Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Хаєк
Хаєк
Хаєк (Hayek) Фрідріх Август (1899-1992) – австрійський економіст, представник неокласичного напряму в економічній теорії, лауреат Нобелівської премії з економіки “за новаторські роботи з теорії грошей і теорії економічних коливань, а також за глибокий аналіз економічних, соціальних й інституціональних явищ” (разом з Г. Мюрдалем, 1974). Народився у Відні. У праці “Ціни і виробництво” (1931) намагався довести процес надмірного нагромадження капіталу на основі монетаристської концепції, а надмірне безробіття – диспропорціями у відносних
Related posts:
- МОНЕТАРИЗМ Історія економічних вчень СЛОВНИК МОНЕТАРИЗМ (від англ. топео – “гроші”) – сучасний напрям економічної теорії і політики, що обгрунтовує можливість регулювання економіки через зміну пропозиції грошей (кількості грошей в обігу), обмежуючи цим державне втручання в економіку. В основі концепції лежить сучасний варіант кількісної теорії грошей М. Фрідмена (США) – засновника сучасного монетаризму. Ця концепція грунтується […]...
- Економічна соціологія Економічна соціологія – наука, яка виникла на стику економічної теорії та соціології і вивчає соціологічні закони, властиві суспільно-економічним формаціям, механізм їх дії та форми вияву у діяльності соціальних верств і груп. Е. с. вивчає, зокрема, закон визначальної ролі базису щодо надбудови. Між економічною і соціальною системами існують щільні зв’язки, які й досліджує Е. с. Це […]...
- Як Д. Рікардо трактував гроші? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Як Д. Рікардо трактував гроші? У праці “Дослідження про природу грошей” Рікардо трактував гроші з позицій товарної теорії. Вартість грошей (золота і срібла) Рікардо визначав витратами праці на їх виробництво, виділяв специфіку грошей як особливого товару, який є мірою вартості всіх інших товарів і засобом їх обігу. Він […]...
- Дракер (Druker) Пітер Ф. (1909) Дракер (Druker) Пітер Ф. (1909) – американський економіст, соціолог, дослідник проблеми управління, автор теорії “підприємницької економіки”. Головне завдання менеджерів Д. вбачає у створенні у найманих працівників потужних стимулів до праці. На мікрорівні такі стимули виявляються у задоволенні кожного працівника своєю працею, основою яких є рівень заробітної плати. Принципом побудови ситуаційного підходу в управління він називає […]...
- Дебре (Debre) Жерар (н. 1921) Дебре (Debre) Жерар (н. 1921) – американський економіст і математик, лауреат Нобелівської премії (1983) “за нові аналітичні методи в економічній теорії, а також за грунтовне нове формулювання загальної теорії рівноваги”, представник неокласичного напряму в економічній теорії. У розробленій ним неокласичній моделі розглядається одночасно попит на виробничі товари та ціни на них в умовах поведінки споживачів, […]...
- Товарно-грошові відносини Товарно-грошові відносини – форма економічних відносин між відособленими товаровиробниками, які пов’язані між собою суспільним поділом праці. Встановлюються через купівлю – продаж та обмін товарів і послуг. Обмін товарів виник ще в умовах первіснообщинного ладу, коли общини обмінювались між собою надлишками певних видів продукції. З появою обміну продукти стають товарами. Поступово, з розвитком розподілу праці Т. […]...
- Eppoy (Arrow) Кеннет Джозеф Eppoy (Arrow) Кеннет Джозеф (н. 1921) – професор Стенфордського, Гарвардського та інших університетів, представник неокласичного напряму, лауреат Нобелівської премії з економіки (1972). Цією нагородою він разом з професором Оксфордського університету Дж. Хіксом відзначений за “новаторський внесок у загальну теорію рівноваги та добробуту”. Найбільше визнання Е. принесли праці, в яких розроблена модель загальної економічної рівноваги. Зокрема, […]...
- Мюрдаль Мюрдаль (МуrdаІ) Гуннар Карл (1898-1987) – всесвітньо відомий шведський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки (1974) “за новаторські праці з теорії грошей і теорії економічних коливань, а також за глибокий аналіз взаємозалежності економічних, соціальних та інституціональних явищ” (разом із Ф. Хаєком). У 1932 закінчив Юридичну школу, відтак вивчав економіку в Стокгольмському університеті. Доктор економічних наук […]...
- Економічна політика Економічна політика – комплекс економічних цілей і заходів держави та уряду, які забезпечують вирішення довготермінових (стратегічних) та короткотермінових (тактичних) завдань розвитку економічної системи відповідно до інтересів країни або окремих класів і соціальних груп. Е. п. базується на теоретико-методологічних засадах економічної теорії, насамперед політичної економії, на основі пізнання об’єктивних економічних законів, потреб, інтересів і цілей різних […]...
