Аналіз і прогнозування комплексного соціально-економічного розвитку регіону в умовах переходу до ринку
Регіональна економіка
Глава IІ
ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ
2. Аналіз і прогнозування комплексного соціально-економічного розвитку регіону в умовах переходу до ринку
Зараз ще нема методичних рекомендацій щодо аналізу й прогнозування економічного і соціального розвитку області в умовах ринку. Це ускладнює процес підготовки обгрунтованих рішень по регулюванню комплексного економічного і соціального розвитку області, і вони приймаються, як правило, без врахування територіальних інтересів.
Основна задача аналізу
Динамічність розвитку господарства
Умовою динамічного розвитку господарства області є підвищення показників, що розглядаються у прогнозованому періоді по відношенню до звітного. При цьому має забезпечуватися не просте підвищення показників, які розглядаються, а таке, яке забезпечує стабілізацію економіки і підвищення рівня життя народу. З урахуванням цього, при аналізі динамічності розвитку господарства області темпи росту приймаються не нижче темпів зміни наступних показників: валового внутрішнього продукту на душу населення; виробленої продукції (доходу), що використовується на душу населення; фонду споживання на душу населення; виробництва продукції на одного зайнятого в матеріальному виробництві; фондоємності праці; співвідношення темпів росту продуктивності і фондоємності праці; коефіцієнта використання трудових ресурсів в суспільному господарстві; коефіцієнта задоволення попиту.
При аналізі проводиться оцінка наступних найважливіших пропорцій (співвідношень темпів приросту) розвитку народного господарства: населення і трудових ресурсів, трудових ресурсів і зайнятих, валового внутрішнього продукту і доходів населення, продуктивності праці і доходів, фондоємкості і продуктивності праці.
Пропорція між приростами валового внутрішнього продукту і виробленої продукції регулюється показником частки приросту продукції за рахунок зниження матеріалоємності валового продукту. Цей показник визначається за формулою
Де Пм і П1м – відповідно базовий і порівняльний показники частки приросту продукції за рахунок зниження матеріалоємності продукту; Рп і Рд – темпи приросту в періоді, що аналізується, відповідно до продукції і валового внутрішнього продукту.
Пропорція між темпами приросту виробленої продукції і валового внутрішнього продукту визначається за формулою
Пропорція між динамікою виробленої і реалізованої продукції регулюється показником сальдо територіального ввозу – вивозу продукції.
Ця пропорція визначається відносно пропорційного і збалансованого розвитку продуктивних сил в територіальному розрізі і дозволяє досягнути запланованої диференціації темпів росту економічного і соціального розвитку різних областей на території держави.
Якщо виходити з того, то показник сальдо буде розраховуватись за формулою
С=НД1- НДо
Де НД1 і НД0 – продукція в періодах, що прогнозується, і базовому; ФП1 і ФП0, ФН1 і ФН0 – відповідно фонд споживання і фонд накопичення в роках, що прогнозується, і базовому; КВ1 і КВ0 – загальний об’єм капіталовкладень відповідно в роках, що прогнозується, і базовому.
Співвідношення показників виробленої і використаної продукції у прогнозованому періоді, визначається за окремою формулою.
Пропорція між частинами фінансових ресурсів обласного бюджету характеризується показником норми накопичення фінансових ресурсів (Нн):
Співвідношення між прибутковою і витратною частинами фінансових ресурсів розраховується за формулою.
Пропорція між ростом продуктивності праці і ростом доходів характеризується показником співвідношення темпів росту продуктивності праці і доходів і визначається необхідністю збільшення ресурсів для накопичення, розвитку соціальної сфери та інших цілей.
Співвідношення темпів росту продуктивності праці і доходів населення розраховується за формулою (за умови, що ріст продуктивності праці випереджає зростання доходів на душу населення) де R1 і Ro – рентабельність господарства області відповідно в періодах, що прогнозується, і звітному; і – сумарні основні і оборотні виробничі фонди в прогнозованому і базовому періодах.
При розрахунку показника (t) коефіцієнт рентабельності встановлюється не нижче прогнозованого базового рівня.
Одним з основних напрямків аналізу комплексного економічного і соціального розвитку області є оцінка вкладу області в розвиток господарства держави. Останній характеризується системою показників економічної ефективності суспільного виробництва. Для цього застосовуються найважливіші цільові показники виробничо-господарської діяльності області (валовий продукт, продукція промисловості, сільського господарства, будівництва) і основні ресурсні показники (чисельність населення, чисельність зайнятих в народному господарстві, в тому числі: у промисловості, сільському господарстві, у будівництві, невиробничій сфері; матеріальні витрати; об’єм основних і оборотних виробничих фондів; фонд оплати праці). На основі цих показників розраховуються: виробництво продукції на душу населення, витрати на виробництво продукції (матеріальні витрати, амортизація, фонд оплати пращ), дохід від середньорічних основних виробничих фондів (фондовіддача), відносна економія у сфері матеріального виробництва (витрат на оплату праці, основних виробничих фондів, матеріальних витрат без амортизації), рентабельність у фактичних цінах (відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних виробничих фондів).
