Органи рослин. їхні функції і взаємозв’язок. Корінь

Розділ І. РОСЛИНИ

Тема 1. Будова та життєдіяльність рослин (на прикладі покрито-насінної дводольної рослини)

УРОК 7

Тема. Органи рослин. їхні функції і взаємозв’язок. Корінь

Лабораторна робота № 2. Корінь і кореневі системи. Видозміни кореня

Мета. Продовжити формувати в учнів знання, отримані з попередніх курсів, про органи рослин – вегетативні та генеративні; ознайомити з зовнішньою будовою кореня, кореневих систем та видозмін кореня.

Основні поняття і терміни: орган; генеративні органи (квітка, плід), вегетативні органи (корінь, стебло, листок); коренева система, видозміни кореня (коренеплід, бульбокорінь).

Обладнання: таблиці: “Органи рослини”, “Зовнішня будова кореня”, “Типи кореневих систем”, “Видозміни кореня”; гербарні зразки рослин або кімнатні рослини; коренеплоди: буряк, морква.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); практичні (виконання лабораторної роботи); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв’язування проблемних ситуацій); методи контролю (тести).

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

Етапи уроку

Час, хв.

1.

Організаційний момент.

1

2.

Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

10

3.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

3

4.

Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

14

5.

Узагальнення і систематизація вивченого (виконання лабораторної роботи).

10

6.

Підсумки уроку, аргументація оцінок.

5

7.

Домашнє завдання.

2

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Тестова перевірка знань:

1. Рослинні організми можуть бути:

А) одноклітинними;

Б) багатоклітинними;

В) колоніальними.

2. Для одноклітинного організму притаманні всі функції, які характерні для багатоклітинного:

А) так;

Б) ні.

3. Сукупність клітин, що мають спільне походження, однакову форму і виконують спільну функцію, – це:

А) орган;

Б) тканина;

В) організм.

4. Вкажіть назви тканин, що характерні для рослин:

А) сполучна;

Б) твірна;

В) епітеліальна;

Г) покривна;

Г) провідна;

Д) м’язова.

5. Тканина, яка дає початок усім іншим тканинам:

А) основна;

Б) покривна;

В) твірна;

Г) провідна;

Г) механічна.

6. Тканина, що створює основу органів, заповнює простір між різними типами тканин:

А) сполучна;

Б) твірна;

В) епітеліальна;

Г) покривна;

Г) провідна;

Д) м’язова.

7. Шар клітин, які вкривають орган або іншу тканину:

А) сполучна;

Б) твірна;

В) епітеліальна;

Г) покривна;

Г) провідна;

Д) м’язова.

8. Тканина, що захищає органи від випаровування та висихання, забезпечує газообмін і всмоктування води:

А) сполучна;

Б) твірна;

В) епітеліальна;

Г) покривна;

Г) провідна;

Д) м’язова.

9. Тканина, яка є опорою для рослини:

А) сполучна;

Б) твірна;

В) епітеліальна;

Г) покривна;

Г) провідна;

Д) м’язова.

10. Тканини, елементи яких проводять поживні речовини від одного органа до іншого:

А) сполучна;

Б) твірна;

В) епітеліальна;

Г) покривна;

Г) провідна;

Д) м’язова.

11. Молоді частини рослини вкриті покривною тканиною, що складається з:

А) живих клітин;

Б) мертвих клітин.

12. Функції фотосинтезу, поглинання і запасання речовин виконує тканина:

А) сполучна;

Б) твірна;

В) епітеліальна;

Г) покривна;

Г) провідна;

Д) м’язова.

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Чи доводилося вам тримати за ручку розкриту парасолю, коли дме сильний вітер? Це зробити дуже важко. Адже парасоля виривається з рук і летить за вітром. А якщо вже дуже міцно її тримати, вона може потягти і вас за собою. Крони багатьох дерев мають вигляд парасолі. А столітній дуб має крону у десятки разів більшу за парасолю. Яка ж величезна сила потрібна, щоб міцні дерева з товстими стовбурами та усіма гілками дерев втримати на місці під час вітру чи буревію? Звичайно, потрібна сила могутнього велетня. Таку силу мають корені дерев. Вони не лише забезпечують рослину водою і поживними речовинами, що розчинені в ній, а й тримають їх у грунті. Ніби на стальних канатах, що розгалужені в усі боки, рослини тримаються на своїх коренях. Корені дуже міцні. Спробуйте розірвати корінь завтовшки з олівець. Це зробити досить важко. А корені велетенських дерев товстіші у десятки разів. У кожного дерева таких коренів дуже багато, і вони ростуть углиб та вшир.

Вам відомо, що, окрім кореня, у рослини є й інші органи. Вони мають складну зовнішню і внутрішню будову.

Сьогодні на уроці ми ознайомимось з тканинами рослинного організму, тож перш за все розглянемо будову кореня.

План

1. Органи рослинного організму.

2. Корінь. Кореневі системи. Видозміни кореня.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Органи рослинного організму

Підготовча бесіда. Демонстрування гербарних зразків. При гадайте з початкової школи та курсу “Природознавство” основної школи, яка будова рослини, скажімо, тюльпана. Відповідно до цього скажіть, як називають частини тіла рослини.

