися кузні. Точать шаблі козаки.

Рано-вранці літа тисяча шістсот сорок восьмого вирушає Полтавський полк у далекий похід.

Любо-мило було глянути на військо у шеренгах. Ще миліше – на силу козацьку, що світилася в очах кожного (Д. Прилюк).

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

14. І. Запишіть питальні, окличні та односкладні прості речення; виділіть основи.

“ПОСАДЖУ КОЛО ХАТИНИ І ЯБЛУНЬКУ, І ГРУШЕНЬКУ…”

Звичайне, нічим не примітне собі дерево. Але чи так це? Хіба не від поваги до нього оспіване воно в піснях і художній літературі? Пам’ятаєте Шевченкове: “Посаджу коло хатини і яблуньку, і грушеньку…”?

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

Садили їх усюди: біля хат і на городах, обіч вулиць та битих шляхів. Самостійно зростали вони у лісах і серед полів.

За давнім народним звичаєм, вважалося великим святотатством зрубати чи викорчувати дичку. І в цьому також глибока повага до неї, груші.

Прекрасне, я б сказав, унікальне це дерево за будь-якої пори. Пригляньтеся весною до лісової красуні: струнка й недоторкана, вона пишно спалахує ніжним суцвіттям. Зеленаві, із яскравим відлиском, її листочки кучерявлять крону навіть за найбільшої спеки. А скільки принади в тугеньких плодах і якими барвами, неповторними кольорами радує вона наш зір восени! А як любить це дерево птаство! Придивіться пізньої осені, коли опаде листя, скільки в густих гіллях шапкує кубелець!.. (За В. Скуратівським)

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

“…а скільки принади в тугеньких плодах…”

II. Докладно перекажіть текст за написаним.

15. Випишіть складні речення. Виділіть граматичні основи. Визначте стиль і тип мовлення прочитаного тексту.

ДІВЧИНА З ЛЕГЕНДИ

Дівчиною з легенди називають Марусю Чурай, її вважають автором багатьох народних пісень: “Ой, не ходи, Грицю”, “Засвіт встали козаченьки” та інших.

За існуючими переказами, народна поетеса народилася у 1625 р, у Полтаві, в козацькій родині. Маруся мала чудовий голос і майстерно співала пісні, які складала сама. Чарівна зовнішність і талановитість Марусі доповнилась коханням із хорунжим Григорієм Бобренком, але незабаром Григорій зрадив їхнє кохання. Маруся за цей ганебний вчинок його отруїла. Суд влітку 1652 р. засудив Марусю Чурай до смертної кари.

У день страти через натовп прорвався на змиленому коні вершник, іменем Богдана Хмельницького він припинив читання вироку і вручив писарю гетьманських! наказ про помилування Марусі. Життя було їй даровано в пам’ять героїчної загибелі батька та за чудові пісні, які вона склала. Маруся недовго жила на світі після помилування і померла в каятті 1653 р. (За Л. Кауфманом).

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

Маруся Чурай

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

ПРИГАДАЙМО

Чужа мова, передана без змін, називається прямою мовою. Слова, що вказують, кому належить пряма мова, називаються словами автора. Пряму мову беремо в лапки і пишемо з великої букви. Якщо пряма мова стоїть після слів автора, то ставимо двокрапку. Після прямої мови перед словами автора ставимо тире, а перед ним – кому, знак питання, знак оклику, відповідно до змісту речення (знак запитання і знак оклику входять у лапки). Слова автора в цьому випадку починаємо з малої букви.

16. Поясніть уживання розділових знаків при прямій мові.

1. На уроці історії вчитель запитує: “Чому Робін Гуд грабував тільки багатих?” “Тому що в бідних нічого не було”,- відповідає учень. 2. “Чому ти вириваєш сторінки з підручника?” – питає вчителька маленького Борю. “А я не всі вириваю, тільки прочитані”,- відповідає той. “Чому?” – знову запитує вчителька. “Щоб помилково двічі не прочитати те ж саме”,- відповів Боря. 3. Учитель розповів про пори року її запитав: “Хто мені скаже, який час найкращий для збирання яблук?”. Маленький Миколка підняв руку: “Коли собака на цепу!” – відповів він (Із “Книги веселої мудрості”).

ПРИГАДАЙМО

Розмова двох осіб називається діалогом. Повідомлення і запитання, з яких складається діалог, називаються репліками. Кожна репліка починається з нового рядка, перед нею ставимо тире. Репліки в лапки не беруться. Якщо репліка супроводжується словами автора, ставимо ті ж самі знаки, що й при прямій мові.

