Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по українській мові ⇒ Частини мови. Вивчені групи орфограм

Частини мови. Вивчені групи орфограм

Тема: Частини мови. Вивчені групи орфограм.

Мета: Повторити й узагальнити вивчене про частини мови, удосконалювати вміння розрізняти слова різних частин мови; повторити основні вивчені буквені й небуквені орфограми, удосконалювати вміння визначати орфограми в словах та відповідними правилами обгрунтовувати вибір написання; виховувати любов до природи рідного краю; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення.

Тип уроку: Комбінований урок (повторення вивченого; систематизація й узагальнення вивченого).

Обладнання: Роздавальний

матеріал, таблиця “Орфограми буквені й небуквені”.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), пояснити їхнє вживання. У першому реченні підкреслити члени речення.

Слухай, діброво, що ліс говорить. Певне, у лісі щось велике здохло, що ви до нас прийшли. Жди, грибе, може, й тебе хтось здибле. Кізонько, не бороню тобі лісу, але тебе вовк стріне. Знай, кобило, де брикатися. Мабуть, не бути козі на торзі,

а свині на ярмарку. Як прийшла Покрова, сиди, чумаче, вдома. Підождіть, діти, поки на киселі шкура виросте.

Народна творчість.

Картка 2

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), пояснити їхнє вживання. Визначити, якою частиною мови виражено звертання. У формі якого відмінка стоїть ця частина мови?

Терпи, козаче, горе, то перепливеш море. Роби, небоже, то й Бог дасть, може. Їж, язик, та не ходи до музик. Скільки, горобчику, не мудруй, а соколом не станеш. Тобі, вовче, кози пасти. Вези, кобило, хоч тобі не мило. Їж, коза, лозу, коли сіна нема. Подивися, козле, у воду на свою вроду. Як не крутись, собако, а хвіст – ззаду. Буває, й ведмідь літає, а теля вовка хапає. Казали, минеться, а воно тільки настає.

Народна творчість.

Картка 3

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), пояснити їхнє вживання. У першому реченнї підкреслити члени речення.

Мій друже, я красу люблю, як рідну Україну. (М. Вороний.) Журавлі, мої ви журавлята, повертайте до моєї хати! (О. Довгий.) Тебе, здавалось, ждало море. (Олександр Олесь.) Краса, можливо, нас таки врятує, якщо ми порятуємо красу. (М. Руденко.) Я чув не раз, казали: “Час – це гроші!” Можливо, й гроші, та не в них же суть… Буває, гроші справи нехороші пожадливим господарям несуть. (Д. Луценко.)

Переписати, вставляючи пропущені букви й розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Звертання підкреслити.

Мої милі ч..рнобривці, щирі, добрі українці! Зичу щастя вам, любові, ч..рнобривці ч..рноброві! Доброзичл..ві, т..рплячі, за любов і ласку вдячні. Пер..жили літню спеку, до морозу недалеко. Ви ж такі в..селі, жваві, ч..рнобривці куч..ряві!

За В. Пароновою.

Картка 5

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).

Кріт кротові говорив: “Ти дарма город порив. Краще вирив би криничку, хай хлюпоче в ній водичка!” (І. Гущак.) “Чим би це мені солодким закусить?”- буркотить незадоволено ведмідь. (Н. Забіла.) “Ти в нас грамотний такий! – хвалить мене мама. – Тільки ж хто чита книжки догори ногами?” (О. Орач.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Повторення ключових питань розділу.

*Бесіда.

– Який розділ науки про мову вивчає частини мови?

– Скільки частин мови є в українській мові?

– Які з них є самостійними (повнозначними)?

– Які частини мови є службовими? Назвати їхні службові функції.

– Який розділ науки про мову вивчає правильне написання слів?

– Як дослівно перекладається грецьке слово орфографія?

– Визначити орфограми у словах осінній, м’ята, переливається. Що таке орфограма?

– Що таке орфографічне правило?

І V. Виконання вправ на повторення.

