Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Диспропорції економічні
Диспропорції економічні
Диспропорції економічні – порушення пропорцій в розвитку окремих галузей народного господарства, економічних підрозділів /виробництво предметів споживання і виробництво засобів виробництва/, макроекономічних параметрів /фонд споживання і фонд нагромадження/, фаз відтворення тощо. Д. е. виникають внаслідок неправильної економічної політики держави, порушень у функціонуванні господарського механізму, природних і технологічних аномалій. Д. е. суттєво знижують економічну ефективність народного господарства, життєвий рівень населення.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Економічні методи управління Економічні методи управління – система форм і методів впливу на діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, інтереси окремої людини і трудових колективів для створення умов, які спонукають їх досягти поставленої мети на основі врахування вимог економічних законів, потреб та економічних інтересів. Е. м. у. здійснюються за допомогою реформ в оподаткуванні підприємств різних типів і форм власності або […]...
- Фонд споживання Фонд споживання – частина національного доходу, яка використовується на задоволення матеріальних та соціальних потреб членів суспільства, Інша частина національного доходу спрямовується на розширення виробництва і утворює фонд нагромадження, Ф. с. включає в себе особисте споживання всього населення країни, а також витрати у закладах, які обслуговують населення, Ф. с. утворює межу зростання реальних доходів населення і […]...
- Міжнародні економічні порівняння Міжнародні економічні порівняння – система економіко-статистичного зіставлення макроекономічних показників країн світового господарства з метою виявлення резервів національного виробництва та підвищення його ефективності, визначення стратегії економічної політики на національному й регіональному та наднаціональному рівнях. М. е. п. здійснюють з допомогою комплексу прийомів, методів у натуральних й вартісних показниках. При цьому національні показники переводять в єдину валюту, […]...
- Ефективність соціальна Ефективність соціальна – відповідність результатів господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства. Інтегруючим показником Е. с. є виробництво товарів народного споживання у загальному обсязі виробництва за певний період часу, як правило, за один рік. У розвинутих країнах світу частка народного споживання (група „Б”) у валовому внутрішньому продукті становить приблизно 70%, а виробництво засобів виробництва […]...
- Баланс виробництва, споживання і накопичення сукупного суспільного продукту (баланс суспільного продукту – Б. с. п.) Баланс виробництва, споживання і накопичення сукупного суспільного продукту (баланс суспільного продукту – Б. с. п.) – розділ балансу народного господарства, який комплексно характеризує рух сукупного суспільного продукту і окремих його частин на всіх стадіях розширеного відтворення у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Його балансова таблиця складається з двох основних розділів, представлених у присудку балансу. Підмет […]...
- Економічні науки Економічні науки – сукупність наукових дисциплін (близько 50), які вивчають закони й суперечності розвитку економічних систем у процесі їх історичної еволюції, управління господарством, відносини між людьми і навколишнім середовищем та інші проблеми. Виокремлюють загальні та конкретні Е. н. До загальних належать економічна теорія, політична економія, історія народного господарства, історія економічної думки, теорія управління народним господарством […]...
- Кризи економічні в Україні Кризи економічні в Україні – розлад економічної системи країни, руйнівна форма вирішення її суперечностей. К. е. в У. почалися пізніше, ніж у більшості країн Заходу, оскільки промисловий переворот у них, у процесі якого сформувалась машинна індустрія, завершився на початку XIX ст., а в Україні основи такої індустрії сформувалися лише в 70-80-ті XIX ст. Так, якщо […]...
- Сталість грошей Сталість грошей – сталість купівельної спроможності (сили) грошей, яка означає, що за грошову одиницю можна купити певну однакову кількість товарів і послуг упродовж тривалого періоду. Зміна купівельної спроможності грошей знаходить свій вияв у зміні рівня цін (індексу цін). С. г. супроводжується ефективним виконанням ними основних функцій, передусім функції міри вартості. С. г. залежить від певної […]...
- Народногосподарський оптимум Народногосподарський оптимум – стан національної економіки, який досягається шляхом забезпечення рівноваги економічної системи впродовж певного часу або станом на певний час. Розрізняють Н. о. абсолютний (за якого всі заходи державного регулювання економіки, вжиті на початок планового чи прогнозованого періоду, не знижують соціальної та економічної ефективності її розвитку); відносний (за якого не вживаються неефективні заходи такого […]...
- Норма нагромадження Норма нагромадження – відношення нагромаджуваної маси додаткового продукту до національного доходу, виражене у процентах. Н. н. показує, яка частина національного доходу використовується на нагромадження. Ця частка утворює фонд нагромадження. Н. н. виражається формулою: де а – норма нагромадження, А – фонд нагромадження: Д – національний доход. Оскільки найважливішу частину фонду нагромадження складає фонд виробничого нагромадження […]...