17. Поясніть розділові знаки в діалозі.

Текст 1

– Позич мені, будь ласка, п’ятдесят копійок.

– На жаль, у мене тільки десять.

– Ну, то позич десять, а сорок будеш винен.

Текст 2

Малий хлопчик просить гостя:

– То мені мама дала булку з медом. Віддайте!

– Я ж не брав!

– Та ви на неї сіли.

Текст 3

Учень, прийшовши додому, запитує батька:

– Тату, ти можеш розписатися із заплющеними очима?

– Думаю, що зможу.

– Тоді заплющ очі й розпишися в моєму щоденнику (Із “Книги веселої мудрості”).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Основні поняття до розділу “Відомості із синтаксису та пунктуації” ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ Основні поняття до розділу “Відомості із синтаксису та пунктуації” Види речень Синтаксис – це розділ науки про мову, що вивчає будову словосполучень і речень. Словосполучення, як і слово, називає предмет, ознаку або дію. Воно складається з головного та залежного слова. Залежне слово уточнює і конкретизує значення головного слова. Речення – […]...

  2. ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ 73. Прочитайте вірші Тамари Коломієць спочатку мовчки, потім уголос. Жовтень Осінь відеречка З фарбою носить, Жовтня-підмайстра Припрошує-просить: – Йди пофарбуємо Листя уранці В золото щедре, В буйні багрянці! Ще й покладемо На трави сьогодні Інею першого Срібло холодне. Яблука пізні Складають до тайстри Малярка – осінь І жовтень – підмайстер […]...

  3. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ “ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ” ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ § 22. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ “ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ” 170 І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Відповідь.. гуйте. Усно перекажіть прочитане, правильно наголошуючи виділені слова. ЯБЛУНЬКА На маленькій, низенькій яблуньці цілий день любило сидіти сонце. Цвіту цієї весни на деревці було зовсім трішки, лише кілька […]...

  4. НАЙВАЖЛИВІШІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ: СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ, СИНТАКСИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ В НИХ. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОСТИХ І СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. СИНТАКСИЧНІ НОРМИ ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 3 НАЙВАЖЛИВІШІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ: СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ, СИНТАКСИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ В НИХ. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОСТИХ І СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. СИНТАКСИЧНІ НОРМИ Мета: систематизувати й узагальнити відомості про словосполучення і речення, класифікацію речень за будовою, синтаксичні норми та стилістичні […]...

  5. Особливості вивчення синтаксису Особливості вивчення синтаксису Синтаксис (гр. syntaxis – побудова, зв’язок, сполучення) – розділ граматики, який вивчає значення та будову словосполучень і речень. Значення навчання синтаксису. Морфологія і синтаксис найповніше виявляють ознаки мови як цілісної системи. Під час вивчення морфологічних категорій обов’язково враховуються синтаксичні ознаки, а вони зумовлюються певними морфологічними властивостями. Засоби кожного мовного рівня набувають повноти […]...

  6. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. РЕЧЕННЯ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ТА ІНТОНАЦІЄЮ. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Мета: продовжити формувати в учнів поняття про речення за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні) та інтонацією (неокличні, окличні); виробляти вміння знаходити їх у тексті та складати самостійно; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 31) III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА […]...

  7. Методика навчання пунктуації 5.9. Методика навчання пунктуації Пунктуація – (від лат. punktum крапка) – це сукупність розділових знаків і система усталених правил їх уживання. Навчання пунктуації вимагає від учителя обов’язкового врахування значення пунктуації та її теоретичних основ, від чого великою мірою залежить вибір методів і прийомів. Пунктуація служить для розмежування смислових і граматичних зв’язків елі в у реченні, […]...

  8. Стилістичні засоби синтаксису Урок № 37 Тема. Стилістичні засоби синтаксису Мета: формувати вміння визначати емоційне забарвлення та стилістичне призначення речень, звернути увагу на стилістичні можливості різних видів речень, слів, що не мають граматичного зв’язку з членами речення, речень, ускладнених однорідними та відокремленими членами, а також конструкцій із прямою, мовою та діалогів. Тип уроку: урок вивчення Нового матеріалу. Обладнання: […]...

