Антициклічне регулювання економіки

Related posts:

1. Регулювання антициклічне Регулювання антициклічне (лат. regulare – підпорядковувати певному порядку, правилам) – комплекс заходів держави, спрямованих на отримання спаду виробництва в період економічних криз, стабілізацію господарської кон’юнктури і пом’якшення соціально-економічних наслідків, викликаних спадом виробництва, безробіттям, інфляцією. Необхідність державного регулювання економіки, антикризових програм теоретично обгрунтована Дж, М. Кейнсом. Мета такого втручання – у забезпеченні прибутковості капіталу, запобіганні можливому […]...
2. Межі державного регулювання економіки Межі державного регулювання економіки – ступені мінімально необхідного і максимально можливого втручання держави в розвиток економічної системи. Перші (нижні) продиктовані неспроможністю ринкового механізму саморегулювання економіки вирішити низку важливих для наступного розвитку економічної системи проблем. Без державного втручання економічна система, а отже, підсистема ринкового саморегулювання, існувати неспроможна. М. д. р. е., з одного боку, можливі за […]...
3. Неспроможність ринкового регулювання економіки Неспроможність ринкового регулювання економіки – неспроможність ринку, ринкових важелів саморегулювання розв’язати ключові проблеми соціально-економічного розвитку провідних країн світу. На нижчій стадії розвитку капіталізму (впродовж XVI – XIX ст.) рівновага національного ринку досягалася головно впливом ринкового механізму, який здійснювався через вільне ціноутворення, свободу економічної діяльності суб’єктів господарювання, вільну конкуренцію тощо. Такий механізм функціонував безперебійно впродовж приблизно […]...
4. Форми і методи державного регулювання економіки Форми і методи державного регулювання економіки – основні способи функціонування, розвитку та реалізації стратегічної мети такого регулювання і похідних від неї цілей. Розбіжність поглядів щодо цієї проблеми в сучасній економічній літературі виявляється в тому, що одні автори розрізняють його типи (короткотермінове і довготермінове), інші виокремлюють адміністративне і правове, пряме та опосередковане економічне регулювання економіки без […]...
5. Система державного регулювання економіки Система державного регулювання економіки – сукупність об’єктів державного регулювання та відносин між різними економічними суб’єктами з приводу такого регулювання в усіх сферах суспільного відтворення у процесі виконання основних функцій такого регулювання. Основні об’єкти С. д. р. е. – продуктивні сили, економічні відносини і значна частина господарського механізму. У межах кожного з цих об’єктів (підсистем) виділяють […]...
6. Стабілізація економіки Стабілізація економіки – комплекс заходів держави та наднаціональних органів, спрямованих на недопущення або послаблення економічної кризи, підтримання стабільних темпів виробництва, зайнятості та цін. Цей комплекс залежить від рівня дестабілізації (відхилення від стабільного стану) цих трьох показників загалом або окремих із них, а також від економічної політики уряду, зовнішніх умов та ін. Так, за необхідності недопущення […]...
7. Структурне регулювання економіки Структурне регулювання економіки – комплексне використання державою та наддержавними органами економічних, адміністративних і правових важелів на мікро – та макрорівнях у процесі внутрі – та міжгалузевого й територіального розподілу ресурсів з метою створення нових галузей шляхом стимулювання науково-технічного прогресу, модернізації промисловості та забезпечення економічного зростання. Широкого розвитку набуло в 50-60-х XX ст. у зв’язку з […]...
8. Ефективність державного регулювання економіки Ефективність державного регулювання економіки – комплексна характеристика результативності різних форм та методів державного регулювання народного господарства. Загальним показником такої ефективності є переважання позитивних результатів регулювання над витратами на утримання відповідних державних органів. Конкретизацією даного критерію є з’ясування результативності окремих функцій державного регулювання економіки (див. Державне регулювання економіки). Загалом можна стверджувати, що Е. д. р. е. […]...
9. Державне регулювання економіки Державне регулювання економіки – система державних заходів, спрямованих на забезпечення нормального процесу суспільного відтворення, сприятливих умов для функціонування народного господарства. Держава ніколи не була пасивним спостерігачем розвитку економіки, вона завжди втручалася в господарське життя. Проте масштаби і форми такого втручання були різними. Д. р. е. в ринковій системі пройшло два етапи. Спершу це було епізодичне […]...
10. Податкове регулювання економіки Податкове регулювання економіки – комплекс заходів у податковій сфері (зміна ставок оподаткування, надання податкових пільг, скасування певних видів податків та ін.), за допомогою яких держава впливає на перерозподіл національного доходу в інтересах окремих класів, соціальних верств, а також на інвестиції, науково-технічний розвиток, економічне зростання та ін. В останні десятиріччя XX ст. податкове регулювання перерозподілу національного […]...
