Довідник з політології

Політологічний словник Інститут публічного права – термін, що використовується в сфері публічного права для позначення суспільно-правових адміністративних інститутів, які слугують використанню певних завдань, що стосуються загальних інтересів (наприклад, радіо, телебачення). Залежно від рівня правового

Політологічний словник Юнг Карл Густав (1875 – 1961) – швейцарський психолог і філософ. Закінчив Базельський університет. Стверджував, що у поетів, пророків, містиків, керівників політичних сект, відомих громадських діячів психіка перебуває в такому стані, як

Політологічний словник Етнократологія (ethnocratology, від грецьк. Ethnos – плем’я, народ, kratos – влада і logos – слово, вчення) – фактично нове вчення, наука про владу, яке сформувалося недавно. Е. досліджує складні і суперечливі процеси

Політологічний словник Динамізм влади (dynamism of power, dynamics/moving forces and trends of power, від грецьк. dunamikos – що стосується сили) – процес розвитку, еволюції влади. М. Головатий

Політологічний словник Банк даних (data-bank) – автоматизована інформаційна система централізованого збереження і колективного використання даних, зокрема у владній, науковій, економічній і політичній практиці. М. Головатий

Політологічний словник Рояліст (роялістка) – прихильник роялізму. В. Захожай

Політологічний словник Пойченко Анатолій Михайлович (нар. 6.03.1948) – український політолог, доктор політичних наук, професор, проректор Національної академії державного управління при Президентові України – директор Одеського регіонального інституту державного управління. У 1971 р. закінчив історичний

Політологічний словник Абдукція (від лат. abductio – виведення) – процедура і результат виведень, складений з висловлювань, беззаперечних і допустимих посилок, а також принцип або процес стосовно неочікуваної аномалії, поміченої всередині групи вже більшою мірою

Політологічний словник Спонсор (англ. sponsor)- поручитель, гарант; 2) особа або організація, яка фінансує будь-який захід; справу; 3) замовник, організатор, рекламодавець, підрядник; 4) держава, яка запропонувала проект резолюції у міжнародних організаціях. М. Головатий

5 Що таке соціальна справедливість? Чи є відмінність між старими і новими підходами щодо соціальної справедливості в Україні? Трансформація українського суспільства, що розпочалася в 90-х роках XX ст., характеризується передусім формуванням найрізноманітніших форм власності:

ВЛАСНИК – ГРОМАДЯНИН – особа, яка має права власника, індивідуально привласнює дохід від власності, прагне до примноження, але сама підприємницькою діяльністю безпосередньо не займається.

Політологічний словник Трудова теорія вартості – теорія, яка стверджує: усякий товар, будь-яке благо, створене людською працею, що його можна обміняти на інші бланк. має вартість, яка визначається загальною кількістю праці, затраченої на виробництво цього

Політологічний словник Аквінський Тома (Томадо д’Аквіно, Аквінат) (бл. 1225 – 1274) – середньовічний італійський філософ, теолог, систематизатор схоластики на основі аристотелізму. Походив з роду графів Аквінських. У 1567 р. визнаний п’ятим учителем церкви. Т.

Політологічний словник Блок політичний (від англ. blok – об’єднання, союз) – угода, союз, об’єднання політичних партій, громадських організацій, політичних сил, груп людей задля узгодження дій, досягнення цілей, коли, на відміну від коаліцій, соціально-політичні угруповання

63 Що таке політична партія? Які її основні функції? Політичні партії – один із найважливіших компонентів політичного життя суспільства. Як суб’єкти формування владних відносин вони значною мірою зумовлюють характер і спрямування політичного процесу, стратегію

Політологічний словник Громадянська непокора – відсутність покори громадян, масові акції громадян, пов’язані з відмовою підкорятися, але такі, що не супроводжуються використанням сили з їх боку. М. Головатий

Політологічний словник Журі (фр. jury, англ. jury; judges, від лат. Juro – присягаю) – 1) склад присяжних, суд присяжних у Франції, Великобританії, США і деяких інших країнах; 2) група спеціалістів, визначених для того, щоб

