Екологія – охорона природи КОМФОРТНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – суб’єктивне відчуття та об’єктивний стан повного здоров’я за даних умов середовища, що оточує людину, включаючи його прир. і соц.-екон. показники.

Екологія – охорона природи ГЕТЕРОГОНІЯ – одна з форм чергування поколінь у деяких безхребетних тварин (напр., у комах), за якої статеві покоління змінюють одне одного і різняться будовою особин чи особливостями їх розмноження.

Екологія – охорона природи ТРАНСПОРТ – галузь виробничої інфраструктури, яка забезпечує переміщення вантажів та пасажирів. На частку Т. припадає до 60-70 % хім. та до 90 % шумового забруднення середовища, особливо в містах.

Екологія – охорона природи ПОТІК ЕНЕРГІЇ В БІОСФЕРІ – надходження енергії Сонця та косм. променів до поверхні Землі (близько 52 – 1015 Вт), засвоєння її в ході фотосинтезу рослинами (104 – 1012 Вт), передавання

Екологія – охорона природи БІОМЕТОД – біол. метод боротьби зі шкідниками і хворобами, група заходів, які використовують для зменшення чисельності небажаних у господарстві організмів за допомогою інших видів (тварини-хижаки, вузько-специф. рослиноїдні види або паразити)

Екологія – охорона природи НЕОГЕЯ – фауністичне царство суходолу. Займає Пд. і Центр. Америку та о-ви Вест-Індії. Включає єдину фауністичну зону – Неотропічну.

Екологія – охорона природи ПОСИБІЛІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – пояснення розвитку сусп-ва переважно внутр. механізмами прогресу культури (без аналізу способу виробництва матер, благ). П. г. розглядає геогр. середовище як чинник, що обмежує і змінює діяльність людей.

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 9. ВНУТРІШНЬОПОПУЛЯЦІЙНІ СТОСУНКИ ТА ВЗАЄМОДІЯ ПОПУЛЯЦІЙ 9.4. Симбіотичні зв’язки між популяціями Крім антагоністичних зв’язків, між організмами і популяціями існують Симбіотичні зв’язки. До них належать Протокооперація (непостійне співіснування), Мутуалізм (постійне співіснування)

Екологія – охорона природи ЛІСОТУНДРА – прир. зона Пн. півкулі, перехідна між ліс. зоною помірного поясу та тундрою. У прир. ландшафтах – це складний комплекс рідколісся, тундри, боліт і луків.

Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ ПОПУЛЯЦІЙНА – пристосування, які виникають у процесі формування популяції в даних умовах існування. їх дослідження має велике значення в екології, оскільки вони характеризують поведінку виду в різних умовах існування.

Екологія – охорона природи ОМБРОФІТИ – рослини, що використовують лише ту вологу, яка надходить у грунт з атм. опадами.

Екологія – охорона природи КУЛЬТУРА ЕКОЛОГІЧНА – культура всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов’язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи; складається із знання та розуміння екол. нормативів, усвідомлення необхідності їх виконання, формування

Екологія – охорона природи ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) – організм, якому властивий специф. спосіб живлення, що базується на фільтруванні мікро – та макроскопічних об’єктів у воді (напр., беззубка, асцидія тощо).

Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕКОЛОГІЧНІ – 1) див. Потреби людини. Оскільки життєвий добробут людини залежить від задоволення всіх її головних потреб, то ці два терміни означають одне й те саме поняття; 2)

Екологія – охорона природи ПАТІЄНТНІСТЬ – пристосованість до успішного існування в умовах обмеженого забезпечення ресурсами або там, де використання ресурсів утруднене внаслідок впливу якихось ін. екол. чинників.

Екологія – охорона природи ЧИННИК ІНФОРМАЦІЙНИЙ – чинник-1, що звичайно виступає як код життєво важливого повідомлення і тому впливає на живе не адекватно (набагато сильніше) потоку речовини та енергії, що переноситься. Напр., ген. чинник,

Екологія – охорона природи ГАЗИ ГОРЮЧІ – гази, здатні горіти в повітрі (без вибуху). Найпоширенішим є метан (до 99 %) та його гомологи. Розрізняють прир. та штучний Г. г. (останній добувають за допомогою газифікації).

Екологія – охорона природи ПАТІЄНТИ – рослини, які в боротьбі за існування перемагають завдяки своїй витривалості.

Екологія – охорона природи ОПАД – кількість відмерлих частин рослин, які опадають на поверхню грунту або дно водойми. В угрупованнях щорічний О. на поверхні грунту наз. мертвим покривом, а в лісі – ліс. підстилкою.

Екологія – охорона природи ЛІСИ ДРУГОЇ ГРУПИ – ліси, що ростуть у густо-заселених районах з розвиненою мережею транспортних засобів. Л. д. г. мають переважно не виробниче, а захисне значення. До Л. д. г. належать

Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИРОДНО-ОСЕРЕДКОВЕ – інфекц. захворювання, збудник якого постійно циркулює серед певних видів диких тварин (для людини та домашніх тварин найбільше значення мають птахи та ссавці). Переноситься членистоногими (трансмісивне захворювання) або

Екологія – охорона природи ШКОДА ЕКОЛОГІЧНА – екон. або розраховані в грошовому виразі неекон. збитки суспільства, яких можна було б уникнути за оптим. стану прир. середовища, що виводиться з нього техногенними впливами.

Екологія – охорона природи ГОСПОДАРСЬКА ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – див. Ємність середовища господарська.

Екологія – охорона природи ІНСТРУМЕНТ ПРИРОДООХОРОННИЙ – будь-який правовий, відомчий чи обмежувальний виробничу діяльність акт, спрямований на збереження природи, довкілля.

