Головна ⇒ 📌Довідник з соціології ⇒ ЯВИЩЕ СОЦІАЛЬНЕ

ЯВИЩЕ СОЦІАЛЬНЕ

Соціологія короткий енциклопедичний словник

ЯВИЩЕ СОЦІАЛЬНЕ – елемент соціальної реальності, якому притаманна вся повнота соціальних властивостей та ознак; усе те в соціальній дійсності, що виявляє себе, свідчить про стан, зміни, взаємодію, процеси в соціальних об’єктах. Як Я. с. можуть виступати предмети, люди, їх стосунки, дії, думки, почуття (іншими словами, матеріальна і духовна продукція людської діяльності), соціальні ін-ти, установи, організації, потреби, інтереси тощо. Багато Я. с. є латентними за своїм характером і свідчать не

тільки про очевидні властивості соціальної дійсності, а й про більш глибинні її процеси, зв’язок яких з даним Я. с. безпосередньо не спостерігається. Зіпсування цього зв’язку здійснюється у процесі соціальної практики, а також з допомогою соціол. досліджень шляхом застосування певних процедур та методів збору й узаг. інформації про Я. с.

Розрізняють Я. с., які розкривають другорядні, випадкові зв’язки і відношення, та ті, що містять інформацію про суттєві характеристики соціальних об’єктів. Зрозуміло, серед сукупності Я. с. соціологи вирізняють насамперед останні, тобто ті, що характеризують стійкі,

повторювані, типові зв’язки між об’єктами соціальної дійсності. Кожне Я. с. відрізняється від іншого певними властивостями та емпіричними ознаками, що можуть бути зафіксовані соціальними показниками. Масові Я. с. та ті, що повторюються, вивчаються за допомогою статист, методів. Кількісне вивчення сукупності Я. с. та інтенсивності прояву їх ознак сприяє усвідомленню відносного характеру соціальних зв’язків і відносин, дає змогу зафіксувати закономірні тенденції їх розвитку.

Будь-яке Я. с. може розглядатися як факт соціальний, якщо його повторюваність, типовість, масовість, сусп. значущість встановлені, тобто якщо зафіксовані його ознаки і властивості. У цьому випадку Я. с. стає первинним актом соціол. аналізу. Соціальний факт, що включений до системи соціол. знання, трансформується в наук, факт як елемент емпіричного і теорет. знання, стає фактом соціол. науки. В складному процесі вивчення соціальних процесів суспільства Я. с. виступає, з одного боку, певним кроком на шляху пізнання їх суттєвих ознак, з другого – найбільш простою, що безпосередньо спостерігається, ланкою цього процесу, першим кроком на шляху соціального пізнання від простого до складного, від різноманітності ознак прояву соціального життя до його суттєвих підвалин.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. СУСПІЛЬСТВО ЯК ПРИРОДНО-СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 1 . СУСПІЛЬСТВО ЯК ПРИРОДНО-СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ Мета: сформувати поняття “суспільство”, розкрити процес формування суспільства; виховувати повагу людей до суспільства, розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Форма проведення: евристична бесіда. Обладнання: картки з основними поняттями: “суспільство”, “людина”, “сім’я”, “соціальна група”, “колектив”. ХІД УРОКУ […]...

  2. СОЦІАЛЬНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ – усвідомлення людиною своєї соціальної сутності, свого місця в суспільстві. У широкому розумінні С. с. трактується як процес і результат формування соціальної самосвідомості особи, сукупності її філос., політ., правових, етичних, естетичних поглядів і уявлень, обумовлених даним істор. етапом розвитку суспільства і віддзеркалюваних у більш – менш систематизованих ставленнях особи […]...

  3. ВІДЧУЖЕННЯ СОЦІАЛЬНЕ Соціологія короткий енциклопедичний словник ВІДЧУЖЕННЯ СОЦІАЛЬНЕ – 1) елемент і результат універсальної соціальної взаємодії індивідів у суспільстві, що виступає як протилежність соціального освоєння (див. Освоєння соціальне), присвоєння і привласнення (див. Присвоєння соціальне); 2) процес втрати соціальним об’єктом можливостей освоювати (присвоювати, привласнювати) необхідні для його життєдіяльності фрагменти соціальної реальності та володіти ними., внаслідок чого ця реальність […]...

