Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Закон мілітаризації
Закон мілітаризації
Закон мілітаризації – загальний економічний закон, згідно з яким під час загострення суперечностей нетрудової приватної та колективної капіталістичної власності, міжнаціональних та міжрелігійних конфліктів, посилення боротьби за владу, за територіальний та економічний поділ і перерозподіл світу та за нерівномірного розвитку країн, імперій і регіонів спалахують війни, зростає мілітаризація економіки, відбувається поділ території окремих країн. З 3060 р. до н. е. по 2000 відбулося близько 20 тис. великих і малих війн, в яких загинуло понад 6
Related posts:
- Мілітаризації теорія Мілітаризації теорія – сукупність ідей, поглядів, в яких обгрунтовуються неминучість війн і посилення мілітаризації економіки. Німецький учений В. Ратенау після першої світової війни стверджував, що у вогні війни гине старий господарський устрій і на зміну йому приходить нове господарство, що базується на науково-технічному прогресі та соціальній справедливості. У 1936 німецький теоретик Ф. Нонненбрух називав армію […]...
- Основний економічний закон Основний економічний закон – внутрішньо необхідні, сталі й сутнісні зв’язки між двома сторонами основної економічної суперечності (продуктивними силами і відносинами економічної власності), які є основним джерелом розвитку суспільного способу виробництва, а також виражають основну мету певного способу виробництва. О. е. з. первісного ладу була необхідність постійного колективного виробництва (добування) засобів до існування та їх рівномірного […]...
- Народонаселення Народонаселення – сукупність індивідів та домогосподарств, які проживають на певній території і відповідно до біосоціальної сутності людини здійснюють власну життєдіяльність у межах певного ладу, вступають між собою у суспільні відносини (економічні, правові, політичні, національні, культурні, сімейні тощо), підпорядковуючись при цьому відповідним законам і закономірностям на різних етапах розвитку людської цивілізації. Закони Н. залежать від характеру […]...
- Закон єдності праці і власності Закон єдності праці і власності – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між різними за змістом видами праці та відповідними типами і формами власності. Початково цей закон виражає такі зв’язки між індивідуальною працею людини і приватною трудовою власністю на результати цієї праці. З. є. п. і в. відображає функціонування (функціональні […]...
- Закон прискореного розвитку економічних систем Закон прискореного розвитку економічних систем – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням потреб людини, прогресом технологічного способу виробництва та еволюцією типів і форм економічної власності, внаслідок дії яких (зв’язків) скорочується період існування менш розвинених економічних систем і прискорюється їх трансформація у розвиненіші економічні системи. Людське суспільство виникло більш як 3 млн. років тому […]...
- Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві та сталі зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією виробничих відносин (або відносин економічної власності). Сучасна система продуктивних сил формується у процесі взаємодії таких основних елементів, як робочої сили (у широкому аспекті – безпосереднього працівника), […]...
- Суспільно-економічна формація Суспільно-економічна формація – історичний тип суспільства, в якому якісно визначеній економічній системі відповідають соціальні, політичні, правові, культурні, національні та інші відносини. Поняття С.-е. ф. вперше сформулював К. Маркс. Зміна С.-е. ф. утворює закономірний процес поступального розвитку людської цивілізації. Згідно з класифікацією А. Тофлера розвиток С.-е. ф. здійснюється в межах аграрно-ремісничої, індустріальної та інформаційної цивілізації. В […]...
- Закон одержавлення економіки Закон одержавлення економіки – особливий економічний закон, який діє лише на одній зі стадій, виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зміцненням суспільної природи продуктивних сил, техніко – економічних відносин і господарського механізму та об’єктивно неминучим процесом їх одержавлення, зростанням державної власності. З. о. е. починає діяти з часу переростання продуктивними силами меж монополістичної […]...
- Закон середнього прибутку Закон середнього прибутку – специфічний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між рівновеликими капіталами, у процесі конкуренції яких підприємства, компанії отримують рівновеликий прибуток. Внутрішніми суперечностями цього закону є рівновеликі капітали, що функціонують у різних галузях і сферах економіки, з одного боку, та різні індивідуальні (галузеві) норми прибутків – з іншого. З. […]...
