56 Які відмітні риси президентської системи державної влади? Президентська система передбачає поєднання повноважень глави держави і глави уряду в одній особі. Така система діє в США, багатьох країнах Латинської Америки, Азії та Африки. Однак

Політологічний словник Соціалістичний Інтернаціонал (Соцінтерн) – міжнародна організація, що об’єднує соціал-демократичні партії понад 50 країн світу. В С. І. також входять націоналістичні та ліберальні партії з країн Латинської Америки. Загалом за партії, які входять

Політологічний словник Пропаганда (лат. propaganda, від propagare – розповсюджувати) – діяльність, що передбачає системне поширення, поглиблене роз’яснення соціально-політичних, економічних, правових поглядів, ідей, теорій і забезпечує формування в суспільстві певних настроїв, закріплення у свідомості громадян

Політологічний словник Домініон (англ. dominion, від лат. dominium – володіння) – назва самоврядних частин і деяких колоній колишньої Британської імперії, які у процесі Другої світової війни і після неї стали суверенними державами і входять

Політологічний словник Центр (лат. centrum – серединна точка, осереддя) – термін, що перейшов з геометрії у сферу географії, фізіології, політики й економіки. Ц. – найважливіша точка як у загальному сенсі, так і, зокрема, коли

Політологічний словник Щедрова Галина Петрівна (нар. 1954) – доктор політичних наук, професор, член – кореспондент Української Академії політичних наук. Народилася в м. Зимогір’є Луганської області. У 1977 р. закінчила філологічний факультет Луганського державного педагогічного

Політологічний словник Етатократія (etato-cracy, від фр. etat – держава і грецьк. kratos – влада) – 1) абсолютна, беззаперечна влада держави; 2) політика активної і ефективної участі держави в економічному житті, інших сферах суспільного буття,

Політологічний словник Брахманізм – релігія давніх індійців, яка була подальшим розвитком ведичної релігії в період становлення рабовласницького суспільства. Священну літературу Б. становлять Веди і розлогі коментарі до них, які були складені (підготовлені) у VIII

Політологічний словник Богданов Олександр Олександрович (справжнє прізвище Малиновський, інші псевдоніми – Вернер, Максімов, Рядовой) (1873 – 1928)- російський політичний діяч, письменник, лікар, філософ, соціолог, економіст. Народився в м. Соколка Гродненської губернії; 1892 р. –

Політологічний словник Персона грата (англ. persona grater, лат. persona grata, букв. – приємна особа; бажана особа) – особа, кандидатура якої на посаду керівника дипломатичного представництва прийнятна для уряду певної країни, щоб затвердити її на

СИНЕРГЕТИКА – наука про випадкові процеси і явища (такі, що самовиникають, самоорганізуються, самоуправляються). Разом із діалектикою є загальною методологією.

Політологічний словник Сковорода Григорій Савич (1722 – 1794)- український просвітитель, гуманіст, філософ і поет. Народився у козацькій родині в с. Черноха Полтавської губернії. У 1734 – 1753 pp. – слухач (з перервами) Києво-Могилянської академії,

Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ ГЕОПОЛІТИКА В СУЧАСНОМУ СВІТІ 5. Геополітика країн Близького Сходу Геополітичне поле Ірану. Останнім часом у світі все більший інтерес викликає феномен “ісламського відродження”, вирішальний поштовх якому дала революція 1979 р.

Політологічний словник Панісламізм – релігійно-політична ідеологія і практика, в основу якої покладено концепцію єдності мусульман планети і необхідності їхнього згуртування в єдиній ісламській державі. Ідеї IL, висунуті в 70-х роках XIX ст. турецьким просвітителем

Політологічний словник Глобалізація (від англ. global – світовий, всесвітній) – загально-цивілізаційний процес, який істотно впливає на політичну та соціально-економічну й інші сфери людського буття. Цей термін у 60-х роках XX ст. запровадили в науку

Політологічний словник Білль про права (англ. bill – законопроект, закон) – конституційне унормування основних прав і свобод громадян і визначення засобів їх гарантій та захисту з боку держави. Біллям передували Велика хартія вольностей 1215

Політологічний словник Суб’єкти та об’єкти етнополітики – обов’язкові елементи етнополітичних відносин, які потрібно розглядати у діалектичній єдності, взаємозв’язку і взаємозалежності. Водночас кожен з них має власні ознаки й функції. До суб’єктів етнополітики належать люди

ПАРИТЕТ – рівність, однакове становище, рівноправні стосунки і позиції сторін на переговорах, взаємоприйнятні умови для укладання угод, договорів між суб’єктами політики, міжнародних відносин.