  4. ОСВОЄННЯ СОЦІАЛЬНЕ Соціологія короткий енциклопедичний словник ОСВОЄННЯ СОЦІАЛЬНЕ – а) елемент універсальної соціальної взаємодії, що виступає як противага відчуження соціального; б) опосередкований нормами, цінностями та ін-тами даного суспільства процес охоплення соціальної реальності активністю соціального суб’єкта (включення її у його світ, сферу життєдіяльності, перетворення на атрибутивне чи функціональне надбання, засіб, цінність та ін.), в результаті чого вона стає […]...

  5. ПРИСВОЄННЯ СОЦІАЛЬНЕ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРИСВОЄННЯ СОЦІАЛЬНЕ – особлива форма соціального освоєння реальності, оволодіння та володіння нею через перетворення її елементів у приналежність певному соціальному суб’єктові як об’єктів та засобів його волі та дій. Присвоєна соціальна реальність обов’язково комусь належить, вона є чиєюсь реальністю. Це означає, що присвоєння соціальне є не що інше, як процес перетворення […]...

  6. Соціальне відтворення Соціальне відтворення – відтворення соціальної системи і передусім соціальних відносин на постійній та розширеній основах. Оскільки поняття “соціальне” вживається у вузькому (як відносини між окремими класами, соціальними верствами і групами та всередині них) та широкому (як сукупність усіх підсистем суспільних відносин у процесі їх взаємодії) значеннях, то С. в. на постійній та розширеній основах охоплює […]...

  7. КОРИСТУВАННЯ СОЦІАЛЬНЕ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОРИСТУВАННЯ СОЦІАЛЬНЕ – складовий компонент процесу соціального володіння, який полягає у санкціонованому системою норм і цінностей даного суспільства маніпулюванні соціальними обставинами як засобами здійснення волі соціального суб’єкта (задоволення потреб, реалізації інтересів, досягнення цілей, самоствердження у світі, здійснення влади, панування, управління і т. д.). Можуть використовуватися субстратні, функціональні, інф., ціннісні та ін. […]...

  8. МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНЕ Соціологія короткий енциклопедичний словник МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНЕ – наук, метод пізнання соціальних явищ та процесів за допомогою відтворення їхніх характеристик на інших об’єктах – спеціально створених з цією метою моделях. Потреба в М. с. обумовлена необхідністю вдосконалення технології управління соціальною сферою, подолання труднощів у галузі соціального проектування та прогнозування, запобігання негативним наслідкам певних управлінських рішень. М. […]...

  9. МАКРОСОЦІОЛОГІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник МАКРОСОЦІОЛОГІЯ – сукупність заг. теорет. знань у системі соціології, що є результатом макросоціол. досліджень, тобто досліджень, які охоплюють вивчення великих соціальних об’єктів – суспільства в цілому, його складових частин (систем, підсистем, агрегатів, сфер), масштабних соціальних явищ і процесів, ін-тів, поведінки людських мас. Ці знання концентрують у собі заг. образи соціальної дійсності, […]...

  10. Соціальне відтворення Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 5. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ 5.5. Соціальне відтворення В попередньому розділі було показано, що більш широкий масштаб соціальних переміщень є серйозним позитивним фактором суспільного розвитку, який залучає обдарованих і динамічних людей з низів до відповідальної діяльності. […]...

  11. ПРОБЛЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРОБЛЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ – проблемна ситуація, пов’язана з суперечністю між соціальною дійсністю і її теорет. осмисленням, яка потребує для свого пізнання і розв’язання певних методів, процедур та прийомів дослідження. П. д. виражається через питання чи комплекс питань, що становлять теорет. чи практ. інтерес, але відповідь на них не міститься у наявному соціол. […]...

  12. СОЦІАЛЬНЕ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНЕ (від лат. socialis – сусп., пов’язаний із сусп., сусп. відносинами; нім. sozial – соціальний) – фундаментальна категорія соціол. науки (також соціальної філософії), якою позначають: – істотну рису сусп. людини – здатність до спільної життєдіяльності, існування спільнотами та постійного їх відтворення через універсальну взаємодію (діяльність індивідів та їх груп), у результаті […]...

  13. СУДАКОВ Володимир Іванович Соціологія короткий енциклопедичний словник СУДАКОВ Володимир Іванович (16. 10. 1952, м. Київ) – укр. соціолог, закінчив філос. ф-т Московського держ. ун-ту ім. М. В. Ломоносова (1978), д-р соціол. наук (1996), Працює пров. наук, співроб відділу теорії та історії соціології Ін-ту соціології ПАН України. Автор 40 друк, праць з проблем теорії та методології соціол. пізнання, соціальних […]...

