Головна ⇒ 📌ГДЗ з Хімії ⇒ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИЧНИХ І ХІМІЧНИХ ЯВИЩ

ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИЧНИХ І ХІМІЧНИХ ЯВИЩ

ДОСЛІДЖУЄМО НА УРОЦІ ТА ВДОМА

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

Дослідження фізичних і хімічних явищ

Мета роботи: закріпити вміння розрізняти фізичні і хімічні явища, формувати вміння здійснювати спостереження за хімічними явищами й описувати їх, формувати вміле і безпечне поводження з лабораторним посудом та речовинами.

Речовини та обладнання: вода, кухонна сіль, харчова сода, вапняна вода, розчин купрум(ІІ) сульфату, цукор, крейда, хлоридна кислота, залізні ошурки; лабораторний штатив, штатив для пробірок, спиртівка, сірники, порцелянова

чашка, порцелянова ступка з товкачам, пробіркотримач, хімічні стакани, пробірки, залізні скріпки, магніт, свічка.

Хід роботи.

Повторили правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті.

Послідовність дій	Спостереження	Висновок
Завдання 1.
1. Взяли пробірки. В одну пробірку насипали 1/2 чайної ложки харчової соди, в іншу пробірку налили вапняну воду об’ємом 2 см і закріпили їх на штативі для пробірок ближче до отвору пробірки. 2. Спрямовували отвір пробірки вбік від себе та інших працюючих. Газовідвідну трубку закріпили в лапці лабораторного штатива під кутом так, що її кінець ледь торкається вапняної води в іншій пробірці. 3. Спочатку прогріли всю пробірку, увесь її вміст. 4. Тільки відчули поштовхи рідини в пробірці, припинили нагрівання й загасили полум’я.	1. При нагріванні харчової соди утворюється газ. 2. При взаємодії газу з вапняною водою, вона змінила колір – побіліла.	Нагрівання харчової соди – це хімічне явище, тому що відбувається зміна її хімічного складу, утворюються нові речовини, виділяється газ. У пробірці з вапняною водою відбувається зміна забарвлення.
Завдання 2.
Завдання 2. 1. В пробірку насипали 1/2 чайної ложки кухонної солі, нагріли її.	Сіль розплавилася.	Нагрівання кухонної солі – це фізичне явище, тому що не відбувається зміна її хімічного складу, не утворюються нові речовини, але змінюється агрегатний стан.
Завдання 3.
Завдання 3. 1. Одну пробірку на третину наповнили розчином купрум(ІІ) сульфату, іншу – водою. 2. У кожну пробірку помістили по залізній скріпці.	У пробірці з розчином купрум(ІІ) сульфату відбулася зміна забарвлення, на залізній скіпці виділилася мідь. У пробірці з водою ніяких змін не відбулося.	Ці зміни свідчать про те, що відбувається хімічне явище.
Завдання 4.
Завдання 4. 1. Одну пробірку на третину наповнили розчином купрум(ІІ) сульфату, іншу – водою. 2. У кожну пробірку помістили по пластмасовій скріпці.	У пробірці з розчином купрум(ІІ) сульфату і з водою ніяких змін не відбулося.	Пластмаса не реагує ні з водою, ні з розчином купрум(ІІ) сульфату.
Завдання 5.
1. У порцеляновій чашці приготували суміш ошурок заліза й кухонної солі. 2. Подіяли магнітом на суміш. 3. Розчинили суміш у воді.	1. Суміш стала сірого кольору. 2. Залізні ошурки притягуються магнітом. 3. Кухонна сіль розчиняється у воді, а залізні ошурки опускаються на дно пробірки.	Приготування суміші – це фізичний процес. В цьому випадку зміна кольору не є свідченням хімічного явища. Суміш складається з 2-х компонентів, кожний з котрих зберігає свої властивості. Залізо притягується магнітом, не розчиняється у воді. Кухонна сіль розчиняється У воді.
Завдання 6.
Подрібнили невеличку грудочку крейди у порцеляновій ступці товкачем. Перенесли крейду у пробірку, долили 2 мл води і розмішали.	Крейда не розчиняється у воді. Через кілька хвилин частинки крейди осіли на дно пробірки.	Це фізичне явище, тому що не відбувається зміна хімічного складу речовин, не утворюються нові речовини.
Завдання 7.
Грудочку крейди вдвічі меншого діаметра, ніж діаметр пробірки, обережно помістили у пробірку і долили 1 см3 хлоридної кислоти.	При дії хлоридної кислоти на крейду почали виділятися бульбашки газу. Крейда розчинилася та зникла.	Дія хлоридної кислоти на крейду – це хімічне явище, тому що відбувається зміна хімічного складу, утворюються нові речовини, відбувається хімічна реакція, яка супроводжується зовнішнім ефектом – виділенням газу.
Завдання 8.
1. Закріпили скельце у тримачі, поклали на нього маленький шматочок парафіну. 2. Нагріли парафін, тримаючи скельце високо над верхньою частиною полум’я. 3. Коли парафін розплавився, припинили нагрівання й загасили полум’я. 4. Через деякий час парафін охолонув і знову затвердів	1. При нагріванні парафіну він плавиться – переходить до рідкого стану. 2. При охолодженні парафіну, він з рідкого стану перетворюється до твердого.	Нагрівання й охолодження парафіну – це фізичне явище, тому що не відбувається зміни його хімічного складу, не утворюються нові речовини, змінюється агрегатний стан (перехід з твердого стану до рідкого та навпаки).
Завдання 9.
Запалили парафінову свічку і залишили її горіти хвилину-другу.	Парафінова свічка плавиться, парафін перетворюється в рідкий стан, а потім твердіє.	Нагрівання парафіну – це фізичне явище, не утворюються нові речовини, а переходять з одного агрегатного стану в інший.

Висновки

1. Явища бувають фізичні та хімічні.

2. При фізичних явищах не відбувається зміни хімічного складу речовин, не утворюються нові речовини, тільки змінюється їх форма, агрегатний стан.

3. При хімічних явищах відбувається зміна хімічного складу речовин, утворюються нові речовини, відбуваються хімічні реакції, які супроводжуються зовнішніми ефектами – виділенням газу, зміною забарвлення, появою запаху, поглинанням або виділенням енергії.

№ 2. Горіння дров супроводжують явища: виділення газу; тепловий ефект; виділення світла.

№ 3. При ржавленні металевих конструкцій відбувається окиснення металів. Це хімічні явища.

№ 4. При нагріванні трубки з скла відбувається фізичне явище, так як при цьому не відбувається зміни складу речовини, речовина не перетворюється на інші, а змінюється агрегатний стан, форма тіла.

№ 5. Приклади фізичних явищ; танення снігу, кипіння води, плавлення металу, фарбування стіни.

№ 6. Приклади хімічних явищ: скисання молока, бродіння цукру, ржавіння заліза, горіння сірників.