Політологічний словник Елітний блок – домовленість, угода між елітами, а також неформальне об’єднання еліт з метою здійснення заходів соціального захисту (захисний блок) або врегулювання конфлікту згідно з принципами погоджувальної демократії. М. Головатий

Політологічний словник Конвергенція етнічна (від лат. convergere (converge) – сходжусь, наближаюсь) – виникнення в різних місцях незалежно один від одного схожих або однакових культурних явищ під впливом загальних законів суспільного розвитку. О. Антонюк

Політологічний словник Драгоманов Михайло (1841-1895) – відомий український політичний мислитель, громадсько-політичний діяч. Викладав у Київському університеті, був членом київської “Громади”. Досліджував проблеми історії, держави і права, їх походження. Основними причинами суспільного поступу вважав розвиток

Політологія ПРИКЛАДНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ, ПОЛІТИЧНІ ЕЛІТИ, ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО Короткі висновки В Україні активно формується багатопартійна цивілізована система партій лівого, центристського й правого спрямування. Багатопартійність в Україні позначається гострою боротьбою, в тому числі всередині

Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ СНД І БАЛТІЇ 6. Країни Балтії: західноєвропейська модель Найвпевненіше шляхом незалежності пішли країни Балтії – Литва, Латвія й Естонія, що наполегливо здійснюють курс на повернення своїх

Політологічний словник Входження у владу (entry into power) – момент, процедура, процес вступу у владну посаду, початок виконання владних обов’язків, освоєння кола повноважень, звикання до владної ролі, структури, сфери діяльності. М. Головатий Г

Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ: ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТОК, КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ 1. Виникнення, розвиток, сучасний стан порівняльної політології До сьогодні точиться дискусія щодо ролі порівняльної політології в загальному комплексі політичних знань. Частина дослідників визначає порівняльну політологію

Політологічний словник Віче – народне зібрання, форма громадського волевиявлення часів Київської Русі, яка існувала поряд із владою князя і була безпосереднім продовженням родоплемінних порядків, коли всі члени роду брали участь у вирішенні спільних справ.

Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ Короткі висновки 1. Політична думка України своїм корінням сягає в епоху Київської Русі IX-XII ст. Її безсмертними

Політологічний словник Етнодемографія – наукова дисципліна, що сформувалася на стику етнології і демографії і вивчає особливості природного відтворення етносів і кількісну їх динаміку. О. Антонюк

Політологічний словник Директорія Української Народної Республіки – тимчасовий український верховний революційний орган, створений 14 листопада 1918 р. Українським Національним Союзом з метою керівництва повстанням проти режиму П. Скоропадського, яке було спричинене тим, що гетьман

Політологічний словник Психологія влади (psychology of power, від грецьк. psyche – душа і logos – слово, вчення) – одна зі складних та перспективних наук на межі психології і кратології (науки про владу). П. в.

Політологія ПРИКЛАДНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНИЙ МАРКЕТИНГ І ПОЛІТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Короткі висновки Поняття “політичний маркетинг” є одним із ключових у практичній політології. “Ринок влади” має свої особливості в тоталітарному, авторитарному й демократичному суспільствах. Дослідження політичного ринку

Політологічний словник Іміджмейкер – у перекладі з англійської означає робити образ, відповідно іміджмейкер – особа, яка цілеспрямовано формує, коригує (створює) імідж. Вирізняють імідж політика, політичної організації, установи, в міжнародних відносинах – держави, в економічній

Політологічний словник Право народів (націй) на самовизначення – принцип конституційного та міжнародного права, який означає право народів (націй) визначати форму свого державного існування – в окремій самостійній державі чи у складі іншої держави. Був

Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ УКРАЇНА В СИСТЕМІ ГЕОПОЛІТИЧНИХ КООРДИНАТ 1. Геополітичне становище Епохальність подій і явищ кінця XX ст. виявилася в тому, що сталися кардинальні зміни в геополітичній ситуації у світі: розпався Радянський Союз,

Політологічний словник Політична психологія – 1) система проявів суспільної психології (свідомості), які виражають ставлення людей до політичної системи, спрямовують і характеризують їхню поведінку у політичному житті суспільства; 2) наука, що вивчає психологічні аспекти політичного

Політологічний словник Основні вибори – назва виборчої кампанії в США, під час якої обирають не тільки членів палати представників, третину сенату, губернаторів штатів, як це відбувається на проміжних виборах, а ще й президента країни.