  14. ЖИТТЯ СОЦІАЛЬНЕ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЖИТТЯ СОЦІАЛЬНЕ – а) компонент сусп. життя (див. Життя суспільне); б) сукупність різноманітних форм спільної діяльності людей, спрямованої на забезпечення умов і засобів їх існування, реалізацію потреб, інтересів, цінностей, вияв, відтворення та утвердження соціальних характеристик індивідів і спільнот “… Що таке життя, – запитував К. Маркс, – якщо воно не є […]...

  15. СОЦІОГРАФІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОГРАФІЯ (від лат. societas – суспільство і грецьк. grapho – пишу) – термін, запропонований Р. Штейнметцем у 1913 р. для позначення соціол. аналіт. досліджень, завдяки яким за допомогою емпіричних методів кількісно описуються життєдіяльність суспільства, масштаби, структура, динаміка різних соціальних процесів, поведінка соціально-екон. груп, терит., поселенських та ін. соціальних спільнот. Ф. Тьонніс […]...

  16. СОЦІАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК – якісна і кількісна характеристика соціальних об’єктів, процесів і явищ. Соціол. дослідження грунтуються на основі системи С. п., які можна класифікувати за різними принципами. Напр., їх можна класифікувати за рівнем відображення пізнаваних соціальних властивостей у досліджуваному об’єкті. В цьому разі їх поділяють на показники – поняття, показники – ознаки, […]...

  17. ЯКУБА Олена Олександрівна Соціологія короткий енциклопедичний словник ЯКУБА Олена Олександрівна (05.04.1929, м. Харків) – укр. соціолог, філософ, д-р філос. наук, проф., академік Міжнар. академії наук вищої школи, соціолог. Закінчила Харківський юридичний ін-т та аспірантуру з каф, філософії. З 1955 р. працює в Харківському держ. ун-ті, читає курс соціальної філософії і заг. соціол. теорії. Докторська дис. присвячена проблемам нормативного […]...

  18. Людина як багатосистемне явище – ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ПСИХІКА ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ПСИХІКА Категорія особистості в сучасних наукових дослідженнях, соціального прогресу і суспільній свідомості посідає одне з центральних місць. її розкриття дає можливості для цілісного підходу до вияснення сутнісних сил і потенціалу людини, системного аналізу та синтезу її психічних функцій, процесів, станів, властивостей. Проте у психологічній науці не існує єдиного, загальноприйнятого […]...

  19. ПАРТНЕРСТВО СОЦІАЛЬНЕ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПАРТНЕРСТВО СОЦІАЛЬНЕ – форма регулювання соціально-трудових відносин між соціальними суб’єктами шляхом розробки і реалізації спільних соціально-трудових договорів, програм чи угод на визначені терміни. Соціальне партнерство може бути двостороннім – між підприємцем та профспілками або тристороннім – між представниками уряду, підприємцями та профспілками. П. с. здійснюється на рівні окремого підприємства, регіону чи […]...

  20. Прогнозування соціальне Прогнозування соціальне – система наукових гіпотез, уявлень, передбачень і форми їхньої конкретизації щодо тенденцій і напрямів розвитку соціальних відносин, відповідних об’єктів і суб’єктів цих відносин. У вузькому значенні поняття “П. с.” – комплекс наукових передбачень щодо розвитку: а) соціальної сфери (освіти, охорони здоров’я тощо), а отже, перспектив розвитку соціальної інфраструктури, соціальних відносин, які при цьому […]...

  21. Сутність і явище в економічному дослідженні Сутність і явище в економічному дослідженні – фундаментальні категорії діалектики, у взаємодії яких сутність означає основне, визначальне у змісті економічної системи (її окремих метасистем, підсистем, елементів), наявність у ній таких властивостей, якостей, а також внутрішньо необхідних, глибинних відносин, які обумовлюють інші властивості, якості, відносини та ін. Отже, явище є формою вияву сутності. Так, щодо вартості […]...

  22. ПИЛНИЕНКО Валерій Євгенович Соціологія короткий енциклопедичний словник ПИЛНИЕНКО Валерій Євгенович (29.04.1957, с. Дібровне Городнянського р-ну Чернігівської обл.) – укр. соціолог. У 1982 р. закінчив філос. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. З 1998 р. – ст. наук, співроб. Д-р соціол. наук (1994). Працює зав. сектора Ін-ту соціології HAH України. Спеціаліст у галузі методології та методики соціол. […]...

