Основні пунктограми у простому реченні. Тематичне тестування

Урок № 25

Тема. Основні пунктограми у простому реченні. Тематичне тестування

Мета: закріпити знання учнів про основні пунктограми у простому реченні; з’ясувати рівень засвоєння ними вказаної теми; розвивати логічне мислення, пам’ять, формувати вміння використовувати здобуті знання на практиці, навички самостійної роботи.

Тип уроку: комбінований (закріплення знань та навичок; перевірка й облік здобутих знань, умінь та навичок).

Обладнання: підручник, тести.

ХІД УРОКУ

I. Повідомлення теми і мети уроку.

II. Відтворення теоретичних відомостей.

V Бесіда.

1) В яких випадках ставиться і коли не ставиться кома між однорідними членами речення? Наведіть приклади.

2) Як ставляться розділові знаки у реченні з узагальнюючим словом перед однорідними членами? З узагальнюючим словом після однорідних членів? Наведіть приклади.

3) Який розділовий знак може ставитися між підметом і присудком? Наведіть приклад речення з тире між підметом та іменним складеним присудком з опущеним дієсловом-зв’язкою.

4) Які розділові знаки ставляться у реченнях із звертанням?

5) Якими розділовими знаками виділяються вставні слова та словосполучення?

6) Які члени речення називаються відокремленими?

7) Які члени речення можуть відокремлюватися? Наведіть приклади речень із відокремленими означеннями, обставинами, додатками. Наведіть приклад речення з уточнюючим членом речення.

IІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

V Диктант із коментуванням.

Багато, ой як багато прекрасних місць є на білім світі, на нашій Україні! Вони зачаровують, хвилюють душу, бентежать уяву. Та найпрекраснішою залишиться мила й дорога серцю мала батьківщина. Для мене це – невеличке, мальовниче, в розкішній зелені сільце. Звісно, воно не дало вітчизні геніїв. Сини її не вписали свої імена на скрижалях перебірливої бабусі історії, вславивши цим село. Та було і є воно плодовитим на звичайнісіньких хліборобів. їхньою працею село й живе попри всі соціальні потрясіння. (За М. Красуцьким)

V Самостійна робота.

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо текст без їх вилучення) та знімаючи риску.

Вулице моя, тиха й не/збагненно чарівна будь/якої пори року! Вулице мого дитинства, не/опалима купино моєї душі, моїх дитячих, а від/так юнацьких яснозорих мрій та тривог! Ти приходиш до мене у моїх споминах – вічно молода і на/завжди моя.

Йду селом, згадую і волію усіх і все тут обійняти, притулити міцно/преміцно до серця свого.

Як до храму Божого, йду на побачення зі священним для мене місцем – батьківським обійстям. Багато тобі сонячних днів, не/ забутня мала моя батьківщино! (За М. Красуцьким)

IV. Перевірка самостійної роботи учнів.

V. Повідомлення способів перевірки здобутих знань та сформованих умінь і навичок (інструктаж до тестування).

VI. Проведення тестування.

І варіант

1. Між не пов’язаними сполучниками однорідними членами речення ставиться:

А) кома;

Б) двокрапка;

В) тире;

Г) кома і тире.

Скласти й записати просте речення, ускладнене однорідними членами речення (напр.: Твій скарб – земля, ріка і вись. Приходь, і слухай, і дивись (О. Ющенко). Тануть, але не розтануть літа скоро-плинні (Ю. Буряк). Зважено, розсудливо, спокійно оглянімось у минулий час (В. Берко). Людські тривоги і боління я прагну в слово перелить (М. Сингаївський). І таки в нас недаремно Мамаї були і Гонти! (Н. Поклад). І падав сніг із віт навскіс, навзнак, навспак (І. Лобовик)).

2. Перед узагальнюючим словом, яке стоїть після однорідних членів речення, ставиться:

А) двокрапка;

Б) тире;

В) кома;

Г) крапка з комою.

Скласти й записати речення з узагальнюючим словом після однорідних членів речення (напр.: Дрібний ромен, як вижовкла мережка, красолька, мак і королевий цвіт – усе цвіте і кланяється літу (Л. Костенко). Чебрець, і рута, й нагідки – такі собі дрібні квітки і степові, і лугові бринять в душі моїй живі (О. Ющенко). Природи неповторні пензлі мені малюють Ворсклу, гай, лугів просторих руна теплі – дитинства неповторний край (П. Воронько)).

