Добробут суспільний
Добробут суспільний – рівень забезпеченості населення матеріальними, соціальними, культурними, в т. ч. духовними та екологічними благами. Рівень задоволення матеріальними благами вимірюється повнотою забезпечення населення товарами широкого вжитку, якістю житлових умов, транспортних послуг та ін., соціальними благами – можливістю отримати середню та вищу освіту та її якістю, рівнем та якістю забезпечення послугами охорони здоров’я та ін.; культурними благами – рівень забезпечення життєдіяльності людини найдосконалішими продуктами матеріального і духовного виробництва, демократичністю соціальних норм і правил, духовними цінностями (моральністю, вихованням, пізнанням – загалом ступенем розвитку людини соціальної, що залежить передусім від вільного часу); забезпеченість екологічними благами – вживання якісних продуктів харчування, чистотою довкілля.
Related posts:
- Статистика рівня життя населення Статистика рівня життя населення – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає обсяг і структуру та рівень задоволення різноманітних потреб населення в органічному взаємозв’язку з розвитком продуктивних сил і соціальними умовами життя населення. С. р. ж. н. досліджує формування доходів населення (в т. ч. окремих верств і груп), споживання населенням продуктів харчування, непродовольчих товарів, послуг культурно-побутового призначення, […]...
- Критерій суспільного добробуту Критерій суспільного добробуту – основні ознаки, на підставі яких дається комплексна оцінка рівня забезпеченості населення матеріальними та нематеріальними, в т. ч. духовними, благами. Основними К. с. д. є: обсяг ВНП на душу населення (з урахуванням динаміки цін); розмір особистого споживання на душу населення; обсяг особистих витрат на соціальні цілі (розвиток освіти, охорони здоров’я, допомога безробітним […]...
- Чистий економічний добробут Чистий економічний добробут (ЧЕД) – показник скоригованого ВНП, отриманий вирахуванням з нього вартісної оцінки негативних факторів випуску й обліку не задекларованих і не ринкових доходів. ЧЕД – це запропонований В. Нордхаузом і Дж. Тобіном узагальнений показник суспільного добробуту в країні. ЧЕД визначається обсягом ВВП за вирахуванням негативних економічних ефектів (у грошовому вираженні) з урахуванням позаринкової […]...
- Бюджет споживчий Бюджет споживчий – фактичний баланс доходів і видатків, який характеризує рівень життя сімей різних класів і верств населення й показує джерела надходження доходів та основні статті їх витрат на придбання товарів і послуг. Існує також Б. с. нормативний, що розраховується на основі певних норм і нормативів. Він поділяється на середній і мінімальний. Середній Б. с. […]...
- Суспільний спосіб виробництва Суспільний спосіб виробництва – діалектична взаємодія (взаємозумовленість тощо) продуктивних сил і відносин економічної власності, внаслідок якої продуктивні сили поступово переростають межі окремих типів і форм власності, видозмінюють їх і зазнають водночас активного зворотного впливу. їх взаємодія характеризується особливостями взаємодії форми і змісту (див. Форма і зміст в економічному дослідженні). Сутність С. с. в. розкривається в […]...
- Тоталітаризм суспільний Тоталітаризм суспільний – повне (тотальне) одержавлення всіх сфер суспільних відносин (соціальних, правових, політичних, ідеологічних та ін.) і встановлення такого ж контролю держави над цими відносинами. Формами вияву Т. е. в СРСР була монополізація партійним, державним і радянським апаратом усієї повноти влади в суспільстві, скасування права на страйки, демонстрації, на створення нових політичних партій і громадських […]...
- Стандартизація рівня життя Стандартизація рівня життя – встановлення загальновизнаних соціальних стандартів (норм) рівня життя та їх узгодження з стандартами інших країн. До таких стандартів у країнах ЄС відносять: 1) тривалість життя – від 25 (мінімум) до 80 (максимум) років; 2) грамотність населення – 100%; 3) середня тривалість навчання – 15 років; 4) реальний ВВП на душу населення (у […]...
- Суспільний поділ праці Суспільний поділ праці – сукупність різних видів виробничої діяльності. Світовий поділ праці – основна форма суспільного виробництва, існує в різних формах, що відповідають рівню розвитку продуктивних сил і характеру виробничих відносин. Світовий поділ праці ділиться на загальний, що означає поділ суспільного виробництва на крупні роди (промисловість, землеробство, транспорт тощо); частковий – поділ родів на види, […]...