Політологічний словник Рекламування політичне – форма комунікації; друковане, рукописне, усне або графічне повідомлення про особу, політичну силу (партію, рух, групу), платформу, програму, ідею, що оплачується та виходить безпосередньо від самої зацікавленої особи (партії, руху,

Політологічний словник Блокада – система заходів економічного, політичного або військового характеру, мета якої – ізоляція держави (або частини держави), збройних сил або військового угруповання від зовнішнього світу. Б. може бути і певною формою висловлення

Політологічний словник Марксизм-ленінізм – розвинене В. Леніним і втілене практично у теорію світового комунізму вчення Маркса – Енгельса – Леніна, основна мета якого – обгрунтувати та забезпечити практичне використання політики більшовиків, а затим КПРС

Політологічний словник Варшавський договір – військово-політичний союз про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу східноєвропейських держав, створений на противагу НАТО в 1955 р. До В. д. входили: Албанія (вийшла у 1968 р.), Болгарія, НДР, Польща,

Політологічний словник Прагматизм політичний – характеристика політичної діяльності, основним критерієм і чинником якої стає досягнення поставленої мети (нерідко за будь-яку ціну). П. п. характеризується жорстокістю, нерідко використанням аморальних і протизаконних засобів, ігноруванням морального змісту

Політологічний словник Асоціація держав Південно-Східної Азії (ASEAN) – регіональна, міжурядова політико-економічна організація, створена у 1967 р. на основі Бангкокської декларації наради міністрів закордонних справ Індонезії, Малайзії, Сінгапуру, Таїланду, Філіппін, а пізніше – Брунею (1984),

Політологічний словник Громадянськість – готовність і здатність людини, громадянина до активної участі у справах суспільства і держави на основі глибокого усвідомлення своїх прав і обов’язків; антитеза поняттям аполітичність, абсентеїзм, соціально-політична індиферентність і синонім соціально-політичної

Політологічний словник Ротація (rotation, від лат. rotatio – круговий, обертальний рух) – поступова зміна, переміщення осіб у складі виборного органу. Р. використовують у багатьох установах і організаціях, у політичних, громадських структурах з метою вдосконалення

Політологічний словник Ніцше Фрідріх Вільгельм (1844 – 1900) – німецький філософ, мислитель. Автор праць “Так казав Заратустра”, “По той бік добра і зла”, “Як філософствують молотом”, “Антихрист” та ін. Абсолютизував індивідуалізм. Вважав, що немає

Політологічний словник Найманці – озброєні громадяни якоїсь країни, що беруть участь у бойових діях на території іншої держави на боці однієї зі сторін конфлікту без належних легітимних підстав. Міжнародними угодами й законами багатьох країн

Політологічний словник Брестська церковна унія (лат. unio – союз) – насильницьке об’єднання православних і католицьких церков Західної України в 1596 р., коли православну церкву було підпорядковано папі римському, визнано основні католицькі догмати і збережено

Політологічний словник Виборча кампанія – процес комунікації, діалог між політичною партією, кандидатом чи його представниками, з одного боку, та виборцями, які у день виборів мають проголосувати за чи проти, – з іншого. Мета участі

ПОЛІТИЧНА МЕТА – ідеальний образ майбутнього результату політичної діяльності, який виникає на грунті певних інтересів, уявлень, доктрин.