* Робота біля дошки. Записати речення, визначити в кожному частини мови. Назвати частини мови самостійні та службові. У чому полягає різниця між ними? Пояснити написання виділених слів.

І. Час фарбу на дерева насилає. Щедра осінь краще найзеленішої весни. Як вересніє, то дощик сіє. У вересні одна ягода, і та – горобина. Осінньої пори сім погод надворі. Що за осінь, якщо гусак вже на лід вийшов?

Народна творчість.

ІІ. Захопило літо вересень в полон. (І. Драч.) А сонце вересневе кришталеве. (Є. Гуцало.) У степ нечутною ходою медунку вересень приніс. (О. Довгий.) Прилетіли три синиці, впали, сіли при пшениці.(О. Пархоменко.) Хризантема тайну знає і під осінь зацвітає, щоб її красою ми милувались до зими. (А. Костецький.)

ІІІ. У вагоні метро тишина, тільки рейки дзижчать об колеса. (В. Сосюра.) Шофер за бистрих тридцять літ проїхав триста тисяч верст. (П. Воронько.) Мені б сто рук, щоб світ звільнить від мук! (А. Малишко.) І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе! (Л. Костенко.)

* Диктант з коментуванням. У кожному з речень визначити частини мови самостійні та службові. У виділених словах визначити орфограми. У яких ще словах диктанту є ці ж орфограми? Що таке орфограма?

Три геніальні скрипалі сиділи на однім стеблі. Та від ваги стебло зламалось, і розлетілися джмелі. (Д. Павличко.) І знову джміль розмружить квітку, а літо гратиме в лото. (Л. Костенко.) Джмелями літаки собі гудуть. І джміль до них гуде собі спросоння. (І. Драч.)

V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Робота з підручником. Виконання вправи 23 (ІІ).

*Опрацювання таблиці.

Вибір написання слова (певної букви) з ряду можливих варіантів за умови однакової вимови.

Написання слів разом, окремо, через дефіс, апостроф, перенос слів, скорочення слів.

Наприклад: ч Е Рговий ( Орфограма: Букви е-и, шо позначають ненаголошені голосні в коренях слів);

Боро Т Ьба ( Орфограма: Букви, що позначають звуки, які уподібнюють ся); С Питати ( Орфограма: Букви з-с у префіксах з-(с-).

Наприклад: Не Хтувати ( Орфограма : не з дієсловами); сузір’я( Орфо Грама: Апостроф);синьо-жовтий, водограй, пів-України( Орфограма: Написання разом, через дефіс складних слів); проф., доц. ( Орфо Грама: Скорочення слів).

V І. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному члени речення. З’ясувати, якою частиною мови виражено кожен з членів речення. Який розділ науки про мову вивчає словосполучення й речення? Який розділ вивчає частини мови?

Язик до Києва доведе, але там його доведеться прикусити. Не всі клепають молотком, дехто й язиком. Два брехуни однієї правди не скажуть. Узяв близько до серця.

Народна творчість.

* Робота з підручником. Виконання вправи 24 (ІІ), 27, 28.

* Словниковий диктант. Визначити орфограми, вказати з-поміж них буквені й небуквені. Якою частиною мови є кожне зі слів?

Берег, березовий, човен, рум’янець, В’ячеслав, Святослав, сузір’я, без’язикий, під’яр’я, осінній, безмежжя, роз’яснення, блакить, менший, учительчин, Маринці, веселці, премудрий, приміський.

* Прочитати заздалегідь записані на дошці (спроектовані через кодоскоп) речення. Визначити орфограми у виділених словах.

Очі заздрісника наситить лише пригорща піску. І з кістлявої рибки смачна юшка. Солодка їжа доледачого не приходить. Скупі ніколи не сторгуються. Скнара – то багатий жебрак. Уночі не їв, то увесь день кається. Язиком з одної мухи зшиє два кожухи. Язиком мереживо плете, а розумом і вузла не зав’яже. Там публіка – сім душ на півбублика. Чудний бублик: кругом об’їси, а всередині нема нічого. Тарган і півень однією дорогою не ходять.

