Бідність

Related posts:

1. Закон соціалізації Закон соціалізації – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між рівнем розвитку технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, зростанням усуспільнення виробництва і праці, з одного боку, та наростанням підриву товарного виробництва, поступовим подоланням відчуженості найманих працівників від процесу праці, власності та економічної влади на мікрорівні в розвинених країнах світу – […]...
2. БІДНІСТЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник БІДНІСТЬ – неспроможність підтримувати мінімальний рівень споживання, обумовлений фізіол., соціальними, культурно визначеними якісними нормами. Б. є багатовимірним явищем у різноманітті своїх проявів, плюралізмі пояснень, що пропонуються (раціонально-екон., культурних, структурних тощо) залежно від суб’єктів, часу і території, які розглядаються, та палітри політ, стратегій, які потрібні для її регулювання. Розрізняють абсолютну і відносну […]...
3. Вільне підприємництво Вільне підприємництво – функціонування та розвиток економічної системи капіталізму на принципах максимальної економічної свободи для підприємств та мінімального державного втручання в їх діяльність. В. п. було характерне для нижчої стадії розвитку капіталізму. Принципи В. п. теоретично обгрунтував А. Сміт. У сучасній західній економічній літературі принципи В. п. найпослідовніше обстоюють представники правого крила неокласичного напряму економічної […]...
4. Власність на виготовлений продукт Власність на виготовлений продукт – відносини між різними суб’єктами власності (індивідами, колективом тощо) з приводу привласнення виробленої продукції у різних сферах суспільного відтворення. В умовах індивідуального виробництва існує спочатку трудова приватна В. на в. п. Ця продукція відображає трудовий внесок виробника, отже, й розмір власності на неї. Тому приватна В. на в. п. забезпечує виробникові […]...
5. Безробіття приховане Безробіття приховане – наявність значної кількості безробітних, яких офіційна статистика не враховує або навмисно приховує. Так поводився уряд України в 90-х XX – меншою мірою на початку XXI ст. з метою штучного зменшення чисельності безробіття. До безробітних не зараховували працівників у тривалих відпустках, зайнятих по кілька годин на тиждень тощо, внаслідок чого рівень безробітних в […]...
6. Абсолютне погіршення становища найманих працівників Абсолютне погіршення становища найманих працівників – зниження життєвого рівня найманих працівників однієї або кількох країн упродовж певного періоду. Упродовж 90-х XX ст. життєвий рівень переважної більшості населення України знизився майже у 6 разів, а з урахуванням зменшення витрат із суспільних фондів споживання – у 10 разів. Дві основні форми А. п. с. н. п. – […]...
7. Критерії бідності Критерії бідності – ознаки бідності, на підставі яких здійснюється оцінка та класифікація бідності в різних країнах. Основними К. б. є: 1) рівень безробіття; 2) рівень інфляції (синтез цих двох показників визначає ступінь бідності; 3) рівень доходів, який припадає на 1 людину; 4) частка витрат на споживання у загальній сумі витрат домогосподарств. Так, у більшості країн […]...
8. Типи власності Типи власності – класифікація економічної власності залежно від її суб’єкта з одночасним виокремленням у межах кожного з цих типів форм власності відповідно до соціально-економічного поєднання безпосередніх працівників із засобами виробництва. Розрізняють такі Т. в.: 1) приватний, суб’єктом якого є окрема особа, максимум сім’я. У його межах виділяють приватну трудову власність, що базується на соціально-економічній єдності […]...
9. Економічний розвиток Економічний розвиток – незворотні, спрямовані, закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни економічної системи в довготерміновому періоді, що відбувається під впливом економічних суперечностей, потреб та інтересів, зумовленість яких характеризується дією основних законів діалектики, що не виходять за межі глибинної внутрішньої сутності такої системи. Серед суперечностей економічної системи виділяють суперечності кожної з її підсистем (див. Економічні суперечності). Основними […]...
10. Інтернаціоналізація господарського життя Інтернаціоналізація господарського життя – об’єктивний економічний процес виникнення й розвитку економічних зв’язків і відносин між національними господарствами різних країн, що охоплює всі сфери суспільного відтворення і призводить до виникнення та розвитку інтернаціонального господарства. Основними формами І. г. ж. є світова торгівля, міжнародний рух капіталу, робочої сили і міжнародні валютні відносини, тобто форми міжнародних економічних відносин. […]...
