Запитання до природи. З чого виготовляють папір? Чому малює твій олівець?
СВІТ, У ЯКОМУ ТИ ЖИВЕШ
Уроки № 12-13
Тема. Запитання до природи. З чого виготовляють папір? Чому малює твій олівець?
Мета: дати учням уявлення про виготовлення паперу; ознайомити з історією виготовлення олівця; розширювати уявлення про виробництво кераміки, чавуну, сталі; виховувати дбайливе ставлення до природних багатств, повагу до людей праці.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
>> Вправа “Погода”
– Яка зараз пора року?
– Який місяць?
– Яке число?
– Тепло чи холодно надворі?
– Який стан
– Яка температура повітря?
– Чи були сьогодні протягом дня опади?
II. Повідомлення теми і мети уроку
На дошці – малюнки посуду і зошита.
– Як назвати ці предмети одним словом? (Посуд)
– Що зайве? (Зошит)
– Сьогодні на уроці ми повторимо, з чого людина виробляє посуд, і дізнаємося, як виготовляють папір, скільки років виповнилося звичайному олівцю.
III. Вивчення нового матеріалу
1. Бесіда
– Хто виготовляє ці предмети? (Ці предмети зроблені руками людини.)
– З чого людина робить все те, що нас оточує? (З природних матеріалів)
–
2. Перше місто – Місто гончарів
1) Бесіда.
– Хто такі гончарі?
– Оберіть на столі предмети, виготовлені з глини.
– На столі – шматочки глини. Яка вона?
– Що з неї добре робити? (Відповіді учнів.)
– Тому люди здавна виготовляють із неї посуд.
2) Розповідь учителя (за малюнками).
– Глину видобувають у кар’єрі екскаваторами. У сирому вигляді вона пластична. її змішують із водою до стану густої пасти, потім з неї ліплять посуд або іграшки. Висихаючи, глина твердне і стає дуже міцною. Потім вироби обпалюють у печі при високій температурі 450 °С. Після випалення глина стає міцною. Такі речі називають керамікою, а майстрів, які їх виготовляють – гончарями.
3) Цікаво знати!
– У давнину, коли не існувало холодильників, глиняні глеки використовували для зберігання холодної води. Вода залишалася холодною, оскільки просочувалася через тонкі пори глека і випаровувалася, що і допомагало зберігати воду холодною.
Чудовими гончарями були китайці. Зі спеціальної білої глини вони виготовляли порцелянові вироби. Під час випалювання така глина набувала білого кольору.
З глини також виготовляють цеглу, іграшки, черепицю.
– Чи можемо ми виготовити такий посуд?
– Чому? (Потрібні знання і праця багатьох людей.)
– Як називають людей, які виготовляють глиняний посуд?
3. Друге місто – Місто металургів
1) Розповідь учителя.
– А з чого виготовлено ось цей посуд? (Із металу)
– Звідки беруть залізо?
– Воно створене самою природою. На столі лежать шматочки залізняку – це корисна копалина, людина добуває її або екскаватором із поверхні землі, або глибоко під землею в шахті.
Знімають шар землі. Гірники бурять свердловини, закладають у них вибухівку, підривають її за допомогою електрики. Верхній шар грунту після вибуху відкриває сховану під ним залізну руду. Потім величезні екскаватори вантажать руду у вагони. Руда потрапляє на завод, і перетворити її на залізо допомагає вогонь. У величезних печах – домнах – удень і вночі бушує полум’я. У домни надходить залізняк. його плавлять, і він стає рідким. Так отримують чавун. Чавун відправляють до сталеварів і в мартенівських печах варять сталь. Потім сталь виливають у форми – склянки і, коли метал остигає, витягують зливок. У прокатному цеху цей зливок розкочують у тонкі й товсті листи сталі, а з них виготовляють різні предмети.
2) Складання “ланцюжка”.
– Складемо “ланцюжок”: як до нас у дім потрапляє металевий посуд?
Руда -> чавун -> сталь -> посуд
4. Третє місто – Місто книговидавців
1) Розповідь учителя.
– Папір винайшли в Китаї. Китайці виготовляли його з розмочених рослинних волокон. До Європи папір потрапив у 10001100 рр. н. е. Виявилось, що його можна виготовляти з дерева, ганчірок і навіть… зі старого паперу – макулатури. Отже, папір можна використовувати двічі!
Як саме виготовляють папір у наші дні?
Складно повірити, що білий аркуш паперу зроблений з ялини, осики і берези. Електричними пилами пиляють дерева. Трактори-лісовози везуть колоди (деревину) на лісопильний завод.
Папір виготовляють на паперових фабриках.
На фабриці машини здирають із колод кору, рубають на тріски рубильними машинами, тріски варять у котлах заввишки з триповерховий будинок, додають кислоту. Утворюється дерев’яна каша, що називають целюлозою. Целюлозу отримують із лісових порід: здебільшого з ялини, сосни і берези, але використовують також евкаліпт, тополю, каштан та інші дерева.
