Технічна будова капіталу

Related posts:

1. Органічна будова капіталу Органічна будова капіталу – відношення постійного капіталу до змінного за вартістю, що відображає технічну будову капіталу (відношення між засобами виробництва і робочою силою, живою працею, яка приводить їх у дію). Отже, О. б. к. відображає взаємозв’язок між вартісною і технічною будовою капіталу. Якщо, наприклад, вартісна і будова капіталу зміниться внаслідок подорожчання сировини, але при незмінній […]...
2. Вартісна будова капіталу Вартісна будова капіталу – співвідношення між вартістю засобів виробництва (постійним капіталом) і вартістю робочої сили (змінним капіталом), яке приводить у рух засоби виробництва. В. б. к. певною мірою залежить від змін у технічній будові капіталу, тобто від співвідношення засобів виробництва і кількості працівників. В. б. к. може змінюватися також зі зміною цін на засоби виробництва […]...
3. Продуктивність праці Продуктивність праці – ефективність виробничої діяльності людей в процесі створення матеріальних благ і послуг. П. п. вимірюється кількістю продукції або послуг, вироблених працівником за одиницю робочого часу (рік, місяць, тиждень тощо), або кількістю робочого часу, затраченого на виробництво одиниці продукції чи надання послуги, У виробництві будь-якого товару бере участь жива та минула (або уречевлена) праця. […]...
4. Оптимум економічний Оптимум економічний (лат. optimum – найкраще) – сукупність найсприятливіших економічних умов розвитку економічної системи, що досягається шляхом найраціональнішого використання кожної з її підсистем та елементів. У вузькому значенні O. e. – найкраще використання технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, за якого досягається максимальна ефективність виробництва і праці за мінімальних витрат. Найузагальненішим критерієм O. e. є […]...
5. Жива та уречевлена праця Жива та уречевлена праця – процес діалектичної взаємодії цих видів праці на різних етапах еволюції технологічного способу виробництва, внаслідок чого виникає нова продуктивна сила. На першому етапі такої еволюції (за умов технологічного способу виробництва, що базувався на ручній праці) домінувала жива праця (див. Праця), частка якої як в окремому товарі, так і в сукупній масі […]...
6. Ефективність економічна Ефективність економічна – досягнення найбільших результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. Е. е. – конкретна форма вияву закону економії часу. їх зв’язок здійснюється через зростання продуктивності праці. її підвищення означає зростання ефективності сукупної праці, ефективності всього виробництва, зумовленої насамперед прогресом продуктивних сил, внаслідок впливу близько 60 факторів. Фактори, що належать до продуктивних сил, […]...
7. Закон зростання управлінських витрат Закон зростання управлінських витрат – внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв’язки між збільшенням чисельності управлінського апарату та ефективності їх праці за умов інтенсивного виробництва на етапі розгортання НТР, з одного боку, та зростанням частки раціональних управлінських витрат у витратах виробництва за випереджальних темпів зростання продуктивності праці на підприємствах, фірмах, компаніях, з іншого. До складу управлінського […]...
8. Закон зростання продуктивності праці Закон зростання продуктивності праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком і вдосконаленням економічного способу виробництва, з одного боку, й зумовлених цим зростанням кількості виробленої продукції та послуг, поліпшенням їх якості – з іншого. Із зростанням продуктивності праці частка живої праці зменшується, а частка уречевленої праці, втіленої у засобах виробництва, […]...
9. Науково-технічна революція Науково-технічна революція – революційні зміни у взаємодії людини і природи, у технологічному способі виробництва і насамперед – у системі продуктивних сил. Н. т. р. починається в середині 50-х років XX ст. і характеризується перш за все процесом перетворення науки у безпосередню продуктивну силу. Таке перетворення почалося ще в період першої промислової революції кінця XVIII – […]...
10. Науково-технічна революція (НТР) Науково-технічна революція (НТР) – революційні зміни у взаємодії людини і природи, а також в системі продуктивних сил і техніко-економічних відносин (технологічного способу виробництва). Термін “НТР” запровадив у науковий обіг англійський учений Дж. Бернал наприкінці 50-х. На основі низки відкриттів (елементарних частинок, створення нових хімічних елементів тощо) було збудовано ядерні реактори, лазери, ЕОМ, космічні апарати і […]...