Народна творчість.

* Диктант з коментуванням. Визначити, якими частинами мови є виділені слова. Визначити в цих словах орфограми. Які орфограми є буквеними, які – небуквеними? У вказаному вчителем реченні визначити самостійні та службові частини мови.

І. Там п’є меди веселка прехороша. (А. Малишко.) То колосся налилося, розспівалося колосся. (О. Пархоменко.) Колоссячко пишається, на сонці наливається. (Л. Забашта.) Уже кипить осінній келих багрянокленових лісів. (П. Воронько.) Стоять граби прозоро-жовті в промінні ясно-золотім.(М. Рильський.) Над килимом прив’ялених левад кружляло листя, мов жар-птиці пір’я. Край хати тлівосінній тихий сад багаттям золотого надвечір’я. (Д. Луценко.) А в небі, глянь, до сонця щік огненних приклеїлась хмарини борода. (І. Доценко.) Багряно-жовтий лист кудись за вітром лине. І в безвістьпадають і падають хвилини. (В. Сосюра.) Я бачу зелень трав крізь золоту утому багрянородної прощальної краси. (В. Сосюра.)

ІІ. Прощаються з літом ліси, верхів’ям гудуть, гудуть. А літо їх слуха баси й гукає: “Прийду, прийду!” Берези в осінніх сутанах несуть на гіллях каганці. Неначе з картин Левітана з’явилися фарби оці. Вклоняюсь кожному ліску з любов’ю й відданістю сина. В твоєму древньому разку я теж – маленьканамистина. День росу на травах випив, кинув промінь на льоту. Шелестять пахучі липи в жовто-біломуцвіту. А прозорі вітри пшениці буйногриві колишуть. В’ється ген між берегами річка сизо-голуба. За борами, за лугами переплескують хліба.

З творів Д. Луценка.

* Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Виділити в словах орфограми.

Рождаєт..ся м..лодія осін..я і м’яко на пл..че кладе кр..ло. (Б. Олійник.) Сипл..т..ся, ос..па..т..ся листя, горблят..ся б..рези, плаче і посміха..т..ся крізь сл..ози осінь. (М. Стельмах.) Є щастя в кожній боро..ьбі, коли м..та бл..зька, ясна. (П. Воронько.)

V І. Підбиття підсумків уроку.

V ІІ. Домашнє завдання. Вправа 30.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ГРУПИ ОРФОГРАМ В ІМЕННИКАХ І ПРИКМЕТНИКАХ Мета: – навчальна: повторити найважливіші теоретичні відомості з морфології й орфографії; удосконалювати вміння й навички правильно писати слова на вивчені орфограми в іменниках і прикметниках; – розвивальна: розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, творчі вміння використовувати іменники та прикметники в монологічних та діалогічних висловлюваннях; – виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати бережливе ставлення до навколишнього […]...

  2. ВИВЧЕНІ ГРУПИ ОРФОГРАМ ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО & 3. ВИВЧЕНІ ГРУПИ ОРФОГРАМ 49. Прочитайте слова. Які труднощі можуть виникнути щодо написання кожного з них? Чесний, серйозний, запорізький, ковальський, не спиться, переможеш, розчервонітися, допомагати, примиритися, безмежжя, синьо-жовтий, жовтогарячий, камінчик, духмяний, шістнадцять, шістдесят, прегарний, Ігорович, ЗНО, ВНЗ, пів-Європи, пів’яблука, непримиренний, львів’янці, надвечір’я. – Який розділ науки про мову вивчає правопис […]...

  3. ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ГРУПИ ОРФОГРАМ Повторення та узагальнення вивченого & 3. ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ГРУПИ ОРФОГРАМ Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, Але камінь має! С. Воробкевич 18. І. Уважно прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Пригадайте й сформулюйте правило про іменник як частину мови. ВСЮДИСУЩІ ІМЕННИКИ Випередити іменник за кількістю слів неспроможна […]...

