Водні ресурси

Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ

ТЕМА 2. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИИ ПОТЕНЦІАЛ ПЛАНЕТИ

§ 16. Водні ресурси

Склад водних ресурсів. Донедавна воду, як і повітря, вважали одним з безкоштовних дарів природи. І тільки в районах штучного зрошення вона завжди мала високу ціну. Останнім часом ставлення до водних ресурсів суходолу змінилося. Це пояснюється тим, що ресурси прісної води становлять лише 2,5 % загального обсягу гідросфери. В абсолютному вимірі це значна величина (30-35 млн м3), що перевищує нинішні потреби людства

більше ніж у 10 тис. разів. Однак переважна частина прісних вод ніби законсервована в льодовиках Антарктиди, Гренландії, в Арктиці, у гірських льодовиках і утворює своєрідний “недоторканний запас”, поки ще недоступний для використання.

Водні ресурси – поверхневі й підземні води, які людина використовує або може використати у своїй господарській діяльності.

Водні ресурси – складова частина невичерпних природних ресурсів, які включають води суходолу (річок, озер, льодовиків, штучних водойм, боліт, підземних вод, грунтової вологи, снігового покриву), морів, океанів.

Із загальних запасів води на

Землі (1338 млн км3) 96,5 % припадає на води Світового океану. Об’єм підземних вод становить понад 23 700 тис. км3. У льодовиках міститься 26 064 тис. км3, в озерах – 176 тис. км3, у болотах – 11,5 тис. км3, у річках – 2,12 тис. км3. Нині використовується тільки 0,0002 % загальних запасів прісних вод. У багатьох районах світу великі річки й озера розташовані на порівняно малоосвоєних територіях, наприклад Амазонка, річки Росії та Канади, що впадають у Північний Льодовитий океан.

Ф Розподіл водних ресурсів. Розподіл водних ресурсів територією планети дуже нерівномірний (табл.1). За середньої забезпеченості 1 км2 площі 268 тис. м3 води на рік є регіони, що мають природну забезпеченість у десятки разів більшу або у стільки ж разів меншу (аридні зони планети). Так, у США на 1 км2 площі припадає 363 тис. м3 води на рік, у Франції – 441, а в Україні – тільки 83 тис. м3.

Ще більша нерівномірність у природній забезпеченості водою мешканців планети (мал. 36). Великі відмінності у запасах і забезпеченості прісною водою між окремими країнами (табл. 2).

Мал. 36 Споживання прісної води на душу населення (м3 на рік)

Таблиця 1. Розподіл світових ресурсів прісної води за великими регіонами світу

Світ, Регіони	Ресурси, тис. км3	На душу населення, м3
Весь світ	41,0	7,2
Європа	6,2	8,6
Азія	13,2	3,8
Африка	4,0	5,5
Північна Америка	6,4	15,4
Південна Америка	9,6	29,8
Австралія і Океанія	1,6	56,5

Таблиця 2. Країни – лідери за ресурсами прісної води

Країна	Ресурси, Км3	На душу населення, тис. м3
Бразилія	6950	43,0
Росія	4500	30,5
Канада	2900	98,5
Китай	2800	2,3
Індонезія	2530	12,2
США	2480	9,4
Бангладеш	2360	19,6
Індія	2085	2,2
Венесуела	1320	60,3
М’янма	1080	23,3

Найвища забезпеченість ресурсами річкового і підземного стоку припадає на екваторіальний пояс Південної Америки і Африки. А на Європу та Азію, де проживає 70 % населення світу припадає лише 39 % річкових вод.

Найбільшими ріками світу є Амазонка з річним стоком 3780 км3/рік; Конго – 1200 км3/рік; Янцзи – 639 км3/рік; Міссісіпі – 600 км3/рік; Замбезі – 599 км3/ рік; Іраваді – 410 км3/рік; Меконг – 379 км3/рік; Брахмапутра – 252 км3/рік. У всій Західній Європі середньорічний поверхневий стік становить 400 км3, у тому числі близько 200 км3 в Дунаї, 79 км3 на Рейні, 57 км3 на Роні.

Річковий стік використовують також для одержання гідравлічного потенціалу. Найбільший гідравлічний потенціал мають країни Азії, Латинської Америки, Північної Америки, Європи та Австралії (табл. 3). Близько 1/2 цього потенціалу припадає всього на шість країн: Китай, Росію, США, Конго, Канаду, Бразилію.