- Закон нерівномірності економічного розвитку Закон нерівномірності економічного розвитку – специфічний економічний закон капіталістичного способу виробництва, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв’язки між загальним поступальним розвитком підприємств, галузей, різних сфер економіки, країн та регіонів світового господарства, з одного боку, і нерівномірним прогресом окремих елементів системи продуктивних сил та виробничих відносин (економічної власності) в межах окремих галузей, сфер економіки […]...
- Закон як економічна категорія Закон як економічна категорія – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між основними протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, між окремими стадіями і ступенями розвитку економічної системи, між різними системами, внаслідок еволюції яких (зв’язків) об’єктивно формується послідовний характер змін у суспільстві. На відміну від законів природи, З. як е. к. відображає закони господарської (або […]...
- Закон Вагнера Закон Вагнера – гіпотеза німецького економіста А. Вагнера, згідно з якою промисловий розвиток супроводжується зростанням частки державних витрат у ВНП. Головними причинами такого зростання Вагнер вважав: 1) збільшення витрат на державне управління, забезпечення законності й порядку, а також на регулювання економічної діяльності у процесі розвитку суспільства; 2) перевищення попиту на культурну та благодійну діяльність держави […]...
- Борг державний Борг державний – загальна сума заборгованості держави внутрішнім і зовнішнім кредиторам внаслідок непогашення боргових зобов’язань та невиплати за ними відсотків, а також сума накопичених за попередні роки дефіцитів державного бюджету. Основними причинами виникнення Б. д. є ведення війн, мілітаризація економіки, надмірне розширення адміністративних функцій держави, провадження нераціональної економічної політики. Б. д. поділяють на 1) внутрішній […]...
- Закон соціалізації Закон соціалізації – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між рівнем розвитку технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, зростанням усуспільнення виробництва і праці, з одного боку, та наростанням підриву товарного виробництва, поступовим подоланням відчуженості найманих працівників від процесу праці, власності та економічної влади на мікрорівні в розвинених країнах світу – […]...
- Доходи трудових мігрантів Доходи трудових мігрантів – сума заробітної плати найманих працівників, отриманої в різних секторах економіки іноземних країн за продаж робочої сили та частково результати праці. Частково, оскільки ступінь експлуатації мігрантів в цих країнах значно вищий, ніж своїх найманих працівників. Д. т. м. у світі становлять нині щорічно понад 70 млрд. дол., в т. ч. мігрантів України […]...
- Глобальна диференціація Глобальна диференціація – наявність значного розриву та процес подальшого розшарування між розвиненими і слаборозвиненими країнами світу. У 2000 на 40 розвинених країн світу, де проживає 18% населення планети (близько 1 млрд. осіб), припадало 80% світового доходу, тоді як на 20% найбіднішого населення – 1% світового доходу, причому розрив доходів між ними становив 1960 – 30:1, […]...
- Глобальні проблеми людства Глобальні проблеми людства – комплекс найважливіших проблем, які вийшли за межі окремих держав, стосуються інтересів усього людства і можуть бути вирішені їх спільними зусиллями. їх перетворення з національних на глобальні зумовлено посиленням взаємозалежності, цілісності та єдності людства, основою якого є глобальні закономірності розвитку науки, техніки, інформації, планетарний характер людської діяльності тощо. Г. п. л. – […]...
- Закон монополізації виробництва Закон монополізації виробництва – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між конкуренцією великих підприємств однієї або споріднених галузей промисловості та концентрацією й централізацією виробництва і власності, завдяки яким у все меншої кількості підприємств, фірм, компаній зосереджується все більша частка виробленої продукції. З. м. в. розглядають і як внутрішньо необхідні, сталі […]...
- Закон планомірного розвитку економіки Закон планомірного розвитку економіки – особливий економічний закон, тобто закон, який діє лише на одній із стадій (етапів) розвитку капіталістичного способу виробництва і виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв’язки між еволюцією технологічного способу виробництва, який базується на автоматизованій праці, та інтенсивним розвитком державної та інтегрованої власності. Формування такого технологічного способу виробництва і перетворення державної […]...
- Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил (далі Закон адекватності – З. а.) – всезагальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією відносин економічної власності, а також зворотний вплив цих відносин на розвиток продуктивних сил. Діє в усіх суспільно-економічних формаціях, найінтенсивніше – з часу […]...
