Політологічний словник Абсентеїзм (від лат. absens – відсутній) – поняття, яке означає одну з форм байдужого ставлення людей до здійснення своїх політичних прав, ухиляння їх від здійснення громадянських обов’язків, насамперед від участі у виборах.

Політологічний словник Недійсні вибори – вибори, які відповідно до діючого закону не можуть бути визнані такими, що відбулись, або дійсними. Тобто результати виборів нелегітимні, не можуть бути визнані, що у відповідному порядку зафіксовано та

Політологічний словник Денатуралізація (позбавлення громадянства) – дозвіл на вихід або позбавлення громадянства і звільнення від прав і обов’язків, що пов’язані з громадянством. Д. є ознакою авторитарної або тоталітарної системи влади. Практика Д. спостерігалася в

Політологічний словник Сенченко Микола Іванович (нар. 1945) – український вчений, політолог, журналіст. Доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України. Закінчив факультет обчислювальної техніки Харківського інституту радіоелектроніки. Працював інженером, науковим співробітником, викладачем,

Політологічний словник Рада кантонів – назва верхньої палати двопалатного парламенту Швейцарії – Федеральних зборів. М. Головотий

Політологічний словник Маблі (Mably) Габріель Бонно де (1709 – 1785) – французький політичний мислитель, утопічний комуніст, дипломат, історик. Виходець із дворянської родини, навчався в Єзуїтському коледжі і семінарії, але від духовної кар’єри відмовився. У

Політологічний словник Біхевіоризм політичний (англ. behavior – поведінка) – один з напрямів у західній політології психології, спрямований на звільнення політології від абстрактного підходу до фактів; метод, який звернений лише до індивідуальної поведінки, що зазнає

Політологічний словник Валютна політика – сукупність державних заходів щодо збереження стабільності курсу національної грошової одиниці як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Вищою метою В. п. держави є забезпечення виконання грошима їх функцій

Політологічний словник Класифікація етносів – поділ етносів світу у змістові групи залежно від тих чи інших характеристик, параметрів (критеріїв) цього виду людей. Критерії класифікації виходять із сукупності антропологічних ознак, спільного проживання на одній або

Політологічний словник Деполітизація (depolitazion) – процес і досягнутий результат бажання вивести ті чи інші владні структури, організації, сфери життя і діяльності з-під активного впливу політики, і насамперед політики певних політичних партій. Д. – поняття,

Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі. Йдеться про послідовність розміщення органів влади, координацію, субординацію їх

19 Що таке національна свідомість та національна самосвідомість? Що слід розуміти під національною ідеєю? Національна свідомість є складною модернізованою системою духовних феноменів, які формуються у процесі історичного розвитку нації і відповідно відображують основні засади

Політологічний словник Маніпулювання політичне (фр. manipulation, від лат. manipulus – жменя) – система засобів ідеологічного і духовно-психологічного впливу на масову свідомість із метою нав’язати певні ідеї, цінності; цілеспрямований вплив на громадську думку і політичну

Політологічний словник Еліта політична (від фр. elite – кращий, відбірний, обраний) – термін запроваджено на початку XX ст. французьким дослідником Ж. Сорелем та італійським ученим В. Парето. Ним позначають провідні верстви суспільства, які здійснюють

Політологічний словник Відкритих дверей політика – комплекс різноманітних соціально-економічних, суспільно-політичних заходів, які спрямовані на розвиток вільного доступу на внутрішній ринок держави зарубіжних капіталів, технологій, інвестицій. М. Головатий

Політологічний словник Закон Вагнера – закон збільшення державних витрат. М. Головатий

Політологічний словник Петиція (від лат. petitio, від peto – прошу) – письмове колективне звернення до органу державної влади. В окремих країнах політичні партії чи групи виборців можуть висунути кандидата в депутати за допомогою подання

ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА – впорядкована сукупність державних, політичних, громадських організацій та інститутів, сфера політичного життя суспільства. П. с. конкретного суспільства визначається його класовою природою, соціальним ладом, формою правління, типом держави, характером політичного режиму, політико-ідеологічними та