- Сраффа Сраффа (Scaffa) П’єро (1898-1983) – англійський економіст. У 20-х виступив із критикою неокласичної теорії ціни. Головна праця “Виробництво товарів за допомогою товарів” (1960) присвячена проблемам теорії ціни й вартості. Використовуючи методи математичного аналізу, С. довів неправомірність основних засад неокласичної теорії розподілу. Порвавши з концепціями граничної корисності й граничної продуктивності, С. повернувся до рікардіанського поняття вартості. […]...
- Роздержавлення Роздержавлення – поступове зниження функцій держави у всіх сферах суспільних відносин – економічних, соціальних, правових, політичних, ідеологічних, культурних та ін. Таке комплексне Р. є доцільним в оптимальних межах лише у так званих постсоціалістичних країнах внаслідок тотального одержавлення в них усіх сфер суспільного життя. Водночас у більшості інших країн світу воно недоцільне, передусім у сфері економіки, […]...
- У чому полягає сутність теорії рівноваги економічної системи Дж. Б. Кларка? Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ У чому полягає сутність теорії рівноваги економічної системи Дж. Б. Кларка? Теорія граничної продуктивності Кларка доповнюється теорією рівноваги економіки. Кларк при цьому застосував методи граничного аналізу в сфері макроекономіки, які маржиналісти, як правило, використовували на мікроекономічному рівні. З цією метою він ввів поняття “соціальної праці” […]...
- Грошова школа Грошова школа – напрям в англійській політичній економії XIX ст., згідно з яким жорстка регламентація емісії банкнот дає змогу регулювати купівельну спроможність грошей і запобігає економічним кризам. Представники Г. ш. – Г. Норман, Х. Клей, С. Оверстон (банкір Ллойд), Р. Торренс та інші – виходили з передумов кількісної грошової теорії, ототожнювали позичковий капітал з реальним. […]...
- Белл Белл (Bell Daniel, н. 1919) – відомий американський економіст і соціолог, автор концепції “постіндустріального суспільства”. В ній відкидається Марксова теорія суспільно-економічних формацій і на основі принципів формаційного підходу (в тому числі технологічного та наукового детермінізму) зроблено спробу довести перехід капіталістичного суспільства у постіндустріальне. Первинною ланкою такого суспільства він називає університети, науково-дослідні інститути, а критеріями розвитку […]...
- Грошові теорії Грошові теорії – сукупність теорій, концепцій, ідей, трактувань різних напрямів світової економічної думки на роль і місце грошей в економіці та їх методологічні засади. Розрізняють: 1) класичні, неокласичні та сучасні монетаристські Г. т.; 2) кейнсіанські, неокейнсіанські та посткейнсіанські Г. т. Однією з найдавніших економічних теорій (XVI-XVII ст.) була кількісна теорія (див. Концепції виникнення сутності грошей). […]...
- Мізес Людвіг фон Мізес Людвіг фон (1881 – 1973) – американський економіст, представник неокласичного напряму в економічній теорії. Народився в Австро-Угорщині, у м. Ламберг. У 1913-1938 обіймав посаду професора Віденського університету, у 1938-1940 працював професором на кафедрі міжнародних економічних відносин Женевського університету, з 1945 – професор Нью-Йоркського університету. М. необгрунтовано вважав економічну теорію “наукою про цілеспрямовану діяльність” і […]...
- Фуллартон Фуллартон (Fullarton) Джон (1780-1849) – англійський економіст, фахівець із питань кредиту й грошового обігу. Основний твір – “регулювання грошового обігу” (1844). Ф. заперечував кількісну теорію грошей, законодавчі обмеження емісії банкнот. Відзначав, що помилка цієї теорії коріниться в сплутуванні понять паперових і кредитних грошей, грошей як засобів обігу і грошей як засобів платежу. Якщо кількість паперових […]...
- МАРКСИСТСЬКА ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ (МАРКСИЗМ) Історія економічних вчень СЛОВНИК МАРКСИСТСЬКА ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ (МАРКСИЗМ) – напрям економічної теорії, що виник у 40- 50-х роках у Німеччині й одержав назву від імені родоначальника К. Маркса. Є своєрідним варіантом розвитку класичної політичної економії. Центральне місце в економічному вченні марксизму займає теорія додаткової вартості, що грунтується на теорії трудової вартості “класиків”. Усі марксистські економічні […]...
- Ховельмо Ховельмо (Haavelmo) Трюгве Магнус (1911 – 1999) – норвезький економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки “за роз’яснення ролі теорії ймовірностей як фундаменте економетрики і за аналіз економічних структур” (1989). Народився в Скедсмо, закінчив університет в м. Осло (економічний факультет). Заслугою X. є передусім обгрунтування методології і конкретних методів економетричного дослідження, тому його справедливо вважають засновником […]...