Аналізуються показники ефективності використання праці (частка приросту продукції за рахунок підвищення продуктивності праці) та показники ефективності використання матеріальних ресурсів (матеріальні витрати на 1 грн. валового продукту, частка приросту продукції за рахунок зниження матеріалоємності валового продукту).
Аналіз має бути направлений на виявлення не просто “вкладу” області в розвиток народного господарства, а активного вкладу, вкладу, який забезпечується в основному інтенсивними чинниками розвитку господарства області (ростом продуктивності праці, зниженням матеріалоємності, раціональним використанням природних і трудових ресурсів тощо).
Активний вклад області в господарство держави передбачає комплексний, гармонічний розвиток господарства області, високу ефективність спеціалізованих виробництв. Досягнення кожною областю активного вкладу в господарство країни є важливою умовою підвищення ефективності суспільного виробництва, своєчасного усунення різних диспропорцій, прискорення темпів економічного і соціального розвитку.
Аналіз показників ефективності регіонального виробництва здійснюється у відповідних аспектах.
1. Визначається частка приросту продукції за рахунок росту чисельності працівників і підвищення продуктивності праці, а також окремо визначається частка приросту продукції за рахунок зниження матеріалоємності.
Частка приросту продукції за рахунок збільшення чисельності працівників визначається за формулою
Де Пч – частка приросту продукції за рахунок збільшення чисельності зайнятих; Рд – темп приросту чисельності зайнятих; Рд – темп приросту виробленої продукції.
Частка приросту продукції за рахунок підвищення продуктивності праці визначається за формулою
Де П„ – частка приросту продукції за рахунок росту продуктивності праці.
Частка приросту продукції за рахунок зниження матеріалоємності суспільного продукту визначається за формулою
Де Пм – частка приросту продукції за рахунок зниження матеріалоємності суспільного продукту; Рп – темп приросту валового продукту.
Сума часток приросту продукції за рахунок росту чисельності зайнятих і росту продуктивності праці дорівнює 100 %.
При аналізі цих показників слід враховувати, що коли співвідношення приросту трудових ресурсів по області і в Україні в цілому більше співвідношення відповідних приростів продукції, то величина Пч по області буде більшою аналогічної по країні.
2. На динаміку продуктивності суспільної праці і приріст продукції в області великий вплив має галузева структура матеріального виробництва.
Для визначення впливу галузевої структури на підвищення продуктивності суспільної праці в області розраховується структурний індекс
Де Jдcmp – динамічний структурний індекс; НД1 і НДо – продукція відповідно в періодах, що прогнозується і базовому; Т1 і Т0 – кількість зайнятих у матеріальному виробництві області відповідно у періодах, що прогнозується і базовому; Kді – темп зростання продуктивності праці по галузі, Ті1 та Е, Тil – чисельність зайнятих, відповідно, у галузі та області.
Для визначення впливу галузевої структури на порівняльний із середньо-державним рівень продуктивності структурний індекс розраховується за формулою
Де Jcmp – структурний індекс; Кi – відношення продуктивності праці галузі до аналогічного середньогалузевого показника на Україні; Ti та ETi – чисельність зайнятих, відповідно, у галузі і області; Тіс і E. Tic – чисельність зайнятих, відповідно, у галузі і державі.
При оцінці впливу галузевої структури на порівняльну величину приросту валового внутрішнього продукту регіону співвідношення частин приросту по чинниках (ріст чисельності зайнятих, ріст продуктивності праці і зниження матеріалоємності суспільного продукту) аналізуються в розрізі основних галузей матеріального виробництва: промисловості, сільського господарства, будівництва тощо. На основі аналізу галузевих показників, що проводиться аналогічним чином, визначається, в яких галузях і виробництвах необхідне підвищення продуктивності праці, в яких зниження матеріалоємності продукції, а в яких збільшення чисельності зайнятості в матеріальному виробництві (якщо при цьому є резерв трудових ресурсів або можливість їх територіального перерозподілу).
3. Для оцінки залежності показника продуктивності від ефективності застосування матеріальних і трудових ресурсів зіставляються сальдо ввозу і вивозу продукції.
4. Основною метою виробництва є задоволення попиту. Тому для порівняльної оцінки розвитку господарства області розраховують два індекси: індекс пропозиції і індекс попиту.
Для визначення індексу пропозиції аналізується динаміка ефективності виробництва відповідно в області і в країні на основі зіставлення виробленої продукції і ресурсів, що використовуються (живої і матеріалізованої у виробничих фондах праці). Попередньо розраховується індекс росту ефективності виробництва для області і країни:
Де ПТ1 і ПТ0 – продуктивність суспільної праці (виробництва продукції на одного зайнятого в матеріальному виробництві) відповідно в періоді, що прогнозується, і у базовому.
