Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Державне регулювання зовнішньоекономічних зв’язків
Державне регулювання зовнішньоекономічних зв’язків
Державне регулювання зовнішньоекономічних зв’язків – форма державного регулювання економіки, яка здійснюється за допомогою методів тарифного й нетарифного впливу держави на окремі форми міжнародних економічних відносин з метою подолання дискримінаційної політики у зовнішній торгівлі, співробітництва у капітало – і наукомістких програмах, участі у міжнародному поділі праці та ін. Провідними сферами Д. р. з. з. є: міжнародна торгівля, міжнародні валютні відносини, міжнародний ринок позичкових капіталів. Здійснюється Д. р. з. з. регулюванням платіжного балансу, передусім торговельного, зміною валютних курсів. Розрізняють тарифні й нетарифні методи Д. р. з. з. (див. Регулювання міжнародної торгівлі).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Оплати праці державне регулювання Оплати праці державне регулювання – комплекс заходів держави щодо організації заробітної плати та її рівня. Відповідно до Закону України “Про оплату праці” державне регулювання оплати праці охоплює підприємства всіх типів і форм власності й передбачає: 1) умови визначення розміру мінімальної заробітної плати та порядок його встановлення й перегляду; 2) мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати […]...
- Державне регулювання фондових операцій Державне регулювання фондових операцій – сукупність важелів і методів регулювання ринку цінних паперів з метою забезпечення нормального розвитку фондових бірж. Фондовий ринок, з одного боку, регулює біржовий комітет (див. Біржовий комітет). З іншого боку, діяльність фондової біржі регламентує держава. Рух цінних паперів у країнах Заходу здійснюють на підставі низки законів відповідні відомства. Таке відомство: 1) […]...
- Регулювання фінансового ринку державне Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Регулювання фінансового ринку державне – здійснення державою комплексних заходів для впорядкування, контролю, нагляду за фінансовим ринком і запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері....
- ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ Культурологічний словник ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ – це здійснення державою комплексу заходів щодо впорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері (Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, ст. 1)....
- Державне регулювання цін Державне регулювання цін – комплекс важелів і методів прямого та опосередкованого впливу держави на механізм ціноутворення. Пряме регулювання – безпосереднє встановлення нижньої та верхньої меж цін на найважливіші товари, на основі яких формуються витрати на виробництво інших видів товарів. Методи прямого впливу на ціни – їх заморожування, блокування, запровадження цінових режимів, укладання угод про ціни, […]...
- Державне регулювання фондового ринку України Фінансовий ринок ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ 2 ТЕМА РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ 2.3. Державне регулювання фондового ринку України Згідно Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, державне регулювання ринку цінних паперів – цс здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням […]...
- Зовнішньоекономічні зв’язки Зовнішньоекономічні зв’язки – комплекс економічних зв’язків і відносин однієї країни з іншими державами та міжнародними економічними угрупованнями. Основні форми З. з.: зовнішня торгівля товарами і послугами, міжнародна міграція робочої сили, рух капіталів і міжнародний кредит, міжнародні валютно-фінансові відносини, обмін у галузі науки і техніки, міжнародна кооперація і спеціалізація виробництва. Вища форма З. з. у сфері […]...
- Регулювання економічне Регулювання економічне – цілеспрямовані дії різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей. Об’єктами P. e. на макрорівні є: 1) продуктивні сили; 2) техніко-економічні відносини (відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації); 3) організаційно-економічні відносини (маркетингова діяльність, система менеджменту та ін.); 4) відносини економічної власності; 5) […]...
- Державне регулювання економіки Державне регулювання економіки – система державних заходів, спрямованих на забезпечення нормального процесу суспільного відтворення, сприятливих умов для функціонування народного господарства. Держава ніколи не була пасивним спостерігачем розвитку економіки, вона завжди втручалася в господарське життя. Проте масштаби і форми такого втручання були різними. Д. р. е. в ринковій системі пройшло два етапи. Спершу це було епізодичне […]...
- Державне регулювання ринку робочої сили Державне регулювання ринку робочої сили – сукупність основних напрямів, форм та методів цілеспрямованого впливу держави на умови продажу й використання робочої сили з метою створення сприятливих умов для розширеного відтворення суспільного капіталу. Основні напрями Д. р. р. р. с.: 1) підготовка та перепідготовка робочої сили належного рівня; 2) стимулювання створення нових робочих місць та збереження […]...