  9. Складне речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Складне речення Складним називається речення, що складається з двох або кількох простих речень, об’єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією. Залежно від способу поєднання простих речень у складному розрізняються такі основні види складних речень: Складні сполучникові речення і Складні безсполучникові речення. Прості речення […]...

  10. КОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ § 19. КОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ Про те, як правильно розставляти розділові знаки в складному реченні, а також про синонімічність складних і простих речень ПРИГАДАЙМО. Копи між однорідними членами речення ставимо кому? 151 Порівняйте речення правої та лівої колонок. Що з’єднує сполучник і в кожному з них? На основі […]...

  11. Відокремлені уточнюючі члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Відокремлені уточнюючі члени речення Уточнюючими називаються члени речення, які уточнюють, пояснюють, конкретизують ті члени речення, після яких вони стоять. Уточнюючі члени речення відповідають на питання хто саме? який саме? де саме? коли саме? як саме? та ін. Уточнюватися можуть будь-які члени речення, але найчастіше – обставини, особливо місця і часу: Уточнюючі члени […]...

  12. РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ § 14. РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ Про те, які члени речення називають однорідними, як їх поєднати в реченні та про розділові знаки при них ПРИГАДАЙМО 1. Що таке однорідні члени речення? 2. За допомогою яких сполучників можемо їх поєднати? Однорідні члени Однорідними називають члени речення, які рівноправні між собою, стосуються […]...

  13. Складнопідрядне речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Складнопідрядне речення Складнопідрядним називається речення, у якому одне просте речення залежить від іншого і пояснює його. Складнопідрядне речення складається з головного і підрядного. Головним називається незалежне, пояснюване речення, а Підрядним – залежне, пояснююче. Підрядне речення відповідає на питання. Святковим здається вечір, коли тобі добре […]...

  14. ВІДОМОСТІ ПРО МОВЛЕННЯ Розвиток мислення і мовлення Заговори, щоб я тебе побачив. Сократ Дехто може подумати, що тут друкарська помилка. Як це – “побачив”? “Почув” – ось так буде правильно. Ні – саме “побачив”! Побачити не тільки зовнішність – одяг, риси обличчя, а й внутрішній світ людини, тобто отримати уявлення про неї, можливо лише тоді, коли вона заговорить. […]...

  15. Двоскладне речення. Головні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Двоскладне речення. Головні члени речення Головні члени речення – це підмет і присудок, які ще називаються граматичною основою речення....

  16. Особливості вживання в мовленні повних і неповних простих речень, слів-речень СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 31. Особливості вживання в мовленні повних і неповних простих речень, слів-речень Речення, у яких є всі члени речення, необхідні для певного структурного типу, називаються Повними : Без мрії не родить жито. Речення, у якому пропущено якийсь член, називається Неповним : Дівчата зайшли до класу першими, а хлопці – останніми (неповне). Неповні речення […]...

  17. Загальні відомості про ткацтво та тканини Матеріалознавство швейного виробництва ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ТЕКСТИЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ТКАЦТВО Загальні відомості про ткацтво та тканини Ткацтво – це процес виготовлення тканини. Тканина уявляє собою просторову сітку з прямокутних або квадратних чарунок, які утворюються при переплетенні двох та більше взаємно перпендикулярних систем ниток. Система ниток, які розташовані уздовж тканини, називається основою. Система ниток, які розташовані поперек тканини, […]...

  18. Складносурядне речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Складносурядне речення Складносурядним називається речення, що складається з двох і більше простих речень, незалежних одне від одного. Прості речення з’єднуються в складносурядні речення за змістом, за допомогою інтонації або сполучників: 1. Шумлять поля, палають жаром домни, в садах плоди звисають важко з віт (В. […]...

  19. Другорядні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Другорядні члени речення Крім головних, у реченні бувають другорядні члени, які пояснюють інші слова, уточнюють зміст речення, розширюють, доповнюють інформацію. До другорядних членів речення належать означення, додатки, обставини....

  20. Що ми знаємо про речення ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Що ми знаємо про речення 115 1. Доповніть речення. 1. Речення виражає… . 2. Речення, у якому про щось розповідається, називається… . 3. У кінці розповідних речень ставиться… . 4. Речення, у якому про щось запитується, називається… . 5. Речення, у якому висловлюється спонукання до дії, називається… . 6. У кінці спонукального речення […]...