11. Теорії та концепції державного регулювання економіки Теорії та концепції державного регулювання економіки – сукупність теорій, концепцій, ідей, поглядів, які розроблялися представниками політичної економії упродовж XVI-XIX ст., і основних напрямів економічної теорії наприкінці XIX – на початку XXI ст. щодо причин державного регулювання економіки, його сутності, форм, засобів і наслідків в історичному та логічному аспектах. Економічна діяльність держави, а отже, окремі аспекти […]...
12. Лібералізація економіки Лібералізація економіки – перехід від державної власності та заснованих на ній командно-адміністративних важелів регулювання економіки до приватної капіталістичної власності і механізму ринкового саморегулювання всередині країни та зовнішньоекономічній діяльності. На мікрорівні це означає необмежене розширення свободи економічної діяльності суб’єктів господарювання, тобто створення умов, аналогічних тим, які існували в XVI-XIX ст. За сучасного регульованого ринку Л. е., […]...
13. Який вплив справило кейнсіанства на сучасні теорії державного регулювання економіки? Історія економічних вчень КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ Який вплив справило кейнсіанства на сучасні теорії державного регулювання економіки? Проблеми розширення державного впливу на ринкову економіку досліджували насамперед американські неокейнсіанці А. Хансен, С. Гарріс, Дж. М. Кларк. Спираючись на вчення Дж. М. Кейнса, вони вважали за доцільне збільшити податки з доходів домашніх господарств (населення) до 25 % […]...
14. Які заходи державного регулювання економіки пропонує Дж. М. Кейнс? Історія економічних вчень КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ Які заходи державного регулювання економіки пропонує Дж. М. Кейнс? У концепції Кейнса економічні чинники поділяються на незалежні та залежні. До незалежних чинників, які він називає незалежними змінними, Кейнс відносить: схильність до споживання, граничну ефективність капіталу і норму відсотка. Саме вони визначають обсяг ефективного попиту. До залежних чинників, або […]...
15. Державне регулювання в умовах ринкової економіки Державне управління Державне регулювання в умовах ринкової економіки. Вплив держави на економічну систему, Спрямований на досягнення цілей її економічної політики. В умовах ринкової економіки зберігається потреба в державному регулюванні, але порівняно з адміністративно-командною системою управління мста і функції його змінюються. Оскільки основними цілями економічної політики в умовах соціального ринкового господарства є стабільність цін, високий ступінь […]...
16. Політика регулювання ринкових відносин Політика регулювання ринкових відносин – комплекс економічних, адміністративних і юридичних важелів, які використовуються державою з метою впливу на ринковий механізм, його адаптацію до нових умов. П. р. р. в. передбачає вплив держави на умови та механізми функціонування ринку, його структуру та інфраструктуру, його функції. На нижчій стадії розвитку капіталізму ринкові відносини та відповідний механізм їх […]...
17. Програмування національної економіки Програмування національної економіки (гр. programma – розпорядження, указ) – форма державного регулювання економіки, яка передбачає комплексний аналіз її стану, розробку програми, визначення в ній стратегічної мети, етапів і засобів виконання, їх ресурсне забезпечення з урахуванням найвірогідніших можливостей альтернативного розвитку. Основою П. н. е. є структурне регулювання економіки (або структурне програмування), яке є вищою формою економічного […]...
18. Регулювання економічне Регулювання економічне – цілеспрямовані дії різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей. Об’єктами P. e. на макрорівні є: 1) продуктивні сили; 2) техніко-економічні відносини (відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації); 3) організаційно-економічні відносини (маркетингова діяльність, система менеджменту та ін.); 4) відносини економічної власності; 5) […]...
19. Державне регулювання цін Державне регулювання цін – комплекс важелів і методів прямого та опосередкованого впливу держави на механізм ціноутворення. Пряме регулювання – безпосереднє встановлення нижньої та верхньої меж цін на найважливіші товари, на основі яких формуються витрати на виробництво інших видів товарів. Методи прямого впливу на ціни – їх заморожування, блокування, запровадження цінових режимів, укладання угод про ціни, […]...
20. Неоліберальні концепції державного регулювання економіки Історія економічних вчень НЕОЛІБЕРАЛІЗМ 12.2. Неоліберальні концепції державного регулювання економіки Неолібералізм – один з основних напрямів сучасної економічної теорії та економічної політики, які грунтуються на визнанні необхідності поєднання державного регулювання економіки зі здійсненням принципів економічної свободи, максимально можливим використанням ринкових механізмів і вільної конкуренції в умовах зростаючої тенденції до монополізації господарського життя суспільства. Неолібералізм прийшов […]...