ДЕРЖАВА СОЦІАЛЬНА – держава, в якій законодавчо закріплена і реально здійснюється справедлива, демократична, ефективна соціальна політика, здатна забезпечити кожному громадянинові умови ефективної праці, її справедливу оплату, захист соціальних та економічних прав і свобод людини,

74 Що таке політична модернізація? Які її особливості в Україні? Модернізація – особлива форма цивілізаційного процесу, що полягає у переході від традиційного, аграрного суспільства до модерного. Це поняття почали використовувати з 50-х років XX

Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ 3. Президентсько-парламентські республіки У Республіці Болгарія (територія – 110,9 тис. кв. км; населення – 7,7 млн. чол.), цьому “останньому вагоні соціалістичного потяга”,

Політологічний словник Імперія (від лат. Imperium – влада, держава) – своєрідна форма державного устрою, яка характеризується багатонаціональним складом населення та жорстким централізмом управління територіями. І. має кілька вимірів: а) її можна розглядати як форму

Політологічний словник Прецедент (від лат. praecedens – попередній, той, що передує) – випадок (ситуація), що вже відбулась і є прикладом для наступних аналогічних. Відоме прецедентне право, коли судові рішення приймаються за аналогією, якщо такі

Політологічний словник Виховання політичне – систематичний цілеспрямований вплив на свідомість, волю і поведінку людей з метою сформувати їх політичну позицію, ідеали, цілі. Процес В. п. спрямований на формування суспільної і групової свідомості, самосвідомості окремої

Політологічний словник Держава загального добробуту – держава, що багато робить задля високого рівня життя громадян, забезпечення їхніх соціальних прав, здоров’я. У сучасній політологічній науці поняття “Д. з. д.” дуже близьке до поняття “соціальна держава”.

ФАШИЗМ – правоекстремістська політична течія та ідеологія, що спирається на войовничий антидемократизм, расизм, шовінізм, доведені до істерії, на звеличування тоталітарної держави, обстоювання сильної, авторитарної партії, що забезпечує абсолютний контроль над громадянином і державою. В

Політологічний словник Негативне рекламування – метод виборчої пропаганди, що полягає у прагненні до взаємної дискредитації суперників політичних змагань, до розвінчання позитивного іміджу опонента. Цей метод набув поширення в політичній практиці США, де з 70-х

67 Які основні виміри національної безпеки України? Що таке національні інтереси? Національна безпека – це державна політика, що забезпечує ефективну діяльність соціальних інститутів щодо підтримання оптимальних умов існування та розвитку особи й суспільства. Існування

49 Яку роль відіграє у політиці окрема особа? Як пояснюють різні дослідники поняття “політична еліта”? Останнім часом термін “еліта” не тільки увійшов у наукову мову соціології та політології, а й вийшов далеко за їх

Політологічний словник Уповноважена особа політичної партії – повноважні представники інтересів політичної партії, виборчого блоку партій у взаємовідносинах з відповідними комісіями, органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, а також виборцями. Кожна політична

Політологічний словник Британська співдружність (до 1947 р.- Британська співдружність націй)- об’єднання Великобританії і її колишніх колоній, які здобули незалежність. Б. с. була сформована Вестмінстерським статутом у 1931 р. Нині Б. с. об’єднує колишні домініони,

НАЦІОНАЛЬНІ ВІДНОСИНИ – відносини між різними соціально-етнічними спільнотами, з одного боку, й урядами, державними і політичними організаціями, установами – з іншого.

Політологічний словник Американська політична думка – певна сукупність політичних поглядів, ідей та концепцій американських політичних мислителів, діячів, зокрема таких як Б. Франклін, Т. Пейн, Д. Вашингтон, Д. Адамс, Т. Джефферсон, О. Гамільтон та ін.