ДОГМАТИЗМ ПОЛІТИЧНИЙ – відсутність у суспільстві належних умов для творчого мислення й відповідної практичної діяльності (демократії, гласності), що спричинює відрив теорії від практики, відмову від аналізу істинності й доцільності висунених політичних цілей та обмеженість

Політологічний словник Криза політична (від грецьк. krisis – перелом, важке перехідне становище, результат) – особливий стан у розвитку і функціонуванні політичної системи суспільства, і насамперед її державних структур, який характеризується нестабільністю, розбалансованістю діяльності політичних

Політологічний словник Емський указ 1876 р. (Висновки Особливої Наради для припинення українофільської пропаганди після виправлення відповідно до зауважень, зроблених Олександром II травня 1876 р. у м. Емс) – таємне розпорядження, підписане 18 (ЗО) травня

Політологічний словник Підданство (citizen-ship, nationality) – 1) належність особи (осіб) до тієї чи іншої держави з монархічною системою правління; 2) те ж саме, що й громадянство, тобто належність до громадян (підданих). М. Головатий

Політологічний словник Партія влади – правляча партія, партія, яка перебуває при владі. П. в. – це партія, що за певних умов парламентської форми правління і партійно-пропорційної виборчої системи отримала право на формування уряду, виборовши

Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ СНД І БАЛТІЇ 1. Прогнози суспільного розвитку Нині відбувається інтенсивний процес трансформації політичних структур незалежних держав на всьому просторі колишнього Радянського Союзу. Спроби створити модель суспільного

Політологічний словник Лібералізм (від лат. liberalis – вільний) – політична ідеологія, яка базується на вимогах забезпечення свободи особистості, громадянських та політичних прав індивіда, дотримання принципів парламентаризму, вільного підприємництва та обмеження сфери діяльності держави. Термін

Політологічний словник Сорокін Питирим (1889 – 1968) – російсько-американський соціолог, політолог, культуролог (комі за національністю). Закінчив Петроградський університет. Був одним із засновників Соціального товариства ім. М. Ковалевського. Автор понад 50 книг, у тому числі

Політологічний словник Руссо Жан-Жак (1712 – 1778) – французький філософ, просвітник, громадський діяч, письменник. Його мати померла під час пологів, Р. виховував спочатку батько, а потім родичі. У 1728 р., будучи ще підлітком, він

Політологічний словник Київської Русі політична думка – Київське князівство, що виникло у середній течії Дніпра на межі VIII – IX ст., стало політичним осередком величезної імперії – Руської (Київської) держави східних слов’ян – пращурів

Політологічний словник Пуанкаре Раймон (20.08.1860, Бар-де-Дюк – 5.10.1934, Париж) – французький політичний і державний діяч, адвокат. У 1887-1903 рр. депутат парламенту, у 1903-1913 рр. і з 1920 р. – сенатор. У 1912–січні 1913 р.,

Політологічний словник Гетьманська держава (Гетьманщина) – назва двох державних організацій, створених українським народом упродовж його історії. Перша з них, відома також під назвою Гетьманщини (в XVII ст. вона називала себе Військо Запорізьке) – існувала

Політологічний словник Класова боротьба – марксистсько-ленінське поняття, що відображає переконання про вирішальну роль класових конфліктів у розвитку антагоністичних класових суспільств, було одним з вказівних у більшовицькій та радянській ідеології. К. б. проголошувалась основною рушійною

28 Які основні цінності консерватизму? Консерватизм (фр. conservatisme, від лат. conservare – зберігати, охороняти) – політична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, що орієнтуються на збереження та підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і

Політологічний словник Карликова держава – певною мірою нейтрально-описова і зневажлива назва держави, яка займає маленьку територію, має невелике населення і надто низький суверенітет. На міжнародній арені інтереси такої держави, як правило, представляють і захищають

Політологічний словник Соціальне партнерство (від лат. socialis і фр. partenaire) – неконфронтаційний спосіб регулювання суспільних соціально-трудових відносин між великими групами і верствами населення, зокрема між підприємцями (роботодавцями), найманими працівниками і державою. В ідеологічному аспекті

