Взаємозв’язок між синтетичними рахунками, субрахунками й аналітичними рахунками
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК
ЧАСТИНА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Розділ 4.
Система рахунків бухгалтерського обліку і подвійний запис
4.5. Взаємозв’язок між синтетичними
Рахунками, субрахунками й аналітичними рахунками
Система рахунків бухгалтерського обліку включає в себе три види рахунків: 1) синтетичні рахунки (рахунки першого порядку); 2) субрахунки (рахунки другого порядку); 3) аналітичні рахунки (рахунки третього порядку).
Синтетичними рахунками (рахунками першого порядку) називаються рахунки, які містять
Основним є те, що інформація на синтетичних рахунках відображається лише в грошовому вимірнику. Так, зокрема по рахунках 10 “Основні засоби”, 20 “Виробничі запаси”, 66 “Розрахунки за виплатами працівникам” знаходить відображення лише узагальнена інформація без конкретизації кількості та вартості основних засобів і виробничих запасів, а також нарахованої заробітної плати по кожному
Узагальнена інформація, яка міститься на синтетичних рахунках є важливою для ведення Головної книги, складання Балансу, а також подачі різного роду звітності до фінансових органів.
Системою рахунків бухгалтерського обліку передбачено поділ синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) на субрахунки (рахунки другого порядку), які теж узагальнюють в собі інформацію про господарські засоби, джерела їх утворення, а також господарські процеси, але на дещо нижчому щаблі у порівнянні із синтетичними рахунками.
Для прикладу візьмемо синтетичний рахунок 20 “Виробничі запаси”. Для більшої деталізації інформації по цьому рахунку передбачено ведення наступних субрахунків: 201 “Сировина і матеріали”, 203 “Паливо”, 205 “Будівельні матеріали” та ін. З однієї сторони субрахунки виконують функції узагальнення даних по аналітичних рахунках, які входять до їх складу, з іншої – функції деталізації синтетичних рахунків, до складу яких вони входять. Треба зауважити, що узагальнена інформація по субрахунках теж, як і по синтетичних рахунках, знаходить своє відображення лише у грошовому вимірнику.
Поряд з тим узагальненої інформації явно недостатньо для прийняття оперативних управлінських рішень, які забезпечать найбільш ефективну взаємодію всіх його ресурсів.
Наприклад, будівельній організації для зведення житлового будинку потрібно мати будівельних матеріалів на певну суму, які за даними субрахунку 205 “Будівельні матеріали” є в наявності. Поряд з тим при більш детальному аналізі наявних будівельних матеріалів з’ясувалося, що цегли є в два рази більше від потреби, цементу – в три рази менше, а шифер взагалі відсутній. Виходячи з цієї інформації, оцінка можливостей підприємства швидко і вчасно збудувати об’єкт стала зовсім невтішною.
Так, виходячи із прикладу, для прийняття рішення про будівництво об’єкту треба мати, поряд із узагальненими даними, інформацію про кожне найменування будівельних матеріалів зокрема. Наявність такого роду інформації одержують за допомогою аналітичних рахунків, які призначені для обліку наявності і змін безпосередньо з кожного виду господарських засобів, джерел утворення господарських засобів і господарських процесів. Інформація, яка міститься на аналітичному рахунку, знаходить своє відображення поряд із грошовим у натуральних і трудових вимірниках. Прикладами аналітичних рахунків в структурі субрахунку 205 “Будівельні матеріали” можуть бути, наприклад: 20501 “Цегла біла”, 20502 “Цегла червона”, 20503 “Цемент М-400”, 20504 “Цемент М-500”, 20505 “Алебастр” та ін.
Кількість аналітичних рахунків в структурі субрахунків визначається на кожному підприємстві самостійно, залежно від кількості об’єктів для обліку.
Треба зазначити, що облік, який здійснюється із використанням аналітичних рахунків, називається аналітичним обліком.
Для наглядності і кращого розуміння всіх взаємозв’язків між синтетичними рахунками, субрахунками і аналітичними рахунками розглянемо наступний приклад.