Орган – це системи тканин, які мають спільне походження, певну форму і виконують певну функцію (визначення записують у зошит).

Органи у рослин бувають вегетативні та генеративні. (Вчитель малює схему на дошці, а учні...

– у зошиті).

Схема. Органи рослини

Органи рослин. їхні функції і взаємозвязок. Корінь

Корінь. Кореневі системи. Видозміни кореня Пояснення. Демонстрація коренів на таблиці чи малюнку підручника. Корінь – осьовий підземний вегетативний орган рослин. Корені бувають головні, додаткові та бічні. Завдяки галуженню корені утворюють кореневу систему – стрижневу або мичкувату. Стрижнева коренева система утворюється внаслідок галуження головного і бічних коренів, які відходять від головного. Мичкувата коренева система утворюється додатковими і бічними коренями, які також галузяться; вона не має головного кореня. Пристосовуючись до певних умов життя, корені можуть видозмінюватися. Видозміну головного кореня називають коренеплодом, а додаткових і бічних – бульбо-коренями. Демонстрація таблиці, моркви і буряка.

Розповідь. У рослин, які живуть в різних місцях, корені розміщуються по-різному. Вони пристосовуються до умов існування, щоб краще виконувати свої фізіологічні функції. У лісі дерева ростуть густо, тому у більшості лісових велетнів корені йдуть углибину. А в гірських рослин вони проникають у тріщини скель, інколи навіть руйнуючи їх. Рослини також пристосувались до життя на піщаних грунтах. Наприклад, у куща джузгуна, який росте в пустелі Каракуми, корені тягнуться вздовж поверхні пісків на 15-20 метрів. Ні піщані бурі, ні летючі піски не можуть зрушити з місця джузгун завдяки корінню.

Корінь має складну зовнішню і внутрішню будову. Верхівка кореня (конус наростання), який прокладає йому хід під землею, захищена спеціальним утвором – кореневим чохликом (ковпачком). Під ним міститься зона поділу, що має клітини, які активно діляться (твірна тканина). Над нею розташована зона активного росту, тут клітини ростуть, збільшуючи свої розміри. За цією зоною йде всмоктувальна зона. У ній відбувається всмоктування рослиною води і розчинених у ній мінеральних та органічних речовин. Саме тут розміщені кореневі волоски.

Кореневі волоски – це вирости клітин покривної тканини кореня на рівні всмоктувальної зони. Клітини цієї ділянки кореня потовщуються, відгалужуються і формуються у видовжені кореневі волоски, яких у період вегетації дуже багато. Кореневий волосок – одна клітина, яка має ядро, занурене в пристінний шар цитоплазми.

Кількість волосків значною мірою залежить від умов навколишнього середовища. Наприклад, волосків менше при високій вологості грунту і, навпаки, більше у рослин, які ростуть на сухих ділянках землі. Довжина волоска – кілька міліметрів. Кореневі волоски щільно прилягають до грунту: вони вкриті слизистою речовиною, яка зв’язує грунт навколо волоска. Вони проникають між частинками грунту, вбирають воду і розчинені в ній мінеральні речовини.

Кореневі волоски живуть лише 15-20 днів. Старі волоски відмирають, а нові виростають значно глибше, ближче до верхівки кореня. Якщо кореневі волоски пошкодити, рослина може засохнути і загинути. Тому під час пересаджування рослини треба обережно викопувати її з грунту, щедро поливши водою, щоб не пошкодити кореневих волосків.

5. Узагальнення і систематизація вивченого (виконання лабораторної роботи).

Лабораторна робота № 2

Тема. Корінь і кореневі системи. Видозміни кореня.

Мета. Ознайомитися з будовою кореневих систем і видами коренів, видозмінами коренів.

Обладнання: гербарні зразки рослин з різними типами кореневих систем, морква, буряк, жоржина; препарувальний набір; таблиці; підручник.

Хід роботи

Завдання 1. Ознайомлення зі стрижневою і мичкуватою кореневими системами.

Розгляньте кореневі системи запропонованих рослин, знайдіть головний, додаткові та бічні корені. Намалюйте схеми стрижневої і мичкуватої кореневих систем, зробіть відповідні цифрові позначення типів коренів (1 – головний, 2 – додатковий, 3 – бічні). Запишіть приклади рослин, які мають стрижневу і мичкувату кореневі системи (окремо).

Завдання 2. Ознайомлення з видозмінами коренів.

Розгляньте запропоновані видозміни коренів. Встановіть, з яких коренів вони утворилися (щоб не припуститися помилок, пригадайте, скільки у рослини головних, бічних і додаткових коренів).

Виберіть рослини з бульбо-коренями. Запишіть їхні назви.

Зробіть поперечні розрізи коренеплодів і порівняйте їх між собою. Знайдіть відмінність у їхній будові. Замалюйте зовнішній вигляд та поперечний розріз коренеплодів моркви і буряка.

Висновок. Дайте відповіді на запитання: Які кореневі системи притаманні рослинам? У чому їхня суттєва різниця? Чому утворюються коренеплоди і бульбо-корені? Як їх використовує людина?

6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал у підручнику, дати відповіді на запитання після параграфа.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Органи рослин. їхні функції і взаємозв’язок. Корінь