Екологія – охорона природи ТЕХНОЛОГІЯ ІНТЕНСИВНА (В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ) – внесення рац. науково обгрунтованих доз добрив, пестицидів, використання допустимої кількості мех. енергії для підвищення врожайності. Порушення таких норм спричинює ерозію грунтів, евтрофування водойм, забруднення

Екологія – охорона природи АТМОСФЕРА – позасистемна одиниця тиску. Норм., або фіз., А.: 1 атм = – 101 325 Па = 760 мм рт. ст. = 10 332 мм вод. ст. = 1,0332 ат.

Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА – сукупність дисциплін, що вивчають геогр. оболонку Землі (геоморфологія, кліматологія, гідрологія суходолу, океанологія тощо), заг. та регіональні особливості геогр. середовища (заг. землезнавство, ландшафтознавство тощо).

Екологія – охорона природи ХВОРОБА ВІБРАЦІЙНА – проф. патологія з різноманітною клінічною симптоматикою, що зустрічається у робітників різних галузей пром-сті, аграрного сектору, на транспорті. Основна причина – вібрація, а також супутні чинники – шум,

Екологія – охорона природи АКВАБІОНТ – організм, все життя якого проходить у водному середовищі.

Екологія – охорона природи АДЕКВАЦІЯ – адаптація особини до умов даного середовища шляхом послідовних індивідуальних пристосувань.

Екологія – охорона природи БІОТЕКТУРА – архітектура, в якій враховано особливості природних ландшафтів, орієнтована на застосування природних буд. матеріалів і рослин.

Екологія – охорона природи ПАТУЛЕКТОРИ – рослини-домінанти, що рідко розташовані, але панують у даній місцевості завдяки своїм розмірам та впливу на середовище.

Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНІЧНИЙ – те саме, що й Детермінізм технологічний.

Екологія – охорона природи АКВАРІУМ – посудина (скляна або із скляними стінками) для утримання та розведення водяних тварин і рослин. Необхідними умовами існування в А. водяних організмів є достатня насиченість води киснем, відповідний сольовий

Екологія – охорона природи РЕСУРСИ НЕВІДНОВНІ – частина прир. ресурсів, які не самовідновлюються в процесі колообігу речовин у біосфері або відновлюються в сотні й тисячі разів повільніше порівняно з їх використанням (кам’яне вугілля, нафта,

Екологія – охорона природи ЛАВИНА СНІГОВА – величезна маса снігу, яка зсувається або падає із стрімких гір, схилів, захоплюючи з собою нові порції снігу, а також різні об’єкти, що трапляються на її шляху. Розрізняють

Екологія – охорона природи БІОЛІНИ – газоподібні, рідкі та тверді активні продукти життєдіяльності організмів, які змінюють біоценотичне середовище. Поділяються на фітоліни (фітоліни-інгібітори, в яких переважають антибіотики, маразміни, фітонциди, коліни та менш поширені фітоліни-стимулятори –

Екологія – охорона природи АЕРОТАКСАЦІЯ – оцінка лісів за допомогою аерофотозйомки або окомірного знімання з літака чи гелікоптера.

Екологія – охорона природи НУНАТАК – вершина пагорба чи гори, що уникла зледеніння і характеризується наявністю реліктової рослинності.

Екологія – охорона природи ПЛИВУНИ – насичені водою дрібнозернисті, пилоподібні породи, що мають здатність до розпливання і переміщення. Розрізняють істинні П., до складу яких входять колоїдні часточки, і несправжні П., які не містять колоїдних

Екологія – охорона природи ГІДРОЗМИВАННЯ – метод очищення тваринницьких комплексів за допомогою струменя води. Часто спричинює забруднення водойму а також поверхневих шарів грунту.

Екологія – охорона природи ЛІД ВИКОПНИЙ – реліктовий підземний лід, який зберігся з часів плейстоцену і залягає на великій глибині під земною поверхнею.

Екологія – охорона природи РИБОРОЗВЕДЕННЯ – заходи для штучного розведення і випускання в прир. водойми личинок і молодняку прохідних риб, переважно лососевих і осетрових. Р. здійснюється в усіх головних рибопром. районах і внутр. морях.

Екологія – охорона природи ПРИРОДОЗНАВСТВО – сукупність знань про живу та неживу природу.

Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНА ЗОНА НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ – див. Зона заповідна національного парку.

Екологія – охорона природи АДВЕКЦІЯ – переміщення повітря і перенесення разом з ним тепла, вологи тощо в горизонтальному напрямку. А. дуже сильно впливає на формування погоди і клімат, ситуації загалом.

Екологія – охорона природи ВИД ШКІДЛИВИЙ – вид, особини або популяції якого завдають людині шкоди чи викликають захворювання. Поняття В. ш. є відносним, оскільки один і той самий вид в одному місці біол., екон.,

Екологія – охорона природи ІХТІОФАУНА – сукупність риб будь-якої водойми, басейну, зоогеогр. зони, а також будь-якого періоду в історії Землі.

