Якими мають бути відносини між народами в багатонаціональній демократичній державі
ТЕМА IV “БУДЬМО ГРОМАДЯНАМИ”
УРОК 31 Якими мають бути відносини між народами в багатонаціональній демократичній державі.
Тема. Якими мають бути відносини між народами в багатонаціональній демократичній державі.
Мета: познайомити дітей із ключовими поняттями уроку; поговорити про те, у чому полягає етика відносин між народами в демократичному суспільстві; як ставитися до культурно-національних особливостей людей, які живуть в Україні; як виявляти повагу до національних традицій, звичаїв та обрядів інших народів.
Обладнання:
Епіграф: “У всіх є недоліки – у кого великі, у кого менші. Ось чому дружба, і допомога, і спілкування були б неможливі, якби не існувало між нами взаємної терпимості” (Ф. Гвіччардіні).
Вислови: “Люди, як правило, змінюються під дією того суспільного устрою, за якого живуть” (А. Апшероні).
“У кожної нації є свій неповторний кристал, який треба зуміти висвітити”
Ключові поняття: багатонаціональна держава; нація; толерантність; нетерпимість; національність; народ; патріотизм; фашизм; нацизм; шовінізм.
Тип уроку: інтегрований.
Структура уроку
I. Вступна частина.
1. Вітання.
2. Актуалізація опорних знань.
3. Мотивація навчальної діяльності.
4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.
II. Основна частина.
1. У чому полягає етика відносин між народами в демократичному суспільстві.
2. Як ставитися до культурно-національних особливостей людей, які живуть в Україні.
3. Як виявляти повагу до національних традицій, звичаїв та обрядів інших народів.
III. Заключна частина.
Висновки.
IV. Домашнє завдання.
Хід уроку
I. ВСТУПНА ЧАСТИНА.
1. Вітання.
Учитель. Здрастуйте, діти! На попередньому уроці ми розбирали тему “Що означає бути громадянином демократичної держави”.
2. Актуалізація опорних знань.
Що ми розуміємо під словами “громадянський”; “громадянські почуття”; “громадянські якості”; “громадянська позиція”? (Відповіді дітей.) Громадянський – властивий свідомому громадянинові, спрямований на користь суспільства.
Громадянські почуття – почуття любові до Батьківщини, почуття обов’язку її захищати; почуття поваги до символів держави, її культури, мови, історії, громадянська гідність.
Громадянські якості – здатність спрямовувати свою роботу й життя на користь Батьківщині; уміння нести відповідальність за майбутнє своєї країни.
Громадянська позиція – прагнення обговорювати й вирішувати спільні проблеми, відповідальне ставлення до громадянського обов’язку.
У яких статтях Конституції України мова йде про права й обов’язки громадянина? (Статті 65, 66, 67, 68.)
Перевірка завдання в робочому зошиті з теми
“Що означає бути громадянином демократичної держави”.
1-2. Дай позитивну чи заперечну відповідь.
Чи свідчить добродійність про громадянську позицію людини? (Варіант А. Так.)
Чи є щирість прикладом громадянських почуттів? (Варіант Б. Ні.)
3-4. Упиши відповідні за змістом слова суспільний або громадянський.
Вільний від навчання в університеті час Петро Іванченко присвячував суспільній діяльності.
Брати участь у виборах – це громадянський обов’язок кожного.
5-6. Наведи 2-3 приклади активної громадянської позиції. (Виявом активної громадянської позиції я вважаю таке: участь у виборах, підтримка справедливих рішень, протест проти несправедливих рішень; облаштування шкільної території.)
7-8. Склади невеличкий твір-роздум за українським прислів’ям, винесеним в заголовок: “Добре річці з потоками”.
(Індивідуальна відповідь учня.)
9-10. Склади перелік з трьох проблем, які вважаєш за необхідне обміркувати на загальних зборах школи.
(Індивідуальна відповідь учня.)
11-12. Прокоментуй притчу за питаннями.
Чи була остання сніжинка важча за інші? (Ні.)
Чому ж вона зламала гілку? (Остання сніжинка була “краплею, що переповнила чашу”. Всі сніжинки, які падали на гілку, робили її важкою настільки, що під останньою сніжинкою вона зламалася.)
Яке з двох тверджень, на твій погляд, лежить в основі притчі? (Великі справи складаються з безлічі звичайних учинків людей; можливо, для зміни на краще не вистачає тільки твоєї участі.)
3. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Ви знаєте, що на території України живуть представники різних народів і націй. Належність людини до нації або народності називають національністю. Нашу країну вважають багатонаціональною, оскільки здавна в Україні живуть українці, росіяни, білоруси, болгари, молдавани, румуни, угорці, німці, поляки, татари, кримські татари,
Греки, євреї, албанці, цигани. Вони також є громадянами України, мають ті ж права й обов’язки. Жоден із громадян держави не може мати більше або менше прав, ніж інші, через своє національне походження.
Про це свідчать і статті 9, 10, 11, 12 Конституції України. Пригадайте, коли в 5 класі на уроці з теми “Якими є моральні норми українського народу?” ми говорили про те, чому потрібно знати звичаї різних народів, які живуть в Україні, ми називали такі прислів’я: “Кожен край має свій звичай”; “Що сторона, то новина”; “Чий дім, того і справа”; “На чиєму возі їдеш, того й пісню співай” – і виділяли таку моральну норму, характерну для українського народу, як толерантність.
Що ми розуміємо під толерантністю?
Толерантність – доброзичливе, терпиме ставлення до чиїхось думок, поглядів, почуттів тощо.