- Валовий суспільний продукт Валовий суспільний продукт – вартість створених у суспільстві матеріальних благ, які використовують на задоволення матеріальних потреб населення (за винятком проміжного продукту). В СРСР В. с. п. визначався як сума валової продукції галузей матеріального виробництва (див. Матеріальне виробництво). Недоліком цього показника є те, що в ньому допускається повторний рахунок, до того ж неодноразовий. Внаслідок цього у […]...
- Сукупний суспільний продукт Сукупний суспільний продукт – сукупність створених матеріальних благ за відповідний період часу. Визначається як сума валової продукції галузей матеріального виробництва: промисловості, сільського, лісового господарства, будівництва, вантажного транспорту, зв’язку (у тій частині, що обслуговує матеріальне виробництво), торгівлі і громадського харчування, матеріально-технічного забезпечення, заготівлі сільськогосподарських продуктів, а також інших галузей матеріального виробництва. За матеріально-речовим складом С. с. […]...
- Первіснообщинний суспільний спосіб виробництва Первіснообщинний суспільний спосіб виробництва – перший в історії людства суспільний спосіб виробництва, для якого характерна ручна обов’язкова праця, суспільна (общинна) власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, регулювання общинного рівня споживання кожного її члена на основі рівності. За даними сучасної науки, Всесвіт виник бл. 15 млрд років тому; планета Земля – 4,5 млрд років, а […]...
- Суспільний капітал Суспільний капітал – сукупність індивідуальних, акціонерних, монополістичних (у т. ч. олігополістичних), державних, інтернаціональних і змішаних форм капіталу (наприклад, фінансового) у їх взаємодії та взаємозалежності. В С. к. (як і в капіталі взагалі, будь-якій конкретній його формі) виділяють речовий зміст і суспільну (соціально-економічну) форму. Речовий зміст С. к. формується у процесі взаємодії речового змісту відповідних форм […]...
- Рабовласницький суспільний спосіб виробництва Рабовласницький суспільний спосіб виробництва – економічна система, яка базується на приватній власності на засоби виробництва та самого виробника – раба, позаекономічному примусі, а також на ручній праці й пануванні натурального господарства. Існував з IV-III тис. до н. е. до І ст. н. е. Рабовласницького устрою не знали, зокрема, народи Середньої, Північної та Східної Європи, які […]...
- Феодальний суспільний спосіб виробництва Феодальний суспільний спосіб виробництва – економічна система, що базується на феодальній власності на землю, поєднанні позаекономічного примусу до праці з економічним, на переважанні натурального господарства і ручної праці. Виник у V ст. із розпадом рабовласницького способу виробництва, а в більшості країн Європи – з розпадом первіснообщинного ладу. Існував до кінця XV – початку XVI ст. […]...
- Договір суспільний Політологічний словник Договір суспільний – соціально-філософське та правове політологічне вчення про походження, сутність і функції держави, згідно з яким її виникнення пояснюється як наслідок добровільної угоди громадян, які делегують державі свої основні права. Ідея суспільного договору виникла ще в стародавню добу і має багатовікову традицію. За нового часу концепція договірної держави знайшла грунтовну розробку в […]...
- СУСПІЛЬНИЙ ХАРАКТЕР СВІДОМОСТІ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 16 ТЕМА. СУСПІЛЬНИЙ ХАРАКТЕР СВІДОМОСТІ Мета: сформувати поняття “суспільний характер свідомості”, розкрити взаємозв’язок суспільства і свідомості людини; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки; виховувати повагу до моральних цінностей суспільства. Тип уроку: комбінований урок. Форма проведення: громадські слухання. Обладнання: таблиця. Хід уроку I. Організація класу II. Актуалізація опорних знань […]...
- Кінцевий суспільний продукт Кінцевий суспільний продукт – частина сукупного продукту, яка складається з національного доходу і амортизаційних відрахувань і виражає сукупність економічних відносин з приводу його виробництва, обміну, розподілу і споживання. К. с. п. використовується для задоволення кінцевих господарських потреб суспільства у предметах споживання, засобах праці, в утворенні запасів і резервів, а також в експорті предметів праці. За […]...
- Суспільний характер праці Суспільний характер праці – праця в умовах суспільного поділу праці, що постійно розвивається, за якої для виготовлення кінцевого продукту з метою задоволення колективних і суспільних потреб необхідно залучати дедалі більше праці окремих товаровиробників (передусім у сфері безпосереднього виробництва). На попередніх етапах еволюції товарного виробництва приватний характер праці товаровиробника отримував своє суспільне визнання лише на ринку […]...
- Безпосередньо суспільний характер виробництва Безпосередньо суспільний характер виробництва – виробництво, засноване на домінуванні суспільної власності на засоби виробництва та результати праці і планомірному регулюванні всіх сфер відтворення в загальносуспільному масштабі. Теоретично й методологічно обгрунтували Б. с. х. в. у найзагальніших рисах К. Маркс та Ф. Енгельс. З урахуванням досвіду розвинених країн світу, вимог закону прискореного розвитку економічних систем Б. […]...
