Екологія – охорона природи НАДПАРАЗИТ – паразит паразита, організм, який паразитує в (на) ін. паразитарному організмі (деякі кліщі). В екол. аспекті існування Н. свідчить про спеціалізацію трофічних зв’язків, підтверджує концепцію екологічної ніші.

Екологія – охорона природи ТРАНСФОРМАЦІЯ (УГРУПОВАНЬ) – зміна рослинних угруповань внаслідок впливу антроп. чинників (напр., вирубування, витоптування худобою тощо).

Екологія – охорона природи ЗБРОЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНА – спеціальні боєприпаси (бомби, снаряди, міни), насичені бактеріолог., засобами, здатними спричинювати масові ураження людей, тварин і рослин. Основою уражуючої дії 3. б. є бактеріолог, засоби: хвороботворні мікроорганізми (бактерії,

Екологія – охорона природи ДЕФІЦИТ КИСНЮ (У ВОДІ) – різниця між макс. кількістю кисню, яка може міститися у воді за даних т-ри та тиску, та фактичною кількістю кисню у воді.

Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА МОНОДОМІНАНТНА – екосистема з одним основним видом продуцента, який у ній одночасно є і домінантом, і едифікатором (напр., монокультура).

Екологія – охорона природи ОХОРОНА ВИДІВ – комплекс заходів, спрямованих на збереження чисельності видів тварин і рослин, особливо рідкісних. Вони охоплюють обмеження в збиранні, виловлюванні, заборону або різке обмеження колекціонування. У необхідних випадках О.

Екологія – охорона природи ЗАКОН ФІЗИКО-ХІМІЧНОЇ ЄДНОСТІ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ (В. І. ВЕРНАДСЬКОГО) – вся жива речовина Землі є фіз.-хім. єдиною. З цього закону природно випливає: шкідливе для однієї частини живої речовини не може не

Екологія – охорона природи ГЕОБОТАНІКА СОЗОЛОГІЧНА – новий наук, напрям, завданням якого є охорона фітоценотичної різноманітності (фітостроми) земної поверхні загалом.

Екологія – охорона природи ETE, гуасу – вологий тропічний ліс на територіях, що не затоплюються в басейні Амазонки.

Екологія – охорона природи ЗОНА КОМФОРТУ – 1) оптимальне для людини чи ін. живих організмів співвідношення усіх чинників середовища (для людини – фіз. та соц.-екон.). Напр., для людини, що відпочиває або виконує легку фіз.

Екологія – охорона природи ЗАКОН УПОРЯДКОВАНОСТІ ЗАПОВНЕННЯ ПРОСТОРУ ТА ПРОСТОРОВО-ЧАСОВОЇ ВИЗНАЧЕНОСТІ – заповнення простору всередині прир. системи завдяки взаємодії між її підсистемами упорядковане так, що дає змогу реалізуватися гомеостатичним властивостям системи з мінім, суперечностями

Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ ГРУНТУ – відносно однорідний шар грунту, розміщений паралельно до поверхні, який сформувався в процесі грунтоутворення. Характеризується певним забарвленням, специф. структурою, складом та ін. ознаками, які загалом утворюють профіль грунту.

Екологія – охорона природи ДОЗА ВИПРОМІНЮВАННЯ – енергія йонізуючого випромінювання, що поглинається одиницею маси речовини. Д. в. є характеристикою радіац. небезпеки і мірою дії випромінювання в якому-небудь середовищі.

Екологія – охорона природи МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН БІОЛОГІЧНИЙ, боротьба біологічна – група заходів, спрямованих на зменшення чисельності небажаних у госп-ві організмів за допомогою ін. видів – тварин-хижаків, вузькоспеціалізованих рослиноїдних видів чи паразитів (біометод) або

Екологія – охорона природи СКРЕБ – рослинні формації посушливих районів Австралії, які утворюються переважно чагарниковими евкаліптами та акаціями.