3. Означення, виражені прикметниками й дієприкметниками із залежними від них словами (прикметниковими і дієприкметниковими зворотами, перед означуваним словом відокремлюються:

А) завжди;

Б) якщо мають додатковий обставинний відтінок значення;

В) якщо пояснюють іменник – власну назву;

Г) якщо включають підсилювальні прислівники і частки (особливо, зокрема, навіть, хоч, аж).

Скласти й записати речення з дієприкметниковим зворотом після означуваного слова (напр.: Існують прекрасні дороги, націлені до перемоги (П. Осадчук). Що там, за дверима буття, обшпугованими дерматином? (І. Драч). Я є рушниця, радістю набита, якою вистрелю на честь життя (Б. І. Антонич). Сірко у будці, згорнутий в калач, спав, нагостривши в світ антени-вуха (О. Кугай)).

4. Уточнюватись можуть:

А) тільки обставини місця і часу;

Б) тільки обставини й означення;

В) всі другорядні члени речення;

Г) будь-які члени речення.

Скласти й записати речення з уточнюючим членом речення (напр.: Нехай загляну з Трепетної хвилі на край землі, далеко, аж туди, в кохані очі (М. Каменюк). Колись, давно, були якісь гіганти. Тепер зручніші виміри – пігмей (Л. Костенко). З давніх-давен, від епохи санскриту, в нас спільне коріння, та різне насіння (В. Базилевський )).

5. У кінці речення звертання стоїть у такому реченні: .

А) Поезіє! У штольнях самоти все зводимо повітряні мости. (В. Базилевський);

Б) Пульсуйте ви, слова мого рядка, мов світляки морського маяка (П. Воронько);

В) О мріє, мріє, в нетерпінні куди ти завела мене? (М. Черниченко);

Г) Що ж будем робити, братове? (П. Осадчук).

Скласти й записати речення зі звертанням, що стоїть на його початку (напр.: О рідне слово, хто без тебе я? (Д. Павличко). Мій друже, я захворіла на осінь (М. Рубан). Душе, ти думки не чіпай! (М. Самійленко) або в середині...

(напр.: Як ти, совісте, вмієш боліти! (В. Коротич). Ой вихопись, душе моя, та змахни крилами (ТІ. Ку літ). Чи тобі душно, душе, до знемоги? (І. Драч). Чого ти, серце, люто так болиш? (В. Мирний)).

6. Відокремлена прикладка є у реченні:

А) І він мерщій згадав, ледащо, материну мову (В. Шукайло);

Б) У слово маминого серця вслухаюсь, тішуся, росту (О. Матійко);

В) Не занімійте вік, вуста, і вимовляйте слово-мрію (О. Ющепко);

Г) Слова, як люди, незвичайні в неодновимірності їх (П. ІІеребийніс).

Скласти й записати речення з відокремленою прикладкою (напр.: На березі річки зозуля кує – метроном малий у малій батьківщині (Д. Кремінь). Любив колись оцей пісенний край Васильченко – співець людської долі (Г. Коваль). Стоять у піску піраміди – антипам’ятники Спартаку (Ю. Олійник). Якби ж той вітер, відчайдух-самітник, не напинав вогненні паруси! (В. Омелянчук). І вітер, веселий підпасок-погонич, попасом. листя кленове зганяє в ріку (Г. Мороз). Вітри, варяги невсипущі, гойдають ліс, мов корабель (І. Світличний). Понад Бабиним яром летять журавлі, ці плачі вересневі (М. Фішбейн)).

II варіант

1. Якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів речення, то перед узагальнюючим словом ставиться:

А) двокрапка;

Б) тире;

В) крапка з комою;

Г) кома.

Скласти й записати речення з узагальнюючим словом перед однорідними членами речення. Однорідні члени речення підкреслити (напр.: Все доцільне в житті: рокотання Бетховена, молоток Мікеланджело, пушкінський вірш (Д. Кремінь). У кіно герої в моді: рекетир, бандит і злодій (В. Плювако). Завжди в триєдності їм бути: народові, Вітчизні і життю (П. Харченко). Географія – моя біографія: полтавське небо, уральський мороз, каракумське пекло, балтійський шторм, міста, дороги і радість повернення (М. Година). Все нам треба ревно берегти: стежку, ряст, озерний тихий трепет (В. Женченко). Баби хату мастили, їм сміялися фарби у глечиках: малинові, оранжеві, темно-сині і голубі (І. Кульська). Всім єством: кістьми, душею, кров’ю – ляжемо під корінь полинам (М. Самійленко). Усе – вселике диво наяву: розбуджені берези, поле і джміль, що пестить сон-траву (О. Ющенко)).

