ЗДІБНОСТІ

Related posts:

1. Здібності, Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини 1.5.7. Здібності Здібності – це істотні психічні властивості людської особистості, що виявляються в її цілеспрямованій діяльності і зумовлюють її успіх. Здібності характеризують людину як особистість. Людина тому і є особистістю, оскільки відрізняється від інших людей своїми здібностями. Здібності людини – “сплав” природних особливостей нервової діяльності […]...
2. Поняття здібностей та їхній розвиток – ЗДІБНОСТІ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ЗДІБНОСТІ Поняття здібностей та їхній розвиток Здібності тісно пов’язані з загальною спрямованістю особистості. В. Є. Чудновський зазначає, що співвідношення спрямованості особистості й рівня здібностей неоднозначне: високий рівень здібностей суттєво впливає на стиль поведінки та формування особистості. Ще більше значення має той факт, що розвиток здібностей чималою мірою визначається умовами виховання, особливостями сформованості […]...
3. Задатки і здібності – Здібності – Психологія індивідуальності ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 5. Психологія індивідуальності 5.3. Здібності 5.3.4 Задатки і здібності Дитина народжується на світ без психічних властивостей, а лише з можливістю їх набування. У процесі взаємодії з навколишнім природним і суспільним середовищем, яка відбувається в різних видах діяльності, виявляються індивідуально-психологічні якості та особливості розумової діяльності. Однак учені не виявляють одностайності в поглядах щодо […]...
4. Види здібностей – ЗДІБНОСТІ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ЗДІБНОСТІ Види здібностей Здібності людей поділяють на види передусім за змістом і характером діяльності, в якій вони виявляються. Розрізняють загальні й спеціальні здібності. Загальними називають здібності людини, що тією чи іншою мірою виявляються у всіх видах її діяльності. Загальні здібності забезпечують відносну легкість і продуктивність у засвоєнні знань та виконанні різних видів […]...
5. Види і структура здібностей – Здібності – Психологія індивідуальності ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 5. Психологія індивідуальності 5.3. Здібності 5.3.3 Види і структура здібностей Людські здібності поділяють на види за змістом і характером діяльності, в якій вони виявляються. Тому ведуть мову про літературні, музичні, художні, математичні, організаційні, наукові, конструктивні здібності, здібності до навчання, танцю, скульптури тощо. їх стільки, скільки існує різних сфер діяльності. Всі вони мають […]...
6. Розвиток здібностей – ЗДІБНОСТІ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ЗДІБНОСТІ Розвиток здібностей Нині перед суспільством гостро стоїть проблема виявлення закономірностей і механізмів формування та розвитку здібностей. Це висуває відповідні вимоги до психології. Природну основу розвитку здібностей становлять задатки – природжені анатомом фізіологічні особливості нервової системи й мозку, які проявляються в типологічних особливостях людини. Однак задатки є лише передумовою здібностей. Лише своєчасний […]...
7. Здібності і обдарованість Розділ 14 СВІДОМІСТЬ І МИСЛЕННЯ § 81. Здібності і обдарованість Здібності і їх розвиток. Різницю в досягненнях людей, які перебувають у тих самих умовах і мають однакову мотивацію досягнення успіху (наприклад спортсменів на олімпіаді або учасників всеукраїнського математичного конкурсу “Кенгуру”), зазвичай пояснюють різним рівнем розвитку їх здібностей. Здібностями називають психофізіологічні властивості людини, від яких залежить […]...
8. Характеристика здібностей і проблема їх вимірювання – Здібності – Психологія індивідуальності ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 5. Психологія індивідуальності 5.3. Здібності 5.3.2 Характеристика здібностей і проблема їх вимірювання Здібності людини можуть мати різну спрямованість і відповідати різним видам діяльності. Це дає змогу стверджувати про якісну характеристику здібностей. Під кутом зору якості здібності є складним поєднанням різних психічних властивостей і якостей, що взаємно доповнюють одна одну, забезпечують успішне виконання […]...
9. Знання, навички і вміння як основа для розвитку здібностей – Здібності – Психологія індивідуальності ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 5. Психологія індивідуальності 5.3. Здібності Серед багатьох істотних психічних властивостей, які відрізняють одного індивіда від інших, є його здібності, що виявляються в здатності до якоїсь діяльності. Ця здатність реалізується в конкретних психічних властивостях, які допомагають людині оволодівати знаннями, набувати навичок і вмінь, потрібних для діяльності, а також успішно справлятися із самою діяльністю. […]...
