Екологія – охорона природи КАДМІЙ – хім. елемент, сріблясто-білий м’який легкоплавкий метал. Застосовують К. для кадміювання (виготовлення захисного покриття), у потужних лужних акумуляторах, ядерній енергетиці (регулювальні стержні ядерних реакторів). К. входить до складу легкоплавких

Екологія – охорона природи ЛІС ВТОРИННИЙ – ліс, який виріс на місці клімаксового після його знищення стихійними силами природи або людиною.

Екологія – охорона природи ГЕЛІОФОБ(И) – організми, що бояться сонця, оселяються у затінку; геліофобні рослини – затінкові рослини.

Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПОТЕНЦІЙНІ – виявлена та екон. оцінена в земних надрах кількість корисних копалин (позабалансові за паси), видобуток яких у даний час екон. не доцільний у зв’язку з низьким

Екологія – охорона природи ГЕОФІТ(И) – різновид життєвої форми криптофітних багаторічних рослин, у яких бруньки відновлення та органи з запасними поживними речовинами (цибулини, бульби, кореневища) розвиваються в грунті. Див. також Криптофіти.

Екологія – охорона природи НЕКТАР – цукриста рідина, яка виділяється нектарниками квітів багатьох рослин. Н. приваблює комах-запилювачів (іноді й птахів). За складом Н. – водний р-н цукрів з невеликою домішкою азотистих і аром, речовин,

Екологія – охорона природи ГРАНИЧНОДОПУСТИМИЙ ВИКИД – див. Викид граничнодопустимий.

Екологія – охорона природи БІОТОП – ділянка земної поверхні (суходолу або водойми) з однотипними абіотичними умовами середовища (рельєф, грунт, мікроклімат тощо), яку займає певне угруповання організмів (біоценоз). Характерний для певного Б. комплекс умов визначає

Екологія – охорона природи ЗЕМЛЮВАННЯ – комплекс заходів щодо знімання, транспортування, зберігання і нанесення родючого шару грунту або потенціально родючих порід на малопродуктивні угіддя з метою поліпшення їх. Підприємства, організації та установи, які розробляють

Екологія – охорона природи ПАНФОРМАЦІЯ – сукупність кількох незалежних та стійких формацій, домінантами яких у пануючому ярусі є види різних родів та родин.

Екологія – охорона природи ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ – облік (перепис) водно-болотних угідь певного регіону, країни з метою їх збереження та подальшого моніторингу.

Екологія – охорона природи ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА – найбільша в історії атомної енергетики радіац. аварія, яка сталася 26 квітня 1986 р. під час проведення технол. експерименту на ЧАЕС. Внаслідок відключення системи охолодження відбулось перегрівання тепловидільних

Екологія – охорона природи ФОН РАДІАЦІЙНИЙ – інтенсивність радіоакт. випромінювання на певній території.. Ф. р. зумовлений наявністю в земній корі, грунті, повітрі, воді, живих організмах радіоакт. нуклідів прир. і штучного походження, а також радіонуклідів,

Екологія – охорона природи ІНФЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – екол. складова заг. інфляційних процесів – зростаюча диспропорція між прибутками та наявними в розпорядженні суспільства матер. благами. І. е. виникає внаслідок руйнування прир., а іноді й соц.

Екологія – охорона природи ЮНГА – область гірських лісів в Андах на території Перу і Болівії.

Екологія – охорона природи ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН – неперіодичні масові міграції тварин одного виду, що мають переважно один напрямок. В. т. характерне здебільшого для тварин тундри і тайги (лемінги, білки, кедрівки). Екол. та еволюц. доцільність

Екологія – охорона природи ПОРОСЛЬ – 1) молоді пагони, що з’явились із сплячих чи придаткових бруньок, на пеньку або корінні дерев чи чагарників; 2) молоді рослини або пагони, що відростають, напр., П. трави, чи

Екологія – охорона природи ЮТІЯ, гітія – підводний озерний або лагунний мул у вигляді пламтичної або еластичної маси. Див. також сапропель.

Екологія – охорона природи ПЕНЕКЛІМАКС – стійкий стан рослинності, збідненої під впливом діяльності людини.

Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П.

Екологія – охорона природи ЗОНА АРКТИЧНИХ ТА АНТАРКТИЧНИХ ПУСТЕЛЬ – те саме, що й Зона географічна льодова.

Екологія – охорона природи ТЕРМОСТІЙКІСТЬ – здатність рослин переносити досить низькі температури (морозостійкість) або сильну жару (жаростійкість) без необоротних ушкоджень.

Екологія – охорона природи ЛІСОСПЛАВ – транспортування лісу водою. Розрізняють Л. молевий, Л. плотами та Л. кошелями (лісоматеріали транспортують судном у загорожах з колод – кошелях).

Екологія – охорона природи ПРОГНОЗОВАНІ ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН – див. Запаси корисних копалин прогнозовані.

Екологія – охорона природи ПОВІТРЯНО-ТРАНСПОРТНЕ ЗАКОНОДАВСТВО – див. Законодавство повітряно-транспортне.

Екологія – охорона природи ГОЛОПЛАНКТОН – планктонні організми, які зберігають свою життєву форму впродовж усього життя.

