Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ, концентрування – 1) скупчення, зосередження, збирання чогось в одному місці, клітині, тканині тощо. Досить поширене в при роді явище, коли рослинні і тваринні організми концентрують деякі хім. елементи (напр.,

Екологія – охорона природи АГРОКУЛЬТУРА – сукупність заходів, дій, процесів виробників аграрної продукції, спрямованих на поліпшення культури землеробства і підвищення його ефективності.

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 7. ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ Основні поняття і терміни: динаміка популяцій, фази розвитку (росту, спаду і рівноваги); типи динаміки (відносно спокійний, сезонний, багаторічний); типи росту чисельності (показниковий, логістичний, циклічний, стабільний); моновольтинні і

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНИК, ЩО РУЙНУЄТЬСЯ ВНАСЛІДОК ПЕРЕБІГУ БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ, – забрудник що входить у прир. колообіги речовин і тому швидко зникає чи руйнується біол. агентами в штучних системах очищення (напр., на станціях

Екологія – охорона природи ЗАЛУЖЕННЯ ВІДВАЛІВ – комплекс заходів щодо створення продуктивного трав’яного покриву на відвалах шляхом висівання багаторічних злаково-бобових трав.

Екологія – охорона природи МОРЕ – 1) частина океану, що частково відділена від нього суходолом або підводними підняттями і відрізняється від відкритого простору океану гідрол. режимом, більшим впливом сусіднього суходолу, біотою та ін. ознаками;

Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЬО-КВАРТИРНЕ – умови життя в житлових приміщеннях. Включає фіз.-хім. та біол. чинники (у т. ч. психол.). С. в. створюється із зовн. впливів (прир. радіація, транспортний шум, хім. фон, біол.

Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ ВОДНА – руйнування грунту під дією на нього весняних, дощових або зливових вод. Характерна для пересіченої місцевості. Особливо сильна Е. в. виникає в гір. районах. Е. в. буває поверхневою,

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ БІОГЕННЕ, забруднення біотичне – поширення певних, як правило, не бажаних для людини біогенних речовин (виділень, відмерлих організмів тощо) на території та (або) в акваторії, де їх раніше не було.

Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЙНА – розділ географії, що вивчає територіальні рекреаційні системи, закономірності виникнення, розміщення та функціонування місць відпочинку на територіях і в акваторіях планети.

Екологія – охорона природи НОРМАЛЬНИЙ СПЕКТР – біоекол. склад життєвих форм рослин земної кулі, %: фанерофіти – 43, хаметофіти – 9, мікрофіти – 27, геофіти – 4, гідрофіти – 13, епіфіти – 3.

Екологія – охорона природи ТЕРАФЛЕКС – скло, яке пропускає світло, затримуючи теплову частину ел.-магн. випромінювання.

Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ СТАБІЛЬНЕ – угруповання, що існує не визначено тривалий час (як правило, у фазі сукцесійного клімаксу) з нульовою біол. продуктивністю, оскільки вся його валова продукція витрачається в ході внутрішньоценозного обміну

Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ – горизонтальне чи вертикальне поєднання двох або кількох (багатьох) біогеоценозів, завдяки взаємодії яких утворюється єдність екол. системи другого знизу рівня ієрархії. Напр., поєднання ділянок лісу, луків і водойми

Екологія – охорона природи АНЕМОНЕЙСТОН – орг. та мін. часточки наземного походження, що відкладаються вітром на поверхню водойми.

Екологія – охорона природи АПОГАМІЯ – спосіб нестатевого розмноження деяких вищих рослин, коли зародок розвивається без запліднення з будь-якої клітини гаметофіта чи спорофіта.

Екологія – охорона природи МЕЗОСАГІРОБ(И) – напіванаеробні (альфа-мезосапроби) та аеробні (бетамезосапроби) організми, які мешкають у помірно забруднених водоймах і є біоіндикаторами ступеня забруднення орг. речовинами води. До М. належать численні бактерії, гриби, водорості, найпростіші,

Екологія – охорона природи ВОДЯНІ РОСЛИНИ – рослини, що населяють водойми, водотоки, моря, океани, прикріплені до дна або вільноплаваючі.

Екологія – охорона природи АКУСТИКА БІОЦЕНОЗІВ – звукові коливання, що виникають в основному внаслідок руху повітря (вітер). До цього додаються різноманітні звуки, які подають тварини, у т. ч. спів птахів. Досліджують за допомогою акустичних

Екологія – охорона природи ЕНДОЕКОЛОГІЯ – розділ науки, що вивчає взаємовідносини мікроіндивіда з його внутр. симбіонтами і цих симбіонтів між собою. Напр., людини з власною кишковою мікрофлорою і видів цієї мікрофлори між собою в

Екологія – охорона природи АКТИНОМЕТРІЯ – розділ геофізики, що вивчає процеси сонячного, земного й атм. випромінювання. Включає сукупність методів вимірювання променистої енергії.

Екологія – охорона природи КОЕФІЦІЄНТ НАРОДЖУВАНОСТІ – те саме, що й Коефіцієнт розмноження.

Екологія – охорона природи ПОКРИТТЯ КИЛИМОВІ – вироби, що складаються із лицьового, верхнього ворсового шару і зворотного, нижнього шару – основи. Для лицьового шару використовують або натуральні волокнисті матеріали – шерсть, бавовну, волокна кокосових

Екологія – охорона природи КУЛЬТУРФІТОЦЕНОЗ – штучні, створені людиною угруповання рослин, між компонентами яких є ценотичні взаємозв’язки, взаємовплив. Розрізняють К. короткочасні – 1-3 роки (поля, городи, клумби), тривалі – 8-10 років (сіяні луки) та

Екологія – охорона природи ОРНІТОФАГ – організм, який живиться птахами (напр., сокіл-сапсан).