11. Категорії персоналу Категорії персоналу – класифікація працівників (найманих працівників) на основі функцій, які вони виконують у виробництві. Розрізняють дві основні групи найманих працівників: робітники і службовці. До робітників відносять осіб, які зайняті переважно фізичною працею у процесі створення матеріальних благ і підтримують у робочому стані машини та устаткування. До службовців належать: керівники (працівники, які обіймають посади керівників […]...
12. Історична тенденція капіталістичного нагромадження Історична тенденція капіталістичного нагромадження – об’єктивно неминучий процес загибелі капіталістичного способу виробництва, спричинений перетворенням капіталу на гальмо розвитку продуктивних сил внаслідок зростання концентрації та централізації засобів виробництва й усуспільнення виробництва і праці, що супроводжується посиленням могутності та організованості осіб найманої праці. Вперше сутність цієї тенденції обгрунтував К. Маркс. Правильно обгрунтовані К. Марксом та його послідовниками […]...
13. Система зворотних зв’язків Система зворотних зв’язків – принцип побудови сучасних розвинених національних економічних систем, який дає можливість досліджувати результати впливу функціонування та розвитку окремих її підсистем на характер {соціально-економічний зміст) розвитку цілісної економічної системи, а отже, враховувати відмінність між метою такого впливу та її результатом. Найповніше на характер розвитку національної економічної системи впливають такі підсистеми, як господарський механізм, […]...
14. Економічна свобода Економічна свобода – здатність окремої людини, сім’ї, суб’єктів підприємницької діяльності (йдеться про підприємства, фірми та компанії) і держави та наднаціональних органів приймати раціональні господарські рішення і відстоювати свої економічні інтереси та цілі шляхом їх узгодження з національними економічними інтересами на основі пізнаних економічних законів з урахуванням вимог національного та наднаціонального законодавства. Основою Е. с. є […]...
15. Прогнозування економічне Прогнозування економічне (від грец. prognosis – передбачення) – спосіб наукового передбачення основних напрямків розвитку економічної системи або її окремих елементів. Найважливіші функції П. е.: з’ясування основних шляхів і перспектив еволюції економічної системи, можливих структурних змін у ній, пріоритетних напрямків соціально-економічного прогресу; виявлення і обгрунтування альтернативних шляхів розвитку системи та показників її еволюції; оцінка можливих соціально-економічних […]...
16. Закони розвитку людини Закони розвитку людини – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між потребами та інтересами людини, з одного боку, й їх задоволенням у процесі створення матеріальних і нематеріальних благ та їх споживання, з іншого, внаслідок яких (зв’язків) упродовж існування людської цивілізації в соціально-біо – логічній сутності людини поступово відносно посилюється соціальна сторона і формується всебічно розвинена […]...
17. Закон одержавлення економіки Закон одержавлення економіки – особливий економічний закон, який діє лише на одній зі стадій, виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зміцненням суспільної природи продуктивних сил, техніко – економічних відносин і господарського механізму та об’єктивно неминучим процесом їх одержавлення, зростанням державної власності. З. о. е. починає діяти з часу переростання продуктивними силами меж монополістичної […]...
18. Державний капітал Державний капітал – специфічна підсистема заснованих на привласненні чужої праці відносин економічної власності, що розвивається в усіх сферах суспільного виробництва між вищими чиновниками державного апарату та вищими менеджерами державних підприємств і установ, з одного боку, і найманими працівниками державного сектора економіки – з іншого. Д. к. можна також розглядати як суспільну форму розвитку державного капіталізму, […]...
19. Відтворення робочої сили Відтворення робочої сили – відтворення фізичних, розумових і організаторських здібностей людини, основних рис людини економічної (людини – працівника і людини – власника). Найважливішими рисами людини – працівника є рівень її освіти і кваліфікації, економічного мислення, ступінь розвитку економічних потреб та інтересів, психофізіологічні якості (працьовитість, цілеспрямованість тощо). Основними рисами людини – власника є її участь в […]...
20. Економічна незалежність кадрова Економічна незалежність кадрова – наявність у країні необхідної кількості працівників з високим інтелектуальним, загальноосвітнім, кваліфікаційним та організаційним потенціалом, здорової переважної більшості населення, які працюють, примножують національне багатство, раціональної кадрової політики держави. Основні параметри Е. н. к. зумовлені сутністю людини, яка визначається насамперед єдністю в ній біологічного і соціального. У першому випадку для праці необхідне відтворення […]...