Екологія – охорона природи ЗНИКНЕННЯ ВИДІВ – вимирання певних видів тварин і рослин унаслідок прямого винищення, руйнування місць їхнього існування, забруднення довкілля тощо. У II тисячолітті з лиця Землі зникло понад 40 видів ссавців

Екологія – охорона природи БОРОТЬБА БІОЛОГІЧНА – те саме, що й Метод захисту рослин біологічний.

Екологія – охорона природи ЕКОКЛІМАТ – комплекс потрібних для норм, життєдіяльності організму фіз.-хім. умов довкілля (т-ра, наявність кисню, води тощо).

Екологія – охорона природи ЗНЕВОДНЕННЯ ВІДХОДІВ – видалення надмірної кількості води з відходів шляхом висушування, центрифугування з метою зменшення їх об’єму для кращого транспортування або захоронення.

Екологія – охорона природи ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – самовідновлення природних об’єктів і живих організмів, які входять до складу біосфери. Забезпечується цілісністю та ефективним функціонуванням екол. систем планети. В. п. р. відбувається успішно за умов,

Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕРОБСТВО СМУГОВЕ – протиерозійна система землеробства, що застосовується на схилах підвищень і полягає в чергуванні смуг посівів просапних культур, які сприяють ерозії, з протиерозійними смугами культур суцільного висіву, напр. багаторічних

Екологія – охорона природи НЕОФІТ – занесена іноземна рослина, що ввійшла до складу місцевої флори історично нещодавно і трапляється як в агроценозах (бур’яни), так і в прир. фітоценозах (елодея, галінсога, подорожник та ін.). Поява

Екологія – охорона природи АМФІФІТИ – водяно-повітряні або земноводяні рослини, певні органи яких перебувають у водному середовищі, а інші – в повітрі.

Екологія – охорона природи ДЕРЕВОСТАН – 1) сукупність дерев, що є основою будь-якого насадження; 2) будь-яка сукупність дерев (звичайно така, як ліс). Розрізняють чистий Д., де ростуть дерева однієї породи (напр., Д. сосновий), та

Екологія – охорона природи ЛІСОКОРИСТУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНЕ – форми та способи використання лісу з метою рекреації.

Екологія – охорона природи УКОРІНЕННЯ – проникнення заново відростаючих корінців висаджених рослин у грунт, що дає їм змогу закріпитись механічно та забезпечити достатнє мін. живлення.

Екологія – охорона природи ЗЯБ – літньо-осіння оранка грунту під весняні (ярові) сільськогосподарські культури чи під пар-2 (чорний, або зайнятий). Застосовується з метою поліпшення накопичення вологи, мобілізації поживних речовин, знищення бур’янів, шкідників і збудників

Екологія – охорона природи ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ КОНСОРЦІЙНА – метод саморегулювання системи, особливістю якої є постійно мінливий центр, об’єкт, що перебуває в прямих чи опосередкованих зв’язках з периферійними об’єктами (напр., дерево, яке росте, потім загинуло

Екологія – охорона природи ГОРОТЕЛІЯ – звичайний середній темп еволюції, властивий багатьом групам організмів.

Екологія – охорона природи ОНКОЛОГІЧНА ЕКОЛОГІЯ – те саме, що й Екологія канцерогенезу.

Екологія – охорона природи АРХАНТРОПИ – найдавніші викопні люди. До А. належать пітекантропи (найдавніші А.; існували близько 1,5-1 млн років тому в Сх. Африці, на о. Ява, в Китаї), а також синантропи, атлантропи, гейдельберзька

Екологія – охорона природи ВИМИРАННЯ ВИДІВ – безповоротне зникнення видів, що раніше мешкали на Землі. Упродовж останніх десятиліть темпи В. в. стрімко зростають. Так, якщо в доістор. період за кожні 2000 р. вимирав один

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ 6. ГЕНЕТИЧНА СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ 6.3. Мінливість і динаміка генетичної структури популяції Генофонд природних популяцій змінюється, оскільки в кожному поколінні відбуваються мутації багатьох генів. В рослин і тварин може бути від 5

Екологія – охорона природи ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – виникнення бар’єрів, які перешкоджають вільному схрещуванню організмів. 1) Процес роз’єднання двох або кількох особин одного виду. Стосується внутрішньовидових відносин, зменшуючи можливість схрещування особин даного виду; 2)

Екологія – охорона природи ВИСОКОТРАВ’Я – тип трав’янистої рослинності гірських країн. В. переважно поширене в субальпійському поясі. Властиве горам Кавказу, де воно найкраще виражене на висоті 1600- 1800 м над рівнем моря, Алтаю, Тянь-Шаню,

Екологія – охорона природи БІОГЕОГРАФІЯ – галузь науки, яка вивчає закономірності розподілу рослинного покриву та тваринного світу у різних частинах земної кулі, флористичні та фауністичні підрозділи Суходолу й океану, ареали рослин і тварин, особливості

Екологія – охорона природи МЕЗОФІТ – рослина-мезофіл-1, напр., більшість листяних дерев та чагарників, лучних і ліс. трав, основні с.-г. культури.

Екологія – охорона природи УМОВИ ЕДАФІЧНІ – сукупність характеристик грунту (мех. і хім. склад, вологість, аерація тощо), які мають велике значення для життя тварин, рослин, грибів та найпростіших.

Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ – оптимум та межі витривалості організмів стосовно будь-якого чинника середовища можуть зсуватися у певний бік залежно від того, з якою силою і в якому поєднанні діють