Екологія – охорона природи АВІА… – у складних словах відповідає поняттю “авіаційний”.

Екологія – охорона природи ОЦІНКА ПРОЕКТУ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА – складова частина експертизи проекту, оцінка (у грошовому вираженні або в балах) впливу майбутнього впровадження проекту в життя на прир. ресурси, здоров’я людини, будівлі, виробничі процеси тощо.

Екологія – охорона природи ГІДРОТАКСИС – пересування одноклітинних і колоніальних рослин та деяких тварин, що вільно рухаються, у бік більшої (позитивний Г.) або меншої (негативний Г.) вологості. Г., як і ін. таксиси, визначається власними

Екологія – охорона природи ТОЧКА РОСИ – т-ра, за якої водяна пара, що міститься в повітрі, за сталого тиску досягає стану насичення.

Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ЗАПОВІДНА – просторовий природний об’єкт, що має свій статус, призначення та використання. Головне завдання Т. з. – охороняти як окремі об’єкти природи, так і середовище в цілому на великих,

Екологія – охорона природи ЛАТЕРИТ – глино-, іноді каменеподібна червонувата або світло-бура гір. порода, що складається переважно з гідроксидів алюмінію, заліза і титану. Латеритні грунти, які залягають над Л., часто мають досить потужні профілі

Екологія – охорона природи КАТАБОЛІЗМ – одна зі сторін внутрішньоклітинного обміну речовин, що являє собою сукупність реакцій, які супроводжуються розпадом (дисиміляцією) складних органічних сполук.

Екологія – охорона природи СОЛОНЧАКИ – група типів грунтів, на поверхні яких утворюються вицвіти і кірочки солей або пухкі, дуже засолені шари 0,5-1 см завтовшки. С. формуються в різних зонах, але найпоширеніші в сухих

Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФІЛ, гемерофіт -1) вид рослин, який розширив зону свого існування завдяки впливу людини на прир. флору; 2) вид рослин або тварин, який віддає перевагу оточенню угруповань культ, рослин (бур’яни, безхребетні

Екологія – охорона природи АБІОЦЕН – сукупність абіотичних елементів місця помешкання.

Екологія – охорона природи БІОЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ, світіння організмів – випромінювання світла живими організмами, пов’язане з процесами їхньої життєдіяльності. Б. властива деяким бактеріям, нижчим рослинам (грибам), безхребетним тваринам (від найпростіших до комах) та рибам. Найпоширеніша Б.

Екологія – охорона природи ТВЕРДІ АЕРОЗОЛЬНІ ЧАСТОЧКИ – див. Часточки тверді аерозольні.

Екологія – охорона природи СЕЖА – низьколісся з вересом та бамбуками на верхній межі лісу в Андах (Пд. Америка).

Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІКАРІАТУ (Д. ДЖОРДАНА) – ареали споріднених форм тварин (видів та підвидів) звичайно займають суміжні території й істотно не перекриваються; споріднені форми, як правило, вікарують, тобто географічно заміщують один одного.

Екологія – охорона природи ЛИНЯННЯ – періодична зміна зовн. шкіряних покривів та різних шкіряних утворів (луска, шерсть, пір’я, роги тощо) у тварин. Л. буває вікове (відбувається в перші місяці життя), сезонне (у певні пори

Екологія – охорона природи БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ – хім. елементи, що постійно входять до складу всіх організмів. В основному це 22 елементи, співвідношення яких у живій і неживій матерії різне.

Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ПОЙКІЛОТЕРМНІ, організми ектотермні – значна кількість видів різних систематичних груп, які не мають активної терморегуляції власного тіла. їхня активність залежить головним чином від теплоти, що надходить ззовні, а т-ра

Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ХІМІЧНА – комплексна дисципліна, що досліджує сукупність хім. зв’язків у живій природі та хім. взаємодії, пов’язані з життям. Включає геохім. екологію та розділи екології, які досліджують хім. взаємозв’язки організмів

Екологія – охорона природи СТАН ПІДЗЕМНИХ ВОД УКРАЇНИ – оцінка стану підземних вод, яку здійснюють за допомогою режимної системи пунктів спостережень (на 1 січня 1994 р. їх налічувалось 7334). Свідчить про зростання впливу інтенсивної

Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ЕРОДОВАНІ – території, грунти яких тією чи ін. мірою зазнали ерозії й тому частково втратили прир. родючість. Термін, як правило, стосується с.-г. угідь, проте вживається й відносно ін. площ.

Екологія – охорона природи ПРИПЛІД – одночасно народжені особини від певної групи батьків. Сукупність батьків може мати кілька П. протягом одного чи кількох сезонів розмноження.

Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНА МЕЛІОРАЦІЯ (ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ) – див. Меліорація біологічна (водних об’єктів).

Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ (В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ) – див. Технологія інтенсивна (в аграрному секторі).

Екологія – охорона природи КАМПТОТРОПІЗМ – явище аномального росту пагонів у рослин внаслідок штучного впливу на них ззовні.

Екологія – охорона природи ГАПТОТРОПІЗМ – явище згинання рослинного органа у відповідь на подразнення дотиком, напр., у лазячих або витких рослин.