21. Економічна безпека організаційно-економічних відносин Економічна безпека організаційно-економічних відносин – рівень розвитку менеджменту, маркетингу, обміну досвідом та ін., а також стан їх захищеності від загроз, внаслідок чого для продуктивних сил створюється організаційно-економічна форма розвитку. Головними загрозами виступають: відсутність сучасного (з урахуванням досвіду інших країн) рівня управлінських відносин на більшості підприємств України, зокрема відсутність дієвих і стабільних стимулів до праці у […]...
22. Економіка інформаційна Економіка інформаційна – найрозвиненіший тип економіки, що розглядається з боку речового змісту (отже, не враховує тип суспільної форми), яка виникає на основі інформаційної революції і базується на інформаційній технології, якісно нового типу основної продуктивної сили, автоматизації усіх сфер і галузей економіки та кардинальних змін в інших елементах технологічного способу виробництва. Поняття Е. і. запровадив у […]...
23. Подолання бідності Подолання бідності – комплекс заходів з боку держави та організацій (підприємств, фірм і компаній), спрямованих на забезпечення бідних верств населення доходом, достатнім для задоволення матеріальних і соціальних потреб, необхідних для нормальних умов життя і відтворення робочої сили. П. б. є однією з глобальних проблем, а тому розглядається світовим співтовариством як пріоритетна в соціально-економічній політиці багатьох […]...
24. Влада профспілок на ринку робочої сили Влада профспілок на ринку робочої сили – здатність профспілок впливати на умови продажу робочої сили та її використання. Найважливіші чинники такого впливу вперше визначив А. Маршалл. До них належать: 1) наявність конкуренції на ринку робочої сили; 2) низька еластичність кінцевого попиту на товари і послуги; 3) низька частка заробітної плати в загальних витратах фірми, компанії; […]...
25. Відтворення економічної власності Відтворення економічної власності – постійно повторюваний процес функціонування і розвитку різноманітних типів та форм власності у їх взаємодії (взаємопроникненні, взаємопереходах, взаємозапереченні) відповідно до властивих їм законів, що супроводжується виокремленням типу і форми власності, яка домінує. В сучасних умовах розширене В. е. в. у розвинених країнах світу може, по-перше, здійснюватися лише тоді, коли збагачена новітніми рисами […]...
26. Відтворення суспільного капіталу Відтворення суспільного капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва у взаємозв’язку і взаємодії відтворення індивідуальних, колективних, державних та інтернаціональних форм капіталу. Суб’єктом власності та управління за умов приватної форми капіталу є окремий капіталіст. За умов колективної форми капіталу таким суб’єктом є декілька підприємців, вищих менеджерів, фінансові інститути. Типова форма колективного капіталу – акціонерні компанії. З […]...
27. Домонополістичний капіталізм Домонополістичний капіталізм – економічна система, заснована на машинній та ручній праці, пануванні товарного виробництва, відокремленні засобів виробництва і результатів праці від безпосередніх виробників, економічному примусі до праці, переважанні ринкових важелів управління економікою. Виник на початку XVI ст., його еволюція на нижчій стадії тривала до кінця ХІХ – початку XX ст. Вища стадія розвитку капіталізму – […]...
28. Середній клас Середній клас – соціальні верстви і прошарки, які посідають проміжне становище між двома основними класами і які розпізнаються за певною сукупністю факторів – економічних, політичних, за способом життя тощо. Вперше поняття “С. к.” вжито у працях М. Вебера, який виокремив цей клас поряд з двома іншими – робітників і капіталістів. Виокремлення С. к. певною мірою […]...
29. Менеджменту методи Менеджменту методи – сукупність способів, важелів управлінської діяльності та впливу на об’єкти управління, які застосовуються для визначення та досягнення цілей підприємства, фірми і компанії, а також оптимального поєднання індивідуальних, колективних і суспільних інтересів. За характером дії М. м. поділяють на економічні, організаційні, моральні та психологічні. Економічні М. м. впливають передусім на відносини економічної власності та […]...
30. Інституціональні моделі світового ринку робочої сили Інституціональні моделі світового ринку робочої сили – комплекс основних ознак та властивостей в межах основних моделей ринку робочої сили в розвинених країнах світу. Такими ознаками та властивостями американської моделі ринку робочої сили є: 1) відносно високий (але дещо нижчий, ніж в Японії, Німеччині) рівень освіти та кваліфікації робочої сили; 2) висока плинність робочої сили (щороку […]...