- Втеча капіталів Втеча капіталів – стихійний, не регульований державою відплив грошових коштів підприємств і населення (валюти) за кордон для надійнішого і вигіднішого розміщення, інвестування, а також для того, щоб уникнути їх експропріації, високого оподаткування, втрати від інфляції. В середині 90-х XX ст. з України щорічно “втікало” за кордон близько 3 млрд. дол., наприкінці XX ст. – приблизно […]...
- Держава (політико – економічний аспект) Держава (політико – економічний аспект) – загальнонаціональний економічний суб’єкт, що зосереджує у своїх руках економічну владу і значну частку власності на продуктивні сили та значну частину створеного ВВП, з приводу привласнення яких (влади і власності) виникає певна система відносин економічної власності та управління нею (що є прерогативою економічної влади та управління нею) у всіх сферах […]...
- Злиденність Злиденність – найнижчий рівень бідності (абсолютна бідність), який характеризується недоїданням або голодуванням людей, що призводить до значного погіршення їх здоров’я та скорочення тривалості життя. Найвищим рівень 3. є в Африці, де нею охоплено близько 50% населення. Загалом понад 1 млрд. осіб у світі проживає на межі абсолютної бідності, причому 70% з них – жінки. За […]...
- Урбанізація Урбанізація (лат. urbanus – міський) – історичний соціально-економічний процес зростання ролі міст у розвитку суспільства, у соціальній, професійній, демографічній структурі населення, розміщенні продуктивних сил, розвитку науки, сфери послуг, способі життя, культурі та ін. У. – наслідок суспільного поділу праці, передусім відокремлення ремесла від рільництва, що зумовило відокремлення міста від села. Процес У. впродовж існування людської […]...
- Закон Грешема Закон Грешема – закон грошового обігу, сутність якого полягає в тому, що гірші гроші з часом витісняють з обігу якісніші за їх однакової встановленої державою номінальної вартості, а більш цінні гроші спрямовуються на заощадження. З. Г. грунтується на суб’єктивно-психологічній рисі власників грошей, які намагаються позбутися грошей низької якості. В основі дії первинного формулювання З. Г. […]...
- Закон Вернадського Закон Вернадського – сформульований на основі концепції ноосфери закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між хаотичним розвитком системи людина – природа, поглибленням суперечностей цієї системи в межах біосфери і соціально-економічною невідворотністю переходу до ноосферного типу розвитку, що базується на цілеспрямованій стратегії розуму людства, вироблений на підставі довготермінового прогнозування і планового регулювання процесів […]...
- Закон пропорційного розвитку економіки Закон пропорційного розвитку економіки – специфічний економічний закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв’язки між розвитком економіки на мікро – та макрорівнях та об’єктивною потребою і дотриманням найважливіших пропорцій у народногосподарському комплексі. Найповніше на мікрорівні (у межах окремого підприємства, суспільною формою якого була індивідуальна капіталістична власність) З. п. p. e. почав діяти на […]...
- Базис економічний Базис економічний – сукупність історично визначених економічних відносин (техніко – економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності), які становлять економічну структуру суспільства у взаємодії з розвитком продуктивних сил. (Див. Техніко – економічні відносини; Організаційно-економічні відносини; Економічна власність). В історії розвитку людської цивілізації існувало декілька Б. е.: первіснообщинного ладу, рабовласницького, феодального і капіталістичного способів виробництва, а нині […]...
- Закон Подолинського Закон Подолинського – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між зростанням корисної праці людства (в т. ч. кожної окремої людини) і непропорційним збільшенням загальної кількості енергії, внаслідок яких (зв’язків) менша кількість людської праці на зріліших етапах еволюції суспільства здатна перетворювати більшу масу нижчих форм енергії в її вищі форми. З. П. випливає з соціально-енергетичних аспектів […]...
- Капіталізм державно-монополістичний Політологічний словник Капіталізм державно-монополістичний – посилення економічної ролі держави, її об’єднання з економічною силою монополій в один механізм з метою пристосування до потреб продуктивних сих, збагачення монополій і утримання в залежності широких верств населення. К. д.-м. виникає в результаті посилення монополізації економіки, суттєвого ускладнення господарського життя, соціально-економічної ситуації. Особливо помітний цей процес у періоди світових […]...