Політологічний словник Народний суверенітет – ідея, що стала найвищим досягненням у рамках різноманітних теорій суспільного договору, розроблюваних представниками західної політичної думки XVII – XVIII ст. – Т. Гоббсом, Б. Спінозою, Дж. Локком, Ш. Монтеск’є,

Політологічний словник Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) – статут ВООЗ прийнятий у 1946 р. на Міжнародній конференції з охорони здоров’я у Нью-Йорку, скликаній Економічною і Соціальною радою. Організація існує з 7 квітня 1948 p.,

Політологічний словник Запорозька Січ – українська військова організація, автономне утворення у межах Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Гетьманщини, Кримського ханства, Російської імперії, що існувала в XVI-XVIII ст. і охоплювала повністю або частково територію сучасних

Політологічний словник “Історія Русів” – політичний трактат невідомого автора кінця XVIII ст. Трактат підготовлений з позицій лібералізму – інтелектуальної та моральної течії, яка передусім визнає політичні та економічні права особистості, її абсолютну цінність, свободу

7 Що таке політичне лобіювання? Лобізм (англ. lobby – кулуари) – це безпосередній вплив на процес прийняття законів у парламенті за допомогою груп тиску, які намагаються підтримати прийняття того чи того політичного рішення або

Політологічний словник Гумбольдт Вільгельм фон (Wilhelm von Humboldt) (22.06.1767, Потсдам – 8.04. 1835, Тегель)- німецький правознавець і філософ, державний діяч і дипломат, член Берлінської Академії наук з 1810 р. У 1787 – 1789 pp.

Політологічний словник Партія державна – єдина партія в однопартійній системі, що спирається на конституційно-правове оформлення своєї провідної ролі. П. д. або монополізує право політичних інститутів щодо прийняття ними рішень, або взагалі підміняє такі інститути,

Політологічний словник Бойко Олександр Дмитрович (нар. 1958) – народився у м. Новоселиця Новоселицького району Чернівецької області. Закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету (1980). Доктор політичних наук (2003). 1980-2002 рр. – асистент, викладач, старший викладач,

Політологічний словник Де-юре (лат., англ. de jure) – юридично, згідно з правом. У міжнародному праві форма повного, остаточного і офіційного визнання держави чи уряду. М. Головатий

Політологічний словник Нонконформізм (від лат. non – ні + conformis – подібний, відповідний) – 1) не сприйняття загальновизнаного релігійного вчення, сектантство; 2) форма протесту (в тому числі політичного) проти усталених норм соціального життя. Термін

БІФУРКАЦІЯ – роздвоєння, вилоподібне розділення соціальних, економічних, політичних явищ і процесів.

Політологічний словник Деколонізація – процес розпаду колоніальних відносин у колоніально-залежних країнах Азії і Африки після 1945 р. У деяких випадках державна незалежність завойовувалася у процесі збройної боротьби між владою і національно-визвольними силами (Алжир, В’єтнам,

Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ ГЕОПОЛІТИКА ЯК НАУКА: ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРИКЛАДНИЙ КОНТЕКСТ 2. Сучасні геополітичні течії та школи Після Другої світової війни таласократична лінія в геополітиці не переривалася й перетворилася на офіційну міжнародну політику Сполучених

Політологічний словник Імперіалізм – найчастіше так називають монополітичну стадію розвитку капіталізму, тобто коли капіталізм досягає такого ступеня свого розвитку, що складається з панування монополій і фінансового капіталізму, експорт капіталізму набуває надто великого значення і

Політологічний словник Панамериканізм (від грецьк. pan – все і англ. american – американський) – політична доктрина, в якій обстоюється історична, економічна, культурна спільність країн і народів Американського континенту. Основне політичне завдання П. від початку

Політологічний словник Римаренко Юрій Іванович (нар. 1929) – український філософ, етнополітолог. Закінчив юридичний факультет Київського університету, захистив кандидатську (1968), потім докторську (“Націоналізм та його теорія нації”, 1973) дисертації. Заслужений діяч науки і техніки України

Політологічний словник Сталінізм – термін, що використовується для означення ідей і політики И. Сталіна та очолюваної ним радянської держави. Часто термін “С.” застосовують і для означення репресивних рис інших комуністичних партій і держав. Зі

Політологічний словник Дисперсія влади (від англ. disperse – розганяти, розсіювати) – характерна ознака плюралістичної політичної системи, котра засвідчує одночасне здійснення влади на всіх рівнях її функціонування й виходить за межі офіційно прийнятої системи поділу

Політологічний словник Герб державний (польське herb, від нім. Erbe – спадщина) – художньо-графічний офіційний символічний знак держави, який виражає її історичні, національні, соціальні й інші традиції та особливості. Г. д. незалежної України є знак