Політологічний словник Авторитет політичний (від лат. auctor, auctoritas – засновник, творець, владний вплив) – джерело, одна з основних форм здійснення влади, яка грунтується на загальнопоширеному впливі будь-якої особи чи установи в різних сферах суспільного

Політологічний словник Моска Гаетано (1858 – 1941) – відомий італійський соціолог і політолог, один з фундаторів теорії еліт. Найвідоміші праці: “Теорія урядів і парламентська система”, “Сучасні конституції”, “Основи політичної науки”, “Історія політичних доктрин”. Пройшов

Політологічний словник Генерація політична (лат. generatio – розмноження, народження) – політична спільність людей приблизно однієї вікової категорії, які мають спільний соціальний досвід, здобутий у період їх соціалізації. Роки політичного формування (вік приблизно від 17

Політологічний словник Народи корінні – чітко зафіксована міжнародно-правова категорія, що увійшла у практику через дві конвенції Міжнародної організації праці (МОП): Конвенцію (1957 р. № 107) про корінне населення та інше, що веде племінний спосіб

Політологічний словник Карлайль Томас (1795 – 1881) – англійський історик і соціальний критик. Син каменяра, закінчив Единбурзький університет. Автор низки праць з історії та соціальної критики, зокрема: “Герої та культ героїв” (1840); “Минуле і

Політологічний словник Держава правова – така форма організації і діяльності публічно-політичної влади, її взаємовідносин з громадянським суспільством, яка базується на владі права, його верховенстві. Термін “Д. п.” утвердився в німецькій юридичній літературі в першій

ОПОЗИЦІЯ – 1) протиставлення своєї політики політиці інших політичних сил; 2) виступ проти думки більшості у законодавчих, партійних та інших структурах. Розрізняють О. помірковану, радикальну, лояльну, конструктивну, деструктивну (руйнівну).

КОНСЕНСУС – 1) політичні та практичні позиції, ідеї, питання, які дають змогу різним політичним силам, суб’єктам політики під час переговорів досягти згоди, взаємоприйнятних рішень, встановити взаєморозуміння і взаємодію; 2) процедура досягнення узгодженого рішення.

Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ 5. Косовський конфлікт У косовській кризі зіткнулися засадничі принципи сучасних міжнародних відносин: територіальна цілісність держав і невтручання в їхні внутрішні справи, з

Політологічний словник Заборона (prohibition, ban) – заборона будь-чого; визначення (в тому числі офіційне) будь-чого суспільно недопустимим, шкідливим, не дозволеним для використання. Крайня З. – оголошення поза законом. Використовуються і такі поняття, як “заборонена зона”,

Політологічний словник Час влади (time of power, term of office) – період функціонування того чи іншого джерела влади (владного органу, особистості, організації тощо) і тієї чи іншої системи (структури) влади в цілому. Часто, коли

Політологічний словник Українська діаспора (концептуальні засади співробітництва держави із зарубіжними українцями). Згідно з сучасними науковими дослідженнями усі українці й особи українського походження утворюють в цілому український етнос. Для українців різних регіонів, які проживають у

Політологічний словник Плутократія (грецьк. plutokratia, від plotos – багатство і kratoc – влада) – 1) державно-політичний устрій, за якого політична влада формально або фактично належить найбагатшим членам суспільства, здебільшого представникам фінансового капіталу, банкірам; 2)

Політологічний словник Ярлик – прагнення нав’язати людині оцінку або аналіз її діяльності, не властиві (не характерні) для неї. М. Головатий

Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ. ТЕНДЕНЦІЇ СТАНОВЛЕННЯ 1. Становлення політичної системи в Україні За роки незалежності Українська держава відбулася за всіма формальними вимірами: незалежність, суверенітет і недоторканність кордонів визнано світовим товариством,

Політологічний словник Двоблокова партійна система – партійна система, в якій визначальну роль відіграють основні більш-менш стійкі коаліції політичних партій, які зберігають союзницькі відносини в опозиції. Прикладом може бути партійна система Франції, в якій домінують

Політологічний словник Артикуляція політики – механізм (комплекс способів) поширення панування, реалізації управління та організації соціальних відносин. Політика артикулюється та артикулює, оскільки займає певне місце у різних видах практики та в процесах і водночас це