ЯКІСТЬ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ЯКІСТЬ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ – одна з складових частин якості соціол. дослідження. В широкому значенні під Я. с. і. розуміють властивості тієї чи іншої соціол. інформації, в т. ч. і зібраної в результаті соціол. дослідження, її спроможність правильно відображати соціальну дійсність. Більш поширеним є розуміння Я. с. і. у вузькому сенсі, що має відношення до певних властивостей первинних емпіричних даних дослідження. Для характеристики Я. с. і. в цій площині послуговуються поняттям надійності
Поняття надійності має заг. характер,
Помилки бувають теорет та інструментальними. Теорет. помилки пов’язані з недосконалістю теорії, взятої за основу обраного засобу вимірювання, хибністю первинних положень, що обгрунтовують вимірювальну процедуру, неправильною побудовою логічної моделі соціального явища, що вивчається. Для позначення цих помилок у метрології іноді вживають термін “квазіпохибка”. Що ж до інструментальних помилок, то вони пов’язані з інструментом дослідження та процедурою збору даних.
Інструментальні помилки поділяються в свою чергу на випадкові та систематичні. Випадкові – ті, які при повторному вимірюванні змінюються за певними законами теорії ймовірностей. Так, якщо результат вимірювання – це деяке число, визначене за метричною шкалою, то при значній кількості вимірювань відхилення кожного результату вимірювання від справжнього значення ознаки зустрічаються приблизно однаково часто як у той, так і в інший бік, а головне – середнє арифметичне значення відхилення при зростанні кількості вимірювань наближається до 0. Розмір систематичної помилки при повторних вимірюваннях залишається майже без змін або змінюється за жорстким детерміністським законом, а середнє арифметичне значення помилки із зростанням кількості вимірювань не зменшується.
Характеристики надійності інформації пов’язані з вказаними типами помилок. Відсутність в інформації теорет, помилок, наз. валідністю (обгрунтованістю) як даних, так і методики, за допомогою якої отримана інформація. Отже, дані валідні, якщо правильними є теорет. засади, що взяті за основу вимірювальної процедури, іншими словами – якщо вимірюється саме та властивість об’єкта, яку саме і потрібно виміряти.
Методика збору інформації поділяється на методику відбору одиниць дослідження і методику вимірювання (реєстрації) характеристик цих відібраних одиниць. Відсутність у соціол. інформації впливу помилок відбору (як випадкових, так і систематичних) наз. репрезентативністю, відсутність систематичних помилок вимірювання наз. правильністю, а відсутність випадкових помилок вимірювання – точністю (або стабільністю) інформації. Таким чином, інформація є надійною за умови, що вона є одночасно валідною, правильною і точною. Інша класифікація даватиме інші характеристики надійності інформації.
Див. Валідність соціологічної інформації, Точність соціологічної інформації, Помилки.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...