- Стандарт (державний, галузевий) Стандарт (державний, галузевий) – технічні умови, інші нормативні документи, затверджені відповідним органом, які встановлюють загальні принципи або характеристики визначених об’єктів стандартизації, а також технічні вимоги, яким має відповідати конкретна продукція. Державний нагляд за дотриманням С., норм і правил, за станом засобів вимірювань, а також інших вимог, пов’язаних з якістю продукції, здійснюють Державний комітет України із […]...
- Соціальний інститут Соціальний інститут – форма організації та регулювання суспільного життя, в т. ч. соціальної діяльності і системи соціальних відносин. До С. і. належать сукупність соціальних установ (політичних, правових, ідеологічних, національних, сімейних, релігійних та ін.), соціальних норм, стандартів поведінки, що закріплюються правовими і морально-етичними нормами, а також за допомогою уповноважених осіб та установ, які провадять регулятивну діяльність. […]...
- Цінності моральні Цінності моральні – значення для людини, колективу і суспільства суспільних явищ і подій, а також ставлення людини до світу, країни, окремих соціальних груп і до самої себе. Основними елементами Ц. м. є морально-етичні якості людини, її діяльності і вчинків; зміст моральних принципів, норм, ідеалів тощо; морально-етичні характеристики діяльності різних колективів, партій, соціальних груп і класів, […]...
- Правопорядок і дисципліна Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § 9-10. Правопорядок і правопорушення 1. Правопорядок і дисципліна. У житті ви щодня керуєтеся різними правилами, які називають соціальними нормами. Пригадайте, з якими правилами, соціальними нормами вам доводиться мати справу. Ким і як ці правила приймаються? Якщо люди виконують установлені правила, дотримуються їх вимог, життя суспільства буде спокійним […]...
- Суспільні фонди споживання Суспільні фонди споживання (СФС) – частина національного доходу, яка спрямовується на особисте та колективне споживання безоплатно або на пільгових умовах і становить здебільшого частину необхідного продукту. СФС використовувалися в СРСР на охорону здоров’я та медичне обслуговування населення, на надання послуг освіти у різних формах, для забезпечення культурного розвитку, надання житла на пільгових умовах, виплату пенсій […]...
- Індекс соціального розвитку комплексний Індекс соціального розвитку комплексний – показник, який характеризує взаємодію соціальних, економічних і політичних факторів в економічному зростанні. Включає 16 найважливіших (9 соціальних і 7 економічних) взаємозалежних показників: очікувану тривалість життя при народженні; частку населення в містах з чисельністю понад 20 тис. жителів; щоденне душове вживання тваринних білків; частку населення з початковою і середньою освітою; рівень […]...
- Фонд споживання Фонд споживання – частина національного доходу, яка використовується на задоволення матеріальних та соціальних потреб членів суспільства, Інша частина національного доходу спрямовується на розширення виробництва і утворює фонд нагромадження, Ф. с. включає в себе особисте споживання всього населення країни, а також витрати у закладах, які обслуговують населення, Ф. с. утворює межу зростання реальних доходів населення і […]...
- ЯКИМИ БУЛИ СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ, РЕЛІГІЯ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ Розділ ІІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ Тема 3. СТАРОДАВНІ ІНДІЯ ТА КИТАЙ § 21. ЯКИМИ БУЛИ СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ, РЕЛІГІЯ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ 1. СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ Поміркуйте, чому поділ суспільства на варни дозволяв аріям керувати Індією. Після приходу аріїв в Індії поступово склався своєрідний устрій суспільства, заснований на поділі його на варни. Варна […]...
- Соціально-економічна ефективність Соціально-економічна ефективність – відповідність результатів господарської діяльності найважливішим соціальним потребам і цілям суспільства з урахуванням досягнення найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. її двома найважливішими складовими є соціальна та економічна ефективність. Важливим показником соціальної ефективності є обсяг товарів та надання послуг масового вжитку у співвідношенні до витрат і послуг суспільної праці за […]...
- Соціальне багатство Соціальне багатство (благо) – сукупність суспільних благ у нематеріальній формі, які опосередковано впливають на соціально-економічний прогрес однієї або декількох країн. Основними елементами С. б. є розвиток творчих здібностей людей, збільшення їх вільного часу, дотримання ними морально-етичних норм і правил, законів, довіра і співпраця між людьми, свобода слова та інших демократичних інститутів, розвинене громадянське суспільство та […]...
