Екологія – охорона природи МОНУМЕНТ НАЦІОНАЛЬНИЙ – прийнята в США категорія прир. особливо охоронних територій – різновид нац. парку.

Екологія – охорона природи ДЕТЕРЕНТ(И) – речовини, що інгібують живлення, харчування або відкладення яєць.

Екологія – охорона природи ПРИРІСТ РІЧНИЙ – 1) у застосуванні до продукції агро – чи фітоценозу та популяцій цінних тварин – збільшення кількості (ваги, маси) особин протягом року; 2) анатомо-морф. шар (кістки, деревини та

Екологія – охорона природи ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ЧИННИК – чинник, інтенсивність дії якого виходить за межі витривалості виду. О. ч. визначають територію розселення виду – ареал.

Екологія – охорона природи РАДІАЦІЙНИЙ БАЛАНС (ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ) – див. Баланс радіаційний (земної поверхні).

Екологія – охорона природи КЛІМАКСОВА РОСЛИННІСТЬ – сукупність рослинних угруповань певної території, що досягла в своєму прир. розвитку сталої рівноваги щодо клімат, умов.

Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА – вплив абіотичного і біотичного середовища, в т. ч. особин одного й того самого виду, на організм і зворотний вплив організму на середовище свого існування. Такі

Екологія – охорона природи ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ – ступінь відповідності потреби у воді фактичному забезпеченню водоспоживача (біотичного угруповання місцевості, підприємства тощо).

Екологія – охорона природи ЗАКОН СИНХРОНІЗАЦІЇ ТА ГАРМОНІЗАЦІЇ СИСТЕМНИХ СКЛАДОВИХ – те саме, що й Закон узгодження ритміки частин (підсистем).

Екологія – охорона природи ІНВЕРСІЯ ФІТОЦЕНОТИЧНА – розміщення фітоценозів у порядку, оберненому щодо закону висотної поясності: вище на схилах ростуть угруповання більш теплолюбних рослин.

Екологія – охорона природи ВОДИ МІНЕРАЛЬНІ – звичайні підземні води зі ступенем мінералізації не менш ніж 1 г/л води, які характеризуються підвищеним умістом біол. активних речовин (С02, Н28, N8 та ін.), часто підвищеними т-рою

Екологія – охорона природи ШУМ – одна з форм фіз. (хвильового) забруднення довкілля, адаптація організмів до якого практично не можлива. У сучасний період Ш. розглядаються як істотні забрудники біосфери. Ш. понад 90 дБ викликає

Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ БІОТИЧНА – сукцесія, викликана живими організмами.

Екологія – охорона природи ТЕЛЕМЕТРІЯ – дистанційне одержання інформації про екосистеми, їхній стан та ін. особливості за допомогою спец, телеметричної апаратури, встановленої на літаках, супутниках, косм. кораблях і станціях.

Екологія – охорона природи МОНОЦЕНОЗ – угруповання, рослинність якого складається виключно чи переважно з одного виду, напр. на піщаних берегах водойми, засолених мор. пляжах. Рідкісне в природі явище.

Екологія – охорона природи РЕКРЕАЦІЙНА ОЦІНКА ЛАНДШАФТУ – див. Оцінка ландшафту рекреаційна.

Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ВІДБОРУ – адаптивний ландшафт, графічна модель еволюції у вигляді рельєфної карти. Термін Л. в. та його модель запропонував С. Райт (1931). На моделі по горизонталі відображено можливі стани генотипів

Екологія – охорона природи РЕСУРС – речовина чи об’єкт, необхідний організму, популяції, угрупованню, суспільству для підтримання норм, існування, росту і розмноження, отримання матер. і духовних благ. Якщо кількість даного Р. мала порівняно з потребами

Екологія – охорона природи ЖИВЦІ – частини рослин, які відокремлюють від материнської рослини з метою вегетативного розмноження.

Екологія – охорона природи ЗАКОН (ПРИНЦИП) “ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПРОВІДНОСТІ” – потік речовини, енергії та інформації в системі загалом має бути наскрізним. Очевидно, що ця умова складання та саморегулювання будь-якої системи не потребує спец, доведення.

Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ – 1) механізм самороз’єднування в просторі особин і груп організмів; 2) властивість більшості тварин триматися певної території чи акваторії впродовж життя й охороняти цей простір від проникнення ін. особин

Екологія – охорона природи ПАЛЕОЕНДЕМІК(И), релікт еволюційний – 1) древні форми організмів, початково широкий ареал яких поступово скоротився під впливом зміни кліматичних умов в гіршу сторону або конкуренції з більш пристосованими видами; 2) види

Екологія – охорона природи БРІОФІЛИ – рослини, що живуть в умовах щільного мохового покриву. Розрізняють сфагнофіли – мешканці сфагнових боліт і власне Б. – мешканці щільних мохових покривів в основному із зелених мохів. Головна

Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ МАЯТНИКОВА – регулярне переміщення населення з одного населеного пункту в ін. на роботу, навчання, для відвідування торговельних закладів з використанням транспортних засобів. Така підвищена мобільність, з одного боку, сприяє

Екологія – охорона природи ГРЯЗЕЛІКУВАННЯ, пелоїдотерапія – застосування з лік. метою глинистих грязей мін.-орг. походження з високим вмістом мін. солей, а також грязеподібних орг. речовин. Г. застосовують у формі заг. або місцевих грязьових ванн,

Екологія – охорона природи ПОЛЬДЕРИ – приморські ділянки с.-г. угідь, що захищені дамбами. Звичайно створюються шляхом спорудження дамб на мілководді з подальшим відкачуванням морської води та осушенням морського дна.