Політологічний словник Кудряченко Андрій Іванович (нар. 1954) – доктор історичних наук, професор, дійсний член (академік) Міжнародної Кадрової Академії. Після закінчення історичного факультету Вищої комсомольської школи при ЦК ВЛКСМ у 1978 – 1987 pp. працював

Політологічний словник Агітація виборча (від лат. agatatio – приведення в рух, спонукання) – один з основних важливих засобів політичного впливу на широкі маси у демократичному суспільстві, інструмент у боротьбі класів, груп, партій за політичний

Політологічний словник Регент (від лат. regens (regentis) – правитель) – тимчасовий правитель монархічної держави, який призначається в тому разі, якщо монарх тимчасово відсутній, хворий, неповнолітній, а також коли престол за певних умов лишається незайнятим

Політологічний словник Об’єднання Німеччини – згідно з рішенням керівників трьох великих держав – переможниць у Другій світовій війні – СРСР, США і Великобританії на Потсдамській конференції 1945 р. було заявлено про те, що післявоєнне

Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ОСНОВНІ ПАРАДИГМИ ПОЛІТОЛОГІЇ 6. Значення політології у сучасному житті В Україні завершився початковий етап перехідного періоду – проголошення незалежності та набуття атрибутів

Політологічний словник Технократія (від грецьк. techno – мистецтво, ремесло, майстерність і kratos – влада – влада професіоналів або влада як ремесло. Спосіб організації влади (форма правління), коли політичні рішення заміняються науково-технічними. Також теорія, що

Політологічний словник Літопис Г. Грабянки (“Действия презельной и от начала поляков крвавшой небывалой брани Богдана Хмельницкого, гетмана запорожского, с поляки…”)- пам’ятка української історичної та політико – правової думки XVIII ст. Складений 1710 року старшиною

Політологічний словник Бабкін Володимир Дмитрович (нар. 1924) – провідний український юрист, політолог, заслужений діяч науки і техніки України. У 1969 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. У 1971 р. йому

Політологічний словник Прем’єр-міністр (фр. premier-ministre – перший міністр) – у ряді сучасних держав глава уряду, якого здебільшого призначає глава держави. В окремих країнах (Німеччина, Австрія) особу, що обіймає вищезазначену посаду, називають канцлером. Водночас є

Політологічний словник Автономізація в унітарній державі – процес набуття національними чи територіальними громадами статусу самоврядування. Оскільки політична і правова теорія знає кілька типів автономій – національно-територіальну, національно-культурну, національно-персональну і територіальну, то здійснення певного різновиду

Політологічний словник Горбатенко Володимир Павлович (нар. 1957, смт. Варва Чернігівської обл.) – український політолог і правознавець, доктор політичних наук (2000), професор (2002), академік Української академії політичних наук (2004), академік Академії наук вищої школи України

Політологічний словник Політична поведінка – це сукупність реакцій соціальних суб’єктів (спільнот, груп, особистостей) на діяльність політичної системи; взаємодія суб’єкта з політичною реальністю, яка охоплює його дії та орієнтації щодо політичної практики. П. п. визначається

Політологічний словник Платон Афінський (427 – 347 до н. е.) – давньогрецький мислитель, учень Сократа. Походив зі знатного аристократичного афінського роду Кодридів, у молоді роки відвідав Кірену, Єгипет, Південну Італію і Сицилію, після смерті

Політологічний словник Армія (від лат. armare – озброювати) – з погляду політології А. – орган держави, призначений для здійснення її політики засобами збройного насильства. Основні ознаки А., що характеризують її як політичний інститут: 1)

Політологічний словник Гегель Георг Вільгельм Фрідріх (1770 – 1831)- видатний німецький філософ. Основні наукові, політичні погляди виклав у відомих працях;Енциклопедія філософських наук, Філософія права;Філософська пропедевтика, Лекції з філософії історії та ін. Як філософ, історик