Екологія – охорона природи АЕРОЗОЛІ – системи з твердих або рідких часточок (дим, туман), що перебувають у завислому стані в атмосфері чи ін. газовому середовищі. Антропогенні А. – дим або туман оксиду сірки(VІ). У

Екологія – охорона природи ТИГМОТРОПІЗМ – здатність органів рослин вигинатися у відповідь на подразнення дотиком. Напр., обвивання стебел або вусиків рослин навколо різних предметів.

Екологія – охорона природи СКЛАД ВИДОВИЙ – перелік видів, що входять у певне угруповання або населяють конкретну територію.

Екологія – охорона природи ЧИННИК КИСЛОТНОСТІ – чинник-1, що визначається наявністю вільних та обмінних йонів (водню, алюмінію тощо) у воді та грунті (рН цих середовищ).

Екологія – охорона природи АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА – новий напрям в архітектурі, містобудуванні, згідно з яким макс. враховуються екол. та соц.-екол. потреби конкретної людини від її народження до глибокої старості і тим самим, людина наближається

Екологія – охорона природи ОЛІГОХЕТИ – клас кільчастих малощетинкових червів. Відіграють важливу роль у процесах грунтоутворення, водяні О. – пожива риб.

Екологія – охорона природи ДЕРЕВОСТАН ЗМІШАНИЙ – сукупність дерев двох або більшої кількості порід.

Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ НЕСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ – території, призначені для пром.-транспортного, лісогосп., водогосп. та ін. нес.-г. використання.

Екологія – охорона природи ГОБІ – засолена пустельна і напівпустельна область в Центр. Азії з різкоконтинентальним кліматом.

Екологія – охорона природи ПАНКЛІМАКС – сукупність двох або більше споріднених клімаксів чи формацій з загальним макрокліматом, що схожі за життєвими формами та домінантами з тих самих родів, а також спільним походженням від третинного

Екологія – охорона природи МЕРЕЖА ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНА – сукупність обсерваторій, станцій, постів, спостережних пунктів, що входять у систему гідрометеорол. спостережень (для світу загалом – всіх нац. М. г.). М. г. доповнюють станції та пости земельних

Екологія – охорона природи ВЕГЕТАЦІЙНИЙ ПЕРІОД – період, протягом якого рослина, виявляючи активну життєдіяльність, проходить повний цикл розвитку.

Екологія – охорона природи ВІДНОВЛЕННЯ РОСЛИННОСТІ – природний або штучний процес відтворення рослинного покриву на території, де з різних причин він зник.

Екологія – охорона природи АНТРОПОХОРИ – рослини, плоди, насіння та спори яких поширюються людиною.

Екологія – охорона природи ВИТІСНЕННЯ – заміщення одного екол. близького виду іншим внаслідок створення умов, сприятливих для експансії одного з видів. Може також зумовлювати вимирання витісненого виду.

Екологія – охорона природи МІЖНАРОДНА СПІЛКА ОХОРОНИ ПРИРОДИ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ (МСОП) – неурядова міжнар. організація, що проводить дослідження і пропаганду охорони природи та рац. використання прир. ресурсів. Створена у 1948 р. за ініціативою

Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ САМООЧИЩЕННЯ – те саме, що й Потенціал розкладання.

Екологія – охорона природи КЛІМАДІАГРАМА – графічне зображення в певному масштабі річної зміни т-ри повітря і кількості опадів. К. дає змогу виділити і наочно зобразити періоди посухи чи надмірного зволоження за різних типів клімату,

Екологія – охорона природи ГІПОМОРФОЗ – напрям істор. розвитку живих істот, що веде до спрощення їхньої організації. Г. пов’язаний зі зміною або спрощенням умов існування. Напр., у разі переходу деяких червів до паразитичного способу

Екологія – охорона природи ПЕДОБІОНТ – організм, що мешкає в грунті. П. однаковою мірою входить до фітобіосфери та літосфери, оскільки грунт – поверхневий утвір, що формується за участю наземної Рослинності. Велику кількість П. відносять

Екологія – охорона природи ТЕРМОНАСТІЇ – настичні рухи рослин, спричинені зміною т-ри (напр., розкривання і закривання квіток тюльпана і шафрана при підвищенні чи зниженні т-ри).

Екологія – охорона природи ГУМІДНИЙ ЛІТОГЕНЕЗ – утворення осадових порід в умовах гумідного клімату.

Екологія – охорона природи АФІНІТЕТ (УГРУПОВАНЬ) – спільність та спорідненість угруповань.

Екологія – охорона природи АХРОНОЗ – тимчасове порушення здоров’я у зв’язку з різкою зміною часового поясу в разі переміщення на далекі відстані.

Екологія – охорона природи БІОІНДИКАТОР(И) – організми, наявність, кількість або інтенсивний розвиток яких е показником певних природних процесів або умов довкілля, в т. ч. наявності і конц. певних забруднювальних речовин.

Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕТОЛОГІЧНИЙ – чинник-1, що виникає в разі прямого контакту особин у їх групах.