Екологія – охорона природи ЗАПАСИ ПІДЗЕМНИХ ВОД – маса гравітаційної води, яка міститься у порах, пустотах та шпарах водоносних горизонтів гір. порід. Розрізняють 3. п. в. геол. (об’єм підземних вод, що беруть участь у

Екологія – охорона природи ТЕРЕНКУР – лікування дозованим (щодо часу, довжини й кута підйому маршруту) ходінням. Т. зміцнює серцевий м’яз, нервову систему, поліпшує дихання тощо.

Екологія – охорона природи ВЕЛИКЕ КОЛО БІОТИЧНОГО ОБМІНУ – див. Коло біотичного обміну велике.

Екологія – охорона природи ЕВРИБАТИ, організми еврибатні – водяні організми, пристосовані до проживання в широкому діапазоні глибин. До Е. належить багато видів мор. і озерних видів, які переміщуються вертикально без жодних шкідливих наслідків (губки,

Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ ОРГАНІЗМАМИ – нагромадження в живих організмах хім. речовин, що забруднюють середовище проживання, внаслідок засвоєння їх у процесі харчування і контакту з середовищем. Оскільки об’єм спожитої протягом тривалого часу

Екологія – охорона природи БАГАТОКАМЕРНА СИСТЕМА ЗБИРАННЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ – див. Система збирання побутових відходів багатокамерна.

Екологія – охорона природи ХВИЛІ ЧИСЕЛЬНОСТІ, хвилі життя, хвилі популяційні – коливання чисельності особин, властиве будь-якій популяції живих організмів. X. ч. можуть бути сезонними (періодичними), зумовленими генетично, і несезонними (аперіодичними), зумовленими безпосереднім впливом на

Екологія – охорона природи ЦЕЗІЙ-137 – найнебезпечніший радіонуклід, період напіврозпаду якого дорівнює ЗО рокам. При Р-розпаді відбувається у-випромінювання.

Екологія – охорона природи САПРОПЕЛЬ – колоїдальні відклади, що утворюються на дні річок і озер унаслідок перегнивання решток рослин і тварин. С. застосовують як добриво, а також для мін.-вітамінної підгодівлі с.-г. тварин та в

Екологія – охорона природи РАДІОАКТИВНІ ВІДХОДИ – усі радіоакт. і заряджені матеріали, що утворилися в результаті використання явища радіоактивності людиною і не мають подальшого використання. До Р. в. належать забруднений робочий одяг, так само

Екологія – охорона природи ЗЛИВА – короткочасний дощ великої інтенсивності, часто з градом.

Екологія – охорона природи ШКАЛА РЯСНОСТІ – бальна система цифр для окомірної оцінки кількості особин виду в угрупованні.

Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ОДНАКОВИХ ОБ’ЄМІВ (В. ЛАНДГРЕНА) – процеси метасоматичного (метасоматоз, або метасоматизм, – будь-яке заміщення геол. порід із зміною їхнього хім. складу) мінерало – та породоутворення відбуваються в умовах сталості геометричного

Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ УГРУПОВАННЯ ЧИСТА – заг. швидкість нагромадження орг. речовини в угрупованні, тобто чиста первинна продуктивність, без орг. речовини, що споживається консументами-гетеротрофами. П. у. ч. визначається за вегетаційний період або за

Екологія – охорона природи БІОПОЛЕ – поле діяльності живих організмів, на якому ел.-магн. явища інтерферують з біоенергетичними процесами.

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ – забруднення (1 і 2), викликане прир., звичайно катастрофічними, причинами (виверження вулканів, зсуви грунту тощо), що не залежать від впливу людини на прир. процеси або є наслідком віддаленого

Екологія – охорона природи АНТИМУСОН – гадане перенесення повітря у верхніх шарах тропосфери над мусонним перенесенням його у зворотному напрямку.

Екологія – охорона природи ЖЕРТВА – 1) особина, що зазнала прямого нападу, вбита та цілком чи частково з’їдена безпосередньо нападником; 2) особина, що загинула внаслідок нападу, безпосереднього вбивства чи супутніх причин (напр., водяні тварини,

Екологія – охорона природи РІВНОВАГА СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ – стан взаємодії природи і суспільства, за якого використання прир. середовища суспільством не порушує функцій життєзабезпечення, виконуваних прир. або перетвореними екосистемами. Досягається в тому разі, коли

Екологія – охорона природи НАРОДЖУВАНІСТЬ – одна з ознак популяції, що характеризує її як ціле, як здатність популяції до кільк. збільшення за фактичних умов середовища (т. з. екол. Н.) за одиницю часу (в осн.

Екологія – охорона природи ФОРМІОН – синузіальна одиниця, що складається з декількох федеріонів.

Екологія – охорона природи КОМПЕНСАЦІЙНА ТОЧКА – поєднання зовн. умов (інтенсивності світла, т-ри тощо), за яких процеси фотосинтезу і дихання в рослинах повністю зрівноважують один одного. У цьому разі кількість орг. речовини не збільшується

Екологія – охорона природи ВПЛИВ НА КЛІМАТ – зміна глобальної клімат, ситуації на Землі, викликана збільшенням концентрації С02 та ін. активних газів (метан, фреони), зменшенням товщини озонового шару, підвищенням рівня аерозольного та теплового забруднення

Екологія – охорона природи ВОДИ СТІЧНІ – 1) води, які перебували у виробничо-побутовому або с.-г. використанні, а також ті, що пройшли крізь забруднену територію (пром., с.-г., комунально-побутові стічні води); 2) води, що відводяться після