Приклад. Початкове сальдо по субрахунку 205 “Будівельні матеріали” станом на 01.01.20__ р. склало 15000 грн., яке в свою чергу складається із початкових сальдо за наступними аналітичними рахунками: 20501 “Цегла біла” – 10000 грн. (20 тис. штук), та 20504 “Цемент М-500” – 5000 грн. (100 мішків по 50 кг.). На протязі місяця із будівельними матеріалами відбулися наступні господарські операції:
1. 05.01.20 ____ р. надійшли на склад від постачальників будівельні матеріали на суму 8000 грн., зокрема: цегла – 5000 грн. (10 тис. штук) та цемент – 3000 грн. (60 мішків);
2. 10.01.20_____ р. видано із складу на будівництво спорткомплексу будівельні матеріали на суму 12000 грн., зокрема: цеглу – 4000 грн. (8 тис. штук) та цемент – 8000 грн. (160 мішків);
3. 15.01.20_____ р. видано із складу на будівництво житлового будинку будівельні матеріали на суму 7000 грн., зокрема цеглу – 7000 грн. (14 тис. штук);
4. 20.01.20_____ р. надійшли на склад від постачальника будівельні матеріали на суму 9000 грн., зокрема цемент – 9000 грн. (180 мішків);
5. 25.01.20_____ р. видано із складу на будівництво житлового будинку будівельні матеріали на суму 6000 грн., зокрема цемент – 6000 грн. (120 мішків).
Використовуючи дані наведеного прикладу, відкриємо відповідний субрахунок і аналітичні рахунки до нього, та відобразимо в них наведені господарські операції (табл. 4.4., табл. 4.5., табл. 4.6.).
За результатами розглянутого прикладу можна вивести чотири закономірності, які розкривають принципи взаємозв’язків між синтетичними рахунками, субрахунками і аналітичними рахунками, а саме:
1) сальдо початкове по синтетичному рахунку дорівнює сумі початкових сальдо по його субрахунках, які в свою чергу дорівнюють сумі початкових сальдо по їх аналітичних рахунках;
Таблиця 4.4.
Д Субрахунок 205 “БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ” К
Дата | Зміст запису | Сума, Грн. | Дата | Зміст запису | Сума, Грн. |
Сальдо початкове | 15000 | ||||
05.01. | Надійшло від | 10.01. | Видано на будівництво | 12000 | |
Постачальника | 8000 | ||||
20.01. | Надійшло від | 15.01. | Видано на будівництво | 7000 | |
Постачальника | 9000 | ||||
25.01. | Видано на будівництво | 6000 | |||
Оборот | 17000 | Оборот | 25000 | ||
Сальдо кінцеве | 7000 |
Таблиця 4.5.
Д Аналітичний рахунок 20501 “ЦЕГЛА БІЛА” К
Дата | Зміст запису | Кільк., тис. шт. | Сума, Грн. | Дата | Зміст Запису | Кільк., тис. шт. | Сума, Грн. |
Сальдо Початкове | 20 | 10000 | 10.01. 15.01. | Видано на будівництво Видано на будівництво | 8 14 | 4000 7000 | |
05.01. | Надійшло від постачальника | 10 | 5000 | ||||
Оборот | 10 | 5000 | Оборот | 22 | 11000 | ||
Сальдо кінцеве | 8 | 4000 |
Таблиця 4.6.
Д Аналітичний рахунок 20504 “ЦЕМЕНТ М-500” К
Дата | Зміст запису | Кільк. Мішків, Шт. | Сума, Грн. | Дата | Зміст Запису | Кільк. Мішків, Шт. | Сума, Грн. |
Сальдо Початкове | 100 | 5000 | 10.01 25.01 | Видано на будівництво Видано на будівництво | 160 120 | 8000 6000 | |
05.01. 20.01. | Надійшло від постачальника Надійшло від постачальника | 60 180 | 3000 9000 | ||||
Оборот | 240 | 12000 | Оборот | 280 | 14000 | ||
Сальдо Кінцеве | 60 | 3000 |
2) дебетовий оборот по синтетичному рахунку дорівнює сумі дебетових оборотів по його субрахунках, які в свою чергу дорівнюють сумі дебетових оборотів по їх аналітичних рахунках;
3) кредитовий оборот по синтетичному рахунку дорівнює сумі кредитових оборотів по його субрахунках, які в свою чергу дорівнюють сумі кредитових оборотів по їх аналітичних рахунках;
4) сальдо кінцеве по синтетичному рахунку дорівнює сумі кінцевих сальдо по його субрахунках, які в свою чергу дорівнюють сумі кінцевих сальдо по їх аналітичних рахунках.