11. Нова техніка Нова техніка – техніка, яка забезпечує зниження сукупних витрат минулої і живої праці на одиницю продукції, а отже, зростання суспільної продуктивності праці. Розрізняють: 1) принципово Н. т. і таку, що не має аналогів на національному і світовому рівнях; 2) Н. т. і таку, яка відповідає вимогам сучасного рівня розвитку науково-технічного прогресу, але має аналоги у […]...
12. Науково-технічна інтеграція країн ЄС Науково-технічна інтеграція країн ЄС – цілеспрямоване і поступове зближення та об’єднання науково-технічних потенціалів у процесі взаємоузгодженого розвитку науки і техніки цих країн і формування на цій основі шляхом спеціалізації та кооперації речових елементів інтегрованого технологічного способу виробництва. Концентрованим виразом Н.-т. і. к. ЄС є проведення країнами даного союзу єдиної науково-технічної політики, початкові форми якої втілились […]...
13. Відтворення індивідуального капіталу Відтворення індивідуального капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва на окремому підприємстві, фірмі, власником яких є окрема особа. Таких підприємств у розвинених країнах світу – переважна більшість. Так, у США з понад 25 млн. підприємств до підприємств капіталістичного типу (на яких використовується наймана праця, має місце відчуження працівників від засобів виробництва, управління власністю тощо) належить […]...
14. Механоозброєність праці Механоозброєність праці – співвідношення витрат механічної енергії та живої праці у процесі матеріального виробництва, що вимірюється за допомогою певних показників. Так, коефіцієнт потенційної М. п. – це відношення потужності механічних приводів, використання яких передбачено технологічним процесом, потужності механічних двигунів до максимальної кількості працівників, що беруть участь у цьому процесі протягом однієї зміни, або розрахований на […]...
15. Норма рентабельності Норма рентабельності – показник ефективності виробництва на підприємствах, у фірмах і компаніях, галузях та інших ланках господарства країни, який відображає раціональне використання ресурсів, живої та уречевленої праці. Обчислюється двома методами: 1) відношенням прибутку до собівартості продукції у відсотках (застосовується для визначення дохідності витрат на виробництво окремих видів товарів і послуг); 2) відношенням прибутку до всього […]...
16. Нагромадження капіталу Нагромадження капіталу – перетворення додаткової вартості на капітал, у т. ч. – на різні типи капіталу (капіталістичної власності) та відповідна система відносин економічної власності між найманими працівниками, капіталістами, державою та ін. суб’єктами з метою досягнення основної мети. Для капіталізму характерне розширене відтворення, за якого частина додаткової вартості спрямовується у фонд нагромадження, а інша – споживається […]...
17. Матеріально-технічна база виробництва Матеріально-технічна база виробництва – сукупність матеріально-речових елементів продуктивних сил, що використовуються для створення матеріальних благ і надання послуг. Головний елемент М.-т. б. в. – основні виробничі фонди (ОВФ): будівлі, виробничі споруди, обладнання, машини, транспортні засоби, залізниці та ін.; у сільському господарстві – багаторічні насадження, робоча, продуктивна худоба – в матеріальноречовій і вартісній формах. На початок […]...
18. Науково-технічна революція і економічна діяльність МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 1 СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ 1.4. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ І МІЖНАРОДНА ПЕРЕДАЧА ТЕХНОЛОГІЙ 1.4.2. Науково-технічна революція і економічна діяльність Науково-технічна революція – досить складне і широке явище. Розглянемо її аспекти, що безпосередньо стосуються міжнародної економіки. Науково-технічна революція зробила людину могутньою у її взаємодії з природою. Людина перетворилася на велетня, який […]...
19. ВОДА ТЕХНІЧНА Екологія – охорона природи ВОДА ТЕХНІЧНА – вода, за винятком питної, мін. і пром., яка придатна для використання в нар. госп-ві....
20. Технологічний спосіб виробництва, технологічне відставання Технологічний спосіб виробництва – спосіб виробництва, який базується на техніко-економічному поєднанні речових і особистісних факторів виробництва, комплексі техніко-технологічних відносин між речовими елементами продуктивних сил і системі організаційних і техніко-економічних відносин. Основні елементи Т. с. в. – продуктивні сили і техніко-економічні відносини. Організаційно-економічні відносини є проміжними між факторами виробництва (речовими та особистісними) і техніко-економічними відносинами, а […]...
21. Час обороту капіталу Час обороту капіталу – період, протягом якого авансована у грошовій формі вартість (капітальна вартість) проходить стадії виробництва й обігу й повертається до капіталіста в такій самій формі, але збільшена на величину додаткової вартості. При цьому відбувається послідовна зміна форм капіталу: грошовий капітал – продуктивний капітал – товарний капітал – грошовий капітал. Одиницею виміру Ч. о. […]...