Індекс пропозиції – Іпр визначається як відношення індексів росту ефективності суспільного виробництва області (Jоб) до аналогічного загальнодержавного показника (JP), скореговане на порівняльний з державним коефіцієнт використання трудових ресурсів у плановому періоді (Воб/Вр), тобто за формулою
Індекс попиту розраховується як відношення темпу росту споживання на душу населення в області до аналогічного показника в країні.
Якщо виявиться, що індекс пропозиції більший одиниці, то це означатиме, що вклад даної області в господарство держави позитивний (порівняльно-активний). В цьому випадку індекс попиту також має бути більшим одиниці, тобто душевний рівень споживання в області буде зростати випереджувальними темпами порівняно з державним; якщо ж індекс пропозиції менший одиниці, то вклад від’ємний (порівняльно-пасивний), і індекс попиту буде менший одиниці.
При регулюванні економічного і соціального розвитку області необхідно передбачити зменшення коливань граничних значень обох індексів, що є однією з умов комплексного розвитку.
Аналіз комплексності розвитку господарства області має здійснюватися не тільки за допомогою показників, розглянутих вище, але й за допомогою залучення показників, що характеризують міру використання всіх видів ресурсів.
Оцінку міри використання ресурсів в господарстві області можна проводити за допомогою таких показників, як затратоємність продукції і ефективність використання капітальних вкладень.
Оцінка здійснюється в два етапи. На першому етапі визначається річний показник рівня сукупних поточних виробничих витрат в області на одиницю виробленої продукції (затратоємність) в порівняльних цінах – W. Розрахунок робиться за формулою
Де М31 і M30 – матеріальні витрати (без амортизації) відповідно в плановому і звітному роках; СОП0 – валовий продукт у звітному році; НД1 і НД0 – вироблена продукція відповідно у плановому і звітному роках; ФА0 – фонд амортизації у звітному році; Ф1 і Ф0 – основні виробничі фонди відповідно у плановому і звітному роках; Т1 і Т0, – чисельність зайнятих у матеріальному виробництві відповідно у плановому і звітному роках.
На другому етапі визначається коефіцієнт ефективності капітальних вкладень. Він розраховується як обернена величина терміну окупності капітальних вкладень за рахунок економії поточних виробничих витрат за формулою
Де KB – об’єм капітальних вкладень, пов’язаний з приростом валового внутрішнього продукту протягом періоду, що аналізується.
Якщо показник Jкв, розрахований за проектними даними, виявиться вищим (або рівним) аналогічного показника, розрахованого по базі, то варіант, що пропонується, буде прийнятним.
Цей метод оцінки ефективності комплексного економічного і соціального розвитку області зорієнтовано на необхідність найефективнішого використання ресурсного потенціалу, а також економії виробничих капітальних вкладень, направлених на задоволення потреб економіки і населення.
Одним з важливих аспектів аналізу заходів комплексного економічного і соціального розвитку, що прогнозуються, є оцінка міри поліпшення соціальних умов і підвищення рівня життя населення області. Ця оцінка проводиться за такими показниками, як фонд споживання на душу населення, роздрібний товарооборот на душу населення, об’єм реалізації побутових послуг на душу населення, реальні доходи на душу населення, забезпеченість дошкільними установами, число лікарняних ліжок на 10 тис. чол.
Оцінюючи заходи, спрогнозовані щодо комплексного економічного і соціального розвитку області, слід передбачати зростання всіх показників рівня життя за період, що прогнозується відносно звітного періоду.
Зміна подушового рівня фонду споживання встановлюється виходячи з динаміки виробленої чистої продукції і розрахунку пропорцій між фондом споживання і фондом накопичення. У будь-який період часу існує певний об’єм потреб області в товарі VП1 Для повного задоволення цього попиту слід виробити і реалізувати об’єм товару VТ1, який відповідав би даній потребі, тобто баланс потреб і пропозицій можна відобразити таким чином:
VПі = VTi, i-го товару;
У свою чергу, для виробництва об’єму товару F7) необхідний відповідний об’єм різних ресурсів VPi. Баланс виробництва і ресурсів має вигляд
VTi = VPi для i-го товару.
З попередніх формул випливає
VПі =VPi;
Отже, потреби мають бути збалансовані з ресурсами.
Динаміку потреб можна описати такою залежністю:
VПit1 =VТit+HПtі,
Де VПit1 – об’єм реалізації товару за період ti: НПt1 об’єм незадоволених потреб в товарі за період часу ti :
Повне задоволення досягається при мінімізації VНП: VПit = VTit при VНПi > 0,
Тобто мінімізація незадоволених потреб є умовою комплексного розвитку.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...