Застарілі та нові слова (неологізми)
І СЕМЕСТР
ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ
Урок № 8
Тема: Застарілі та нові слова (неологізми)
Мета: дати відомості про активну і пасивну лексику, поняття про застарілі слова та неологізми, пояснити стилістичні функції та особливості використання таких слів; формувати навички користування словником; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати спостережливість, культуру усного та писемного мовлення, образне мислення.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, тлумачний словник.
Хід уроку
І.
Прочитати записані на дошці (або спроектовані через кодоскоп) речення. Які з-поміж виділених слів вийшли з повсякденного вжитку? З якої причини? Які слова з’явилися у словниковому складі порівняно недавно? Чому?
Рушив пращур у Крим по рибу, мажа розбита в степу порипує. (О. Матійко.) Колись були воли, очкур і постоли… Тепер волів катма, не стало і ярма… (П. Федотюк.) Сьогодні жодна наука без Інтернету немислима, тому що він став найпопулярнішим інструментом отримання актуальної інформації і свого роду засобом спілкування. Форми спілкування в Інтернеті такі: телеконференція,
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 59).
Прочитати. Визначити застарілі слова. Пояснити їхнє лексичне значення, за потреби звернувшись до тлумачного словника.
Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень. Ліпше живий хорунжий, як мертвий сотник. Хоч і надів жупан, та не цурайся свитки. Порожня миска не вабить писка. В нього і сволок молоко дає.
Народна творчість.
Вибірковий диктант. Виписати застарілі слова. Пояснити їхні лексичні значення.
Мов Дніпро, запінений в бурунах, кіш гуля чортам наперекір. (П. Дорошко.) Степами турки і татари на конях мчать, мов чорні хмари. Дівча біжить босоніж в бір, його тут схоплять у ясир… (М. Стельмах.) Згине срібло, згине злото, занедбаються клейноди, тільки правда на Вкраїні по вік вічний не загине, (П. Куліш.) Невже ми носим лиш для ретромоди крисані, жупани і кожушки? У них жива історія народу, його талан, прекрасний і важкий… (Б. Демків.) Не забуваються слова: лікнеп, і комнезам, і змичка, ні, це не просто давня звичка, – епоха в слові ожива. (Л. Дмитерко.)
До застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова.
Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.
Для довідок. Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.
ІV. Виконання вправ на закріплення.
Пояснювальний диктант. Застарілі слова підкреслити. Пояснити їхню роль у реченнях.
Нова радість стала! Над вертепом звізда ясна весь світ осіяла. (Нар. творч.) То знов і знов несуть волхви свої сакви. (І. Жиленко.) Ніби в люстро, я дивлюсь в минуле… (В. Цілий.) А по землі чужій, застрашеній несе бунчужний булаву. (Н. Півторацька.) Мої слова, мов гнівні гайдамаки, ідуть на смерть за правди корогов. (Яр Славутич.) Глянь, Богдане, квітка в’яне, дай-но січі, дай-но грому! (А. Малишко.) Ще старої епохи глибокий кривавиться злам… А в низенькій сільраді нараду веде комнезам. (В. Терен.) А в шибки заглядала сусідкою осінь, у китайку закручена під молодицю. (В. Забаштанський.)
Тричі прослухати текст, усно його переказати. Які слова з’явились у мові на вашій пам’яті? Розказати, коли і як вони увійшли до вашого мовлення.
Такі українські слова, як мрія або годинник, – теж молоді, їм нема ще й ста років. Вони ввійшли до усної мови з художньої літератури, яка, відповідаючи на вимоги часу, створила їх на грунті наявних уже в народній мові слів мріятися й година. Цікаво відзначити, що, коли з’явилося в нашій мові слово годинник із відповідним розрізненням – стінний або кишеньковий, стало зникати давнє слово дзигарі, яке теж позначало годинник, але не кишеньковий, яких раніше взагалі не було, а стінний чи на вежі.(Б. Антоненко-Давидович.)
Пояснити лексичне значення кожного з неологізмів. Два-три з них увести до самостійно складених речень (усно).
Веб-майстер, зелентур, камерофон, гастропсихолог, ГПМ, дрескод, куїд.
Словник. Веб-майстер – той, хто створює Інтернет-сторінки для міжнародної комп’ютерної мережі Інтернет. Зелентур – туризм, пов”язаний з вивченням історії, культури, побуту українського села. Камерофон – мобільний телефон з умонтованою фотокамерою. Гастропсихолог – лікар, який досліджує вплив продуктів харчування на людську психологію. ГПМ (генетично модифіковані продукти) – рослини та тварини, генні характеристики яких було змінено лабораторно. Дрескод – стиль одягу, обов’язковий для працівників певних організацій. Куїд – грошова одиниця для космічних туристів.
Прочитати слова. Пояснити, чи можна вважати їх неологізмами. Витлумачити лексичне значення кожного з них, за потреби скориставшись словником. Чи часто довелося до словника звертатись? Про що це говорить? Коли слово перестає сприйматися як неологізм? Пояснити написання слів.
Дискета, дискотека, диджей, компакт-диск, гіпермаркет, трилер, Інтернет, візаж, гастарбайтер, євро.
Диктант із коментуванням. Вказати авторські неологізми (письменницькі новотвори) та слова, які увійшли до мови відносно недавно у зв’язку з розвитком науки і техніки.
Ракетяться ранкові небеса. “На старт!” – лунають дальні космодроми. І пахне материнкою роса, а космонавт вертається додому. (А. Камінчук.) Звичними персонажами телестрічок стали безжальні кіборги та підступні андроїди. (З газ.) Вже скоро, скоро хмарнокрилі дні завісять світ марудними дощами. (Б. Чіп.) Зеленіє світ, зеленіє. І майбутній квіт брунькотіє. (Я. Кремінський.)
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання.
П.5, вправа 60.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...