22. Закон зростання синергічного ефекту Закон зростання синергічного ефекту – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між збільшенням чисельності факторів виробництва (представленими відповідними видами праці), їх раціональною комбінацією та використанням і зростанням на цій основі продуктивності праці та доходу. З. з. с. е. базується на дії низки синергічних ефектів, які виникають у межах економічної системи. Так, у межах продуктивних сил […]...
23. Нагромадження основного капіталу валове Нагромадження основного капіталу валове – вкладення коштів в основний капітал з метою розширення обсягів виробництва та привласнення вищих прибутків. Н. о. к. в. здійснюється через придбання (купівлю, бартерні операції, виробництво для власного користування, капітальний ремонт та ін.), за винятком вибуття; здійснення витрат на поліпшення невиробничих матеріальних активів (у сільському господарстві – витрати на поліпшення якості […]...
24. Первісне нагромадження капіталу Первісне нагромадження капіталу – історичний процес відокремлення безпосередніх працівників, перш за все селян, від засобів виробництва, в результаті якого вони перетворювались у капітал, а працівники – у найманих робітників, П. н. к. є вихідним пунктом капіталістичного способу виробництва. В Англії цей процес почався в останній третині XV ст. Оскільки для розвитку вовняної мануфактури було вигідним […]...
25. Норма Норма (лат. norma – правило, взірець) – 1) взірець і правила поведінки або дій людини, а також міра оцінки чого-небудь; 2) встановлена міра витрат різноманітних ресурсів (або витрат живої та уречевленої праці) на виробництво одиниці продукції, виконання певного виду робіт чи надання одиниці послуг у конкретному періоді залежно від умов виробництва. Вимірюється в одиницях, прийнятих […]...
26. Науково-технічна політика Політологічний словник Науково-технічна політика – організаційна діяльність у сфері науки і виробництва, яка полягає у визначенні критеріїв, принципів, цілей наукової та науково-технологічної діяльності. Важливим завданням науково-технічної політики є формування системи пріоритетів планування наукової та техніко – технологічної діяльності, порядку використання науково-технічного потенціалу та відповідних фінансових ресурсів. Основна мета Н.-т. п. – організація ефективного і прогресивного […]...
27. Структура витрат виробництва Структура витрат виробництва – кількісно-якісне співвідношення основних елементів витрат виробництва у процесі розвитку економічної системи. С. в. в. залежить від рівня розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин і відносин економічної власності, а також господарського механізму. Найголовнішим у С. в. в. є кількісно-якісне співвідношення між вартістю спожитих засобів виробництва (або уречевленою працею) і вартістю необхідного продукту, […]...
28. Сукупний суспільний продукт Сукупний суспільний продукт – сукупність створених матеріальних благ за відповідний період часу. Визначається як сума валової продукції галузей матеріального виробництва: промисловості, сільського, лісового господарства, будівництва, вантажного транспорту, зв’язку (у тій частині, що обслуговує матеріальне виробництво), торгівлі і громадського харчування, матеріально-технічного забезпечення, заготівлі сільськогосподарських продуктів, а також інших галузей матеріального виробництва. За матеріально-речовим складом С. с. […]...
29. Поняття “науково-технічна революція” МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 1 СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ 1.4. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ І МІЖНАРОДНА ПЕРЕДАЧА ТЕХНОЛОГІЙ 1.4.1. Поняття “науково-технічна революція” Приблизно у середині 60-х років XX ст. у літературі, на радіо і телебаченні почали інтенсивно вживати вираз “науково-технічна революція”. Слово “революція” французького походження і означає докорінний переворот, глибокі якісні зміни у розвитку явищ […]...
30. Оборот змінного капіталу Оборот змінного капіталу – постійно повторюваний кругооборот тієї частини авансованого капіталу, яка спрямовується на купівлю робочої сили. Спільним для різних елементів змінного капіталу в О. з. к. є: повне перенесення вартості робочої сили на новостворений продукт і включення її у вартість готового продукту; повернення витрачених капіталістом на купівлю робочої сили коштів після кожного кругообороту. Відмінності: […]...