31. Мода економічна Мода економічна – найдосконаліший на даний момент стиль (спосіб) економічної діяльності, а отже, безпосереднього виробництва, обміну, розподілу і споживання, який втілюється у створенні модних високоякісних товарів і наданні відповідних послуг. Етимологічно (англ. mode – спосіб дій та свідомо впроваджуваних явищ) М. – це найсучасніша цілеспрямована система заходів з організації економічної діяльності у різних сферах суспільного […]...
32. Національна соціальна безпека Національна соціальна безпека – важлива складова національної безпеки, яка означає стан соціальної сфери та комплекс заходів з боку держави, суспільства (передусім громадянського) і суб’єктів підприємницької діяльності, за допомогою яких забезпечується розвиток соціальної сфери в інтересах сучасного і майбутніх поколінь. До соціальної сфери, згідно з вимогами субординації, слід віднести такі загрози: 1) антинародна соціальна політика держави, […]...
33. Продовольча проблема Продовольча проблема – складне теоретикотрактичне завдання щодо забезпечення продовольством (загалом або його окремими видами) всього чи частини населення окремої країни або регіону світового господарства, не вирішення якої призводить до недоїдання, голоду та демографічної кризи або депопуляції населення, а отже, до соціально-економічної і політичної нестабільності. З цією проблемою людство стикається на всіх етапах свого існування. Так, […]...
34. Економіка участі Економіка участі – сукупність відносин економічної власності між найманими працівниками та капіталістами (а опосередковано й державою) щодо участі осіб найманої праці у власності акціонерних компаній та управлінні нею (власністю). Головними елементами Е. у. у власності є система заробітної плати “участі у прибутках”, участь в акціонерному капіталі через механізм широкого розповсюдження акцій та участь в урядовій […]...
35. Економіка сільського господарства Економіка сільського господарства – наука, яка вивчає економічні відносини і передусім відносини економічної власності у взаємодії з розвитком продуктивних сил, особливості дії та вияву економічних законів у сільському господарстві, шляхи раціонального використання різноманітних ресурсів. Теоретична і методологічна основа Е. с. г. – економічна теорія. Проблеми розвитку Е. с. г. вивчаються в тісному зв’язку з агробіологічними […]...
36. Капіталізм Капіталізм – економічна система, яка базується на соціально-економічній відчуженості основної маси працівників від більшості об’єктів власності (передусім засобів виробництва), від економічної влади і самого процесу праці й підпорядковує собі інші форми некапіталістичної власності – дрібнотоварну, кооперативну, – формуючи цілісний процес розширеного капіталістичного відтворення. К. зародився в надрах феодалізму в період розпаду його економічної структури, в […]...
37. Патерналізм Патерналізм (лат. patemus – батьківський) – опікунське ставлення держави до своїх громадян, з одного боку, компаній і фірм до працівників – з іншого, а також форма соціальної політики і соціальної ідеології, спрямованої на соціально-економічне партнерство праці й капіталу. Широко застосовується з кінця XIX у США, Німеччині та інших країнах, грунтується на положенні про збігання інтересів […]...
38. Шокова терапія “Шокова терапія” – система радикальних заходів, спрямованих на докорінне перетворення соціально-економічної системи з метою переходу до нової економічної, соціальної, політичної системи, що супроводжуються надмірним зростанням цін, збільшенням армії безробітних, значним зниженням національного доходу та життєвого рівня, послабленням соціальної захищеності тощо. На відміну від “Ш. т.” у більшості постсоціалістичних країн Східної Європи здійснювалась політика градуалізму, тобто […]...
39. Злиденність Злиденність – найнижчий рівень бідності (абсолютна бідність), який характеризується недоїданням або голодуванням людей, що призводить до значного погіршення їх здоров’я та скорочення тривалості життя. Найвищим рівень 3. є в Африці, де нею охоплено близько 50% населення. Загалом понад 1 млрд. осіб у світі проживає на межі абсолютної бідності, причому 70% з них – жінки. За […]...
40. Регулювання економічне Регулювання економічне – цілеспрямовані дії різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей. Об’єктами P. e. на макрорівні є: 1) продуктивні сили; 2) техніко-економічні відносини (відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації); 3) організаційно-економічні відносини (маркетингова діяльність, система менеджменту та ін.); 4) відносини економічної власності; 5) […]...