Екологія – охорона природи “БУМЕРАНГ ЕКОЛОГІЧНИЙ”, екологічний прорахунок – непередбачений шкідливий наслідок зміни довкілля, що зводить нанівець заплановану доцільність або породжує більше проблем, ніж вирішує. Непередбаченість шкідливих наслідків зумовлена, як правило, недостатніми попередніми дослідженнями

Екологія – охорона природи АЛЬБЕДО – відношення кількості променистої енергії Сонця, що падає на земні об’єкти, грунтовий або сніговий покрив, до кількості енергії, відбитої цією ж поверхнею. Характеризує відбивну здатність поверхні тіла. А. змінюється

Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ – перенесення та перерозподіл хім. елементів у земній корі та на поверхні Землі, а також між підкоровими шарами та поверхнею. До елементів з дуже великою міграційною здатністю

Екологія – охорона природи ЧИННИК КОСМІЧНИЙ – чинник-1, джерелом якого є процеси, що відбуваються поза Землею (зміни сонячної активності, потік косм. променів тощо).

Екологія – охорона природи ЦИКЛОН – 1) зона зниженого атм. тиску, в якій розташований великомасштабний пов. вихор діаметром до кількох тис. км, що обертається проти годинникової стрілки в пн. півкулі і за годинниковою стрілкою

Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТ, енвайронменталіст – фахівець з питань навколишнього середовища (еколог, учений-гігієніст, фахівець з ландшафтної архітектури, працівник служби санітарії і комунальної гігієни тощо). Прихильник бережливого ставлення до навколишнього середовища, учасник Руху за

Екологія – охорона природи ЗОНА ГУМІДНА (НАД ОКЕАНОМ) – клімат, зона, в межах якої атм. опади, що випадають за рік, переважають над випаровуванням з водної поверхні.

Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ – наука про взаємовідносини мікроорганізмів і середовища їх існування. Е. м. вивчає розвиток і функціонування окремих видів мікроорганізмів та їхніх угруповань (мікробоценозів) у прир. середовищі, де вони є

Екологія – охорона природи АЛОПАТРІЯ – тип видоутворення, за якого нові види виникають із популяцій, ареали яких відокремлені один від одного. Тривала геогр. ізоляція певної популяції сприяє виникненню у них специф. особливостей, які можуть

Екологія – охорона природи ТОПОДЕМИ – рослини (група індивідів), що займають певні географічні площі.

Екологія – охорона природи ЗОНА СТРАТИГРАФІЧНА, хронозона – одиниця заг. стратиграфічної шкали, що відповідає ярусу-3; включає шари з характерним комплексом викопних організмів, що не повторюються у покладах, які залягають вище і нижче від цього

Екологія – охорона природи ГРАНИЧНОДОПУСТИМЕ СКИДАННЯ (ПЕВНИХ РЕЧОВИН У ВОДОЙМУ) – див. Скидання граничнодопустиме (певних речовин у водойму).

Екологія – охорона природи ВАДІ, вади, уади, уед – сухі, зі стрімкими схилами долини, які зрідка заповнюються водою. Характерні для пустельних (аридних) ділянок Аравійського півострова і Пн. Америки. В. пустель Середньої Азії називають узбоями.

Екологія – охорона природи АКТ (ПРАВНИЧИЙ, ЗАКОНОДАВЧИЙ) З ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ – міжнародне або урядове рішення (концепція, пакт, закон тощо), рішення місцевих органів державної влади, які регулюють правові взаємовідносини або встановлюють певні обмеження в галузі

Екологія – охорона природи КАДАСТР ЗЕМЕЛЬНИЙ – систематизоване зведення відомостей про землі: 1) як грунти різного типу, придатні і непридатні для культивації, будівництва та ін. форм використання; 2) як сукупність вірогідних і необхідних зведень

Екологія – охорона природи ЕКОТОП(1) – ділянка, розташована на межі чітко відмінних місць проживання; зона переходу між місцями проживання різного типу (напр., ліс, галявина). Е. звичайно характеризується підвищеною чисельністю видів унаслідок крайового ефекту.

