Головна ⇒ 📌Довідник з соціології ⇒ ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА

Соціологія короткий енциклопедичний словник

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і стан розшарування (подрібнення) певної соціальної цілісності (соціуму, системи, спільноти) на складові частки чи елементи (індивіди, групи). Д. с. може існувати як певний генетично обумовлений стан подрібнення, взаємопов’язаної і взаємодіючої множинності елементів, складових частин, що відбиває гетерогенний зміст і характер соціуму, спільноти (диференційована цілісність соціального організму). Водночас Д. с. може виступати як процес подрібнення певного

соціуму в ході його змін, розвитку, коли поступово поглиблюється членування цілого на його порівняно самостійні частки і коли цей процес перевершує поєднання часток, елементів у межах соціуму. Д. с. відведено чільне місце у працях Г. Спенсера, Г. Зіммєля, Е. Дюркгейма, в новітній період досить часто про неї говорять у функціоналістській соціології, діалект, конфліктології, системному аналізі. Як соціол. категорія Д. с. постає передусім у “заг. теорії дії” Т. Парсонса. Згідно з його концепцією Д. с. є визначальним чинником соціальної еволюції, оскільки вона: 1) збільшує кількість функціонально взаємопов’язаних
структур шляхом подрібнення системних одиниць і тим самим 2) створює умови для виникнення нових принципів і механізмів інтеграції, 3) сприяє зростанню здатності до самовиживання внутрішньо подрібнених систем, а також 4) здатності до виживання кожної з підсистем дії. Отже, Д. с. виступає в соціальних процесах (діях) і як функціональне явище, за допомогою якого конституюються зміст і спрямованість життєдіяльності системи, і як чинник розвитку, соціальних змін, як домінанта процесу, що започатковує певну його фазу, певний етап.

Особливе місце ця категорія посідає в марксист, соціології, де явища Д. с. розглядаються як процеси соціально-класового розшарування суспільства або спільнот, що зумовлюється місцем і роллю соціальних суб’єктів у системі сусп. в-ва (виробничих відносин).

Поняття Д. с. є контрпарою іншого поняття – соціальної інтеграції (див. Інтеграція соціальна), з яким воно майже завжди співвідноситься, коли мова йде про внутрішню структуру дії, функціонування або розвитку системи, соціуму. Протилежні за характером Д. с. і соціальна інтеграція взаємодоповнюють одне одного і становлять структурну й функціональну єдність: Д с. виступає передумовою і базисом соціальної інтеграції, збагачує її, надає їй певного характеру, а соціальна інтеграція створює та необхідні межі, завдяки яким зберігається цілісність соціуму і, отже, сама можливість Д с.




Related posts:

  1. ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і стан поєднання складових частин соціуму, передусім індивідів і груп, в єдину соціальну цілісність або систему. Поняття I. e. широко застосовували Г. Спенсер, Г. Зіммель, Е. Дюркгейм. У сучасній соціології воно використовується в функціоналізмі, систємологічних теоріях, діалектичній конфліктології, мікросоціології. В своїй абстрактній узаг. термін “I. с.” має […]...
  2. Диференціація соціальна Диференціація соціальна – різниця в життєвому рівні, розмірі національного багатства, можливості впливати на владу в суспільстві тощо, залежна від соціальної структури суспільства, а з економічного боку – залежна від типу власності на засоби виробництва, характеру суспільного способу виробництва. В Україні у 90-х-на початку XXI ст. внаслідок первісного нагромадження капіталу відбулось значне соціальне розшарування суспільства на […]...
  3. Соціальна диференціація суспільства Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ § 31. УКРАЇНСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ В РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ 2. Соціальна диференціація суспільства. Закономірним наслідком запровадження ринкових відносин є соціальна диференціація – розшарування населення на людей різного достатку. Для сучасного українського суспільства характерне швидке збагачення малочисельного вищого класу, усе більше розростання нижчого класу й занадто повільні темпи формування середнього класу. Основу […]...
  4. СОЦІАЛЬНА РОБОТА Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА РОБОТА – професійна діяльність, спрямована на підтримку і надання соціальних послуг будь-якій людині чи групам людей. Соціальний працівник виступає посередником у різних сферах соціальної допомоги сім’ї, дітям, молоді, людям похилого віку, інвалідам і хворим, а також у всіх видах заг. соціальної підтримки населення. Соціальна робота охоплює держ. заклади, громадські й […]...
  5. БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА – одна з найважливіших внутрішніх складових нац. безпеки, характеристика ступеня соціальної стабільності суспільства. Різне порушення соціальної стабільності суспільства свідчить про підвищення рівня соціальної небезпеки (відповідно зниження рівня Б. С.). Рівень соціальної небезпеки може також підвищуватися (рівень Б, с„ знижуватися) консервуванням соціальних структур і відносин, які не мають істор перспективи. […]...
  6. Особистість соціальна Особистість соціальна – сукупність соціально значущих рис і якостей індивіда, трудового колективу, соціальної верстви або групи, які формують певну цілісність, зумовлену системою соціальних відносин, соціально-економічною діяльністю людей та їх взаємодією у процесі цієї діяльності. Видами такої діяльності є економічна, соціальна, правова, політична, культурна, ідеологічна тощо, тому в O. e. розрізняють економічні, соціальні, правові та інші […]...
  7. Організація соціальна Організація соціальна – раціональне об’єднання окремих індивідів, груп, трудових колективів, інших форм соціальної спільноти для досягнення спільної мети шляхом розширеного відтворення соціальних зв’язків на основі певних соціальних принципів, правил норм. М. Вебер називав O. e. фабриками з відтворення її внутрішніх соціальних зв’язків та зв’язків із зовнішнім середовищем. Головними її принципами є рівновага, самоврядування, чіткий розподіл […]...
  8. Соціальна держава Державне управління Соціальна держава. Призначення терміна “соціальна держава”- підкреслити здатність держави здійснювати сучасну соціальну політику, спрямовану на створення системи соціального захисту, соціальних гарантій, соціального партнерства. Це держава сучасного демократичного типу, що формується в умовах відносно стабільної і розвиненої економіки. Базовими цілями С. д. є: досягнення рівноваги, стабільності, цілісності і динамізму суспільного розвитку. В сучасних умовах […]...
  9. Соціальна статистика Соціальна статистика – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає кількісні та якісні закономірності соціальних явищ і процесів, соціального розвитку загалом та окремих соціальних явищ і процесів у щільному зв’язку з їх якісною характеристикою з метою формування раціональної соціальної політики держави, регулювання соціальної структури населення тощо. Об’єктами вивчення С. с. є економічна та соціальна структури, політична система […]...
  10. АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА (від лат. activus – діяльний) – характеристика способу життєдіяльності соціального суб’єкта (індивіда, групи), що фіксує свідому спрямованість його діяльності і поведінки на зміну соціального середовища, умов, ін-тів відповідно до назрілих потреб, інтересів, цілей, ідеалів або на консервацію існуючого стану речей, гальмування змін, розвитку; вияв соціальних ініціатив, участь у вирішенні […]...
