Екологія – охорона природи ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ – об’єктивний стан та суб’єктивне відчуття людиною повного фіз., психол. (псих.) та соц. комфорту (за визначенням ВООЗ).

Екологія – охорона природи ВИКИДИ ПРОМИСЛОВІ – відходи промислового виробництва, які забруднюють довкілля, часто створюючи несприятливі умови для існування живих організмів.

Екологія – охорона природи СТЕЖКА ЕКОЛОГІЧНА – специф. маршрут, що пролягає через різноманітні прир. об’єкти, які мають певну природоохоронну, естетичну та культ, цінність, і супроводжується усною або письмовою інформацією (у вигляді стендів, пояснень) про

Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНІ ЦИКЛИ – ритмічні повторення біол. явищ в угрупованнях організмів (популяціях, біоценозах), що є пристосуванням до цикл, змін умов їхнього існування.

Екологія – охорона природи “ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ – 2000”- див. “Проблеми глобальні – 2000”.

Екологія – охорона природи АНТИТОКСИНИ – захисні речовини, які утворюються в організмі в разі потрапляння в нього отрут, для нейтралізації біол. токсинів, які можуть синтезуватися певними бактеріями (збудниками дифтерії) або вноситися в організм з

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 7. ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ 7.3. Типи росту чисельності популяції Популяція будь-якого виду потенціально здатна до необмеженого зростання чисельності в ідеальних умовах. Швидкість її зростання за цих умов буде залежати лише від

Екологія – охорона природи ЛІС СТИГЛИЙ, деревостан стиглий – ліс, що задовольняє вимоги ліс. пром-сті. Твердження, що Л. с. згубно впливають на довкілля, екол. неправильне, оскільки саме такі ліси створюють найсприятливіші умови навколишнього середовища.

Екологія – охорона природи АВАРІЯ ЕКОЛОГІЧНА – поняття, суворо визначене в правових актах про захист від шкідливих впливів, дій. Виникає в разі, коли певні виробничі чи інші об’єкти викидають у навколишнє середовище шкідливі речовини

Екологія – охорона природи ТВЕЛИ (тепловидільні елементи) – найважливіша частина ядерних реакторів АЕС. Складається з ряду касет тепловидільних стрижнів, заповнених оксидом урану (IV). Вміст урану-235 у них за період роботи знижується від З %

Екологія – охорона природи УРБАНІЗАЦІЯ ПРИРОДНОГО ЛАНДШАФТУ – перетворення природних ландшафтів у штучні, антропогенні під впливом міської забудови. Урбанізований ландшафт – один із найбільш перетворених, оскільки значна частина території міст вкрита асфальтом, бетоном, бруківкою,

Екологія – охорона природи СНІГОЛАМ – дерева, вершини або стовбури яких зламані під вагою снігу.

Екологія – охорона природи ГОМОСЕКСУАЛІЗМ – різновид статевого збочення, протиприродний статевий потяг до осіб своєї статі.

Екологія – охорона природи МУТУАЛІСТИ – організми, у яких встановилися взаємовідносини типу мутуалізму.

Екологія – охорона природи ЗООФІЛ(И) – рослини, гриби і мікроорганізми, що віддають перевагу місцям скупчення тварин або ростуть у середовищі, створеному тваринами, напр., переважно в мурашниках, термітниках, на байбакових колоніях.

Екологія – охорона природи УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ – граничні (мінім, чи макс.) умови, явно жорсткі для існування організмів. У. е. визначають межі толерантності виду до екол. чинників, напр. до крайніх значень т-ри, вологості, солоності тощо.

Екологія – охорона природи ВОДОЙМА ОЛІГОСАПРОБНА – водойма з малим вмістом орг. речовин. Населена олігосапробними організмами.

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ 4.2. Репродуктивний потенціал Чисельність популяції, в першу чергу, визначається здатністю до розмноження її особин в конкретних умовах середовища. Кожній популяції властивий свій репродуктивний потенціал. Під

Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА – частина Світового океану, що відрізняється за кількістю сонячної енергії, яка надходить, т-рою води, формуванням поверхневих і глибинних течій, балансом випаровування та опадів, силою й постійністю вітрів,

Екологія – охорона природи АКЛІМАЦІЯ – пристосування організму до штучно створюваних умов, напр. у фітотронах.

Екологія – охорона природи СОРАМЕНЬ – хвойний ліс (з ялиною, смерекою або кедровою сосною) на перехідних, відносно родючих багатих грунтах.

Екологія – охорона природи АЛЬГІЦИД – хім. сполука, що використовується для знищення водоростей (сульфат міді, діурон).

Екологія – охорона природи ЧИННИК НІВАЛЬНИЙ – чинник, зумовлений наявністю снігового (льодового) покриву на поверхні землі.

