АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ПРИКМЕТНИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ
Урок 44. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ.
ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ПРИКМЕТНИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ
Мета: проаналізувати типові помилки, допущені під час виконання перевірної роботи, працювати над їх усуненням; поглибити знання учнів про прикметник, його значення у мові та мовленні; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
І знову дзвоник кличе в клас,
Знання нові чекають нас.
Ми дуже любим рідну мову,
Її мелодію чудову.
Тож починаємо урок,
За
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Аналіз перевірної роботи
Аналіз типових помилок, яких припустилися учні під час виконання перевірної роботи.
2. Коментоване письмо
– Спишіть, вставляючи замість крапок потрібні закінчення іменників у множині.
– Визначте відмінок цих іменників.
Пісня замріяна лине в колоссі і трав., степів золотавих під ясним небом України.
Урожай приніс турбот доволі – всі дорослі на жнив.., у полі.
Йде робота на завод.., йдуть у школ.. заняття.
3. Каліграфічна хвилинка
Йй Йй ай йо уй ий
Пам’ятай, не забувай
Батьківську стежину.
Прикрашай,
Дім свій – Батьківщину!
В. Гринько
– Які це речення за метою висловлювання?
– Перебудуйте речення таким чином, щоб звертання стосувалось багатьох людей.
– Слово Батьківщину розберіть як частину мови.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
– Прочитайте вірш Наталі Забіли.
Закрутилися сніжинки, як веселі комашинки, наче зграї білих мух, як м’який холодний пух.
– Назвіть порівняння разом зі словами, до яких вони належать.
– Назвіть серед них прикметники. За якими ознаками ви визначили, що ці слова належать до прикметників? (Поставили до них питання.)
– Сьогодні ми помандруємо володіннями ще однієї частини мови – прикметника.
– Як ви вважаєте, чому одразу після іменника ми будемо вивчати прикметник?
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Пояснення вчителя
– Використовуючи різні предмети, вивчаючи явища, ми не тільки ознайомлюємося з їх назвами. Нас не менше цікавлять їх ознаки, які дозволяють відрізнити один предмет чи явище від іншого. Наприклад, коли ми говоримо про фрукти, нас не тільки цікавлять їх різновиди: яблука, груші, сливи – але й те, які вони є: зрілі, соковиті, світлі, зелені та ін.
Коли вивчаємо гори, моря, ріки, то важливо не лише ознайомитися з поняттями, а й пізнати ознаки цих предметів: гори високі, моря глибокі, річки повноводні.
Як бачите, предмет і його ознаки тісно пов’язані між собою. Словосполучення прикметника з іменником дозволяє конкретніше назвати предмет чи явище.
2. Робота над загадками. Вправа 151 (с.80)
Учні читають і відгадують загадки. З’ясовують, які слова в загадках допомогли їм правильно відгадати їх.
– Якою частиною мови є ці слова?
– Пригадайте, що ви вже знаєте про прикметник як частину мови.
3. Колективна робота над вправою 152 (с. 80-81)
– Прочитайте виразно вірш Лесі Лужецької.
– Чому автор дала віршу таку назву?
– Яка основна роль прикметника у мовленні?
– Випишіть із вірша одну строфу, багату на прикметники.
– Підкресліть прикметники хвилястою лінією.
4. Аналітична робота. Вправа 153 (с. 81)
Учні читають перший текст за Євгеном Гуцалом.
– Що змальовує автор у тексті? (Зимову ніч)
– Прочитайте другий опис, створений автором Євгеном Гуцалом.
– Що змальовує автор у тексті? (Зимову ніч)
– Який з описів більш виразніший? (Другий)
– Які слова поліпшили його? Назвіть їх.
– До якої частини мови належать ці слова?
Висновок. Яку роль виконують прикметники у мовленні?
5. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Гра “Вгадай предмет за його ознакою”
Висока, густа, зелена, молода, запашна.
Рожеве, пахуче, червонобоке, солодке, раннє.
Жовтий, кислий, соковитий, ароматний.
– З однією з відгадок складіть речення, використовуючи прикметники.
2. Робота за текстом вправи 154 (с. 81-82)
– Виразне читання тексту учнями, з’ясування теми і мети тексту.
Тема: Синичка – зимуюча пташка.
Мета: Допомога пташкам узимку.
– Добирання синонімів до поданих прикметників: весела, бадьора, радісна; маленька, дрібна, крихітна.
– Добирання антонімів до поданих прикметників: весела – сумна; маленька – велика.
3. Розвиток зв’язного мовлення
– Дайте відповіді на запитання таким чином, щоб вийшла зв’язна розповідь.
– Використовуйте слова з довідки.
– Придумайте до тексту заголовок.
– Куди прийшли діти після уроку?
– За ким вони спостерігали?
– Що вони принесли із собою?
Слова для довідок: сусідній гай; руда білочка; соснова шишка; колючий їжачок; живий куточок.
4. Перевірка виконаної роботи
Заслухати 3-4 розповіді учнів.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Яку частину мови ми повторювали?
– Що називає прикметник?
– На які питання відповідає прикметник?
– Чи можна обійтись у мовленні без прикметників?
– Яку роль виконує прикметник у мовленні? (Він робить наше мовлення образним і точним.)
Що прикметник означає?
Він прикмети називає –
Всі ознаки визначає.
Розуміється на всьому:
Який смак в кого буває,
І за кольором впізнає,
І за розміром, і віком,
Яким стане чоловіком.
Почуття він розпізнає,
Про характер думку має,
Про красу і вроду,
Про навколишню природу,
І про місяць, і про сонце,
Ще й загляне у віконце.
Всі ознаки добре знає,
Слово точно добирає,
Їх багато дуже має.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 154 (3), с. 82.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...