Екологія – охорона природи БІОГЕОСФЕРА – один із синонімів “плівки життя” В. І. Вернадського.

Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ПЕРВИННА – поява і розвиток рослинних угруповань у місцеіснуваннях, де рослинності раніше не було (поселення лишайників на скельних породах, вищих рослин – на пісках тощо).

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ 4.3. Щільність популяцій З чисельністю популяції нерозривно пов’язана її щільність. Під Щільністю (густотою – у рослин) розуміють Середню кількість особин (або біомасу), яка припадає на

Екологія – охорона природи ОЗОНОВА “ДІРКА” – локальна ділянка озоносфери, де концентрація озону (густина озонового шару) помітно менша звичайного його вмісту. Однією з основних причин зменшення густини озонового шару в стратосфері є руйнування молекул

Екологія – охорона природи ФЛОРОГЕНЕЗ – істор. розвиток флори як результат процесів видоутворення та формування рослинних угруповань.

Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА – шляхи вдосконалення розроблених і створення нових технол. процесів, які б якомога повніше забезпечували принцип не порушення екол. рівноваги. Основними напрямами Е. в. є розробляння і наук, обгрунтування

Екологія – охорона природи АРЕАЛ КОСМОПОЛІТИЧНИЙ – зона поширення виду чи ін. систематичної групи, яка охоплює досить значні площі суходолу чи акваторії (не менше третини).

Екологія – охорона природи ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ФАЦІЯ – див. Фація фізико-географічна.

Екологія – охорона природи СТІК МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ – найменша кількість води, що забезпечує стабільний госп. та екол. режими водного басейну.

Екологія – охорона природи ОПТИМУМ БІОЦЕНОТИЧНИЙ – найліпші умови, за яких популяція певного виду може відігравати найбільшу ценотичну роль (напр., може бути домінантою), зберігаючи норм. життєздатність і досягаючи значної чисельності і продуктивності.

Екологія – охорона природи МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН (БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ ТА БУР’ЯНАМИ) – одноразове або послідовне застосування з метою боротьби зі шкідниками поєднання різноманітних методів їх знищення. Теор. основа методу – ослаблення популяції шкідливого

Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЕНДОТЕРМНІ – те саме, що й Організми гомойотермні.

Екологія – охорона природи АЛКАЛОЇД(И) – орг. азотовмісні речовини переважно рослинного походження, що мають основні властивості і здебільшого гетероциклічну будову. За хім. будовою їх поділяють на похідні хіноліну, ізохіноліну, індолу, піридину, піперидину, імідазолу, пурину

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ 4.2.2. Плодючість З розмноженням організмів пов’язана велика кількість пристосувань, які виникли в процесі природного добору, зокрема, плодючість і турбота про потомство. Вони теж є важливими

Екологія – охорона природи АЕРОФІЛЬТР – тип біофільтра, обладнаний пристроєм для продування повітря.

Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ФЕНОЛОГІЧНОЇ ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ МІГРАЦІЇ ПТАХІВ (В. СЕРЕБРЯКОВА) – варіація термінів прильоту та відльоту птахів (навіть у межах одного виду) змінюється залежно від широти: чим більша широта, тим менша варіація.

Екологія – охорона природи ПРАВИЛА ЕКОЛОГІЧНІ – група закономірностей, що мають ознаки прир.-істор. законів, нормативів і визначають взаємозв’язок організмів (у т. ч. і людини) з навколишнім середовищем.

Екологія – охорона природи ЕПІЛІТИ – рослини, що прикріплені до скельного чи кам’янистого субстрату.

Екологія – охорона природи ВІДНОВЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬ – повернення землям колишньої якості і властивостей родючості, які були порушені минулою діяльністю людини або природними катастрофами.