Екологія – охорона природи ЧИСЛО САНІТАРНЕ – частка від ділення кількості білкового азоту грунту на заг. кількість орг. азоту в цьому ж грунті. Ч. с. характеризує насиченість грунту різноманітними організмами і є показником його

Екологія – охорона природи ДОМЕСТИКАЦІЯ – одомашнення, приручення цілих видів тварин і перетворення їх на домашніх, які спец, розводяться людиною. Д., як правило, зумовлює зміни поведінки тварин та деяких їхніх анатом, ознак. Стосовно рослин

Екологія – охорона природи ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ РОСЛИНИ – проміжок часу від сходів до прир. смерті рослини, може становити від десятків хвилин до кількох тисяч років. Так, життя різних груп бактерій триває всього 20-ЗО хв

Екологія – охорона природи ПОЛЕ ЗЕМЛІ РАДІОХВИЛЬОВЕ – високочастотне ел.-магн. поле, що створюється радіостанціями та радіовипромінюванням планет і зірок. Взаємодіє з ел.-магн. полем живого. Роль такої взаємодії поки що недостатньо з’ясована.

Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ ХРОМАТИЧНА – властивість водоростей спрямовано змінювати склад свого пігментного комплексу залежно від глибини і, відповідно, спектр, світлових умов місць існування. Так, на великих глибинах можуть існувати лише червоні водорості,

Екологія – охорона природи МЕГА(ЛО)ПОЛІС – дуже велика міська агломерація, що включає численні поселення (функц. об’єднання низки міських агломерацій). Чисельність населення М. – кілька млн жителів. Найбільші М. – Бостон – Нью-Йорк – Філадельфія

Екологія – охорона природи СЕЙСМОІЗОЛЯЦІЯ – захист споруд від землетрусу розміщенням між фундаментами і власне спорудами демпферних прошарків, напр, бетонних куль.

Екологія – охорона природи АКВАТОРІЯ – водний простір водойми чи моря з певними прир., штучними або уявними (умовними) межами. Як правило, А. в екології розглядається як об’єм, що включає водну товщу до дна та

Екологія – охорона природи ТРОФОТАКСИС – позитивний або негативний рух нижчих організмів, зумовлений нерівномірним розподілом поживних речовин у зовн. середовищі.

Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОГЕОХІМІЧНИЙ – обмін речовиною і енергією між різними компонентами біосфери, зумовлений життєдіяльністю організмів, який має цикл, характер. К. р. б. є динамічною основою існування життя, а деякі з

Екологія – охорона природи ХІОНОСФЕРА – шар земної поверхні й атмосфери, де існує постійний позитивний баланс твердих опадів у вигляді снігу та льоду. Нижня межа X. утворює т. з. снігову лінію, а верхня проходить

Екологія – охорона природи ПСЕВДОСТЕП – трав’яниста формація з напівчагарниками та чагарниками.

Екологія – охорона природи БЕНТАЛЬ – дно та придонний шар води водойми, заселені мікроорганізмами, рослинами і тваринами.

Екологія – охорона природи ОКУЛЬТУРЕНІСТЬ ГРУНТІВ – ступінь зміни фіз. стану, хім. складу та біол.-фіз.-хім. властивостей грунтів від прир. стану з метою підвищення їхньої родючості.

Екологія – охорона природи ЕРЕМОФІТИ – рослини пустель, що мають різко виражені ксероморфні властивості.

Екологія – охорона природи ПОКРИВ РОСЛИННИЙ – сукупність рослинних угруповань певної ділянки або усієї поверхні Землі.

Екологія – охорона природи АПОСПОРІЯ – спосіб розмноження деяких вищих рослин, який полягає у розвитку гаметофіта з вегетативних клітин спорофіта без спороутворення.

Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ ВІКОВА – відносно оборотні або необоротні зміни біотичних угруповань, зумовлені, як правило, не зовсім цикл, (періодичними) зовн. або внутр. чинниками, які відбуваються протягом тривалого часу (багатьох віків).

Екологія – охорона природи ЛИСТОПАД – масове обпадання листків з дерев, кущів та деяких трав’янистих рослин. У рослин помірних широт Л. настає восени, у рослин жаркого клімату – з початком посушливого періоду. Корисне пристосування,

Екологія – охорона природи ЗАКОН СПАДНОЇ ВІДДАЧІ (А. ТЮРГО – Т. МАЛЬТУСА) – збільшення вдвічі кількості працівників, що обробляють одиницю площі с.-г. угідь, не забезпечує відповідного (вдвічі) збільшення врожаю, а лише дає змогу отримати

Екологія – охорона природи ПРИРОДНЕ ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ – див. Лісовідновлення природне.

Екологія – охорона природи КОНФЕРЕНЦІЯ ООН З ДОВКІЛЛЯ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ (Ріо-де-Жанейро). Відбулася в Бразилії у червні 1992 р. Це найбільша представницька зустріч керівників держав на вищому рівні, представників урядів 179 країн, а також

Екологія – охорона природи ЧИННИК АНТРОПІЧНИЙ – чинник, що виникає в ході безпосереднього впливу людини на будь-що. Розрізняють прямі і непрямі, позитивні й негативні Ч. а.

Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ЕТОЛОГІЧНА – розподіл групи тварин відповідно до етологічної ієрархії.

Екологія – охорона природи ТУМАН СУХИЙ – туман, що утворюється завислими в сухому повітрі дрібними твердими часточками.

Екологія – охорона природи ТРАВИ – життєва форма рослин. Екоморф, ознакою Т. сезонного клімату є відсутність прямостоячих надземних стебел, які б переживали несприятливий сезон.

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ – забруднення (1 і 2), що виникає внаслідок госп. діяльності людини, в т. ч. її прямого чи опосередкованого впливу на склад та інтенсивність прир. забруднення, напр. гідробудівництво, нанесення