Загальні характеристики виробництва



РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії

Тема 1.2. Зміст основних економічних процесів та явищ

Хоча економічні відносини дуже різноманітні, в їх складі можна виокремити ті процеси і явища, які ми називаємо основними. Такими вони є тому, що, змальовуючи будь – яку економіку, у першу чергу, характеризуємо саме їх. До таких процесів і явищ належать виробництво та його складова – виробничі ресурси, створений продукт, економічна ефективність, розподіл створеного продукту та споживання. Порівнюючи різні економіки, зазвичай співставляють

обсяг та якість виробничих ресурсів, рівень застосовуваних технологій, обсяги створеного продукту, рівень доходів та споживання.

Логіка теми

Загальні характеристики виробництва

1. Загальні характеристики виробництва

Сучасна економіка охоплює виробництво десятки мільйонів окремих виробів. Саме така кількість товарів і послуг створюється в країнах з розвинутою економікою. Виробництво у широкому розумінні – це вирощування зерна і худоби, добування пального і сировини, створення верстатів і автомобілів, надання перукарських і ресторанних послуг, лікування й освіта, видавництво книжок і виконання музичних

творів, розробка комп’ютерних програм і створення реклами тощо. Якби ця діяльність припинилася на певний час, то людство стало

Б перед загрозою соціально-культурної деградації і фізичного вимирання. У цьому сенсі виробництво є основою життя і розвитку будь-якого суспільства.

Зміст виробництва. Для того, щоб зрозуміти зміст певного явища, необхідно розглянути його з різних боків, вивчивши елементи і зв’язки між ними.

Виробництво має дві важливі сторони: воно одночасно є взаємодією людини з природою і сукупністю відносин між людьми (див. схему 1.2.1).

Загальні характеристики виробництва

Схема 1.2.1 Дві сторони суспільного виробництва

Пояснення до схеми

Для здійснення виробництва людина бере з природи мінеральні речовини, використовує землю, воду, атмосферу. Проблема взаємодії людини і природи включає два важливі моменти. По-перше, природні ресурси обмежені й, здебільшого, невідтворювані. Тому, чим інтенсивніше людина використовує, наприклад, сировинні ресурси, тим ближчим є момент їх вичерпання. Це породжує низку проблем: знаходження замінників природних речовин, створення ресурсоекономних технологій, повторне використання ресурсів тощо. По-друге, людина сама є частиною природи, тому зміни природного середовища є одночасно і змінами самої людини, її фізичного здоров’я та психічного стану. Взаємодія людини з природою в процесі виробництва породила низку екологічних проблем, від розв’язання яких залежить виживання людства.

У процесі виробництва люди також вступають у відносини між собою з приводу привласнення ресурсів, організації виробничого процесу, управління. Такі відносини називаються виробничими. Розвиток виробництва – це одночасно й ускладнення та урізноманітнення виробничих відносин.

Важливе місце у виробничих відносинах належить відносинам власності. У відносинах власності розрізняють юридичний та економічний бік.

Юридичний бік власності відображений у затверджених державою законах про правила (порядок) володіння, користування, розпорядження виробничими ресурсами, створеними продуктами, грошовими коштами тощо. Володіння означає закріплене законом ставлення особи до об’єктів власності як до своїх. Користування передбачає здійснення права

Задовольнити власні потреби за рахунок об’єктів власності. Розпорядження означає, що власник визначає долю об’єкта власності – продає, передає, надає його в тимчасове користування тощо.

Власність як економічне явище виникає лише за таких умов:

– існує там, де люди вступають в економічні відносини – виробляють, обмінюють, розподіляють, споживають тощо;

– передбачає реалізацію інтересів певних економічних суб’єктів – приватних осіб, колективів, держави;

– відповідає рівню розвитку технологій та наявним виробничим ресурсам.

Суб’єктами відносин власності можуть бути: приватні особи (родини), колективи (виробників, споживачів, членів громадських організацій тощо), держава в особі органів центральної та місцевої влади. За критерієм суб’єктів розрізняють такі форми власності:

– приватну або особисту;

– колективну як кооперативну та власність громадських організацій;

– державну як загальнодержавну та комунальну.

До об’єктів власності можуть належати:

– природні ресурси, передусім земля;

– ресурс праці, що втілюється у здатності людини виробляти блага;

– інтелектуальний ресурс – здатність продукувати нове знання, поширювати його, використовувати при вдосконаленні технологій виробництва і споживання;

– інформація – результат нагромадження певного обсягу знань, що, на відміну від більшості інших об’єктів власності, при споживанні не зникає, не зношується, а при поширенні у суспільстві сприяє розвиткові інтелектуального ресурсу;

– виробничі фонди – споруди, будівлі, комунікації, транспортні засоби, обладнання, устаткування, матеріали, сировина тощо;

– невиробничі фонди – житлові будинки та майно громадян, будинки та майно закладів освіти, культури, охорони здоров’я, мистецьких установ, наукових закладів тощо;

– нематеріальні активи – товарні знаки, торгові марки, програмне забезпечення, репутація підприємства (гудвіл) тощо;

– фінансові активи (фінансовий капітал) – акції, облігації, деривативи (ф’ючерси, форварди) тощо.

Об’єкти власності формують національне багатство. Важливо знати кількісне співвідношення складових національного багатства. На жаль, не всі елементи національного багатства можуть бути точно виміряні, тому користуються спрощеною структурою національного багатства. Приклад такої структури для України представлено на схемі 1.2.2.

Загальні характеристики виробництва

Схема 1.2.2 Структура національного багатства України у 2005 р.

Пояснення до схеми:

У структурі національного багатства України, яке на 2005 р. оцінювалось у 9,9 трлн грн, основна частка припадала на людський капітал. Але ця частка є меншою, ніж у країнах Північної Америки та Західної Європи.

У складі фінансового капіталу враховані цінні папери, кредити та позики, а у складі резервних активів – монетарне золото, кошти в іноземній валюті, страхові резерви, сформовані страховиками країни. Розглянемо процес виробництва з боку елементів, що визначають його технологічний бік. Скористаємося схемою.

Загальні характеристики виробництва

Схема 1.2.3 Основні елементи процесу виробництва

Пояснення до схеми

Основними елементами процесу виробництва є власне праця, засоби праці та предмети праці.

Праця, або цілеспрямована діяльність, передбачає застосування здібностей і трудових навичок людей, їхніх фізичних і розумових зусиль.

Предмети праці – об’єкти цілеспрямованої діяльності людини: речовини природи у первісному або частково обробленому (напівфабрикати) вигляді. До предметів праці належать земля, сировина, матеріали тощо. Людина діє на предмети праці за допомогою засобів праці.

Засоби праці включають машини, інструменти, обладнання, виробничі будівлі, нафто – та газопроводи, канали, мости, транспортні засоби, резервуари тощо. У сукупності засоби та предмети праці становлять засоби виробництва.

Результатом виробництва є продукт. У ньому відображається праця: кваліфікована чи некваліфікована, продуктивна чи непродуктивна, а також стан засобів праці. Якщо праця, засоби та предмети праці були невисокої якості і до того ж погано зорганізованими, то матимемо низькі кількісні та якісні характеристики продукту.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Ланцюг живлення мішаних лісів.
Ви зараз читаєте: Загальні характеристики виробництва