10. Запитання. Завдання – Здібності – Психологія індивідуальності ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 5. Психологія індивідуальності 5.3. Здібності Запитання. Завдання 1. Який зв’язок існує між здібностями та знаннями, навичками і вміннями? 2. Чи впливають вроджені задатки на майбутні здібності людини? 3. Чому яскраво виражені здібності у дитини нерідко зникають із піком? 4. Які особливості здібностей виявлялися в тому, що геніальний Ейнштейн часто забував день народження […]...
11. Можливості особистості. Обдарованість, здібності та схильності РОЗДІЛ X. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ Тема 2. МИСЛЕННЯ І СВІДОМІСТЬ УРОК 101. Можливості особистості. Обдарованість, здібності та схильності Освітня мета: сформувати поняття про здібності і обдарованість як індивідуальні психологічні особливості людини; навчити учнів за допомогою тестування визначати свої схильності до певного типу професій. Основні поняття і терміни: обдарованість (загальна і спеціальна), талант, фізичні здібності, […]...
12. ЗДАТНІСТЬ Культурологічний словник ЗДАТНІСТЬ – властивість індивіда, яка визначає його можливість, спроможність, нахил до виконання певної діяльності, наприклад здатність до навчання, здатність до трудової діяльності (професійна придатність) тощо. З. зумовлюється рівнем знань, здібностей, умінь, навичок, особистісними якостями (риси характеру і темперамент, особливості емоційно-вольової сфери). 3. опосередкована умовами діяльності і вимогами соціального оточення. 3. не є чимось […]...
13. Обдарованість і талант – Здібності – Психологія індивідуальності ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 5. Психологія індивідуальності 5.3. Здібності 5.3.5 Обдарованість і талант Індивідуальні особливості в здібностях виявляються в тому, до чого особливо здібна людина і як реалізуються в неї здібності. Обдарованість. Нині обдарованість тлумачать як складне і багатозначне поняття. Так, одні вчені обдарованість розглядають як загальні здібності, що зумовлюють широкі можливості людини для різних видів […]...
14. Вікові особливості навчальності та їх діагностика – ЗДІБНОСТІ В НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ Педагогічна психологія: навчальний-методичний посібник РОЗДІЛ 3 4 ЗДІБНОСТІ В НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 4.2. Вікові особливості навчальності та їх діагностика Згідно з принципом єдності психіки й діяльності, здібності до навчання формуються в умовах відповідної активності дитини. Розрізняють такі вікові особливості пізнавальної активності як основного емпіричного показника навчальності: – У дошкільному віці, коли ще немає систематизованого навчання, а […]...
15. Поняття навчальності та її структура – ЗДІБНОСТІ В НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ Педагогічна психологія: навчальний-методичний посібник РОЗДІЛ 3 4 ЗДІБНОСТІ В НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 4.1. Поняття навчальності та її структура Навчальність – це характеристика індивідуальних можливостей учня до осмислювання й засвоювання навчальної інформації, тобто запам’ятовування матеріалу, розв’язування задач, виконання різних типів контролю та оцінки навчальної діяльності. У широкому розумінні навчальність є проявом загальних здібностей людини, що виражає її […]...
16. ОРАТОРСЬКІ ЗДІБНОСТІ Культурологічний словник ОРАТОРСЬКІ ЗДІБНОСТІ – комплекс певних рис особистості, що визначають її схильність до ораторського мистецтва, тобто до побудови та виголошення промови (особливого різновиду монологу) перед тією чи іншою аудиторією. О. з. визначаються світоглядним та загальнокультурним рівнем промовця у поєднанні з певними психофізичними характеристиками його особи (так, О. з. вимагають бездоганного мовного апарату, доброї артикуляції). […]...
17. ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ Мета: ознайомити учнів з поняттям “творчі здібності”; навчати творчо мислити, використовувати уяву і фантазію для залучення однолітків до здорового способу життя; виховувати організованість, творчу ініціативність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ – Для чого потрібно відпочивати? – Розкажіть про свій улюблений відпочинок. – Назвіть ознаки втоми і перевтоми. – Пригадайте, за яких […]...
18. ЕКОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕКОЛОГІЯ (від грец. oikos – оселя, середовище й… логія) – 1) Розділ біології, що вивчає закономірності взаємовідношень організмів між собою та з навколишнім середовищем, а також організацію і функціонування надорганізмових систем (популяцій, видів і т. ін.). Центральною категорією Е. є поняття екосистеми, що означає властиву певним умовам фізичного середовища сукупність рослин і тварин, […]...