Потім цю кашу виливають у спеціальну машину на дротяну сітку. Сітка рухається, вода стікає, а волокна деревини залишаються.
Їх віджимають, розгладжують спеціальними валиками – і утворюється широкий цупкий аркуш паперу, який скручують у рулони або ріжуть на аркуші й везуть до друкарні.
У друкарні друкують книги. За допомогою розумних машин (лінотип) набирають текст, на інших машинах друкують малюнки. У машини закладають папір, заливають фарбу і друкують аркуші книги. Потім виготовляють обкладинку і палітурку – ось книга й готова. Так само виготовляють зошити.
Так, від машини до машини, дерево перетворюється на білий і чистий папір.
2) А чи знаєте ви?..
Для виготовлення 1 тонни паперу потрібно 5,6 м3 деревини. Якщо врахувати, що середній об’єм однієї колоди (дерева) – 0,33 м3, то для виробництва 1 тонни паперу потрібно 17 дерев.
З 1 тонни паперу можна виготовити приблизно 30 тисяч звичайних учнівських зошитів.
3) Складання “ланцюжка”.
– Складіть “ланцюжок: як із дерева утворити зошит?
Дерево -> деревина -> папір -> книга
– Існують різні види паперу. Де його використовують?
4) Демонстрування колекції різних видів паперу.
– Для чого використовують папір?
– Чи легко отримати папір? Як потрібно ставитися до наших зошитів, підручників, адже все це – зрубані дерева? Щоб виростити доросле дерево, потрібно не менше ніж 60 років.
– З дерева також виготовляють меблі, посуд, іграшки. (Демонстрування виробів із деревини.)
>> Фізкультхвилинка
IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів
1. Робота в парах
– Складіть ланцюжки з картинок. Визначте, чого бракує. Завдання: розподілити всі предмети на групи так, щоб у кожній усі речі були зроблені з одного матеріалу.
Діти відбирають предмети:
– з глини (ваза, горщик, цеглина, глиняна іграшка-свистулька);
– з шерсті (светр, рукавички, шкарпетки, шарф);
– з металу (ложка, миска, кухоль, ножиці, металевий конструктор);
– з деревини (лінійка, дерев’яна ложка, матрьошка, зошит).
– Усі ці предмети добре знайомі вам. Перевірмо, чи не припустилися ви помилок!
– Що спільного в усіх цих предметів однієї групи? З чого вони виготовлені?
2. Бесіда “Що з чого”?
– Поговоримо про кожну групу предметів окремо.
1) Шерсть (розглядання групи предметів із шерсті).
– Ми визначили, що ці речі виготовлені з шерсті. Звідки отримують шерсть?
Учитель демонструє малюнки.
– Розгляньте малюнки. Як саме виготовляють шерстяні речі?
– Стрижка овець;
– виготовлення вовняної пряжі, змотування на бобіни;
– виготовлення вовняного полотна;
– нанесення малюнка на тканину;
– виготовлення за викрійками деталей одягу.
– Що нового ви дізналися про виготовлення шерстяних виробів?
– Як виготовили цей шарфик? Як отримали різні кольори?
2) Дерево (розглядання групи предметів із дерева).
– Зрозуміло, що лінійка, підставка зроблені з дерева. А як зошит опинився у цій групі?
– Звідки виникли наші підручники?
3) Глина (розглядання групи предметів із глини).
– Здавна з глини виготовляли посуд і ось такі чудові іграшки. (Демонстрація іграшок.)
4) Метал (розглядання групи предметів з металу).
– В останній групі у нас опинилися предмети, виготовлені з металу.
– Звідки береться залізо?
3. Розповідь учителя про виробництво заліза
– Залізо ніхто не виготовляє, воно створене самою природою, як вода, глина, пісок… А люди його лише добувають і перетворюють на чавун або сталь.
Заліза на світі багато. Воно міститься в піску – від цього його колір жовтуватий, і в червонувато-бурій глині, і в коричневому камені – кремнії. Залізо навіть у воді розчинене.
Здавалося б, якщо залізо скрізь, отже, де хочеш, там його і бери, тільки не лінуйся! Проте в піску, і в глині, і у воді заліза міститься так мало, що добувати з них його невигідно. Найбільше заліза в залізняку. З нього й добувають цей найголовніший метал.
Іноді залізняк добувають із поверхні землі, як глину, за допомогою екскаваторів. Здебільшого рудні пласти знаходяться глибоко в товщі землі, і тоді доводиться будувати шахти.
Як саме добувають руду?