- Державні закупівлі Державні закупівлі – частина товарів і послуг, вироблених у країні або за кордоном і закуплених урядом, державними органами за кошти державного бюджету для гарантованого забезпечення випуску необхідних для країни техніки та устаткування і власного споживання, а також забезпечення споживання населення та утворення резервів. Основними статтями закупівель для власного споживання є закупівля товарів і послуг для […]...
- Пропорції економічні Пропорції економічні – визначені за певними критеріями кількісно-якісні співвідношення між окремими підсистемами, елементами та компонентами народного господарства. За матеріально-речовою ознакою розрізняють передусім трудові (забезпеченість країни трудовими ресурсами, працівників – робочими місцями, співвідношення між підготовленою кваліфікованою і не кваліфікованою робочою силою та ін.), речові (характеризують на мікро – та макрорів – ні співвідношення певних видів продукції […]...
- Спеціальні фонди Спеціальні фонди – фонди, які створює підприємство, фірма або компанія для розвитку виробництва або колективного споживання та інших цілей, які формуються з їх прибутку. До С. ф. належать фонд на капітальні вкладення, резервний фонд (створюється акціонерною компанією для покриття її збитків і погашення облігацій, а також викупу імітованих ним акцій), ремонтний фонд (для проведення капітального, […]...
- Економічні ресурси Економічні ресурси – сукупність ресурсів, які використовуються в господарській діяльності для виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних і нематеріальних благ, задоволення потреб населення, що зростають. Е. р. поділяють на природні (сировинні, геофізичні), трудові, капітальні (основні фонди), оборотні засоби (матеріали), фінансові, інформаційні. Е. р. – пасивні речові та активні особисті фактори виробництва, які використовують для виробництва […]...
- Ефективність державного регулювання економіки Ефективність державного регулювання економіки – комплексна характеристика результативності різних форм та методів державного регулювання народного господарства. Загальним показником такої ефективності є переважання позитивних результатів регулювання над витратами на утримання відповідних державних органів. Конкретизацією даного критерію є з’ясування результативності окремих функцій державного регулювання економіки (див. Державне регулювання економіки). Загалом можна стверджувати, що Е. д. р. е. […]...
- Соціально-економічні функції держави Соціально-економічні функції держави – основні види соціально-економічної діяльності держави, що передбачають її вплив на певні об’єкти і процеси з метою подолання найважливіших недоліків ринкової економіки та пристосування сучасної економічної системи до нових потреб, умов. Основними С.-е. ф. д. в розвинених країнах світу є: 1) забезпечення розвитку сучасних продуктивних сил унаслідок створення якісно нових, прогресивніших форм […]...
- Класифікація галузей народного господарства Класифікація галузей народного господарства – систематизований поділ видів діяльності на відповідні сфери та галузі економіки залежно від умов виробництва, суспільного поділу праці і характеру отриманих результатів. Розрізняють передусім сфери матеріального і нематеріального виробництва. До першої належать усі види діяльності, пов’язані зі створенням матеріальних благ у матеріально-речовій формі, та надання матеріальних послуг. До другої – види […]...
- Концепція диспропорційності Концепція диспропорційності – ідеї, твердження, концепції окремих учених, які вбачають причину економічних криз і циклічності виробництва в диспропорційності розвитку народного господарства. Вперше К. д. щодо часткових криз (криз окремих галузей, сфер, сукупності галузей) висунули Джон Мілль і Ж.-Б. Сей. Ж.-Б. Сей стверджував, що пропозиція породжує власний попит і в господарстві вони урівноважуються за всією сукупністю […]...
- Соціально-економічна ефективність Соціально-економічна ефективність – відповідність результатів господарської діяльності найважливішим соціальним потребам і цілям суспільства з урахуванням досягнення найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. її двома найважливішими складовими є соціальна та економічна ефективність. Важливим показником соціальної ефективності є обсяг товарів та надання послуг масового вжитку у співвідношенні до витрат і послуг суспільної праці за […]...
- Регіональні економічні програми Регіональні економічні програми – комплекс заходів, що узгоджується за виділеними ресурсами, термінами їх виконання та конкретними виконавцями, а також напрямів розвитку народного господарства, що реалізуються в окремих регіонах. Такі Р. е. п. спрямовані на забезпечення стабільного і збалансованого соціально-економічного розвитку регіону, охорони довкілля і підвищення на цій основі життєвого рівня населення. Зокрема, Р. е. п. […]...