31. Ефективність праці Ефективність праці – співвідношення між результативністю праці та витратами (в т. ч. ступенем раціонального використання ресурсів), що виражається у досягненні максимального ефекту за мінімальних витрат. Між витратами праці на створення одиниці продукції та Е. п. існує обернено пропорційна залежність. Е. п. є багатоаспектною економічною категорією, кожен з аспектів якої розкриває окремі її сутнісні сторони і […]...
32. Політика науково-технічна Політика науково-технічна – конкретизована в програмі і всебічно обгрунтована мета такої політики та комплекс заходів з боку держави і наддержавних органів щодо її реалізації, спрямованих на прискорення науково-технічного прогресу задля підвищення конкурентоспроможності країни й регіональних економічних угруповань і підвищення на цій основі життєвого рівня населення. Основними елементами П. н.-т., які формують її механізм, є такі: […]...
33. Техніко-економічні відносини Техніко-економічні відносини – матеріально-речова (або техніко-економічна) форма розвитку продуктивних сил, що формується у процесі суспільного поділу праці, спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації, обміну діяльністю між людьми та техніко-економічного поєднання особистісних і речових факторів виробництва. Поняття “матеріально-речова форма” вживають для обгрунтування іншої (крім соціально-економічної або суспільної) форми розвитку продуктивних сил, певного протиставлення суспільній формі, що […]...
34. Мультиплікатор банківського капіталу Мультиплікатор банківського капіталу – показник максимальної спроможності комерційного банку залучати депозити і надавати кредити у розрахунку на одну грошову одиницю власного капіталу без порушення рентабельної роботи, а також важливий інструмент управління структурою цих складових (власного і залученого капіталу). М. б. к. визначається як відношення сукупних активів до балансового капіталу банку: Мк = A/K. Рентабельність доходу […]...
35. Вартість капіталу Вартість капіталу – вимірювана у відсотках вартість різних джерел фінансових ресурсів, необхідних для фінансування капіталовкладень. В. к. компанії – середньозважене вартості ресурсів кожного типу. Частка кожного з них визначається як відношення ресурсу певного виду до загального обсягу резервів та суми цінних паперів, випущених компанією. Вартість звичайних акцій визначається залежно від норми доходу до придбання власниками […]...
36. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО Розділ 1. Загальна економіко-географічна характеристика світу Тема 4. Світове господарство § 16. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО Науково-технічна революція (НТР) – глибокі якісні перетворення суспільного виробництва під впливом досягнень науки і техніки. Саме таких перетворень і зазнає сучасне світове господарство від середини XX ст. Головною і визначальною особливістю НТР є бурхливий розвиток науки, яка стала […]...
37. Інтенсивність праці Інтенсивність праці – напруженість живої праці, яка визначається витратами робочої сили за одиницю часу. Динаміка І. п. вимірюється витратами фізичної, розумової, нервової енергії протягом однієї години, робочого дня, тижня тощо, а ступінь напруженості праці – обсягом фізичних, розумових, нервових зусиль працівника, темпом його праці, кількістю водночас виконуваних функцій і обслуговування машин та іншими факторами. Рівень […]...
38. Стаціонарний обсяг капіталу Стаціонарний обсяг капіталу (СОК) – обсяг капіталу, за якого інвестиції дорівнюють амортизації. СОК має важливе значення з двох причин: економіка, досягнувши стаціонарного стану, перебуває в ньому, а економіка, яка не перебуває у стаціонарному стані, прямує до нього. СОК означає довготермінову рівновагу економіки. СОК – важливе поняття моделі економічного зростання Солоу (див. Солоу), один з висновків […]...
39. Продуктивність праці і заробітна плата Продуктивність праці і заробітна плата – одна з найважливіших макро – та мікроекономічних пропорцій, яка характеризує динаміку первинного розподілу національного доходу на заробітну плату і прибуток, а отже, відображає відносини між найманою працею і капіталом і відповідні економічні інтереси. Загальною закономірністю у співвідношенні П. п. і з. п. за умов капіталістичного способу виробництва є випереджальне […]...
40. Структура народного господарства Структура народного господарства – комплекс внутрішніх зв’язків між сферами, галузями, секторами, регіонами, формами власності тощо й окремими структурними утвореннями всередині цих елементів, пов’язаних між собою системою суспільного поділу праці. Розрізняють відтворювальну, техніко-економічну, технологічну, організаційно-економічну, соціально-економічну, галузеву й територіальну структури. Відтворювальна (загальноекономічна) структура – передусім співвідношення та певна сукупність внутрішніх зв’язків між основними сферами суспільного відтворення: […]...