  4. Вивчені частини мови та їх правопис ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО & 3. Вивчені частини мови та їх правопис 18 Розгляньте малюнок. Складіть твір (усно) “Іменник як частина мови* за допомогою опорних слів-понять. 19 1. Прочитайте текст. Випишіть десять іменників (на вибір), поста вивши їх у родовому й орудному відмінках. Поясніть відомі вам орфограми. Українцям властива доброта, здатність співчувати, підтримувати з усіма […]...

  5. Частини мови (загальне поняття). Повторення знань про різні частини мови: іменник, прикметник, дієслово Тема: Частини мови (загальне поняття). Повторення знань про різні частини мови: іменник, прикметник, дієслово Мета: відновити і закріпити знання про слова – назви предметів, ознак, дій; формувати вміння розрізняти частини мови, правильно вживати їх у мовленні; розвивати вміння аналізувати, систематизувати мовні явища; розвивати мовлення учнів; виховувати любов до природи. Тип уроку: урок формування мовної компетенції. […]...

  6. Частини мови. Зв’язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови Тема. Частини мови. Зв’язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови. (Вправи 441-445). Мета. Повторити вивчене про іменник і прикметник, вправляти учнів у доборі споріднених слів, що належать до різних частин мови. Збагачувати мовлення учнів образними висловами, розвивати вміння вживати слова у переносному значенні. Пробуджувати бажання творити нові словесні образи, цікавість […]...

  7. ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ ДОДАТКИ Додатки 3 ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ 1. Букви е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів. 2. Велика буква у власних назвах. 3. Букви, що позначають звуки, які уподібнюються. 4. Подвоєні букви. 5. Роздільне написання прийменників з іменниками і займенниками. 6. Перенос частин слова з рядка в рядок. 7. Уживання м’якого знака. 8. Уживання апострофа. […]...

  8. Частини мови ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ УРОК № 3 Тема. Частини мови Мета: пригадати і поглибити відоме учням про самостійні й службові частини мови; формувати вміння розпізнавати їх у реченнях; розвивати творчу уяву учнів; виховувати ввічливість, чемність. Обладнання: підручник, текст диктанту. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ IІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ […]...

  9. ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ОРФРГРАМИ § 2. ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ОРФРГРАМИ Вправа 15 Найбільш цікава розповідь (при утворенні найвищого ступеня порівняння прикметників складеної форми прикметник не змінюється), найшвидша тварина (неправильно утворено найвищий ступінь порівняння прикметників), більш зручний рейс (при утворенні найвищого ступеня порівняння прикметників складеної форми прикметник не змінюється), сильний біль (іменник чоловічого роду), широкий степ (іменник чоловічого роду), далека […]...

  10. Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням. 6. Група за будовою. 7. Особливості правопису (якщо є). Сипнули врозтіч галки Чи ворони (Л. Костенко). Зразок розбору Чи – сполучник, зв’язує однорідні […]...

  11. Частини мови; основні способи їх розпізнавання ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 4 Тема: Частини мови; основні способи їх розпізнавання Мета: повторити та узагальнити вивчене про частини мови, формувати вміння розпізнавати в реченнях вивчені частини мови, розрізняти самостійні та службові частини мови; формувати вміння бачити, відчувати й цінувати красу природи; розвивати увагу та спостережливість, культуру усного й писемного мовлення. Тип […]...

  12. ЧАСТИНИ МОВИ. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Мета: відновити і закріпити знання учнів про слова – назви предметів, ознак, дій; повторити поняття “частини мови”, “іменник”, “прикметник”, “дієслово”; формувати вміння розрізняти частини мови за питаннями, відрізняти їх від службових слів, правильно вживати у мовленні; розвивати вміння аналізувати, систематизувати мовні явища; виховувати інтерес до вивчення мови. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ […]...