  21. Повні й неповні речення – Неповні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Неповні речення Повні й неповні речення За будовою і значенням розрізняються повні та неповні речення. У повних є всі члени речення, необхідні для повноти будови і значення. Христя Засвітила Невеличкий Каганець і Постановила Його На комині (Панас Мирний). Неповним називається двоскладне або односкладне речення, у якому пропущений один або кілька членів, необхідних […]...

  22. СКЛАДАННЯ РЕЧЕНЬ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ Мета: формувати в учнів уміння визначати однорідні члени речення із залежними від них словами; розвивати вміння будувати схеми речень за зразком, пояснювати вживання розділових знаків при однорідних членах речення; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Перевірка домашнього завдання (вправа 74, с. 38) – Прочитайте речення, назвіть у них однорідні […]...

  23. Спостереження за змістом та інтонацією речень, різних за метою висловлювання. Речення, ускладнені однорідними членами Урок 115 Тема. Спостереження за змістом та інтонацією речень, різних за метою висловлювання. Речення, ускладнені однорідними членами Мета: узагальнити знання учнів про речення, закріпити вміння відтворювати інтонацію розповідних, питальних і спонукальних речень, речень з однорідними членами; розвивати уміння інтонаційного читання окличних речень, пунктуаційні навички; виховувати бажання працювати колективно, у парах. ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього […]...

  24. Словосполучення як одиниця синтаксису СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 17. Словосполучення як одиниця синтаксису Словосполучення (за головним словом) Словосполучення (за синтаксичними відношеннями) Узгодження Керування Прилягання Головне й залежне слово мають однакові форми роду, числа, відмінку (спекотне літо – с. р., одн., Н. в.) Головне слово вимагає від залежного певної відмінкової форми (малювання пейзажів) Залежне слово приєднується до головного тільки за змістом […]...

  25. Речення з однорідними членами СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ УРОК № 17 Тема. Речення з однорідними членами Мета: домогтися засвоєння учнями теоретичного матеріалу про однорідні члени речення; розвивати вміння учнів застосовувати теоретичні знання на практиці; виховувати любов до природи. Обладнання: підручник, картки. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка домашньої вправи. 2. Бесіда з учнями. – Що називається додатком? – […]...

  26. Другорядні члени речення. Складання речень за схемою. Навчальне аудіювання (“Рідний край”). Вимова й написання слова Батьківщина Урок 37 Тема. Другорядні члени речення. Складання речень за схемою. Навчальне аудіювання (“Рідний край”). Вимова й написання слова Батьківщина Мета: ознайомити з поняттями члени речення, головні члени речення, другорядні члені речення; вчити знаходити в реченні його головні і другорядні члени; розвивати увагу, спостережливість, пам’ять; виховувати патріотичні почуття. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних […]...

  27. Види речень за метою висловлювання Тема: Види речень за метою висловлювання Мета: розширити знання учнів про види речень за метою висловлювання; вчити правильно ставити розділові знаки в кінці речення; формувати навички правильного інтонування речень; розвивати вміння аналізувати, співставляти; виховувати любов до мови. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку І. Організаційний момент Працюватимем […]...

  28. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ, ЗВЕРТАННЯ, ВСТАВНІ СЛОВА Повторения, узагальнення й поглиблення вивченого § 2. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ, ЗВЕРТАННЯ, ВСТАВНІ СЛОВА ПРИГАДАЙМО. 1. Які члени речення називають однорідними? 2. Яка роль звертань і вставних слів у мові? 11 І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Доберіть свій варіант заголовка. Поміркуйте, що треба для того, щоб творити красу. ФЛЕЙТА І ВІТЕР У […]...

  29. Однорідні члени речення. Узагальнення вивченого за темою “Речення” Тема: Однорідні члени речення. Узагальнення вивченого за темою “Речення” Мета: ознайомити учнів з поняттям “однорідні члени речення”; узагальнити знання про основні ознаки речення, про типи речень за метою висловлювання, про головні члени речення; виробляти вміння інтонувати речення, встановлювати зв’язок між словами в реченні; виховувати культуру писемного мовлення. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної […]...

  30. Послідовність розбору простого (двоскладного та односкладного) речення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Послідовність розбору простого (двоскладного та односкладного) речення 1. Речення. 2. Визначити граматичну основу, чим виражені підмет і присудок. 3. Визначити вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне), за інтонацією (окличне, неокличне), за наявністю головних членів речення (двоскладне, односкладне – вид односкладного), за наявністю […]...