Політологічний словник Двопалатна система – законодавчий представницький орган, що складається з двох палат, які засідають і приймають рішення самостійно (наприклад, палати громад і лордів у Великобританії). Історично у Д. с. верхня палата представляла дворянство,

Політологічний словник Антиклерикалізм (від грецьк. anti – проти і лат. clerikalis – церковний) – погляди, а також суспільний рух, спрямовані проти світських привілеїв церкви та її впливу на різні сфери позацерковного життя – політику,

Політологічний словник Санкція влади (approval /sanction of the power) – 1) утвердження у владних інстанціях будь-якого акта, дозволу; 2) захід проти країни, яка порушила угоду, договір. М. Головатий

Політологічний словник Імунітет дипломатичний – поняття, що охоплює сукупність прав і привілеїв, які надаються дипломатичним представництвам іноземних держав і їхнім співробітникам: недоторканність особистості, службових приміщень, житла і власності, непідсудність судами держави перебування, звільнення від

22 Що таке суверенітет? У “Декларації про державний суверенітет України”, схваленій 16 липня 1990 р., яка фактично заклала основи майбутньої незалежної країни, визначено основні ознаки суверенітету: верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади республіки в

Політологічний словник Люстрация (від лат. lustratio – очищення через жертвоприношення) – 1) релігійно-магічні обряди, пов’язані з уявленнями про їх очисну силу і порятунок з їх допомогою від хвороб та інших напастей; 2) принцип, який

Політологічний словник Атлантична хартія – декларація про основні засади військової і післявоєнної політики, підписана у серпні 1941 р. тодішніми прем’єр-міністром Великобританії В. Черчиллем і президентом США Т. Рузвельтом на борту воєнного корабля в Атлантиці.

Політологічний словник Спільнота – не досить чітко визначене поняття, яке переважно використовують для означення особливих форм спільної взаємодії або чогось єдиного, позитивного і цінного в суспільних відносинах. С. пов’язують з її місцезнаходженням; з наявністю

Політологічний словник Законослухняність – здатність, спроможність людини (особистості) поважно, шанобливо ставитися до існуючих рішень, настанов, відповідних імперативів влади, дотримуватися їх, визнавати й шанувати суспільні авторитети, виконувати свої громадянські, суспільні обов’язки. М. Головатий

Політологічний словник Братерство – поряд із свободою, рівністю третя складова революційної формули у Франції 1789 р. Якобінці вважали, що політичну свободу і рівність громадян можна здобути лише завдяки такій силі, як Б. Б. –

Політологічний словник Зони, вільні від ядерної зброї – місцевість (території), на яких не виробляється і на яких не базується ядерна зброя. Кордони, межі 3. в. я. з. визначаються різними угодами, домовленостями з позицій політики

Політологічний словник Партикуляризм (від лат. particularis – окремий, частковий) – принцип соціальної та політичної активності, зорієнтований насамперед на захист приватних і вузькогрупових інтересів, що виявляється у прагненні до відокремлення, у переслідуванні специфічних, особистих чи

30 Чому соціал-демократичні доктрини й сьогодні досить популярні у світі? Соціалізм – суспільно-політична течія, що спрямовує дії на створення суспільства, для якого характерні панування свободи як можливості робити все, що не завдає шкоди іншим,

Політологічний словник Баланс (від фр. balance, букв. – терези)- 1) рівновага, врівноваження; 2) співвідношення взаємопов’язаних показників будь-якої діяльності, системи, процесу, явища, зокрема й у політиці. М. Головатий

Політологічний словник Царизм (tsarism) – царський режим, форма правління, за якої верховна необмежена влада належить самодержавному монарху, царю. М. Головатий

Політологічний словник Халіфат (араб. – спадкоємність) – 1 ) ідея про організацію суспільства та держави в мусульманській політико – правовій думці; 2) характеристика форми правління в деяких мусульманських країнах з VII ст. донині –

Політологічний словник Легіслатура (від лат. legislator – той, хто пропонує законопроект) – 1) визначення законодавчого органу. В цьому значенні Л. України – Верховна Рада України. Цей термін широко використовується у законодавстві Канади, наприклад, Л.