21. Роздержавлення економіки раціональне Роздержавлення економіки раціональне – звуження економічних функцій держави у межах цілісної економічної системи за одночасного їх переходу до інших недержавних суб’єктів власності та управління нею, а також оптимального їх розподілу між різними гілками державної влади. Р. е. р. повинно здійснюватися в оптимальних межах, тобто частка державної власності на засоби виробництва (стратегічні об’єкти) не повинна бути […]...
22. Доларизація економіки Доларизація економіки – висока частка маси американської грошової одиниці у грошовій масі окремих країн або її поступове зростання, яке посилює негативний вплив на процес розширеного відтворення. Д. е. відбувається, з одного боку, внаслідок не виваженої економічної політики країни (зокрема, допущення у вільний грошовий обіг всередині країни американського долара, неефективного залучення кредитів МВФ та ін.), а […]...
23. Пристосування економіки Пристосування економіки – 1) адаптація національного господарства до вимог науково-технічного прогресу, передусім НТР, а також до зовнішнього економічного середовища, що супроводжується передусім вдосконаленням господарського механізму, чинного законодавства і випуском конкурентоспроможних товарів і послуг на внутрішньому й зовнішньому ринках та іншими процесами; 2) здійснення макроекономічної політики (в т. ч. грошово-кредитної, фінансової, структурної, інвестиційної та ін.), інших […]...
24. Які вам відомі сучасні теоретичні концепції перехідної економіки? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.) Які вам відомі сучасні теоретичні концепції перехідної економіки? В умовах перехідної економіки значення теоретичних обгрунтувань економічної політики надзвичайно зросло. Однак закінченої теорії, цілісного уявлення про проблеми і закономірності соціально-економічних перетворень поки що не вироблено. Перехід до нового технологічного способу виробництва, становлення постіндустріальної цивілізації припускають вирішення комплексу таких […]...
25. Концепції державного регулювання цін Концепції державного регулювання цін – Сукупність ідей, поглядів різних напрямів західної економічної науки щодо недоцільності або необхідності втручання держави в процес ціноутворення на різних етапах розвитку капіталізму. Недоцільність державного регулювання цін обстоювали класики буржуазної політичної економії, а також представники маржиналізму, оскільки таке регулювання нібито здійснюється за допомогою механізму вільної ринкової конкуренції, а ціна, своєю чергою, […]...
26. Напрями урядового регулювання економіки: коригування розподілу ресурсів, перерозподіл доходів і багатства, захист конкуренції, контроль над рівнем безробіття та інфляції УРОК 56 Напрями урядового регулювання економіки: коригування розподілу ресурсів, перерозподіл доходів і багатства, захист конкуренції, контроль над рівнем безробіття та інфляції Мета уроку: засвоїти необхідність і сутність державного регулювання економіки, головні його принципи та елементи; з’ясувати головні функції держави в ринковій економіці; розкрити напрями діяльності уряду країни з регулювання економіки; розвивати економічне мислення; виховувати самостійність. […]...
27. Невдачі (обмеження) ринку як причина державного регулювання економіки УРОК 55 Невдачі (обмеження) ринку як причина державного регулювання економіки Мета уроку: розглянути головні типи економічних систем; розкрити сутність ринкового і планово-державного механізмів; з’ясувати чинники, що зумовлюють необхідність державного регулювання економіки; навчитись пояснювати обмеження ринку й аналізувати головні недоліки та переваги ринкового й планово-державного механізмів. Основні поняття: типи економічних систем, ринковий механізм, державне регулювання економіки. […]...
28. Бюджетне регулювання Бюджетне регулювання – метод державного економічного регулювання економіки, який передбачає оптимальне співвідношення між державними доходами (передусім податковими надходженнями) та державними витратами, а також перерозподіл коштів між різними бюджетами з метою впливу на циклічний розвиток економіки, на структурні зрушення в економіці, темпи науково-технічного прогресу, соціально-економічну політику держави, співвідношення сукупного попиту і сукупної пропозиції. Основними елементами Б. […]...
29. Грошово-кредитне регулювання Грошово-кредитне регулювання – сукупність форм, методів і важелів державного впливу на грошово-кредитну сферу та відносин економічної власності з метою забезпечення внутрішньої стабільності грошей, сприяння розширеному відтворенню та ін. Основні напрями Г.-к. р.: регулювання банківської ліквідності, управління державним боргом і регулювання обсягу кредитних операцій, грошової емісії та ризику й ліквідності. Так, банківська ліквідність регулюється такими методами: […]...
30. Державне регулювання фондових операцій Державне регулювання фондових операцій – сукупність важелів і методів регулювання ринку цінних паперів з метою забезпечення нормального розвитку фондових бірж. Фондовий ринок, з одного боку, регулює біржовий комітет (див. Біржовий комітет). З іншого боку, діяльність фондової біржі регламентує держава. Рух цінних паперів у країнах Заходу здійснюють на підставі низки законів відповідні відомства. Таке відомство: 1) […]...