- Державне регулювання підприємницької діяльності Державне регулювання підприємницької діяльності – комплекс форм і методів державного впливу на діяльність підприємств, фірм і компаній з метою створення нормальних умов їх функціонування та розвитку, а отже, розширеного відтворення й послаблення негативних тенденцій такої діяльності. Важливою складовою такого регулювання є державна підтримка малого бізнесу. Основні методи Д. р. п. д. – адміністративні, правові та […]...
- Державне регулювання в умовах ринкової економіки Державне управління Державне регулювання в умовах ринкової економіки. Вплив держави на економічну систему, Спрямований на досягнення цілей її економічної політики. В умовах ринкової економіки зберігається потреба в державному регулюванні, але порівняно з адміністративно-командною системою управління мста і функції його змінюються. Оскільки основними цілями економічної політики в умовах соціального ринкового господарства є стабільність цін, високий ступінь […]...
- Державне регулювання сільського господарства Державне регулювання сільського господарства – сукупність економіко – правових заходів, спрямованих на формування ринкових відносин (роздержавлення, приватизацію, розвиток конкуренції, підприємництва тощо), пріоритетність соціального розвитку села і рівноправність усіх форм господарювання з метою вдосконалення організації, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Суб’єктами Д. р. с. г. та інших галузей агропромислового комплексу України є: орган законодавчої влади держави – […]...
- Міжнародні організації торгівлі Міжнародні організації торгівлі – сукупність організаційно-правових форм регіонального та глобального характеру, створених для гармонізації міжнародної торгівлі. Розрізняють світові М. о. т., регіональні, міжурядові, неурядові. До міжурядових належать: ЮНСІТРАЛ – комісія ООН з прав міжнародної торгівлі (створена 1968 36 державами зі всіх континентів з метою правового забезпечення міжнародної торгівлі прийняттям конвенцій, типових законів та ін.); ЮНКТАД […]...
- Система державного регулювання економіки Система державного регулювання економіки – сукупність об’єктів державного регулювання та відносин між різними економічними суб’єктами з приводу такого регулювання в усіх сферах суспільного відтворення у процесі виконання основних функцій такого регулювання. Основні об’єкти С. д. р. е. – продуктивні сили, економічні відносини і значна частина господарського механізму. У межах кожного з цих об’єктів (підсистем) виділяють […]...
- Валютні відносини Валютні відносини – сукупність економічних відносин між країнами, юридичними і фізичними особами, міжнародними економічними, фінансово-кредитними організаціями, пов’язані з іншими формами міжнародних економічних відносин та функціонуванням і розвитком національних і світових грошей, а також поступовою глобалізацією товарно-грошових відносин у межах світового господарства. Провідну роль у цій системі відіграють відносини економічної власності, пов’язані з купівлею – продажем […]...
- Структура та інфраструктура міжнародних економічних відносин Структура та інфраструктура міжнародних економічних відносин – сукупність основних елементів міжнародних економічних відносин, відповідних установ та організацій і системи взаємозв’язків, що формують спосіб взаємодії, внутрішню організацію міжнародних економічних відносин (МЕВ). Передусім виділяють міжнародні техніко-економічні відносини і міжнародні відносини економічної власності. Перші – відносини міжнародної спеціалізації, концентрації виробництва тощо, які формують матеріально-речову форму процесу інтернаціоналізації продуктивних […]...
- Державне замовлення Державне управління Державне замовлення. Засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів продукції, необхідної для державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб’єктів господарської діяльності усіх форм власності....
- Концепції державного регулювання цін Концепції державного регулювання цін – Сукупність ідей, поглядів різних напрямів західної економічної науки щодо недоцільності або необхідності втручання держави в процес ціноутворення на різних етапах розвитку капіталізму. Недоцільність державного регулювання цін обстоювали класики буржуазної політичної економії, а також представники маржиналізму, оскільки таке регулювання нібито здійснюється за допомогою механізму вільної ринкової конкуренції, а ціна, своєю чергою, […]...
- Регулювання платіжного балансу Регулювання платіжного балансу – комплекс економічних, правових та адміністративних заходів держави, спрямованих на досягнення рівноваги платіжного балансу та його позитивне сальдо. Р. п. б. сприяє зміцненню національної валюти, формує основу для вивезення капіталу з країни. Водночас різке збільшення позитивного сальдо спричиняє швидке підвищення валютного курсу, що, своєю чергою, провокує значне збільшення грошової маси в країні, […]...