  31. Однорідні члени речення. Інтонації перелічування та протиставлення (кома, сполучники) РЕЧЕННЯ Однорідні члени речення. Інтонації перелічування та протиставлення (кома, сполучники) 71. Прочитайте текст, уставляючи з довідки пропущені слова. Сонечко пробилося крізь кучеряві і… хмари. Його теплі й… промінчики заграли на клумбі. Білі та… ромашки тягнулися до сонця. Яскраві, але… нагідки золотом укрили клумбу. Довідка: темні, радісні, жовті, низенькі. – Спишіть текст, доповніть його однорідними членами […]...

  32. Неповні речення – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Неповні речення Прості речення за наявністю головних і другорядних членів поділяються на повні й неповні. У повному реченні є всі потрібні для висловлювання думки члени речення, у неповному пропущено один або кілька членів, головних чи другорядних, але їх можна легко відтворити: – із попередніх речень […]...

  33. Порядок синтаксичного розбору безсполучникового складного речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Порядок синтаксичного розбору безсполучникового складного речення 1. Визначити граматичні основи. простих речень, що входять до складу безсполучникового складного. 2. Встановити, зі скількох простих речень складається безсполучникове складне. 3. Визначити смислові зв’язки між простими реченнями (перелік фактів, протиставлення, друге речення пояснює перше, розкриває причину тощо). […]...

  34. Розповідні речення РЕЧЕННЯ §19 Розповідні речення 231. Попрацюйте разом! 1. Підготуйтеся до читання вірша вголос. Сніжок стомився Та й зупинився. Він поглядає На ліс, на поля. Таке все чисте, Таке іскристе! Така вже гарна Рідна земля! Олесь Лупій 2. Полічіть, зі скількох речень складається перша строфа вірша. Прочитайте їх з відповідною Інтонацією. 3. Розкажіть, про що розповідається […]...

  35. Порядок синтаксичного розбору складнопідрядного речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Порядок синтаксичного розбору складнопідрядного речення 1. Указати, що речення складне, сполучникове, складнопідрядне. 2. Указати головне і підрядне речення. 3. Указати тип підрядного речення. 4. Назвати сполучник, яким вони поєднані між собою. 5. Пояснити розділові знаки. 6. Розібрати кожне речення як просте. 7. Намалювати схему […]...

  36. Встановлення зв’язку слів у реченні. Поширення речення Урок 39 Тема. Встановлення зв’язку слів у реченні. Поширення речення Мета: закріплювати знання учнів про члени речення, зв’язок слів у реченні; вчити поширювати речення й розвивати вміння дітей, набуті під час вивчення теми “Речення”; виховувати інтерес до рідної мови, любов до природи. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчання 1. […]...

  37. Члени речення Українська мова Синтаксис Члени речення Головні члени речення. – Підмет (хто? що?) – те, про що йдеться у реченні. – Присудок (що робить предмет? який предмет? хто, що є предмет?) – те, що говориться про підмет. Підмет і присудок складають граматику основу речення....

  38. МІСЦЕ ФОНЕТИКИ В СИСТЕМІ МОВИ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФОНЕТИКИ. КЛАСИФІКАЦІЯ ГОЛОСНИХ ТА ПРИГОЛОСНИХ Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему § 13. МІСЦЕ ФОНЕТИКИ В СИСТЕМІ МОВИ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФОНЕТИКИ. КЛАСИФІКАЦІЯ ГОЛОСНИХ ТА ПРИГОЛОСНИХ Мовознавчі студії 150. Пригадайте, що вивчає фонетика. У чому полягає специфіка цього розділу мовознавства? Опрацюйте теоретичний матеріал. Фонетика – розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови. Оскільки звуки […]...

  39. Підмет. Способи його вираження – Члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Члени речення Залежно від ролі у структурі речення всі слова виступають як Головні (підмет і присудок) або Другорядні (додаток, означення, обставина) його члени. Головні члени речення є його граматичною основою. Другорядні слугують для поширення граматичної основи, конкретизації, уточнення змісту. Підмет. Способи його вираження Підмет – це головний […]...

  40. Другорядні члени речення СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ УРОК № 16 Тема. Другорядні члени речення Мета: ознайомити учнів із другорядними членами речення, навчити визначати їх у реченні; виховувати в учнів навички самостійної роботи з підручником. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка домашньої вправи. 2. Запитання до учнів. – Що таке підмет? – Що таке присудок? – […]...

Ви зараз читаєте: ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ
«
»