- Процент Процент – (від лат. pro centum – на сотню, сота частина якої-небудь кількості або числа) – плата кредитору за користування позиченими грошима або матеріальними цінностями; один із видів доходу. П. виплачується за державними цінними паперами і споживчому кредиту, за банківськими депозитами і облігаціями промислових компаній, заставним під нерухомість, міжнародними позиками і т. ін. Величина і […]...
- Законність Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § § 9-10. Правопорядок і правопорушення 2. Законність. Дотримання правопорядку передбачає забезпечення в державі принципу законності. Цей принцип передбачає точне й неухильне здійснення всіх нормативно-правових актів, а також ефективний контроль за неухильним дотриманням норм права й притягнення винних у правопорушеннях до юридичної відповідальності. Іноді кажуть, що правопорядок – […]...
- Привабливість інвестиційна на мікрорівні Привабливість інвестиційна на мікрорівні – комплексна характеристика підприємств, фірм, компаній тощо, в якій враховуються передусім такі найважливіші цілі інвестора, як отримання максимального прибутку за мінімальних ризиків. Основними елементами комплексної характеристики П. і. на м. є техніко-технологічна, трудова, організаційна, ресурсна, екологічна, економічна та правова. Техніко-технологічна привабливість інвестиційна визначається рівнем розвитку техніки та технології, структурою основних фондів, […]...
- Соціальна статистика Соціальна статистика – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає кількісні та якісні закономірності соціальних явищ і процесів, соціального розвитку загалом та окремих соціальних явищ і процесів у щільному зв’язку з їх якісною характеристикою з метою формування раціональної соціальної політики держави, регулювання соціальної структури населення тощо. Об’єктами вивчення С. с. є економічна та соціальна структури, політична система […]...
- ВПЛИВ ФІЗИКИ НА СУСПІЛЬНИЙ РОЗВИТОК ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС Розділ IV Механічна робота та енергія & 39. ВПЛИВ ФІЗИКИ НА СУСПІЛЬНИЙ РОЗВИТОК ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС Увесь навколишній простір заповнений радіохвилями, які приходять до нас не тільки від радіо – і телевізійних станцій, а й з космосу – від галактик і квазарів. На протязі мільйонів і мільярдів років, вдень і вночі. Проте ще 150 років […]...
- Економіка здоров’я Економіка здоров’я – важлива складова науки про людину, яка дає комплексну економічну оцінку ролі сфери охорони здоров’я у процесі відтворення людини, а також розкриває економічні відносини і передусім відносини економічної власності, які розвиваються при цьому між різними суб’єктами з приводу безоплатного або платного надання послуг та їх отримання. Здоров’я людини (фізичне, психічне, розумове і духовне) […]...
- Культура правова Культура правова – сукупність різних видів правової діяльності людини (законотворчої, дотримання законності та правопорядку, правової свідомості та ін.) у сфері функціонування та розвитку права, а також система формалізованих нормативних взаємовідносин, які регулюються законами та нормами, що охороняються державою. К. п. поділяють на індивідуальну правову, правову культуру професійних груп, соціальних верств і прошарків населення, державних і […]...
- Соціальних конфліктів концепції Соціальних конфліктів концепції – сукупність ідей, положень, учень різних напрямів, шкіл і течій про причини, умови, сутність і форми конфліктів у сфері соціальних відносин. Загалом соціальний конфлікт означає боротьбу між соціальними суб’єктами, процес розвитку, поглиблення і вирішення суперечностей соціальних відносин і діяльності людей, зумовлених об’єктивними економічними і соціальними законами. Проте таку характеристику соціальних конфліктів, як […]...
- ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ (від франц. garant – поручитель) – система соціально – екон. та юридичних засобів, що забезпечують реалізацію конституційних соціально-екон. та соціально-політ. прав людини, умови її життєдіяльності, функціонування та розвиток сусп. системи в цілому. Г. с. випливають із прав та свобод людини, які декларуються конституцією країни, захищаються чинним законодавством, обумовлені, в […]...
- Валютне законодавство Валютне законодавство – сукупність правових норм, які регулюють порядок здійснення міжнародних розрахунків, інших операцій з валютними цінностями в країні, а також з іноземними державами та фізичними і юридичними особами іноземних держав....
- Людський розвиток Людський розвиток – процес закономірних змін в еволюції людини, що супроводжується появою нових якостей і властивостей і збагаченням старих, розширенням її економічної та соціальної свободи. За сучасних умов для характеристики Л. р. економічне зростання слід доповнювати іншими показниками, які охоплюють увесь спектр розширення економічної і соціальної свободи людини, її участь у вдосконаленні всіх підсистем суспільних […]...