ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВУКОВОГО СКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЗВУКОВІДТВОРЕННЯ В ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ
СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ
Урок № 5
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВУКОВОГО СКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЗВУКОВІДТВОРЕННЯ В ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ
Мета: повторити загальну характеристику звукового складу української мови, навчити встановлювати роль звуковідтворення в художніх текстах, удосконалювати орфоепічні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси рідної мови.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Орфоепія:
Міжпредметні зв’язки:
Література: виразне читання поетичного тексту.
Тип уроку: урок повторення здобутих знань.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку
III. Актуалізація мотиваційних резервів десятикласників на основі повторення вивченого
Мовознавча вікторина
> Дати обгрунтовані відповіді на запропоновані запитання.
1. 3 якої кількості звуків складається звукова система української літературної мови?
2. Скільки голосних звуків в українській літературній
3. На які групи поділяються приголосні звуки за участю голосу й шуму?
4. Які звуки утворюються за допомогою голосу й шуму?
5. Які приголосні характеризуються за глухістю-дзвінкістю?
6. За місцем творення приголосні поділяються на…
7. За способом творення приголосні української мови поділяються на…
8. На які групи поділяються приголосні звуки за твердістю-м’якістю?
Матеріал для вчителя
1. 38 звуків.
2. 6 голосних звуків. Характеризуються за способом творення (підняття і ряд), лабіалізацією, наголошеністю.
3. Шумні й сонорні.
4. Сонорні.
5. Шумні.
6. Губні, передньоязикові, середньоязикові, задньоязикові, глотковий.
7. Проривні, фрикативні, зімкнено-прохідні, африкати.
8. Тверді й м’які. М’які, у свою чергу, поділяються на м’які [д’], [т’], [н’], [л’], [й] та пом’якшені [а’], [с’], [ц’], [дз’], [р’]. Окремо позначаються напівпом’якшені [б’], [п’], [в’], [ф’], [м’], [г’], [к’], [х’], [г’], [ж’], [ш’], [дж’], [ч’].
Орфоепічний практикум.
Спостереження над мовним матеріалом
> Прочитати виразно текст, визначити слова, що виконують емоційно-експресивну функцію. Виписати слова-звуковідтворення.
У кутку живе хіп-хап,
В нього безліч довгих лап, –
Ух!..
Тільки сутінь заляга,
Він лапища простяга,-
Ой!
Я хапаю за прута
Та по лапах, як кота, –
Бах!
А ніяких лан нема –
Тінь хитається сама…
Ха!..
(Т. Коломієць)
> Підготуватися до виразного читання білого вірша.
РІДНА МОВА
В щільник чуттів і розуму зоря
Бджолою залітає; тихо
Завісу смутку розкриває пісня:
…Кру-кру,
Заки море перелечу –
Крилонька зітру…
О, рідна мово!
Причащаюсь
Біля твоїх джерел прозорих, чистих,
І набираюся п’янкої сили…
Твої багатства – невичерпні.
Пращур
І вепра полював, і печеніга
Відгонив за пороги. Біля ватри
Вирізьблюван, мов з кременю, слова –
Добірні і важучі.
Землю
Орав оратай непочату, піт
Котивсь на тирсу,- і на крилах пісні
Його думки до сьогодні долетіли.
Виходила древлянка із колиби,
Схилялася лозою біля плоту,
Бо доля нелегка її ламала,
І виривалося з грудей зітхання
Пекучим словом…
(Є. Гуцало)
> Знайти випадки звуковідтворення й вказати їх стилістичну роль.
> Записати текст фонетичною транскрипцією. Назвати наявні в ньому приголосні: за місцем творення; за способом творення; за участю глосу й шуму; за твердістю-м’якістю. Охарактеризувати приголосні звуки чотирьох виділених слів за всіма ознаками.
IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого
Дослідження-відновлення
> Прочитати фонетичний запис слів. Відновити їх, записавши орфографічно.