  11. ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) Соціологія короткий енциклопедичний словник ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) – один з напрямів розвитку масових емпіричних обстежень населення Європи XIX ст. У результаті диференціації демогр. і статист. досліджень, започаткованих представниками “школи політ, арифметиків” та “описової школи статистики”, у XIX ст. відбувається своєрідна спеціалізація емпіричних досліджень у двох основних напрямах – “соціальна гігієна” та “моральна статистика” Проте […]...
  12. КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА – аномальне деструктивне явище, яке характеризується особливою глибиною соціальних наслідків, аж до повної руйнації сусп. системи чи її окремих структур. Вона викликає тотальне потрясіння основ життєдіяльності суспільства або окремих соціальних спільнот. Витоки К. с.: 1) фундаментальні суперечності сусп. системи, об’єктивне розв’язання яких призводить її до краху, вичерпання потенціалу системи; […]...
  13. ЛЕГІТИМНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ЛЕГІТИМНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – визнання, схвалення суспільством (соціальними групами, ін-тами) функціонування того чи іншого типу соціальних відносин, а також діяльності соціальних груп, ін-тів, індивідів, завдяки чому встановлюється, як правило, стан відкритості реалізації їх інтересів. Зазначені визнання, схвалення можуть бути офіційними (формальними) і неофіційними (неформальними), відкритими і закритими, закріпленими і незакріпленими (правом, іншими […]...
  14. СОЦІАЛЬНА САМООРГАНІЗАЦІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА САМООРГАНІЗАЦІЯ – процес і механізм самоутворення та самодостатньої зміни соціальних структур, завдяки чому досягається певний стан організації та функціонування складної системи суспільства. Проблематика С. с. охоплюється самоорганізаційною теорією соціальної динаміки. Теорет. витоки цього підходу – в заг. розробках з проблем самоорганізації складних систем, що започатковані брюссельською школою системних досліджень під […]...
  15. Соціальна політика Політологічний словник Соціальна політика – система цілей і засобів їх досягнення політичними і державними інститутами з регулювання соціальної сфери суспільства, соціальних відносин відповідно до сукупності політичних установок, принципів, рішень та ідей, спрямованих на задоволення соціальних інтересів і потреб особистостей, соціальних груп, класів та ін. Ефективність С. п. визначається ступенем задоволення матеріальних і духовних потреб людини. […]...
  16. СОЦІАЛЬНА СОЛІДАРНІСТЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА СОЛІДАРНІСТЬ – спільність поглядів, інтересів, активне співчуття певним вчинкам, ідеям, думкам, цінностям, узгодженість у виступах і діях індивідів, груп, класів, націй, зумовлені статусними, екон., соціально-культурними та ін. детермінантами. До солідарної соціальної дії здатні різноманітні спільності: соціокласові, етнонац., регіональні, корпоративні, політ, і т. п. Соціальні зміни часто залежать від стану солідарної […]...
  17. СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА – сукупність людей, об’єднаних спільними ознаками (чинниками), напр., поселення, мова, релігія, професія, розмір прибутку, єдність мети та завдань діяльності тощо. М. Шаповал наз. таку спільність “громадою”, підкреслюючи наявність у ній “правно-політ. організації”. Предметом соціол. досліджень найчастіше є саме соціальна спільнота та її кумулятивні чинники. Відповідно до їх кількості С. […]...
  18. РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА (від франц. réforme, від лат. reformo – перетворюю) – перетворення, зміна, нововведення, перевлаштування якоїсь сторони сусп. життя (порядків, їн-тів, організацій, закладів), без усунення основ існуючої соціально-політ. структури і наявного сусп. ладу. P. c., досліджувана в істор. плані, протистоїть соціально-політ. революції, яка неминуче пов’язана зі зламом основ функціонування екон., соціальних, […]...
  19. АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – вид взаємодії окремої особи чи соціальної спільності із середовищем, у процесі якої погоджуються вимоги та очікування її учасників. Це також результат процесу їх пристосування до нового соціального оточення Соціальним механізмом A. c. є зближення ціннісних орієнтацій індивіда та групи, засвоєння норм, традицій та звичаїв культурного середовища, освоєння рольової […]...