- Система світового фінансового ринку Система світового фінансового ринку – сукупність основних елементів цього ринку, виокремлених за різними критеріями, та їх взаємодія. Так, залежно від сфери поширення виділяють світовий фінансовий ринок, регіональні фінансові ринки (у межах окремих регіонів світового господарства, наприклад ЄС), національні фінансові ринки та офшорні фінансові ринки. Залежно від інструментів, що застосовуються у межах світового фінансового ринку, виокремлюють […]...
- Політика регулювання ринкових відносин Політика регулювання ринкових відносин – комплекс економічних, адміністративних і юридичних важелів, які використовуються державою з метою впливу на ринковий механізм, його адаптацію до нових умов. П. р. р. в. передбачає вплив держави на умови та механізми функціонування ринку, його структуру та інфраструктуру, його функції. На нижчій стадії розвитку капіталізму ринкові відносини та відповідний механізм їх […]...
- Міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва Міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва – форма міжнародного розподілу праці, взаємопов’язаний процес спеціалізації країн, фірм, підприємств у виробництві окремих продуктів або їх частин з кооперуванням виробників для спільного випуску кінцевої продукції. Під міжнародною спеціалізацією виробництва розуміють концентрацію виробництва однорідної продукції в одній або кількох країнах з метою підвищення ефективності, зниження витрат виробництва і поліпшення якості […]...
- Зовнішня торгівля Зовнішня торгівля (внешняя торговля) – торгівля між країнами, що включає вивезення і ввезення товарів і послуг. Вона характеризує участь даної країни в світовому товарообороті та міжнародному поділі праці. Для більшості держав є основною формою зовнішньоекономічних зв’язків і здійснюється через комерційні операції, оформлені відповідними зовнішньоторговельними контрактами. Основним узагальнюючим показником З. т. є зовнішньоторговельний оборот, що складається […]...
- Державне споживання Державне споживання – частина ВНП, яка витрачається на утримання державного апарату (армії, поліції тощо), а також органів державного управління всіма сферами суспільного життя (економіки, соціальних, політичних, ідеологічних відносин тощо), на виконання функцій держави. Д. с. складається з витрат на оплату державних замовлень, державних закупівель товарів і послуг, утримання державних служб. Джерелом витрат на Д. с. […]...
- Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності – комплекс методів та інструментів державного регулювання зовнішньої торгівлі та інших форм зовнішньоекономічної діяльності за допомогою митних тарифів (див. Митний тариф) у межах протекціоністської політики та їх мінімізації або повного усунення фритредерства (“вільної торгівлі”). Протекціоністська спрямованість митних тарифів забезпечується завдяки збереженню високих ставок мита насамперед на товари текстильної, шкіряної, взуттєвої промисловості, […]...
- Оплати праці договірне регулювання Оплати праці договірне регулювання – система правових відносин щодо оплати праці, яка закріплюється в угодах, що укладаються на державному, галузевому, регіональному рівнях та на окремому підприємстві. Відповідно до вимог Закону України “Про оплату праці” О. п. д. р. охоплює: 1) організацію оплати праці на підприємствах (форми, системи, тарифні сітки та ін.); 2) оплату праці працівників, […]...
- Регулювання міжнародної міграції робочої сили Регулювання міжнародної міграції робочої сили – сукупність форм і методів цілеспрямованого впливу держави і наддержавних органів на переміщення працездатного населення відповідно до потреб національної економіки, ТНК і міжнародних економічних організацій. Державне Р. м. м. р. с. почалося наприкінці XVIII ст. Зокрема, в Англії прийнято закони, якими заборонялася еміграція робітників промисловості, а наприкінці XIX ст. – […]...
- Управління державне Управління державне – цілеспрямований регулятивний вплив держави на розвиток і функціонування суспільних процесів (в т. ч. окремих його підсистем – економіки, права, політики та ін.), а також на діяльність окремих індивідів, колективів, соціальних верств і груп. Таке управління здійснюється через систему державних органів та осіб, які виконують у них різноманітні функції та завдання держави з […]...
- Регулювання міжнародної торгівлі Регулювання міжнародної торгівлі – сукупність форм, методів і важелів державного і наддержавного регулювання експорту та імпорту товарів і послуг з метою створення сприятливих умов для розширеного відтворення всередині країни, передусім для привласнення національними і транснаціональними компаніями (ТНК) максимальних прибутків. Реалізація цього завдання відбувається за суперечливого поєднання протекціонізму і лібералізації (див. Протекціонізм; Лібералізація у зовнішньоторговельній діяльності). […]...