19. УЧИМОСЯ ВЧИТИСЯ. РОЗВИВАЄМО СВОЇ ЗДІБНОСТІ & 10. УЧИМОСЯ ВЧИТИСЯ. РОЗВИВАЄМО СВОЇ ЗДІБНОСТІ Вибери здібності, які допоможуть людині стати знавцем математики. Обгрунтуй свою думку. Як пам’ять і увага допомагають у навчанні? Я хочу дізнатися про те, як розвивати важливі здібності – пам’ять і увагу. Кожен з нас має від природи певні здібності: хтось – до математики, хтось – до мови, а […]...
20. ДЕФІЦИТ СПІЛКУВАННЯ Культурологічний словник ДЕФІЦИТ СПІЛКУВАННЯ – недостатність або цілковита втрата контактів людини з навколишнім середовищем, з іншими людьми. Причини Д. с. різні – тяжкі хвороби; замкнутість, відлюдність, некомунікабельність самої людини, брак у неї потреби і смаку до спілкування з іншими. Д. с. негативно впливає на духовний світ людини, позбавляє її радості спілкування з іншими людьми, обмежує, […]...
21. Основи екології – Розмноження та індивідуальний розвиток організмів Біологія Розмноження та індивідуальний розвиток організмів Основи екології Екологія – наука про взаємозв’язки біологічних організмів між собою і з середовищем існування. Екологію можна підрозділити на декілька дисциплін, які вивчають різні рівні взаємозв’язків організмів з навколишнім середовищем і один з одним. Ще 10-20 років тому слово “екологія” вживали тільки біологи. Останнім часом воно стало широко застосовуватись […]...
22. ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ Культурологічний словник ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ (від лат. exterior – зовнішній) – перехід внутрішніх, психічних активів у конкретні зовнішні дії та вчинки в процесі активної взаємодії особистості з навколишнім середовищем. У процесі Е. виникають нові матеріальні й ідеальні об’єкти, формуються нові типи соціальних відносин і форм поведінки. Е. діє в нерозривній єдності з інтеріоризацією....
23. САМОВИХОВАННЯ Культурологічний словник САМОВИХОВАННЯ – усвідомлювана діяльність людини, спрямована на удосконалення самої себе, на вироблення у себе позитивних якостей, звичок і подолання негативних. С. можливе за наявності в індивіда здатності аналізувати свої дії і вчинки, ставити перед собою значущі цілі, що відповідають вимогам суспільства. С. виникає на певному рівні розвитку свідомості та самопізнання і розвивається у […]...
24. ДІЯЛЬНІСТЬ ЕСТЕТИЧНА Культурологічний словник ДІЯЛЬНІСТЬ ЕСТЕТИЧНА – специфічний вид практично-духовної (створення творів мистецтва, фольклор, дизайн і т. ін.) і духовної (естетичне споглядання, сприйняття, судження і т. ін.) діяльності. Спільним започаткуванням усіх різновидів Д. е. є “творчість за законами краси”, завдяки якій людина вступає в естетичні відносини з дійсністю, змінюючи свої здібності і свій духовний світ....
25. ПРАКСЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ПРАКСЕОЛОГІЯ (від грец. pragma – справа, діяння і… логія) – термін, яким іноді позначають галузь наукових досліджень, що вивчає загальні умови й методи правильної, ефективної та раціональної людської діяльності....
26. Типи навальності – ЗДІБНОСТІ В НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ Педагогічна психологія: навчальний-методичний посібник РОЗДІЛ 3 4 ЗДІБНОСТІ В НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 4.3. Типи навальності. Рівні розвитку здібностей до навчання Будь-яка оцінка виникає як результат порівняння наявного з тим, що передбачалось. У цьому відношенні інтерес становить інформація щодо типів навчальності в навчальному процесі. Як приклад можна визначити два основні типи учнів з різною навчальністю. Перший тип […]...
27. ЗАДАТКИ Культурологічний словник ЗАДАТКИ – природжені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, мозку, що становлять природне підгрунтя розвитку здібностей....
28. Мораль трудова Мораль трудова – сукупність морально-етичних принципів, норм і правил, які визначають ставлення людей до праці, а також відносин, що виникають між працівниками у процесі трудової діяльності, спрямованих на збереження цілісності трудового колективу та досягнення високоефективної праці. М. т. неможлива без усвідомлення працівниками колективних цінностей, суспільно необхідного типу трудової поведінки і його реалізації у процесі праці […]...