  13. ПОДІЛ НА ГРУПИ СЛІВ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО РІЗНИХ ЧАСТИН МОВИ. СЛУЖБОВІ СЛОВА Мета: відновити і закріпити знання учнів про слова – назви предметів, ознак, дій; повторити поняття “частини мови”, “іменник”, “прикметник”, “дієслово”; формувати вміння розрізняти частини мови за питаннями; відрізняти їх від службових слів, правильно вживати у мовленні; розвивати вміння аналізувати, систематизувати мовні явища; виховувати пізнавальний інтерес. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. […]...

  14. Службові частини мови УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Службові частини мови Спільними ознаками всіх службових частин мови є те, що вони: – не відповідають на питання; . – не називають предметів, ознак, дій, кількості й не мають лексичного значення; – не мають властивих самостійним частинам мови морфологічних ознак; – не змінюють своєї форми; – не бувають членами […]...

  15. Морфологія як розділ мовознавчої науки. Частини мови МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ §6. Морфологія як розділ мовознавчої науки. Частини мови Морфологія – розділ науки про мову, в якому вивчаються частини мови, їхні граматичні ознаки і способи словозміни. Частини мови – це групи слів, об’єднаних за загальним значенням, граматичними ознаками, способами словозміни. Які частини мови ви вже вивчали? 51. Прочитайте вірш Грицька Бойка. Скажіть, чим […]...

  16. Розбір вигука як частини мови – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розбір вигука як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Розряд, що виражає. 3. Будова, походження. 4. Правопис, розділові знаки. Зразки розбору вигука Ох, і сом же був! Ну, йди вже, йди! Кузьма Дем’янович! Агов! Де ви? Агов-гов-гов! І раптом: – Б-б-ба-бах! Так ото зібрались і кажете […]...

  17. Розбір частки як частини мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Розбір частки як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Особливості правопису (якщо є). Земля-трудівниця Аж парує та людям хліб готує (Народна творчість). Зразок розбору Аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує....

  18. Аналіз диктанту. Вивчені орфограми в значущих частинах слова Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 115 Тема. Аналіз диктанту. Вивчені орфограми в значущих частинах слова Мета: – навчальна: удосконалювати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці; формувати орфографічну та пунктуаційну грамотність; – розвивальна: розвивати мовлення, логічне мислення, вміння аналізувати мовні явища, збагачувати словниковий запас; – виховна: виховувати увагу до слова; пильність, наполегливість у навчанні. Внутрішньопредметні зв’язки: […]...

  19. Розбір вигуку як частини мови – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Група за значенням. 4. Особливості вимови і правопису. 5. Розділові знаки. Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату (М. Коцюбинський). Зразок розбору Ох – вигук, виражає почуття занепокоєння, тривоги, вимовляється […]...

  20. ЧАСТИНИ МОВИ ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО & 2. ЧАСТИНИ МОВИ 44. Подані словосполучення запишіть у такій послідовності: А) іменник + прикметник; в) дієслово + іменник; Б) іменник + іменник; г) дієслово + прислівник. Цікава книжка; читати зацікавлено; герой оповідання; переказували на уроці; обговорювали з цікавістю; говорили натхненно; несподівані оцінки; влучні характеристики; значна користь; очікували продовження; екранізація твору; […]...

  21. Розбір сполучника як частини мови – Сполучник Службові частини мови Сполучник Розбір сполучника як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Що з’єднує сполучник. 3. Сполучник сурядності чи підрядності. 4. Група за значенням. 5. Будова. 6. Походження. 7. Спосіб уживання. 8. Особливості правопису....

  22. Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...

  23. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ ПІДСУМОК ЗА РІК Мета: повторити вивчене про частини мови; розвивати вміння розрізняти частини мови; вчити застосовувати здобуті протягом навчання у початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння під час виконання навчальних і контрольних завдань; розвивати спостережливість за мовними явищами, творче мислення, пам’ять, пізнавальний інтерес; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного краю, до української мови. ХІД УРОКУ […]...