  20. Соціальна держава Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 4. Особа, суспільство, держава 5. Соціальна держава. У конституційній характеристиці України разом із словом “пра­вова” використовується поняття “соціальна держава”. Зародження ідей соціальної держави пов’язане з іменами Сократа, Арістотеля, Платона. Ці ідеї розвинули І. Кант, Н. Макіавеллі, Дж. Локк і багато інших мислителів різних часів. Однак лише у ХХ ст. […]...
  21. Закономірність соціальна Закономірність соціальна – внутрішньо необхідний, сталий і суттєвий зв’язок між соціальними (в т. ч. економічними) явищами і процесами, що виражає становлення, функціонування, розвиток і відмирання суспільства як цілісної системи або її окремих підсистем. З. с. – форма існування соціальних, у т. ч. економічних, законів. Розрізняють З. с. динамічну (за якої збереження однозначної залежності супроводжується тим, […]...
  22. СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА – суміжна з соціологією галузь статистики, предметом якої є соціальна сфера суспільства, соціальні відносини та процеси. Система її показників має характеризувати умови та спосіб життя населення, його окремих класів, верств та груп, а також виникаючі на цих засадах інтереси, позиції, ціннісні орієнтації, міжгрупової взаємини та сусп. рухи. Грунтуючись на […]...
  23. Соціальна трансформація Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 5. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ 5.6. Соціальна трансформація Ні в зарубіжних, ні у вітчизняних словниках, довідниках, енциклопедіях з соціології чи філософії, виданих протягом 90-х рр. XX ст., терміну “трансформація” ми поки що не зустрінемо. Проте саме […]...
  24. ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – знання, відомості, повідомлення тощо щодо дій, думок та стосунків між людьми, стану і характеру розвитку соціальних процесів, умов життєдіяльності, сусп. становища особи і соціальних груп, взаємодії їх інтересів. У будь-якому суспільстві I. с. несе на собі відбиток соціальних, екон., політ., нац. відносин, культурних та істор. надбань, особливостей доби. […]...
  25. Європейська соціальна хартія Політологічний словник Європейська соціальна хартія – європейський договір, що захищає основні соціальні та економічні права громадян країн, що приєдналися до Хартії. Підписана в 1961 в Турині, набрала чинності в 1965 р. Є. с. х. є документом – відповідником Європейської конвенції з прав людини в царині захисту соціальних та економічних прав. Є. с. х. є дієвим […]...
  26. ДЕРЖАВА СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА СОЦІАЛЬНА – держава, в якій законодавчо закріплена і реально здійснюється справедлива, демократична, ефективна соціальна політика, здатна забезпечити кожному громадянинові умови ефективної праці, її справедливу оплату, захист соціальних та економічних прав і свобод людини, сучасний рівень добробуту та безпеки....
  27. ПОСТМОДЕРНІСТСЬКЛ СОЦІАЛЬНА ТЕОРІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОСТМОДЕРНІСТСЬКЛ СОЦІАЛЬНА ТЕОРІЯ – Узаг. термін, який позначає сукупність соціол. ідей та концепцій, що набули поширення напр. XX ст. на грунті нового соціально-філос. підходу до сусп. життя, культури, людської діяльності. Постмодернізм узагалі – це міждисциплінарний інтелектуальний рух, не стільки нова теорет. парадигма, скільки новий ракурс бачення, набір концептуальних підходів до соціокультурної […]...
  28. Держава соціальна Держава соціальна – держава, діяльність якої спрямована на розвиток і безпеку людини соціальної, а отже, на посилення соціальної ролі економічної власності і влади, господарського механізму та інших елементів базису і надбудови. Така держава формується в окремих країнах ЄС і передусім у Швеції (хоча її в цій країні називають державою загального благоденства). Найважливішим критерієм її існування […]...
  29. ПАТОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ПАТОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА – специфічна форма відхилення від інституціально-обумовлених вимог до соціальної поведінки, яка виявляється: 1) в індивідуальних та групових діях, що пов’язані з нехтуванням соціальними нормами, 2) у масовому порушенні процесів соціальної адаптації при дезорганізації сусп. системи. Перша грунтовна спроба розгляду проблеми П. с. у межах соціол. теорії, до якої вдався […]...
  30. СОЦІАЛЬНА СФЕРА, ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО УРОК 34. СОЦІАЛЬНА СФЕРА, ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ Очікувані результати: учень називає складові соціальної сфери; характеризує рівень розвитку окремих галузей та їх проблеми; порівнює рівень розвитку соціальної сфери в Україні та інших країнах; оцінює вплив соціальної сфери на ефективність національної економіки й задоволення духовних і соціальних потреб населення. Тип уроку: […]...
Ви зараз читаєте: ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА
«
»