  23. ВОЛОДІННЯ СОЦІАЛЬНЕ Соціологія короткий енциклопедичний словник ВОЛОДІННЯ СОЦІАЛЬНЕ – спосіб взаємодії соціального суб’єкта із соціальною реальністю, який полягає у підпорядкуванні останньої (або певних її фрагментів) його волі, меті, діяльності. Міра цього підпорядкування визначає міру владарювання, панування суб’єкта над соціальними обставинами (речами, людьми, процесами, явищами, відносинами і т. д.,)і: від простого їх використання (як засобів) до визначення їх […]...

  24. ВОВКАНИЧ Степан Соціологія короткий енциклопедичний словник ВОВКАНИЧ Степан Йосипович (10.03.1936, на Львівщині ) – д-р соціол. наук. проф. Закінчив у 1958 р. Харківський гірничий їн-т і в 1969 р. екон. ф-т Львівського держ. ун-ту їм. І. Франка. Зав. відділу соціол. досліджень Ін-ту регіональних досліджень HAH України, в якому працює з 1966 р, В 1975 р. захистив канд., […]...

  25. ПОДШИВАЛКІНА Валентина Іванівна Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОДШИВАЛКІНА Валентина Іванівна (05.02.1952) – укр. соціолог. Закінчила ф-т психології Ленінградського держ. ун-ту (1974), аспірантуру при АН Молдови (1990). Канд. соціол. наук (1991). Захистила доктор, дис. “Соціальна технологія як різновид соціологічної діяльності” (1998). Працює доцентом каф. соціології Ін-ту соціальних наук Одеського держ. ун-ту ім. І. І. Мечникова. Галузь наук, інтересів: проблеми […]...

  26. УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНЕ Соціологія короткий енциклопедичний словник УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНЕ – свідомий, сист., організований вплив на суспільство з метою впорядкування, вдосконалення його структури й діяльності, збереження цілісності. У. с., таким чином, виступає як процес, який забезпечує стійкість розвитку сусп. системи, її рівновагу, гарантію, запобігання потрясінням і катаклізмам. У. с. має справу з проблемами і процесами, що безпосередньо пов’язані з […]...

  27. Партнерство соціальне Партнерство соціальне – специфічна форма соціальних (передусім економічних) відносин між найманими працівниками (в особі профспілок), капіталістами (в особі союзів підприємців) і державою, яка передбачає певний комплекс форм і методів узгодження їх інтересів заради стабільного привласнення більших прибутків і часткового задоволення потреб осіб найманої праці. Умови суспільної злагоди розглядав Ж.-Ж. Руссо, а спосіб узгодження інтересів різних […]...

  28. Планування соціальне Планування соціальне – науково обгрунтоване визначення цілей і забезпечення відповідності й структури соціальних відносин потребам розвитку технологічного способу виробництва, передусім системі продуктивних сил (а в її межах – основній продуктивній силі). Основні об’єкти П. с. – суспільство загалом, кожна із підсистем суспільних відносин (економічної власності, соціальних – у вузькому значенні поняття, правових, політичних, національних, культурних, […]...

  29. Насилля соціальне Насилля соціальне – застосування однією (в т. ч. класом) соціальною групою різних форм примусу щодо інших соціальних груп з метою економічного та політичного панування, привласнення різних об’єктів власності тощо. Ураховуючи гостроту соціально-економічних суперечностей між основними класами, К. Маркс обгрунтовано дійшов висновку про прогресивну роль насилля як способу утвердження справедливого суспільства. Однак практична реалізація цієї ідеї […]...

  30. ДИСПОЗИЦІЙНА КОНЦЕПЦІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник ДИСПОЗИЦІЙНА КОНЦЕПЦІЯ – запропонована рос. соціологом В, О. Ядовим. Згідно з Д. к. саморегуляція соціальної поведінки людини забезпечується ієрархічно організованою системою особистісних диспозицій, які є продуктом попереднього досвіду, що фіксує звичні способи задоволення потреб суб’єкта у звичних соціальних умовах. За Д к, найвищі диспозиції – це ціннісні орієнтації передусім на життєві […]...

  31. ВОЙТОВИЧ Сергій Овдійович Соціологія короткий енциклопедичний словник ВОЙТОВИЧ Сергій Овдійович (14.03.1951, с. Куликовичі на Волині) – укр. соціолог, д-р соціол. наук. У 1979 р. закінчив філос. ф-т Київського держ. ун-ту їм. Т. Г. Шевченка, працював асистентом каф. філос. у Львівському політех. ін-ті. У 1983 р. закінчив аспірантуру Ін-ту філос. АН України за фахом прикладна соціологія, де працював наук, […]...