- Дайте загальну характеристику нової історичної школи. В чому її заслуга? Історія економічних вчень ІСТОРИЧНА ШКОЛА Дайте загальну характеристику нової історичної школи. В чому її заслуга? Історична школа в Німеччині набула розвитку в працях Вільгельма Рошера (1817-1894), Бруно Гільдебранда (1812-1878) та Карла Кріса (1821 – 1898), які вважаються засновниками нової історичної школи. Наслідуючи традиції Ф. Ліста, вони обгрунтували необхідність відображення в економічній теорії особливостей національних господарств, […]...
- Позаекономічний примус Позаекономічний примус – форма примусу до праці, що базується на особистій залежності працівників, на відносинах панування й підкорення. Найбільшою мірою П. п. був властивий рабовласницькому способу виробництва (див. Рабовласницький суспільний спосіб виробництва). П. п. характерний і для боргового рабства. За феодалізму П. п. полягав у примусі селян до праці в поміщицькому господарстві, що знаходило своє […]...
- Арістотель Арістотель (384 – 322 до н. е.) – видатний давньогрецький мислитель, в особі якого економічна думка того часу досягла свого найвищого розвитку. А. належить класичне обгрунтування інституту приватної власності як закладеного в самій природі людини, її психології та необхідного для існування суспільства, його прогресу. А. вперше проаналізував важливі економічні явища і окреслив низку економічних категорій […]...
- Класифікація соціальних законів Класифікація соціальних законів – виділення певних типів та видів соціальних законів за критеріями їх розмежування. Кожна сфера діяльності має певні типи соціальних законів: 1) всезагальні, які розкривають сутність процесів становлення, розвитку, занепаду й зміни всіх суспільно-економічних формацій і охоплюють усі підсистеми суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних, духовних, культурних, ідеологічних тощо). До них належать закон […]...
- Маршалл Маршалл (Marshall) Альфред (1842-1924) – всесвітньо відомий англійський економіст, засновник кембриджської школи політичної економії та неокласичного напряму економічної теорії. Народився в Лондоні. Головна праця М. – “Принципи політичної економії” (1890). В основу своєї теорії він поклав діяльність людини, її раціональну природу, намагаючись поєднати ідеї Д. Рікардо з концепцією граничної корисності. Політичну економію М. визначав як […]...
- Характер праці Характер праці – найважливіші ознаки соціально-економічної сутності праці, що розглядається з боку відносин власності, передусім власності на засоби виробництва. Х. п. теоретично виражається насамперед в таких економічних категоріях, як відчуження праці, асоційована праця, примусова праця, безпосередньо суспільна праця та ін., а формами Х. п. є інтенсивність праці, тривалість робочого дня, розподіл прибутків. Основними формами примусової […]...
- Ідеологія економічна Ідеологія економічна (від ідея та гр. logos – слово, поняття, вчення) – система економічних ідей, понять і теорій, в яких адекватно відображаються економічні інтереси і світогляд соціальних верств, класів, націй і народу, дається оцінка сучасної, минулої чи майбутньої економічної системи. Водночас ідеологія, а отже, й I. e. характеризується як певна сукупність поглядів, понять, концепцій, відірваних […]...
- Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...
- НОВА КЛАСИЧНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ Історія економічних вчень СЛОВНИК НОВА КЛАСИЧНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ – новітній варіант неокласичної теорії, один із напрямів сучасного економічного лібералізму. Охоплює сучасний монетаризм, а також концепції природного рівня безробіття (теорії очікувань) і “економіки пропозиції”, що сформувалися у 80- 90-х роках XX ст. Вона виступає проти неокейнсіанства з його рецептами широкого державного втручання в економічні процеси; центр […]...
- Метафізичний метод в економічному дослідженні Метафізичний метод в економічному дослідженні – абсолютизація окремої сторони, елемента економічної системи, певних економічних явищ і процесів у відриві від зв’язку з цілим, зокрема відсутність їх комплексної оцінки (гіперболізація їх змінюваності або незмінюваності – наявності лише кількісних чи лише якісних зрушень), характеристика під кутом зору окремих сторін суперечностей (за принципом “або – або”). Перевагою М. […]...
- Зібер Микола Іванович Зібер Микола Іванович (1844 – 1888) – український економіст, професор Київського університету. Першим серед економістів виявив і вказав на зв’язок між ученнями Рікардо і Маркса, глибоко проаналізував проблеми І тому “Капіталу”. Виступаючи послідовником економічного вчення К. Маркса, водночас не визнавав концепцію класової боротьби. Найбільше в теорії К. Маркса він цінував учення про двоїстий характер праці […]...