29. ПРОФЕСІЯ Культурологічний словник ПРОФЕСІЯ (від лат. рrofessio – офіційно зазначене заняття, спеціальність) – рід трудової діяльності, що вимагає певних знань і трудових навичок і є джерелом існування. Поділ людей за професіями склався внаслідок ускладнення і диференціації праці. Для успішного виконання професійної діяльності необхідна певна підготовка: оволодіння професійними знаннями, уміннями, навичками. Вільна П. – назва діяльності працівників […]...
30. ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА – активізація здатностей особистості до певного виду діяльності, психічної підготовки, спрямована на формування і закріплення стійких якостей (знань, умінь, навичок), потрібних у тій чи іншій діяльності, уміння вчасно користуватися своїми здібностями у певній галузі праці. Для психологічної підготовки необхідне формування мотивів тієї сфери діяльності, до якої готується особа, осмислення нею соціальної […]...
31. ЛЮДИНА Культурологічний словник ЛЮДИНА – суспільна істота, продукт і суб’єкт трудової діяльності і культури, вищий ступінь у розвитку живих організмів. Як продукт тривалої еволюції світу, людина є матеріальною, природною істотою. Проблема взаємодії соціального і біологічного в людині є найважливішою в комплексі наук про людину....
32. СЕКУЛЯРИЗАЦІ Культурологічний словник СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ (від лат. saecularis – мирський, світський) – процес звільнення від релігійного, сакрального. Стосується різних сфер суспільних відносин і особистого життя, свідомості, діяльності і поведінки людини. У добу середньовіччя процес С. стримувався панівним становищем церкви у суспільному житті. Розгортається в епоху Відродження, в період Реформації. В сучасну епоху соціального і науково-технічного прогресу С. […]...
33. ПРАВИЛА ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ПРАВИЛА ЕКОЛОГІЧНІ – група закономірностей, що мають ознаки прир.-істор. законів, нормативів і визначають взаємозв’язок організмів (у т. ч. і людини) з навколишнім середовищем....
34. Мотив соціальний Мотив соціальний – усвідомлене людиною спонукання до діяльності, що грунтується на системі соціальних відносин. У вузькому значенні – це відносини з приводу формування класів, соціальних верств і груп, їх взаємодії; у широкому – сукупність усіх підсистем суспільних відносин (відносин економічної власності, правових, політичних та ін.) у їх взаємодії. М. с. у широкому значенні формується на […]...
35. РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – процес формування особистості як соціальної якості індивіда завдяки навчанню, вихованню та соціалізації. Маючи природні анатомо-фізіологічні передумови до становлення особистості, дитина в процесі соціалізації вступає у взаємодію з навколишнім світом, оволодіваючи досягненнями людства. Оволодіння дійсністю у дитини реалізується в її діяльності за допомогою дорослих, тим самим процес виховання є провідним у […]...
36. АКУРАТНІСТЬ Культурологічний словник АКУРАТНІСТЬ (від лат. accuro – точно виконую) – риса людини, що виявляється у точності, ретельності, охайності, своєчасності виконання певного виду діяльності. А. не є природженою рисою, а формується в процесі виконання трудових операцій, морально збалансованої поведінки....
37. ГНОСЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ГНОСЕОЛОГІЯ (від грец. gnosis – пізнання і… логія) – вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання; розділ філософії, що вивчає проблеми природи пізнання і його можливостей, відношення знання до реальності, загальні умови пізнання та умови його достеменності та істинності....
38. Економіка торгівлі Економіка торгівлі – сукупність економічних відносин, які об’єктивно формуються і розвиваються в процесі підготовки до реалізації товарів та послуг і визначають ефективність праці, використання різних ресурсів і засобів обслуговування, а також економічних законів, які управляють цими процесами. Ці відносини поділяються на техніко – економічні, організаційно-економічні та відносини економічної власності. Техніко-економічні відносини в торгівлі, як і […]...
39. СИГНАЛ Культурологічний словник СИГНАЛ (від лат. signum – знак) умовний знак (фізичний процес або явище) для передавання конкретної або узагальненої інформації. С. є певним орієнтиром (подразником), який зумовлює аналітико-синтетичний зв’язок психіки людини (тварини) з навколишнім середовищем. За своєю природою С. можуть бути світловими, звуковими, тепловими, електричними та іншими, вони мають різні фізичні параметри, від чого залежить […]...
40. Потреби соціальні Потреби соціальні – найвища форма потреб людини соціальної, спрямованих на задоволення її потреб у вільній і творчій праці, виявленні здібностей і талантів, у власному вдосконаленні, у всебічному розвитку всіх сутнісних сил, зокрема розвитку здібностей до сприйняття знань, максимально можливому продовженні активного життя тощо, а також у соціальному визнанні у суспільстві. П. с. діалектично заперечують потреби […]...