  32. СОЦІОЛОГІЯ ВІДХИЛЕНЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ ВІДХИЛЕНЬ (девіантної поведінки) – спеціальна соціол. дисципліна, що вивчає наслідки порушень заг. визнаних соціальних норм. Специфіка її предмета полягає в тому, що феномени і процеси які підлягають вивченню, історично мінливі, а визнання їх девіантними залежить від конкретної системи норм, що склалася в суспільстві на певному етапі його розвитку. В історії […]...

  33. Соціальне партнерство Політологічний словник Соціальне партнерство (від лат. socialis і фр. partenaire) – неконфронтаційний спосіб регулювання суспільних соціально-трудових відносин між великими групами і верствами населення, зокрема між підприємцями (роботодавцями), найманими працівниками і державою. В ідеологічному аспекті С. п. покликане сприяти пом’якшенню протиріч між роботодавцями і найманими працівниками на основі рівноправного співробітництва, інтегрувати трудящих у систему ринкових відносин. […]...

  34. Податки на соціальне страхування Податки на соціальне страхування – податки з фізичних і юридичних осіб, які спрямовуються на фінансування соціальних програм. Уперше окремі форми соціального забезпечення виникли за рабовласницького способу виробництва (піклування про інвалідів війни у Стародавній Греції, про калік, сліпих та інших осіб з фізичними вадами в Афінах). За феодалізму відкривалися будинки для хворих і людей похилого віку. […]...

  35. ПОПОВА Ірина Марківна Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОПОВА Ірина Марківна (1931) – укр. соціолог. У 1953 р. закінчила філос. ф-т Ленінградського держ. ун-ту. Нині – провідний наук, співроб. Одеського держ. ун-ту, проф. каф. філософії гуманітарних факультетів. Є спеціалістом з проблем соціології праці, соціальної філософії, заг. соціології, соціології культури, соціального планування та управління. Автор соціол. концепції стимулювання праці, згідно […]...

  36. СОЦІОЛОГІЯ ВИХОВАННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ ВИХОВАННЯ – галузь соціол. науки, що вивчає сусп. виховання в сукупності його соціальних характеристик як сфери соціальних відносин. На відміну від педагогіки, котра займається системою соціально організованих і цілеспрямованих виховних процесів, С. в. досліджує як позитивний, так і негативний вплив усіх соціальних, у т. ч. і неорганізованих, стихійних чинників соціального […]...

  37. КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. conflictus – зіткнення) – зіткнення інтересів різних соціальних груп, окремий випадок прояву соціальних суперечностей, одна з їх форм, що характеризується наявністю вираженого протистояння сусп. сил. Ядром конфлікту може бути проблема, а також усвідомлення носіями конфліктної ситуації (групами, що конфліктують) своїх протилежних інтересів та цілей діяльності. На макрорівні […]...

  38. СОЦІОБІОЛОГІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОБІОЛОГІЯ – напрям у сучасній теорет. соціології, до якого зараховують Е. Уілсона, П. Ван ден Берге, К. Лоренца, Р. Ардрі, Д. Моріса, Р. Фокса та ін. Виникнення С. наприкінці 70-х рр. як нової соціол. парадигми було зумовлено: усвідомленням кризи традиційних соціол. підходів, висуненням нових ідей щодо співвідношення біол. і соціального в […]...

  39. ПОЛІТИЧНІ АРИФМЕТИКИ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОЛІТИЧНІ АРИФМЕТИКИ (“школа політ, ариф – метиків”) – назва перших англ. дослідників (Дж. Граунт, В. Петті, Е. Галлей, Г. Кінх та ін.), котрі використали методи кількісного аналізу для вивчення соціально-демогр. процесів. Термін “політ, арифметика” належить представникові цієї школи, одному з основоположників клас, політ, економії Вільяму Петті (1628 – 1687) – автору […]...

  40. РАДЯНСЬКА СОЦІОЛОГІЧНА АСОЦІАЦІЯ (РСА) Соціологія короткий енциклопедичний словник РАДЯНСЬКА СОЦІОЛОГІЧНА АСОЦІАЦІЯ (РСА) – громадська наук, організація, яка об’єднувала колективи і окремих осіб, котрі працювали в галузі соціології. Діяла в СРСР з 1958 до 1991 рр. Заснована для сприяння розвитку соціол. досліджень, використання їх результатів у соціальній практиці. Значну увагу РСА приділяла організації підготовки соціол. кадрів, формуванню служб соціального розвитку […]...

Ви зараз читаєте: ЯВИЩЕ СОЦІАЛЬНЕ
«
»