Таблиця 3. Світовий гідропотенціал і його використання

Регіони	Всього	У тому числі використаний, %
Млрд кВт год	%
СНД	1100	11,2	20
Європа	710	7,3	70
Азія	2670	27,3	14
Африка	1600	16,4	3
Північна Америка	1600	16,4	38
Латинська Америка	1900	19,4	16
Австралія і Океанія	200	2,0	18
Весь світ	9780	100,0	21

Найбільшими озерами світу є американські Великі озера загальною площею 245 тис. км2 і об’ємом води 23 тис. км3; Вікторія площею 68 тис. км2; Танганьїка – 34 тис. км2; Ньяса – 30,8 тис. км2.

Найефективнішим нині способом вирішення проблем водозабезпечення є економія і раціональне використання води.

Мал. 37. Проекти маршрутів буксирування айсбергів

Проблеми водних ресурсів і способи їх вирішення. Будь-яка господарська діяльність людини пов’язана з водовикористанням. Галузі господарства (водний транспорт, гідроенергетика, рибне господарство, водні види спорту й туризму), що використовують воду без прямих її витрат, називають водокористувачами. У багатьох галузях господарства (промисловість, сільське господарство зі зрошенням, комунальне господарство й т. ін.) вода безпосередньо бере участь у технологічних процесах. Частково вона потім у вигляді стічних вод повертається до водойм, а решта витрачається (входить до складу продукції, випаровується). Такі галузі господарства називають споживачами.

Нині у світі спостерігається тенденція до скорочення забезпеченості водними ресурсами. Тому, щоб задовольнити потреби населення, промисловості, транспорту, сільськогосподарського виробництва в достатній кількості води, доводиться втручатися в її природний обіг.

Наприклад, споруджують великі водосховища і греблі на річках для регулювання їхнього гідрологічного режиму й накопичення водних ресурсів. За останні п’ятдесят років кількість водосховищ на земній кулі збільшилася приблизно в п’ять разів. За кількістю великих водойм виділяються США, Канада, Росія, деякі країни Африки і Латинської Америки (табл. 4). Водночас із будівництвом водосховищ у деяких країнах світу (у США, Канаді, Австралії, Індії, Мексиці, Китаї, Єгипті, ряді країн СНД) вже реалізовано або розробляють численні проекти територіального перерозподілу річкового стоку між басейнами річок за допомогою каналів і водогонів. Однак останнім часом найбільші серед таких проектів з економічних і природоохоронних міркувань були скасовані. Прісна вода вже стала товаром світової торгівлі, тому змушені опріснювати морську воду і створювати цілі комплекси очисних споруд, її транспортують у морських танкерах. Нині розробляють проекти маршрутів буксирування айсбергів з Антарктики в країни посушливого поясу (мал. 37).

Таблиця 4. Найбільші водосховища світу за об’ємами води (км3)

Назва водосховища	Об’єм, км3	Країни
Вікторія	204,8	Уганда, Танзанія, Кенія
Братське	169,3	Росія
Кариба	160,3	Замбія, Зімбабве
Насер	160,0	Єгипет, Судан
Вольта	148,0	Гана
Даніель-Джонсон	141,2	Канада
Гурі	138,0	Венесуела

Серед пріоритетних нині напрямків вирішення проблеми водозабезпечен – ня – зменшення водоємності виробничих процесів і скорочення безповоротних втрат води. Насамперед це стосується таких технологічних процесів, як виробництво сталі, синтетичного волокна, целюлози і паперу, охолодження енергоблоків, зрошення полів рису і бавовнику.

Це цікаво

– Світове споживання прісної води перевищує 3800 млрд м3

На рік.

– У Латинській Америці зосереджено 31 % усього обсягу ресурсів прісної води Землі. Разом зі Східною Азією, прісноводні ресурси якої становлять 22 % світових, ці регіони володіють понад половиною усіх запасів прісної води світу.

– Південна Азія використовує 90 % усього забору прісної води на потреби сільського господарства.

– У світі близько 900 млн осіб не мають доступу до обладнаних джерел водопостачання, а 36 % з них, що становить 325 млн осіб, живуть у субсахарській Африці.

– США купує прісну воду в Канаді, ФРН – у Швеції, Нідерланди імпортують її з Норвегії, Саудівська Аравія – з Малайзії. Інженери розробили майже фантастичні проекти перекачування прісної води по трансокеанських трубопроводах з Гренландії і Антарктиди в Європу, від гирла Амазонки в Африку.