Екологія – охорона природи ЛІЦЕНЗІЯ РИБОЛОВНА – 1) документ, подібний до ліцензії мисливської, який дозволяє особі вилов риби; 2) отриманий на основі спец, домовленості дозвіл на пром. вилов риби в певному районі територіальних вод

Екологія – охорона природи ТРАНСМІСИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ – див. Захворювання трансмісивне.

Екологія – охорона природи ПЕДОКЛІМАКС – грунтовий клімакс; стан грунту, що настав у результаті зміни рослинності при незмінних (нормальних) умовах клімату.

Екологія – охорона природи ЗРІЛІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ – те саме, що й Зрілість біогеоценозу.

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНИК СТІЙКИЙ – хім. стійкий забрудник, що не входить у прир. колообіги речовин і тому розкладається в середовищі дуже повільно. Такі забрудники нерідко акумулюються організмами в трофічних ланцюгах.

Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН – кількість окремих видів корисних копалин у надрах, обчислена відповідно до чинних нормативних документів. За вивченістю розрізняють розвідані, або промислові, запаси категорій А, Б, С1 і попередньо

Екологія – охорона природи ЗАПИЛЮВАННЯ (ПРИРОДНЕ) – осідання пилу з атм. повітря під дією сили гравітації. Джерелом 3. (п.) є пов. течії, що переносять пил з пустель, напівпустель, степів, від вулканів, узбереж у більш

Екологія – охорона природи ЯМА ВІДСТІЙНА – певний резервуар для збирання та первинного очищення в процесі відстоювання стічних вод.

Екологія – охорона природи МЕЗОКЛІМАТ, місцевий клімат – клімат невеликих територій, однорідних за прир. умовами (лісу, поляни, долини, міста тощо). Характер М. значною мірою визначається особливостями земної поверхні. Займає проміжне місце між мікрокліматом та

Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ – система заходів, спрямованих на приведення рослинності в стан, що найповніше відповідає потребам людини.

Екологія – охорона природи ЕЛЕМЕНТАРНИЙ ГРУНТОВИЙ АРЕАЛ – див. Ареал грунтовий елементарний.

Екологія – охорона природи ГРУПА ТРОФІЧНА – вид з подібними кормовими вимогами незалежно від систематичної належності (напр., травоїдні копитні, гризуни, комахи та ін. фітофаги).

Екологія – охорона природи АСЕКТАТОРИ – постійні, але не домінуючі в угрупованні види, що відіграють у його утворенні другорядну роль і мало впливають на створення фітогенного середовища.

Екологія – охорона природи АМФІБІОНТИ – організми, пристосовані до життя у воді і на суходолі. Серед хребетних тварин це – амфібії, які на стадії личинки дихають зябрами, а в дорослому віці – легенями, через

Екологія – охорона природи СИНФІТОСОЗОЛОГІЯ – розділ фітоценології, наук, дисципліна про охорону рослинних угруповань.

Екологія – охорона природи ЗАПОВІДАННЯ – вилучення певної ділянки землі чи водного простору в природі (або будь-якого об’єкта) із сфери звичайної госп. діяльності (до повної заборони відвідування людьми) з метою досягнення особливих, нетрадиційно екон.,

Екологія – охорона природи ОКИСНЮВАННЯ ГРУНТУ – сукупність процесів, які відбуваються в горизонтах грунту з утрудненим доступом кисню, що зумовлює перехід заліза, мангану, сірки та ін. елементів із сполук з вищим ступенем окиснення в

Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН БАЛАНСОВІ – запаси корисних копалин, використання яких відповідно до затверджених кондицій екон. доцільне технікою, яка експлуатується чи освоюється пром-стю (техніка та технологія видобутку з дотриманням вимог щодо

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 8. РЕГУЛЯЦІЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПОПУЛЯЦІЇ Основні терміни і поняття: Регуляція, стабільність популяції, модифікуючі і регулюючі фактори, інформаційні зв’язки, резорбція, ємність середовища, опір середовища. Популяція розвивається в напрямку досягнення стану стабільності і

Екологія – охорона природи ВИКИД ГРАНИЧНОДОПУСТИМИЙ (ГДВ), викид гігієнічно допустимий – об’єм (кількість) шкідливої речовини, що потрапляє в навколишнє середовище за одиницю часу, перевищення якого спричинює виникнення негативних наслідків у довкіллі або загрожує здоров’ю

Екологія – охорона природи ДЕСТРУКЦІЯ БІОЛОГІЧНА – руйнування, розкладання орг. речовин під дією мікроорганізмів (бактерій, грибів у грунт, організмів). За повної Д. б. виділяються лише вода, вуглекислий газ, з’являються нові бактеріальні або грибні маси

Екологія – охорона природи ВСЕСВІТ, космос – весь існуючий матеріальний світ, безмежний у часі і просторі, безкінечно різноманітний за формою, якої набирає матерія в процесі свого розвитку.

Екологія – охорона природи ПЕРЕРОЗПОДІЛ РІЧКОВОГО СТОКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ – передавання частини стоку однієї річки в басейн ін. Розрізняють П. р. с. т. внутрішньо-басейновий, або локальний, – у межах басейну однієї річки вищого порядку, міжбасейновий

Екологія – охорона природи ДИСПЕРСАНТ (НАФТОВИЙ) – 1) речовина, що використовується для очищення води від нафти; роздроблює нафтову плівку або скупчення нафти у воді на дрібні часточки; 2) нафта у стані дисперсної системи (суспензія,

Екологія – охорона природи ГРІНХАРТ – тип вологого тропічного лісу з переважанням Ocotea rodiaei в Пд. Америці.

Екологія – охорона природи МОДИФІКАЦІЙНА МІНЛИВІСТЬ – див. Мінливість модифікаційна.