31. Державне регулювання підприємницької діяльності Державне регулювання підприємницької діяльності – комплекс форм і методів державного впливу на діяльність підприємств, фірм і компаній з метою створення нормальних умов їх функціонування та розвитку, а отже, розширеного відтворення й послаблення негативних тенденцій такої діяльності. Важливою складовою такого регулювання є державна підтримка малого бізнесу. Основні методи Д. р. п. д. – адміністративні, правові та […]...
32. Моделі ринкової економіки РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії Тема 1.5. Моделі ринкової, планової та змішаної економіки 3. Моделі ринкової економіки Сучасна ринкова економіка у різних країнах існує в різних формах. Розрізняють такі її форми, або, як часто кажуть, моделі. Ліберальна ринкова економіка. Характеризується мінімально допустимим втручанням держави у перебіг економічних подій лише у тих випадках, коли ринок […]...
33. Регулювання розподілу доходів Регулювання розподілу доходів – сукупність економічних, правових та адміністративних форм і засобів впливу держави та наддержавних органів на розподіл (в т. ч. перерозподіл) доходів між різними соціальними групами та верствами населення. Державне та наддержавне Р. р. д. зумовлене низкою причин, які призводять до поглиблення диференціації в доходах населення, зокрема викликають необхідність перерозподілу національного доходу. До […]...
34. Державне регулювання зовнішньоекономічних зв’язків Державне регулювання зовнішньоекономічних зв’язків – форма державного регулювання економіки, яка здійснюється за допомогою методів тарифного й нетарифного впливу держави на окремі форми міжнародних економічних відносин з метою подолання дискримінаційної політики у зовнішній торгівлі, співробітництва у капітало – і наукомістких програмах, участі у міжнародному поділі праці та ін. Провідними сферами Д. р. з. з. є: міжнародна […]...
35. Теорії та концепції трансформації перехідної економіки Теорії та концепції трансформації перехідної економіки – концепції про сутність і шляхи трансформації перехідної економіки, що розробляються представниками різних напрямів економічної теорії і на основі яких будуються певні моделі такої економіки. В період т. зв. перебудови в СРСР і в 90-х XX ст. сформувалися три основні концепції трансформування однієї соціально-економічної системи в іншу. Перша з […]...
36. Закон пропорційного розвитку економіки Закон пропорційного розвитку економіки – специфічний економічний закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв’язки між розвитком економіки на мікро – та макрорівнях та об’єктивною потребою і дотриманням найважливіших пропорцій у народногосподарському комплексі. Найповніше на мікрорівні (у межах окремого підприємства, суспільною формою якого була індивідуальна капіталістична власність) З. п. p. e. почав діяти на […]...
37. Закон одержавлення економіки Закон одержавлення економіки – особливий економічний закон, який діє лише на одній зі стадій, виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зміцненням суспільної природи продуктивних сил, техніко – економічних відносин і господарського механізму та об’єктивно неминучим процесом їх одержавлення, зростанням державної власності. З. о. е. починає діяти з часу переростання продуктивними силами меж монополістичної […]...
38. Теорія економіки пропозиції Теорія економіки пропозиції – теорія, згідно з якою виникнення економічних криз зумовлене не змінами попиту, а змінами пропозиції внаслідок підвищення витрат на енергоносії, робочу силу і т. ін. Тому знижується продуктивність праці, підвищуються ціни на товари, хоча кількість їх зменшується. Результатом цих процесів є зниження темпів зростання виробництва і його обсягів. Внаслідок цього зростає кількість […]...
39. Регулювання антимонопольне Регулювання антимонопольне – заходи, яких вживає держава з метою запобігання монополізації економіки загалом та окремими товаровиробниками певних видів виробництв. Проте таке регулювання, за словами Б. Селігмена, ніколи не перешкоджало процесу укрупнення корпорацій. В Україні 2003 частка монополізованого сектору економіки у ВВП перевищувала 40%. Зокрема, монопольне становище займали 4690 суб’єктів господарювання на 6950 товарних ринках, причому […]...
40. Теорія “економіки пропозиції” – Теорії “економіки пропозиції” та “раціональних очікувань” Історія економічних вчень НЕОЛІБЕРАЛІЗМ 12.4. Теорії “економіки пропозиції” та “раціональних очікувань” 12.4.1. Теорія “економіки пропозиції” Багато хто з економістів розчарувався у спробах пояснити і розв’язати проблему економічної стабільності методами попиту. Традиційна політика попиту не дуже добре спрацьовує в сучасній змішаній економічній системі. Прихильники теорії “економіки пропозиції” виходять з того, що головним є пропозиція товарів і […]...