Протилежним до поняття “толерантність” є поняття “нетерпимість”. Що ми розуміємо під цим поняттям?
Нетерпимість – небажання, невміння терпимо ставитися до кого – або чого-небудь.
4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.
Учитель. Тема уроку сьогодні звучить так: “Якими мають бути відносини між народами в багатонаціональній демократичній державі”.
І поговоримо ми про те, що розуміємо під поняттями “багатонаціональна держава”; “народ”; “національність”; “нація”; “нацизм”; “патріотизм”; “фашизм”; “шовінізм”; з’ясуємо, у чому полягає етика відносин між народами в демократичному суспільстві; як ставитися до культурно-національних особливостей людей, що живуть в Україні; як виявляти повагу до національних традицій, звичаїв та обрядів інших народів.
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА.
1. У чому полягає етика відносин між народами в демократичному суспільстві.
Учитель. Перш за все для розкриття теми нам необхідно познайомитися з поняттями “багатонаціональна держава”; “народ”; “національність”; “нація”. Ці поняття з поясненнями подано в підручнику на сторінці 177. Прочитаймо і розберімо їх.
Багатонаціональна держава – держава, що складається з багатьох націй, створена різними націями.
Нація – історична форма спільності людей, об’єднаних єдиною мовою, територією, глибокими внутрішніми економічними зв’язками, певними рисами вдачі, культури.
Національність – належність людини до якої-небудь нації. Народ – усе населення, усі жителі тієї чи іншої країни або частина жителів, пов’язаних спільною мовою, традиціями та культурою.
Робота з підручником.
Прочитайте текст у завданні 3 на сторінці 177.
Як відбувається регулювання прав усіх народів, що живуть в Україні, і відносин між ними? (Через закон (Конституцію України) і моральні норми, толерантність).
Учитель. Історія знає багато прикладів міцної дружби між народами. Яскравим прикладом такої дружби є Друга світова війна, у якій пліч-о-пліч билися проти спільного ворога – фашизму – чимало народів Європи. Незабаром ми відзначатимемо День Перемоги. І коли ви дивитиметеся фільми про цю війну, зверніть увагу на те, як люди різних народів, національностей своїми вчинками доводили, що щастя і мир за землі залежить від вміння дружити, любити, разом протистояти злу та жорстокості.
2. Як ставитися до культурно-національних особливостей людей, які живуть в Україні.
Учитель. Говорячи про події Великої Вітчизняної війни, ми торкнулися відразу декількох понять: патріотизм; фашизм; нацизм; шовінізм.
Патріотизм – любов до конкретної країни, вірність їй. Фашизм – політична течія, представники якої пропагували національну винятковість свого народу, ненависть до інших національностей, розпалювали ворожнечу між народами.
Нацизм – течія фашизму, яка насаджувалася в гітлерівській Німеччині.
Шовінізм – політичні ідеї, що проповідують зверхність, пріоритет однієї нації над іншими.
(Звучить “Тема фашистського нашестя” із 7-ї симфонії Д. Шостаковича.)
Учитель. Фашизм був жахливим злочином перед людством. Бабин Яр – урочище в північно-західній частині Києва, між районами Лук’янівка і Сирець. Бабин Яр – місце масових розстрілів цивільного населення німецькими окупаційними військами в 1941 році. Сьогодні на території Бабиного Яру розташовано декілька пам’ятників і меморіальних комплексів жертвам Голокосту.
Робота з підручником.
– Прочитайте текст “Як ставитися до культурно-національних особливостей людей, які живуть в Україні” на сторінках 177-180.
– Знайдіть слова, які можуть служити висновком із цього тексту. (Співіснування народів і націй в одній країні – це завжди шлях до їх взаємозбагачення, взаємовідкриття і створення спільної культури всього людства.)
– Виконайте завдання 5 на сторінці 179 і визначте правила співіснування різних народів у багатонаціональній демократичній державі. (Дотримуватися рівних прав і визнавати цінність культури всіх народів, що живуть в Україні.
Прагнути цікавитися культурою своїх сусідів.
Співпрацювати, допомагати одне одному в інтересах розвитку країни. Обмінюватися поглядами, досвідом, ідеями з представниками інших народів.
Досягати домовленостей в ухваленні спільних рішень.)
3 . Як виявляти повагу до національних традицій, звичаїв та обрядів інших народів.
Учитель. Під час подорожей по Україні ви стикаєтеся з представниками різних народів, їх обрядами та традиціями. Багато з них не дуже зрозумілі. Але в будь-якому разі до всіх обрядів і традицій інших народів ми мусимо ставитися з повагою.
Робота з підручником.
На сторінці 180 підручника подано уривок із книги “Про етикет кримськотатарського народу” й уривок із книги Олекси Воропая “Звичаї нашого народу”. Прочитайте їх удома.
Скажіть, а з якими країнами має кордони Україна? (З Росією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Молдовою, Білоруссю, Румунією.) Чи повинні ми з повагою ставитися до звичаїв і традицій усіх народів, які живуть на Землі?
III. Заключна частина.
Висновки.
Учитель. Якими мають бути відносини між народами в багатонаціональній демократичній державі? (Добрими, рівноправними, толерантними, шанобливими. Слід поважати й цінувати культуру, звичаї і традиції інших народів як у нашій державі, так і за її межами.)
IV. Домашнє завдання.
Прочитати параграф підручника (с. 175-181).
Виконати завдання в робочому зошиті з теми “Якими мають бути відносини між народами в багатонаціональній демократичній державі”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...