[музиека], [зйавйлос’а], [шчас’т’а], [л’ікуван:а], [двойеи], [вйрошчеина], [беиж:урн’іс’т’], [р’із’б’ар], [с’імйа], [йедн’іст’], [джеиреило], [запор’іж’:а], [веисеил’ац’:а], [над:н’іпр’аншчиена], [п’ірйіна], [розйізд], [круйіз], [л’:ец’:а], [йув’ілей], [г’іл’:ачка], [деил’ф’ін], [майстерн’іс’т’].
> Назвати слова за поданою характеристикою звуків.
1. Голосний заднього ряду, високого піднесення, лабіалізований, ненаголошений; приголосний сонорний, передньоязиковий, дрижачий, твердий; голосний заднього ряду, середнього піднесення, лабіалізований, наголошений; приголосний шумний, глухий, задньоязиковий, проривний, твердий.
2. Приголосний сонорний, передньоязиковий, зубно-боковий, твердий; голосний переднього ряду, середнього піднесення, нелабіалізований, наголошений; приголосний шумний, глухий, задньоязиковий, проривний, твердий; приголосний шумний, глухий, передньоязиковий, африката свистяча, пом’якшений; голосний переднього ряду, високого (підвищеного) піднесення, нелабіалізований, ненаголошений; приголосний сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який; голосний заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізований, ненаголошений. (Див. 1. урок 2. лекція.)
Вибіркова робота
> Визначити звуки, що диференціюють лексичне значення поданих пар слів. Поділити пари слів на групи, в яких приголосні розрізняються за: а) участю голосу й шуму; б) місцем творення; в) способом творення; г) твердістю/м’якістю; д) кількома ознаками.
Туди – куди, голос – колос, колоти – полоти, полоти – пороти, день – пень, кігті – нігті, вибирати – випирати, куди – сюди, балка – палка, гадка – гатка, дрючок – крючок, дріт – дріб, рити – лити, злити – змити, жити – шити, лестити – пестити, поріг – доріг, рук – сук, мишка – пишка, гава – кава, праля – краля, праля – прала, сон – сом, гілля – рілля, кілля – зілля, мороз – морозь, раз – рак, рад – ряд, вибирати – видирати, буває – буяє, зоря – моря, з’їхати – в’їхати.
Дослідження-аналіз
> Знайти звукообрази, що досягаються внаслідок звуковідтворення, та пояснити їх.
1. Гігантське місто витискає штанги – гуп-гуп, гуп-гуп… (Л. Костенко). 2. Колишися, калинонько, колишися, зеленими листочками розпишися (М. Підгірянка). 3. Гуси крильми важкими лопочуть, на льоту між собою гелгочуть (М. Пригара). 4. В нас є розбійник у дворі: он він цвірінькає вгорі (М. Пригара). 5. На галяві озерце – кришталеве люстерце (Т. Коломієць). 6. Лопотіли крилами й рожевим пір’ям, лоскотали марево золотим сузір’ям (В. Симоненко). 7. Жухне жах на ножах, на тривожних рубежах (І. Драч). 8. І він іде, і я собі іду. Йдемо удвох під вечір по стежині. А він мені дудукає: ду-ду! (Л. Костенко). 9. Тихше. Тихше – Хто це дише?.. (О. Олесь).
Фонетичний аналіз слів
> Зробити фонетичний аналіз запропонованих слів за зразком.
Варіант 1: оновлюється, волелюбність, незбагненний, українська, агентство.
Варіант 2: зв’язаний, взаємність, нескінченний, велетенський, контрастний.
Зразок фонетичного розбору
Джмелі – джме-лі: 2 склади, відкриті [джмеил’і]
– приголосний, дзвінкий, твердий, африката;
М – [м] – приголосний, сонорний, твердий, губний;
Е – [еи] – голосний, ненаголошений, переднього ряду, підвищеного підняття;
Л – [л’] – приголосний, сонорний, м’який, зубний;
І [і] – голосний, наголошений, переднього ряду, високого підняття.
6 букв, 5 звуків
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
> Знайти в художній літературі 5 прикладів звуковідтворення.
> Зробити фонетичний аналіз слів: шістнадцять, шістсот.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...