- Потреби економічні Потреби економічні – ідеальний внутрішній мотив людини, який спонукає її до економічної діяльності з метою забезпечення власного добробуту і добробуту членів сім’ї. На поверхні П. е. постають як відчуття індивідом нестачі чогось. Економічна природа людини – сукупність її П. е. і захоплень. К. Маркс вважав, що дієвий вияв сутності людини, кожної її властивості, риси, прагнення […]...
- Структурна перебудова економіки Структурна перебудова економіки – зміна кількісно-якісних співвідношень між сферами народного господарства та всередині них. Така зміна зумовлена прогресом технологічного способу виробництва, розвитком типів і форм економічної власності, структурними змінами в межах такої власності і передусім дією закону зростання потреб, виявом якого є зміни в структурі суспільних потреб. Внаслідок цих змін сфера матеріального виробництва в розвинених […]...
- Національне споживання Національне споживання – використання предметів природи та результатів виробництва з метою задоволення раціональних потреб людини, колективу і суспільства. Основними видами Н. с. є виробниче і невиробниче (див. Споживання). Джерелом Н. с. є національний дохід, який поділяється на фонд нагромадження і фонд споживання. З останнього формуються суспільні фонди споживання, кошти з яких спрямовуються на розвиток освіти, […]...
- Виробництво продукції на душу населення Виробництво продукції на душу населення – показник, що характеризує рівень розвитку народного господарства у співставленні з кількістю населення. Найбільш точно визначає рівень продуктивності суспільної праці у тій чи іншій країні ступінь розвитку її продуктивних сил, ефективність форм власності та господарського механізму. Показник В. п. над. н. визначають як відношення обсягів валового внутрішнього продукту, національного доходу […]...
- Економічні перетворення Регіональна економіка Глава IV ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ 2. Економічні перетворення в сільському господарстві Земля в сільському господарстві – основний засіб виробництва. Вона просторово обмежена, тому повинна використовуватись максимально ефективно. Вона має свою особливість, якої не мають інші галузі виробництва, які поступово зношуються. На відміну від них земля при правильній експлуатації постійно поліпшується. […]...
- Агропромисловий комплекс (АПК) України Агропромисловий комплекс (АПК) України – міжгалузеве утворення, що включає сільське господарство та інші галузі народного господарства, функціонує на засадах координації, широко розвинених і регульованих нормами права інтеграційних та кооперативних зв’язках. АПК України в широкому розумінні охоплює виробництво засобів виробництва для сільського господарства і тісно пов’язаних з ним галузей, їх матеріально-технічне забезпечення та виробниче обслуговування, а […]...
- Пристосування економіки Пристосування економіки – 1) адаптація національного господарства до вимог науково-технічного прогресу, передусім НТР, а також до зовнішнього економічного середовища, що супроводжується передусім вдосконаленням господарського механізму, чинного законодавства і випуском конкурентоспроможних товарів і послуг на внутрішньому й зовнішньому ринках та іншими процесами; 2) здійснення макроекономічної політики (в т. ч. грошово-кредитної, фінансової, структурної, інвестиційної та ін.), інших […]...
- Суспільні або соціальні блага Суспільні або соціальні блага – різновидність благ, які характеризуються спільним використанням їх різними суб’єктами діяльності. В умовах соціальної ринкової економіки вони виступають як певні види товарів і послуг, властивості яких протилежні властивостям товарів індивідуального споживання. Суспільні блага неподільні, вони складаються з таких великих одиниць, що не можуть бути продані індивідуальним покупцям, на них не поширюється […]...
- Амортизація Амортизація (амортизация) – об’єктивний процес поступового перенесення вартості засобів праці (по мірі їх зносу) на вироблені з їх допомогою продукцію або послуги. Шляхом проведення амортизаційних відрахувань, що включаються в витрати на виробництво і послуги, формується амортизаційний фонд, який використовується для відтворення основних фондів. Нарахування амортизаційних сум має постійний і безперервний характер, а їх використання на […]...
- Беверідж Вільям Генрі Беверідж Вільям Генрі (1879-1963) – англійський економіст, неокейнсіанець. Виступав за посилення державного регулювання економіки і навіть за безпосередній контроль держави над народним господарством, тому пропонував у мирний час використовувати досвід регулювання економіки військового періоду. Крім того, доводив необхідність націоналізації частини великої промисловості, здійснення контролю над капіталовкладеннями у всіх укладах економіки, в тому числі приватному. Загалом […]...