2. Якщо перед звертанням стоїть вигук о (ой), який тісно пов’язаний із ним інтонаційно і виконує роль частки, між вигуком і звертанням:

А) ставиться кома;

Б) ставиться знак оклику;

В) ставляться три крапки;

Г) розділовий знак не ставиться;

Скласти речення із звертанням, перед яким стоїть вигук о (ой), записати речення (наприклад: Ой дівчино моя мила, що мені діяти, що не велять батько й мати тебе бідну брати? (Нар. творч.). О земле рідна! Знаєш ти свій шлях у бурі, у негоді! (М. Рильський). О рай босоногих поетів, вклоняюся низько тобі! (Б. Дегтярьов ). О, невмолимі скам’янілі дні!1 О, Націє, дужа і вічна, як Бог (О. Ольжич)).

3. Вставні слова виділяються у реченнях:

А) комою (комами);

Б) дужками;

В) тире або комою (комами);

Г) тільки тире.

Скласти речення із вставним словом (словосполученням), записати його (напр.: А день за сонцем утопився в морі і став, на жаль, уже вчорашнім днем (П. Воронько). Про воду, звісно, марять подорожні… (М. Рильський). А потім, справді, а чому б не взнати якісь нові шляхи й координати? (Л. Костенко). Але сьогодні, слава Богу, душею вже воскреслі ми… (Д. Білоус)).

4. Поширена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, відокремлюється:

А) тільки якщо стоїть перед присудком;

Б) тільки якщо стоїть після присудка;

В) тільки якщо вона уточнює іншу обставину і стоїть після неї;

Г) у будь-якій позиції до присудка.

Скласти речення з відокремленою поширеною обставиною, вираженою дієсприслівниковим зворотом. Записати речення, відокремлений член речення підкреслити (напр.: Попрощавшись навік, з берегами, одпливає дитинство моє (М. Черниченко). Скорботи спізнавши і втрати, оживає душа в непокорі (П. Осадчук). Забувши про біди, плекаючи долю ясну, розправивши дужі, могутні і лагідні крила, прокинулась вкотре моя Україна від сну, в тернисту дорогу збирає і думи, і сили (В. Тарасенко)).

5. Додаток відокремлюється в такому реченні:

А) Людям – як болото, а матері – як злото (Нар. творч.);

Б) На світі знайдеш усе, крім рідної матері (Нар. творч.);

В) Нема того краму, щоб купити маму (Нар. творч.);

Г) Тільки в світі правди, що рідная мати (Нар. творч.).

Скласти і записати речення з відокремленим додатком (з відокремлюючими прийменниками за винятком, замість, крім, опріч) (напр.: Окрім легенд, є дані наукові, теорії, складніші теорем (JI. Костенко). Я, всупереч погрозам і прогнозам, живу, живу, землі своєї син! (Р. Лубківський). Вітчизну мало матір’ю назвати, та, попри всі оркестри і плакати, як пожива твоя старенька мати, так і вітчизна загалом живе (М. Каменюк)).

6. Вставними ніколи не бувають такі слова:

А) звичайно, зрозуміло, напевне, правда, безперечно;

Б) мабуть, можливо, здається, може, може бути;

В) навіть, майже, принаймні, все-таки, мовби, нібито;

Г) навпаки, по-перше, по-друге, нарешті, насамперед, виявляється.

Скласти і записати два речення, в одному з яких слово може (або: здається, нарешті, кажуть) є вставним, а в іншому – ні (напр.: І, здається, тисяча світів слухає співучу Україну (О. Лупій). Життя здається згадкою сумною… (М. Самійленко)).

VII. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того як тестові завдання виконано).

VIII. Підведення підсумків уроку.

IX. Домашнє завдання.

Виписати з художніх творів 8 простих речень, ускладнених однорідними членами, відокремленими членами речення, звертаннями та вставними словами.

_____________________________________________________

1 Якщо вигуки о (ой) підсилюють звертання інтонаційно і з ним тісно не пов’язані, вони відділяються від звертання комами.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Основні пунктограми у простому реченні. Тематичне тестування