  24. ПЕРЕХІД СЛІВ ІЗ ОДНІЄЇ ЧАСТИНИ МОВИ В ІНШУ СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ § 14. ПЕРЕХІД СЛІВ ІЗ ОДНІЄЇ ЧАСТИНИ МОВИ В ІНШУ Нові слова можуть утворюватися шляхом переходу однієї частини мови в іншу. Так, прикметник може перейти в іменник (набережна, черговий), іменник – у прислівник (зимою, кругом). ПОРІВНЯЙТЕ: Старий Дніпро синів унизу. Старий увійшов до хати, П. Куліш Помолився до образів. П. Куліш: Весною запахло, […]...

  25. Аналіз контрольної роботи. Частини мови: повторення вивченого у 1-3 класах Тема. Аналіз контрольної роботи. Частини мови: повторення вивченого у 1-3 класах. (Вправи 90-94). Мета. Повторити інформацію про значення слова у мові та мовленні, про здатність слова розкривати різнобарвний світ навколо нас, називати предмети, дії, ознаки предметів, групуватися у частини мови. Збагачувати активний словник учнів. Виховувати бережне ставлення до використання слів у своєму мовленні. Обладнання: портрет […]...

  26. Частини мови. Дієслово. Часові форми дієслів Тема. Частини мови. Дієслово. Часові форми дієслів. (Вправи 436-440). Мета. Повторити вивчене про дієслово, формувати навички грамотного письма ненаголошених закінчень дієслів. Розвивати уяву, логічне мислення. Пробуджувати бажання дружити, допомагати друзям. Обладнання: таблиця правопису особових закінчень дієслів, роздатковий матеріал, підручник, зошит. Хід уроку I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності. Привітання, побажання хорошого настрою. Висловлювання дітьми їхніх […]...

  27. Поняття “орфограма” Тема: Поняття “орфограма” Мета: ознайомити учнів з поняттям “орфограма”; вчити знаходити слова з орфограмами і перевіряти їх написання; розвивати мовлення, мислення; виховувати любов до прекрасного. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку І. Організаційний момент Ось дзвінок сигнал подав – До роботи час настав. Ось і ми часу […]...

  28. Спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови Тема: Спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови Мета: вчити учнів добирати спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови; розвивати вміння розпізнавати різні частини мови; збагачувати словниковий запас школярів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати інтерес до вивчення рідної мови. Тип уроку: урок формування мовної компетенції. Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку І. Організаційний момент Ось […]...

  29. Орфограма (практично). Ознайомлення з орфографічним словником. Орфографічна помилка (практично) ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Урок № 55 Тема: Орфограма (практично). Ознайомлення з орфографічним словником. Орфографічна помилка (практично) Мета: дати поняття про орфограму, формувати вміння визначати орфограми в словах, пояснювати правопис слів відповідними орфографічними правилами, добирати слова з певними орфограмами; виховувати пошану до традицій предків; розвивати логічне мислення, вміння виділяти головне, аргументувати свою думку, ілюструвати її […]...

  30. Частини мови. Іменник ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ § 4. Частини мови. Іменник 1. Які частини мови вам відомі з початкових класів? 2. На які питання відповідають іменники? 3. Що означають іменники? 4. Прочитайте уривок із вірша Дмитра Білоуса. Що поет говорить про іменник? Який співець, поет, який письменник уперше слово вигадав – іменник? Іменник! Він узяв собі […]...

  31. Що ми знаємо про частини мови ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Що ми знаємо про частини мови 114 1. У кожному рядку вилучіть зайве слово. Бублики, тістечка, торти, цукерки, вареники циркуль, олівець, ручка, зошит, парта шуба, рукавиці, чоботи, босоніжки, валянки 2. Доповніть речення. 1. Іменники відповідають на питання… . 2. Слова, які називають ознаки предметів, … . 3. Прикметники відповідають на питання… . 4. […]...

  32. ЧАСТИНИ МОВИ. ОСНОВНІ СПОСОБИ ЇХ РОЗПІЗНАВАННЯ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ § 1. ЧАСТИНИ МОВИ. ОСНОВНІ СПОСОБИ ЇХ РОЗПІЗНАВАННЯ 10. Прочитайте вірш. Самостійно доберіть по 2-3 приклади слів кожної з названих у ньому частин мови. Розкажіть, що означає кожна частика мови, на які питання відповідає. Скористайтеся поданою нижче таблицею. Іменник любить називати Щоб не повторювать іменник, Завжди на ймення кожну річ: […]...