- Баланс народного господарства Баланс народного господарства – система загальноекономічних балансів, в яких відображено умови й результати розширеного відтворення, рівень і темпи розвитку економіки, економічну та соціальну структури суспільства. Розрізняють Б. н. г. плановий і звітний. Звітний Б. н. г. використовують для виявлення та аналізу загальних закономірностей процесу суспільного виробництва, характеристики темпів і пропорцій економічного розвитку, оцінки ефективності досягнутого […]...
- Економічні погляди Ш. Фур’є – Економічні вчення соціалістів-утопістів Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ 5.5. Економічні вчення соціалістів-утопістів 5.5.2. Економічні погляди Ш. Фур’є Духом історизму пройняте й вчення іншого французького соціаліста Шарля Фур’є (1772-1837). Для Фур’є очевидний зв’язок історичних епох із рівнями розвитку виробництва. Фур’є вважав, що для успіху нового суспільства необхідне зростання продуктивності праці, яка […]...
- Економічні системи антагоністичні Економічні системи антагоністичні – системи, протилежні за характером власності (передусім на засоби виробництва), господарським механізмом, роллю товарно-грошових відносин, економічним світоглядом тощо. За часів існування СРСР такими були економічні системи США та Радянського Союзу. Якщо в СРСР державі належало понад 90% власності на засоби виробництва, то в США – менше 5%. Водночас у США була більша […]...
- Економічні реформи Економічні реформи – процес кількісно-якісних і радикальних (сутнісних) змін у межах однієї економічної системи або її перетворення в іншу, які втілюються в різних моделях шляхом проведення економічної політики. Е. р. в межах однієї економічної системи означають водночас різні типи змін в кожній з її підсистем, а також взаємодії між ними. За незмінності типу економічної системи […]...
- Устрої економічні Устрої економічні – особливі типи виробничих відносин і форм господарювання, матеріальною основою яких є рівень розвитку продуктивних сил, що разом із суспільною формою підпорядковуються відповідним економічним законам. Основними У. е. у постсоціалістичних країнах є: 1) державний; 2) капіталістичний; 3) колективний трудовий; 4) дрібнотоварний. Дрібнотоварний У. е. представлений індивідуальними (сімейними) господарствами, що базуються на особистій праці […]...
- Сукупний суспільний продукт Сукупний суспільний продукт – сукупність створених матеріальних благ за відповідний період часу. Визначається як сума валової продукції галузей матеріального виробництва: промисловості, сільського, лісового господарства, будівництва, вантажного транспорту, зв’язку (у тій частині, що обслуговує матеріальне виробництво), торгівлі і громадського харчування, матеріально-технічного забезпечення, заготівлі сільськогосподарських продуктів, а також інших галузей матеріального виробництва. За матеріально-речовим складом С. с. […]...
- Техніко-економічні відносини Техніко-економічні відносини – матеріально-речова (або техніко-економічна) форма розвитку продуктивних сил, що формується у процесі суспільного поділу праці, спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації, обміну діяльністю між людьми та техніко-економічного поєднання особистісних і речових факторів виробництва. Поняття “матеріально-речова форма” вживають для обгрунтування іншої (крім соціально-економічної або суспільної) форми розвитку продуктивних сил, певного протиставлення суспільній формі, що […]...
- Міжнародні економічні відносини Міжнародні економічні відносини – система господарських і торгово-економічних віднось між країнами світу, в яку входять обмін товарами, спеціалізація і кооперація виробництва, науково-технічне, промислове співробітництво, спільне підприємництво та інші форми. М. е. в. є невід’ємною сферою розвинутого товарного виробництва, яке історично давно вийшло за межі задоволення потреб окремих країн. М. е. в. – це відносини між […]...
- Натуральне виробництво Натуральне виробництво – тип господарства, в якому продукти виробляються лише для внутрігосподарського споживання, задоволення потреб виробників, для споживання всередині господарств, що їх виробило. Виникло в період становлення первіснообщинного ладу й проіснувало впродовж майже З млн років. У процесі розпаду Н. в. виникає товарне виробництво, але Н. в. переважало в усіх докапіталістичних формаціях (ще впродовж майже […]...
- Принципи інвестиційної діяльності Принципи інвестиційної діяльності – основні загальноприйняті правила та норми інвестиційної діяльності, встановлені державою, дотримання яких забезпечує рентабельність будівельного виробництва. Такими принципами є: 1) принцип ефективності – передбачає досягнення кінцевого позитивного економічного ефекту; 2) принцип стабільності – означає необхідність антициклічної (у т. ч. антикризової) політики держави з метою недопущення значного погіршення економічної кон’юнктури у будівництві, а […]...