Політологічний словник Питання національне – сукупність проблем, пов’язаних з ліквідацією національно-етнічного утиску, гноблення, диктату, зі встановленням рівноправних відносин між усіма етносами і створенням необхідних умов для їх вільного і всебічного розвитку. П. н. виявляється

Політологічний словник Критичне мислення – здатність особистості долати в собі певну схильність до однозначно-догматичного сприйняття світу, вміння аналізувати ту чи іншу проблему з різних сторін, користуватися інформацією з різни джерел, сторін, відокремлюючи об’єктивний факт

Політологічний словник Еволюціонізм – наукова школа (теорія) з вивчення сутності культури, яка грунтується на уявленнях про еволюційно-прогресивний характер історико-культурного процесу. О. Антонюк

Політологічний словник Сценарний підхід у політиці – один з методів аналізу політичних явищ та процесів. Сутність С. п. п. полягає у його синтезі різноманітних методів, провідними з яких є моделювання, програмування та прогнозування. Об’єктивною

Політологія ПРИКЛАДНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА. ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ. ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ТЕЧІЇ СУЧАСНОСТІ 4. Лібералізм і консерватизм як політико-ідеологічні доктрини Лібералізм (від лат. liberalis – вільний) – це політична та ідеологічна течія, що об’єднує прихильників парламентського

Політологічний словник Реформа політична (фр. reforme, від лат. reformare – перетворювати) – процес цілеспрямованих дій влади з метою вдосконалення як її окремих елементів (інститутів), так і системи загалом. Пов’язана із змінами конституції, оскільки Р.

70 Що таке геополітика? Підгрунтям геополітики – теорії залежності зовнішньої політики держави від географічних чинників – є передусім політична географія – наука про політичні організми у просторі та їх структуру. Її завдання – забезпечити

Політологічний словник Репатріюватися – повертатися на батьківщину з полону, еміграції тощо. В. Захожай

Політологічний словник Політичний простір – це мережа політичних полів, які забезпечують політичне керівництво на всіх рівнях суспільства та світу. Політичне поле являє собою систему об’єктивних зв’язків політичних позицій соціальних суб’єктів. П. п. як категорія

Політологічний словник Кармазіна Марія Степанівна (нар. 1959) – український політолог, доктор політичних наук, професор. У 1985 р. закінчила з відзнакою історичний факультет Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького (нині – Київський національний

Політологічний словник Аболіціонізм (від лат. abolitio – скасування, знищення) – 1) суспільний рух, спрямований на відміну або скасування певного урядового рішення, на усунення когось з керівної державної посади; 2) рух у США (як форма

Політологічний словник Гроцій Гуго Гроот (1583-1645) – відомий голландський юрист, соціолог, державний діяч, один із засновників учення про природне право. Погляди Г. Г. сформувалися головним чином під впливом нідерландської буржуазної революції XVI ст. У

Політологічний словник Закон і порядок – висловлювання, яке символізує консервативну, а в тенденції – авторитарну вихідну позицію, прихильники якої розглядають збереження “закону і порядку” як важливий найперший громадянський обов’язок, потребу, об’єктивну необхідність. У зв’язку

Політологічний словник Антагонізм етнічний – суперечливий стан у міжетнічних відносинах, який характеризується напругою у стосунках як між домінуючою більшістю і окремими меншинами, так і між етнічними (національними) меншинами. Виникає на основі конфлікту ідеологічних, політичних,

Політологічний словник Велика французька революція – буржуазно-демократична революція у Франції 1789-1794 рр. Найрадикальніша з усіх ранніх буржуазних революцій: ліквідувала феодально-абсолютистський порядок у країні, підірвала його основи в інших державах, утвердила у Франції буржуазний лад

Політологічний словник Стиль у політиці (від грецьк. stylos – паличка для письма)- сукупність ознак, властивостей характеру поведінки політичних діячів, партій та угруповань, для яких притаманні особливі риси, засоби, способи і методи політичної діяльності в

Політологічний словник Золотий запас – державний фонд золота в зливках і монетах, який зберігається в центральному емісійному банку або казначействі держави. Використовується як резерв у міжнародних розрахунках, є одним із засобів забезпечення стабільності валют.