  33. Розбір частки як частини мови – Частка Службові частини мови Частка Розбір частки як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Розряд за значенням. 3. Походження, будова. 4. Особливості правопису. Зразки розбору частки Добре ж, коли вітерець! А то іншого дня ні шелесне (За І. Цюпою). Ж – частка; модальна, підсилювально-видільна; проста за будовою, непохідна; пишеться зі словом, до якого відноситься, окремо. […]...

  34. Частини мови. Узагальнення й повторення вивченого СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА Частини мови. Узагальнення й повторення вивченого 93. Прочитайте текст. Перекажіть. Був собі в Києві гуркітливий Трамвай. Він щоденно подорожував за довгим маршрутом – з Подолу через Дніпро аж у Дарницю й назад. А як гуркітливий Трамвай дзенькав, клацав, бамкав, бив колесами на стиках! Люди злякано тулилися до кам’яних стін високих будинків. Собаки […]...

  35. Орфографія Орфографія Орфограми бувають буквені (написання букв у словах, чергування звуків) і небуквені (написання слів разом, окремо, через дефіс, перенос слів, уживання м’якого знака, апострофа)....

  36. Перехід дієприкметників у інші частини мови – Дієприкметник Самостійні частини мови Дієприкметник Перехід дієприкметників у інші частини мови Дієприкметники можуть втрачати ознаку дієслів і переходити в прикметники, виражаючи постійні ознаки предмета: летюча миша, сидяча робота, спілий плід, печена картопля, смажена риба, квашена капуста, відсталі погляди та ін. Часто дієприкметники відрізняються від прикметників і наголосом. У дієприкметників наголос на корені (печене порося), у прикметників […]...

  37. Розбір дієслова як частини мови – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Розбір дієслова як частини мови Послідовність розбору 1. Назва частини мови. 2. Початкова форма (інфінітив). 3. Вид. 4. Перехідне чи неперехідне. 5. Спосіб. 6. Час. 7. Число, особа (або рід). 8. Дієвідміна. 9. Синтаксична роль. Схилив я голову і Йду поволі дрімучим лісом в самоті (О. Олесь). Зразок розбору Схилив – дієслово, […]...

  38. Календарно-тематичне планування уроків української мови в 5 класі Календарно-тематичне планування уроків української мови в 5 класі II семестр № пп Дата Зміст уроку Соціокультурна лінія Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія (продовження) 57 Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Правопис. Орфограма (практично) 58 Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом 59 Основні правила переносу. Культура мовлення. Засвоєння складних випадків слововживання. Слухання-розуміння текстів різних стилів […]...

  39. Аналіз контрольної роботи. Загальне поняття про дієслово як частину мови. Написання не з дієсловами. Спостереження за зв’язком дієслова в реченні з іншими частинами мови Урок 85 Тема. Аналіз контрольної роботи. Загальне поняття про дієслово як частину мови. Написання не з дієсловами. Спостереження за зв’язком дієслова в реченні з іншими частинами мови Мета: провести аналіз і підбити підсумки контрольної роботи; актуалізувати знання дітей про дієслово, його граматичні ознаки, правопис його з часткою не; розвивати вміння розрізняти дієслова серед інших частин […]...

  40. Розбір займенника як частини мови – Займенник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Займенник Розбір займенника як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Початкова форма (називний відмінок однини). 3. Розряд. 4. Рід (якщо є), число (якщо є), відмінок. 5. Синтаксична роль. Уже заходило сонце, коли Богдан, щулячись усередині, підійшов до Своєї хати (М. Стельмах). Зразок розбору СвоєЇ – займенник, початкова форма – Своя, присвійний, […]...

Ви зараз читаєте: Частини мови. Вивчені групи орфограм
«
»