У пригоді стає величезний, могутній сталевий екскаватор, маленький паперовий “пакет” із зарядом вибухової речовини і довгі дроти. Гірники пробурюють в землі свердловини, закладають у них вибухівку, по дротах пускають струм. Як гуркне вибух, то тонни землі, каменів злетять у повітря, розлетяться навкруги – і тільки тоді відкриється захована під ними руда.
Нарешті стихли вибухи. До роботи береться крокуючий екскаватор. Зачерпне екскаватор ковшем руду, обернеться – і навантажений цілий вагон або гігант-самоскид.
Так руда потрапляє на завод. Як саме її перетворити на залізо? Людям у пригоді стане вогонь. У величезних, немов висотні будинки, печах – домнах, удень і вночі бушує полум’я. У ці домни надходить залізняк. Бушує полум’я, плавиться, осідає руда, краплі металу збираються в цівки, струмочки. Чавун стікає на дно.
Нарешті майстер подає сигнал: “Чавун готовий! Можна випускати плавку”. Потім рідкий метал хлине у величезний ківш. Шлях цього ковша – в сусідній цех. Тут чавун виллють у форми. У них рідкий метал захолоне і набуде тієї самої форми, в яку був залитий.
З чавуном ми маємо справу щодня: це звичайні сковорідки, чавунки, батареї опалювання.
З чавуну варять сталь. її варять у спеціальних печах – мартенах. Сталь варять сталевари. У мартенівській печі полум’я жаркіше, ніж у домні. Далі сталь надходить у прокатний стан, а потім із залізного листа коваль виготовить і ножі, і ложки, і леза.
Щоб змайструвати будь-який предмет – великий або маленький, простий або складний, – потрібно, щоб добре потрудилися, доклали майстри різних професій: шахтарі, металурги, сталевари, ковалі.
– Отже, ми ознайомилися з деякими матеріалами, з яких людина може виготовити необхідні їй предмети.
4. Робота над загадкою
Він не водиться з вогнем.
Ріст втрачає день за днем.
Багато працює. А ми
Щоразу знімаємо стружку
З неповинної голови. (Олівець)
– Що таке олівець? З’ясуємо за допомогою тлумачного словника.
Простий олівець – це письмове приладдя, зроблене з дерев’яної палички зі стрижнем з суміші глинистої маси й графіта.
5. Розповідь учителя “Чому малює твій олівець?”
1) З чого зроблений олівець.
– Дерев’яна “сорочка” і графітовий стрижень – що може бути простіше? Але це тільки на перший погляд. Потрібно докласти зусиль, щоб стрижень не ламався, залишав чіткий, чистий слід, легко заточувався. Якість стрижня найбільше залежить від розмірів часток графіту: чим вони менші, тим слід на папері чіткіший. Тому графіт розламують на спеціальних млинах десятки разів, поки він не стане тонший ніж косметична пудра. Графітове борошно змішують із глиною і водою. Чим більше глини, тим твердішим є олівець, більше графіту – м’якший грифель. Потім масу дроблять молотом, нагрівають до 1000 °С, пропускають через формувальний прес, отримуючи тонкі липкі вірьовки. їх розпрямляють, розрізають, сушать і кладуть у піч для випалення.
Для “сорочки” олівця найкраще придатний кедр або сосна. Дерев’яні заготівки розрізають навпіл завдовжки і вирізують канавку для грифеля. Обидві половинки з грифелем потім склеюють. Дощечки розрізають на олівці, їх зовнішню сторону полірують.
2) Цікаво знати!
– Сучасним олівцям не більше ніж 200 років. Приблизно 500 років тому в шахтах міста Камберленд в Англії був виявлений графіт. Уважають, що саме тоді почали виготовляти графітові олівці, виготовлені з суміші графіту і деяких сортів глини та обпалені в печі. Цю технологію застосовують і сьогодні.
Сьогодні виготовляють понад 300 видів олівців для різних видів діяльності. Можна придбати прості олівці різної твердості або замовити олівці 72 кольорів!
Існують олівці для нанесення написів на склі, тканині, целофані, пластмасі й кіноплівці. Існують олівці, що використовують у будівництві, – вони залишають слід на поверхні, що зберігається на відкритому повітрі впродовж декількох років!
>> Фізкультхвилинка
6. Розв’язування логічних завдань “Що зайве? Чому?”
– Кленовий лист, дубовий лист, березовий лист, аркуш паперу.
– Шафа, стіл, виделка, книга.
– Автомобіль, ножиці, ніж, олівець.
– Олівець, книга, блокнот, зошит.
7. Гра “Чарівний магніт”
– Знайдіть предмети, що притягує магніт.
V. Підсумок уроку
– Які предмети в нашому класі виготовлені з металу, деревини?
– Для виготовлення різних речей людина використовує, здебільшого, наявні в природі матеріали. Але їх запас небезмежний. Тому людина повинна дбайливо ставитися до природних багатств.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...