Головна ⇒ 📌Географія ⇒ Збройні конфлікти у світі

Збройні конфлікти у світі

Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ

ТЕМА 1 . ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ

§ 6. Збройні конфлікти у світі

Збройні конфлікти і війни – потужна світова проблема. Сотні тисяч людей в усьому світі щороку стають учасниками й очевидцями збройних конфліктів, роками живуть у зонах бойових дій або на територіях, що не контролюються законною владою, в обстановці боротьби і стресу.

Збройний конфлікт – це протиборство між державами або соціальними спільнотами всередині окремих держав, що мають за мету вирішення економічних,

політичних, національно-етнічних та інших протиріч через обмежене застосування військової сили.

З повоєнних часів і дотепер у світі сталося вже понад 230 збройних конфліктів (мал. 10). Хоча територіально більшість цих конфліктів припала на країни, що розвиваються, за кількістю міжнародних конфліктів, у яких брала участь та чи інша країна, лідирують розвинуті держави. Найбільш “войовничими” виявилися Велика Британія і Франція (брали участь у 21 і 19 конфліктах відповідно), а також США, колишній СРСР (нині Росія), Австралія, Нідерланди, Ізраїль, Єгипет, Китай тощо. За кількістю років, упродовж яких країна

була залучена в збройний конфлікт, абсолютним світовим лідером є Ізраїль.

– “Гарячі точки” на карті Європи. Найкровопролитнішою за останні 20 років в Європі була Югославська війна (1991-1995, 1998-1999 рр.). Вона пов’язана з руйнуванням югославської державності (до середини 1992 р. федеральні органи влади втратили контроль над ситуацією) і сталася через конфлікт між федеративними республіками й різними етнічними групами, через намагання політичних “верхів” переглянути існуючі кордони між колишніми республіками Югославії. У конфлікт були залучені війська НАТО, що стало першою в історії наземною операцією, здійсненою під проводом НАТО за межами зони його відповідальності. У результаті натівських бомбардувань загинуло понад 2 тис. мирних жителів, більше 7 тис. було поранено, понад 750 тис. мешканців Югославії стали біженцями, без необхідних умов для життя залишилися 2,5 млн осіб (мал. 11). Конфлікт завершився повним розпадом Югославії на шість незалежних республік, а в лютому 2008 р. у колишньому автономному краї Косово місцевий парламент прийняв Декларацію про проголошення його незалежності від Сербії і про формування суверенної держави Республіка Косово.

Найдавнішим конфліктом у Європі є ольстерський. Ольстер – одна із чотирьох історичних провінцій Ірландії, яка підпорядкована Великій Британії. Ще на початку XX ст. шість ірландських графств після тривалих зіткнень увійшли до складу Великої Британії, а 26 графств утворили незалежну Ірландію. Населення Ольстера

Мал. 10. Кількість збройних конфліктів за регіонами (1949 -2007рр.)

Мал. 11. Зруйнована будівля у Белграді

Чітко поділене не лише за етнічною ознакою, тобто ірландці – англійці, а й за релігійною: католики – протестанти. Між ними і відбуваються постійні сутички, жертвами яких стало вже понад 4 тис. осіб. Католицькі і протестантські квартали розділені цегляними “стінами миру”.

Воєнні конфлікти і політична нестабільність в Азії. Кровопролитною була ірано-іракська війна (1980-1988 рр.), яка закінчилася безрезультатно. Уже понад 50 років триває арабо-ізраїльський конфлікт. Періодично набирають сили індійсько-пакистанський конфлікт і християнсько-мусульманське протистояння в Лівані. Після виведення радянських військ з Афганістану в цій країні так і не було досягнуто миру й досі триває громадянська війна. У 2003 р. розпочалася американо-англійська інтервенція до Іраку з метою впровадження демократичних свобод тощо.

Найкровопролитнішим і найдовшим конфліктом в азіатському регіоні стало арабо-ізраїльське протистояння. Це конфлікт між рядом арабських країн, а також арабськими воєнізованими радикальними угрупованнями, які підтримує частина корінного арабського населення на території Ізраїлю, з одного боку, та Ізраїлем – з іншого. Після 1948 р. (утворення держави Ізраїль) причиною конфлікту прийнято вважати створення єврейської держави на частині території, невід’ємні права на яку, на думку арабської сторони, належать лише її корінному, переважно арабському, населенню. Конфлікт між євреями-сіоністами і корінним арабським населенням Палестини зводиться не лише до територіальних претензій обох сторін на територію Палестини, а з другої чверті XX ст. до них додалися ще релігійна і культурна причини, що посилюють міжнаціональну ворожнечу (мал. 12).

Арабо-ізраїльський конфлікт забрав багато тисяч життів з обох боків. З’явилися мільйони біженців і в Палестині, і в Ізраїлі. Ці країни зазнали чималих економічних, фізичних і моральних втрат. Упродовж багатьох років проблему цього конфлікту намагалися вирішити Рада Безпеки ООН, Євросоюз, її обговорювали навіть на самітах Великої вісімки. Однак знайти будь-який консенсус поки що не вдалося через явне небажання різних груп країн до найшвидшого вирішення цього кровопролитного конфлікту.

Політична нестабільність і збройні конфлікти в Африці. За останні 40 років в Африці сталося майже 18 громадянських війн, понад 100 військових переворотів, зареєстровано більше 10 випадків геноциду і масового політичного терору. І нині збройні конфлікти тривають у понад десяти країнах континенту.

Становлення державності в африканських країнах дуже ускладнювалося абсолютною штучністю державних кордонів, які дісталися їм як спадок від колоніального минулого. Кордони визначали під час поділу континенту на сфери впливу, не взявши при цьому до уваги етнічні межі. Близько половини кордонів (45 %) проведені вздовж меридіанів і паралелей, ще 30 % – вздовж прямих і дугоподібних ліній. Такі кордони вже давно перетворилися на джерело етнічних конфліктів і переміщень мільйонів біженців.

Мал. 12. Бомбардування палестинських територій

Лише за останні десятиліття XX ст. у шести африканських країнах (Судані, Ефіопії, Мозамбіку, Анголі, Уганді й Сомалі) під час війн загинули, за різними оцінками, до 4 млн осіб (переважно мирне населення). Африка стала континентом, де зосереджено більше половини всіх біженців і переміщених осіб і де налічують близько 35 з 50 найбідніших країн світу. Останнім часом епіцентр міждержавних конфліктів перемістився до району африканських Великих озер, охопивши Сомалі, Судан, Руанду, ДРК та ін. З кінця ХХ ст. відбуваються локальні війни в Чаді, Ефіопії, Сомалі, Еритреї, які спричинили зубожіння, голод, хвороби, неписьменність населення цілого регіону, загальмували подальший розвиток цих країн. Так, громадянська війна в Судані, спричинена міжетнічними і релігійними протиріччями, коштує державній скарбниці близько 1 млн дол. на день. За кількості населення 41 млн осіб у цій країні щонайменше 10 млн осіб перебувають на межі голодної смерті.

Подоланню міжетнічних протиріч і конфліктів у більшості африканських держав за останні роки сприяло повалення авторитарних військово – диктаторських режимів, проведення загальнонаціональних референдумів і виборів у законодавчі органи, прийняття нових конституцій, розширення прав і свобод людини тощо.

Збройних конфліктів не позбавлена жодна частина світу, навіть у таких благополучних регіонах, як Європа і Північна Америка є певні “гарячі точки”.