- Інтернаціоналізація господарського життя Інтернаціоналізація господарського життя – об’єктивний економічний процес виникнення й розвитку економічних зв’язків і відносин між національними господарствами різних країн, що охоплює всі сфери суспільного відтворення і призводить до виникнення та розвитку інтернаціонального господарства. Основними формами І. г. ж. є світова торгівля, міжнародний рух капіталу, робочої сили і міжнародні валютні відносини, тобто форми міжнародних економічних відносин. […]...
- Улін Улін (Ohlin) Бертіль-Готтхард (1899-1979) – шведський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки (1977) “за видатний вклад в теорію міжнародної торгівлі і міжнародного руху капіталу” (разом з Дж. Мідом). Навчався в Лундському університеті та Стокгольмській школі економічних знань і ділової адміністрації, стажувався у провідних університетах Америки. В 1924-1929 працював професором економіки Копенгагенського університету, в 1930-1965 – […]...
- Ефективність державного регулювання економіки Ефективність державного регулювання економіки – комплексна характеристика результативності різних форм та методів державного регулювання народного господарства. Загальним показником такої ефективності є переважання позитивних результатів регулювання над витратами на утримання відповідних державних органів. Конкретизацією даного критерію є з’ясування результативності окремих функцій державного регулювання економіки (див. Державне регулювання економіки). Загалом можна стверджувати, що Е. д. р. е. […]...
- Міжнародний ринок капіталу Міжнародний ринок капіталу – підсистема міжнародних економічних відносин (передусім відносин економічної власності) між різними суб’єктами з приводу формування та перерозподілу фінансових ресурсів між країнами. Суб’єктами М. р. к. є передусім ТНК і ТНБ, страхові та інвестиційні компанії, уряди, міжнародні й регіональні фінансово-кредитні організації (МВФ, МБРР та ін.). Основними підсистемами М. р. к. є ринок грошей, […]...
- Міжнародна валютна система: міжнародна ліквідність, валютні ринки, механізми установлення валютних курсів, міжнародні інститути валютного регулювання УРОК 92 Міжнародна валютна система: міжнародна ліквідність, валютні ринки, механізми установлення валютних курсів, міжнародні інститути валютного регулювання Мета уроку: формувати в учнів розуміння сутності міжнародної валютної системи та причин її виникнення; ознайомити їх з елементами міжнародної валютної системи, механізмом її функціонування. Основні поняття: національна, регіональна та міжнародна валютні системи, міжнародна ліквідність, валютний курс, валютні ринки, […]...
- Межі державного регулювання економіки Межі державного регулювання економіки – ступені мінімально необхідного і максимально можливого втручання держави в розвиток економічної системи. Перші (нижні) продиктовані неспроможністю ринкового механізму саморегулювання економіки вирішити низку важливих для наступного розвитку економічної системи проблем. Без державного втручання економічна система, а отже, підсистема ринкового саморегулювання, існувати неспроможна. М. д. р. е., з одного боку, можливі за […]...
- Правове регулювання ринку цінних паперів Правове регулювання ринку цінних паперів – нормативне упорядкування на ринку цінних паперів. Складається з двох частин: державно-правового та інституційно-правового. Державно-правове регулювання здійснюється органами законодавчої і судової влади. В Україні зазначене регулювання виконують також державні органи, які не є органами законодавчої або виконавчої влади, але підпорядковуються законодавчій владі. Наприклад, Фонд державного майна, Національний банк. Центральним елементом […]...
- Неспроможність ринкового регулювання економіки Неспроможність ринкового регулювання економіки – неспроможність ринку, ринкових важелів саморегулювання розв’язати ключові проблеми соціально-економічного розвитку провідних країн світу. На нижчій стадії розвитку капіталізму (впродовж XVI – XIX ст.) рівновага національного ринку досягалася головно впливом ринкового механізму, який здійснювався через вільне ціноутворення, свободу економічної діяльності суб’єктів господарювання, вільну конкуренцію тощо. Такий механізм функціонував безперебійно впродовж приблизно […]...
- Державне прогнозування і соціального розвитку Державне управління Державне прогнозування і соціального розвитку. Науково обгрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економічного економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного та соціального розвитку. Прогноз економічного і соціального розвитку є засобом обгрунтування вибору тієї чи іншої стратегії та […]...
- Державне підприємництво Державне підприємництво – організаційно-господарська діяльність менеджерів державних підприємств у процесі їх створення та розвитку, а також управління різними формами таких підприємств. Д. п. у розвинених країнах світу здійснюється з метою: 1) створення робочих місць, послаблення циклічних коливань в економіці, зокрема економічної кризи; 2) утримання галузей комунального господарства; 3) забезпечення обороноздатності країни; 4) поповнення державного бюджету […]...